agro business 160 160

Маленькі трудівники під ударом

/ Думки про важливе / Четвер, 10 жовтня 2013 15:19
altФедір ВЕРХОВЦЕВ, спеціально для "АС"
Проблеми з популяцією бджіл імовірно через дії деяких ЗЗР можна зобразити такою картиною: браконьєр на зимовій рибалці кидає динаміт у зроблену ним ополонку під тонкий передвесняний лід. Результат - смерть браконьєра, тріщини або розломи льоду і купа вже нікому не потрібної риби. Одним словом, самогубство.

 

Втім, не все тільки ймовірно. Так, за даними Ноттінгемського університету, заборонений у кінці квітня в країнах ЄС неонікотиноїд, нейроактивний інсектицид, хімічно споріднений з нікотином, впливає на гени бджіл.
 
Дослідження показали, що навіть невеликі дози препарату підвищували активність генів, які відповідають за руйнування токсинів і регулювання клітинної енергії. Особливо від неонікотиноїду страждають личинки бджіл, у яких спостерігалося скорочення тривалості життя личинок зі зменшенням шансів для них стати дорослими комахами. Заборона цього інсектициду - один із перших кроків до збереження бджіл у Європі.
 
Наприкінці вересня у Києві відбудеться значуща подія у світі бджільництва: 43-й міжнародний конгрес Апімондії, тобто всесвітньої федерації бджільницьких асоціацій. Девіз рекламної кампанії конгресу звучить так: Discover the European Honeyland - Відкрийте Європейську Країну Меду. Україна справді не просто країна меду, а ще і в якомусь сенсі рай для бджіл, адже по концентрації отрутохімікатів ми як і раніше далеко відстаємо від Заходу. Це, мабуть, один із рідкісних випадків, коли останнім місцям у рейтингу ми можемо порадіти.
 
У світі існує близько 20 тисяч видів бджіл. І хоча вони не єдині комахи, котрі запилюють, такі фактори, як хімічні стреси, особливо в багатший країнах, неправильна дієта і напади кліщів ставлять їхнє життя під загрозу.
 
altЩо ми уявляємо, коли говоримо слово «бджола»? В основному медоносних бджіл, тобто будь-який вид роду Apis, найвідоміший з яких Apis mellifera, бджола медоносна. Це основний запильник, не дуже розбірливий у квітах, з яких живиться. Така бджола може прилетіти і, можливо, опилити майже будь-яку відкриту квітку в межах харчової досяжності. Apis mellifera добре пристосовується до навколишнього середовища і «одомашнюється».
 
Сьогодні медоносні бджоли допомагають садівникам по всьому світі, не лише запилюючи рослини, але й віддаючи мед, продукт настільки популярний у нашій країні, що бренд «травневого меду» затребуваний цілий рік. Серед інших продуктів бджільництва: віск, мед, бджолина отрута, прополіс, перга тощо. Досить відвідати будь-яку аграрну виставку-ярмарок в столиці чи провінції, щоб переконатися у популярності цих продуктів. Дикі або неодомашнені бджоли - джерело безкоштовного запилення для безлічі фермерів, а у великих системах вирощування спеціально використовують бджолині вулики, в тому числі в теплицях.
 
Бджоли так міцно пов'язані з сільським господарством, що служать свого роду символом глобальної продовольчої безпеки за межами країн і кордонів. Гудіння бджіл над полем - добра ознака того, що відбувається запилення, а значить - життя триває. Це тільки «мертві бджоли не гудуть».
 
Треба віддати належне і близько 100 тис. видів ос і 240 тис. мух, які теж є можливими кандидатами на проведення запилення. Існує багато жуків, мурашок, метеликів, що можуть із різним успіхом виконувати ту ж роль.
 
