Школа виживання

/ Думки про важливе / Четвер, 26 вересня 2013 16:24
Таки правду кажуть, що сільськогосподарське виробництво - це непередбачувана лотерея, яка невідомо як на фініші може себе проявити. У цьому вкотре переконалися вітчизняні аграрії. Як показує реальність, навіть рекордний за останнє десятиліття урожай зернових ще не означає перемогу й виграш (хоча, дивлячись для кого…). Принаймні, аграрії, які виростили таких очікуваних 57 млн т, наразі рахують не прибутки. Ціни, що нині сформувалися на ринку, просто шокують - вартість продовольчої пшениці на рівні елеваторів - 1400–1500 грн/т - не покриває собівартості виробництва цієї культури при урожайності 35 ц/га. І це при тому, що тої самої пшениці цьогоріч намолочено на 8 млн т більше порівняно з минулорічним сезоном. Рентабельність практично дорівнює нулю. А що вже говорити про сільгоспвиробників Півдня й Сходу, де урожайність менш ніж 25 ц/га! Аграрії б’ють на сполох, однак чи чують ті, хто і справді може якось зарадити цій ситуації?!

 

altГеннадій НОВІКОВ, голова Аграрного союзу України
Ситуація, що нині виникла в аграрному середовищі, ніким не очікувана й не прогнозована. Маю на увазі цінову кон’юнктуру. Коли в минулі роки світова ціна починала підніматися, то наш уряд усіма можливими методами, законними і незаконними, намагався протистояти експорту, щоб залишити зерно в Україні і при цьому зменшити внутрішні ціни. Таким чином, залазячи в кишеню товаровиробника. А як наразі ситуація склалася інакше, всі учасники ринку все рівно заробляють, окрім аграріїв. До речі, на 600–700 грн знизилася вартість продовольчої пшениці, а споживач відчув це?!
 
Частина Миколаївської, Запорізької, Луганської областей, Крим підпадають під форс-мажорні обставини. Держава при цьому палець об палець не вдарить. Закони, які самі ж пишуть і приймають (зокрема, закон про розвиток агрострахування, який передбачає, що держава повинна компенсувати 50% страхових платежів), не виконують. А ви скажіть, як можна в зоні ризикованого землеробства вести сільське господарство? Наявність зрошення могло б також підпадати під страхування. Але ж ціни, по яких отримують воду, скажімо, в Криму «урізають» всі прибутки: для прикладу, кукурудза на зрошенні стає нерентабельною навіть при урожайності 120 ц/га.
 
Уже два роки не виплачують жодних компенсацій, заявлених у кредиторці бюджету. Люди у такій ситуації почнуть просто відмовлятися від оренди землі.
 
Звісно, є тут вина, мабуть, і самих виробників. Вони мали б за ці роки створити інструменти управління ринком, об’єднатися у корпорації, побудувати свою елеваторну логістику, налагодити експорт власної продукції. Таким чином, цей логістичний ланцюг був би індикатором формування ціни на внутрішньому ринку. Але, на жаль, коли все гаразд, то про це думати не приходиться.
 
«Укрзалізниця» також відіграє неабияку роль у цій ситуації. На сьогодні вона бере експортний тариф, тобто, якщо ви перевозите зерно з одного елеватора на інший внутрішній, то тариф один. А якщо з елеватора у порт також на території України - це вже вважається експорт, і одразу вводиться експортний контракт, на який нараховується ще й ПДВ.
 
За рішенням АСУ була вимога створити оперативний штаб з експорту зерна, аби розібратися у вартості логістики. Штаб назвали координаційною радою, яку очолили перші заступники міністра економічного розвитку. Є перші результати - почали ремонтувати зерновози, домовилися про зменшення інспектуючи документів, дозволів різного характеру. Але! З точки зору зниження вартості логістики - ні на крок. Бо, як пояснює міністерство фінансів, це втрати бюджету. Ось так, за рахунок селян і далі будуть наповнювати державну казну.
 
altОлександр ВЕРЖИХОВСЬКИЙвиконавчий директор УКАБу
Збитковість виробництва зернових стане своєрідним рекордом за останні десять років. Якщо по пшениці рентабельність становить близько нуля, то по ячменю та кукурудзі ситуація ще більш катастрофічна. Там збитки сягають 55% порівняно з минулорічними 11 і 20%. Навіть ріпак, який завжди вважався рентабельною культурою, за нинішніх розкладів може продемонструвати 15–20% збитковості. А це близько 1000 грн/га прямих збитків. Причиною цьому є низька ціна, що сформувалася на світових ринках. Проте не відкидаймо інші фактори. Не треба забувати, хто формує ту ціну. Адже Україна є потужним гравцем на світовому ринку зерна. І якщо ми весь час розповідаємо про рекордні врожаї, звісно, це не може не позначитися на кон’юнктурі світових цін. Відповідно в прив’язці до них у прямій залежності є ціна, яку пропонують сільгоспвиробнику за його збіжжя.
 
Тут мала б долучитися держава. Необхідно скоротити логістичні витрати, які становлять різницю між ціною, що пропонується аграрію, та ціною на світових ринках. Сюди ж - невідшкодування ПДВ з експорту зернових та олійних, які торік недоотримали виробники. А це 9,5 млрд грн! Ці гроші теоретично мали б бути перенаправлені для аграрія, щоб підняти ціну на зерно.
 
altКатерина ЛУЦЕНКОкерівник ФГ «Злагода» (Запорізька обл.)
Я твердо переконана, що нині існує змова між великими агрохолдигами та трейдерами задля знищення малих та середніх виробників. Та й держава ніяк не проявляє себе. Зараз якщо не допомогти Півдню та Сходу України, то через дуже короткий час можна забути про сільськогосподарське виробництво у цій частині країни. Наразі гостро стоїть питання зрошення, без якого ми просто знищуємося. Зараз у Запорізькій області клімат мало чим відрізняється від Криму. Ми кричимо, але нас поки ніхто не чує.
 
Я зраділа, коли розпочав свою роботу Аграрний фонд України. Сподівалася, ця структура стане стабілізатором цін, як і передбачалося від початку за законом. Однак це ще одна бізнес-структура, для якої інтереси селян - пусте місце.
 
Повірте, я досвідчений керівник, практик з великим багажем знань, тому відповідально можу заявити: якщо зараз не прийняти правильних дій - сільське господарство, село припине своє існування!
 
Записала Олеся Скринник

1

 20 липня 2019
Цього року державні фітосанітарні інспектори Херсонщини вперше отримали феромонні пастки на ясеневу смарагдову вузькотілу златку (Agrilus planipennis Fairmaire),
Цього року державні фітосанітарні інспектори Херсонщини вперше отримали феромонні пастки на ясеневу смарагдову вузькотілу златку (Agrilus planipennis Fairmaire),
20 липня 2019
 20 липня 2019
Жовтий, червоний, видовжений, грушоподібний та інші сорти кизилу вирощує фермер з м. Гола Пристань Олександр Галич.
Жовтий, червоний, видовжений, грушоподібний та інші сорти кизилу вирощує фермер з м. Гола Пристань Олександр Галич.
20 липня 2019
 19 липня 2019
Перші місця у рейтингу найдефіцитніших професій в агросекторі займають трактористи та водії вантажівок.
Перші місця у рейтингу найдефіцитніших професій в агросекторі займають трактористи та водії вантажівок.
19 липня 2019
 19 липня 2019
В Україні вирощуванням і продажем зелені, салатів і пряних трав займається невелика кількість постачальників. Причин багато, проте основна – це дуже ніжний товар, який швидко псується.
В Україні вирощуванням і продажем зелені, салатів і пряних трав займається невелика кількість постачальників. Причин багато, проте основна – це дуже ніжний товар, який швидко псується.
19 липня 2019
 19 липня 2019
АТ «Укрзалізниця» запропонувала бізнесу послуги з будівництва та ремонту вантажних вагонів.
АТ «Укрзалізниця» запропонувала бізнесу послуги з будівництва та ремонту вантажних вагонів.
19 липня 2019
 19 липня 2019
На півдні Вінницької області з’явилася промислова плантація волоських горіхів загальною площею майже тисяча гектарів.
На півдні Вінницької області з’явилася промислова плантація волоських горіхів загальною площею майже тисяча гектарів.
19 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.