На жаль, інтенсифікація сільського господарства разом із фрагментацією звичного середовища проживання (бджоли попри великі перельоти свого роду домовиті) та інші стреси негативно вплинули на популяцію цих природних запилювачів. Бджоли перестали прилітати на багато полів, а в системах інтенсивного землеробства стало звичним знаходити вихід в «оренді» вуликів із медоносними бджолами на період цвітіння. Продуктивність культур треба підтримувати, «оренда» вуликів - цікавий бізнес. Будемо сподіватися, що не дуже перспективний, і процеси, які його запустили, ще можна пригальмувати. Бджілки вимушено стають мандрівницями, попри домашню природу та певне місце проживання.
 
Комерціалізація медоносних бджіл саме як запилювачів дуже популярна, наприклад, в Австралії, де їх розвозять по країні у вантажівках у гонитві за цвітінням культур. Нещасні комахи відчувають постійний фізичний стрес, змушені періодично переадаптовуватися до різного клімату, ландшафтів і рослин. Гірше того, згадана вище неправильна дієта - це примусове харчування цукровим сиропом або іншими, штучними для них, речовинами.
 
І хоча мова не обов'язково йде про неонікотиноїд, бджоли все одно стикаються із найрізноманітнішими пестицидами, багато з яких для них смертельні. У такому випадку про процвітання медоносних бджіл і здоров'я вулика годі й говорити.
 
SOS для бджіл та інші запилювачі
Втрати популяції об'єктивно невідворотні, навіть за умови, що з цим явищем можна боротися. Система господарювання вибудовувалася не один рік, а для її зміни потрібна політична, економічна, людська воля і багато часу.
 
Враховуючи факт, що бджоли важливі не тільки для продовольчої безпеки, а й, наприклад, для медицини (мед, вощина, забрус, прополіс - не просто делікатеси, а й природні антибактеріальні речовини), а ще для особистих і присадибних господарств - малі основи тієї ж продовольчої безпеки, ситуація може здатися зовсім сумною.
 
Втім, деякі вважають, що хоча б у сенсі запилення шанси на виживання культур є. Змінити негайно інтенсивні системи вирощування неможливо, заборонити небезпечні інсектициди реально, зупинити Varroa destructor, кліщів, які вибирають господарем медоносних бджіл, складно. Треба визнати, що остання проблема - чи не страшніша двох попередніх. Varroa destructo із Південної Азії в 70-х роках досяг  Західної Європи та Південної Америки, а у 80-х добрався і до США. В результаті ці кліщі поширилися майже по всьому світі (крім Австралії). Можна припустити, що на сьогодні всі колонії медоносних бджіл у місцях розповсюдження кліща Varroa destructor заражені ним. Внаслідок цього неодноразово відзначалася масова загибель бджіл у різних країнах світу.
 
altПоки виснажені бджоли подають сигнали SOS, варто подумати і про інших можливих запильників. Робити це не тільки у випадку бджолиного апокаліпсису, боронь, Боже, але і для зняття з них всієї наявної напруги і навантаження. На Заході існує термін native (місцеві, рідні для якоїсь місцевості) або wild (дикі, тобто природні) запилювачі в різних агроекологічних системах. Це не тільки чорно-жовті смугасті трудівники полів і садів, але й багато видів інших комах, птахів і тварин.
 
Як запилювачі на комерційній основі використовуються джмелі. Хоча вони так само чутливі до отруйних хімічних речовин, як і бджоли, джмелі здатні працювати в більш екстремальних погодних умовах. Погане освітлення, низька температура, вітер і дощ не є для них нездоланною перешкодою. Тим більше, що їх також використовують у теплицях, а в цілому найбільш активно - при вирощуванні томатів, полуниці і кавунів.
 
У світі існують компанії, які вирощують джмелині колонії, продаючи їх потім як частину інтегрованих вуликів. Не рекламуючи, не знаю, чи є ця фірма на українському ринку, можна звернутися до досвіду голландської компанії Koppert, що пропонує біологічні рішення для сільського господарства. Або до української компанії «Зелена Клініка», що підтримує ідеї сталого розвитку, на сайті якої пропонується продаж джмелиних колоній.
 
За деякими даними, сумарно близько 30% виробництва продовольчих і прядильних сільгоспкультур залежить від запилювачів. Уявіть собі мільярдні втрати в американських грошах при неоціненних втратах у популяції бджіл! Страшно, просто страшно, враховуючи зростаючі потреби населення Землі.
 
Поки живу - сподіваюся, сказано древніми. Поки жива хоча б одна бджола, на щастя, все набагато веселіше, в Україні особливо. Недарма ж Апімондія «приїжджає» у гості, вплив негативних факторів ще можна зменшити. Глобальна продовольча безпека починається із малого. Правда, в глобальному плані все більше схоже на спилювання гілки, на якій сидить той, хто її пиляє, щоб кинути в багаття, приготувати їжу і зігрітися - у травматології, напевно. Потрібно вибудовувати надійні агроекологічні системи, що включають природні системи і процеси, тобто створювати діючі приклади сталого сільського господарства, запускаючи механізми відновлення. У такому випадку і довкілля ціле, і люди ситі. Власне, в цьому є суть і кінцева мета сільського господарства. Гроші як побічний продукт виробництва, невід'ємний, важливий, приємний, але не головний. У вмираючому від голоду світі вони нікому не потрібні, адже якщо немає їжі, її не купиш ні за які гроші. А от бджоли світу як і раніше потрібні.

 

 19 березня 2024
Український експорт цукру в лютому становив майже 75 тис. тонн. Всього з початку 2023/24 маркетингового року експортовано 350 тис. тонн.
Український експорт цукру в лютому становив майже 75 тис. тонн. Всього з початку 2023/24 маркетингового року експортовано 350 тис. тонн.
19 березня 2024
 19 березня 2024
15 березня на засіданні Уряду прийнято рішення про включення до Реєстру індустріальних (промислових) парків два нових парка у Рівненській та Львівській областях.
15 березня на засіданні Уряду прийнято рішення про включення до Реєстру індустріальних (промислових) парків два нових парка у Рівненській та Львівській областях.
19 березня 2024
 18 березня 2024
Цьогоріч аграрії Харківщини планують посіяти ярі культури на площі більш як 960 тис. га. Очікується збільшення посівних площ під яру пшеницю, горох, гречку, просо та соняшник.
Цьогоріч аграрії Харківщини планують посіяти ярі культури на площі більш як 960 тис. га. Очікується збільшення посівних площ під яру пшеницю, горох, гречку, просо та соняшник.
18 березня 2024
 18 березня 2024
Від початку 2024 року 4 516 підприємців отримали кредити за програмою «Доступні кредити» на загальну суму 18 млрд грн. Минулого тижня такі кредити отримали 643 підприємця на 2,4 млрд гривень. Від початку дії програми (лютий 2020 року) було видано 83,5 тисячі кредитів на 285,1 млрд гривень.
Від початку 2024 року 4 516 підприємців отримали кредити за програмою «Доступні кредити» на загальну суму 18 млрд грн. Минулого тижня такі кредити отримали 643 підприємця на 2,4 млрд гривень. Від початку дії програми (лютий 2020 року) було видано 83,5 тисячі кредитів на 285,1 млрд гривень.
18 березня 2024
 18 березня 2024
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникової олії домінувало зростання цін на тлі аналогічних тенденцій на світовому ринку рослинних олій.
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникової олії домінувало зростання цін на тлі аналогічних тенденцій на світовому ринку рослинних олій.
18 березня 2024
 18 березня 2024
Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) допоможе розширити зрошення полів для органічного агровиробництва на Полтавщині, підтримавши модернізацію меліоративної мережі організації водокористувачів «Квітучі лани».
Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) допоможе розширити зрошення полів для органічного агровиробництва на Полтавщині, підтримавши модернізацію меліоративної мережі організації водокористувачів «Квітучі лани».
18 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.