Філософія глобального виживання. Традиції або ГМО

/ Думки про важливе / Четвер, 07 листопада 2013 14:30
altФедір ВЕРХОВЦЕВ, спеціально для "АС"
Думки та роздуми за мотивами зарубіжної преси таких серйозних видань, як The Guardian і Vanity Fair та українського життя. Майже все, що нам розповідали про передбачувані переваги і вигоди біотехнологій, виявилося перебільшенням, принаймні, в сенсі необхідності і користі для сільського господарства.

 

Стає зрозуміло, що швидше за все традиційні методи сільського господарства, при яких:
 
  • зберігають насіння, тобто частину врожаю залишають на майбутній посів;
  • використовують штучний відбір - найдавніший метод відбору, коли з урожаю/приплоду на розмноження використовуються тільки найкращі плоди/особини;
  • і в деякій мірі пермакультура (термін, що позначає перманентне, тобто постійне сільське господарство, яке працює у гармонії з природними процесами і мінімальними витратами праці й впливом на навколишнє середовище) набагато більш життєздатні і стійкі для життя на планеті, ніж будь-які ГМО.
 
В Україні збереження насіння навряд чи реалізується якось інакше, ніж через еліту-першу-другу репродукції. Штучний відбір зберігається у садівників і тваринників, а пермакультура залишається справою ентузіастів, натхнених працями та семінарами Зеппа Хольцера.
 
Наївно вважати, що сільське господарство, займаючись яким фермери змушені купувати насіння, добрива та ЗЗР у великих приватних корпорацій, може забезпечити довгострокову продовольчу безпеку, враховуючи зростаючі ціни на сировину, енергоносії та світову фінансову кризу. Сьогодні корпораціям можна подякувати за можливості, реалізовані завдяки зеленій революції у минулому сторіччі. Однак нині нове століття, і хто знає, що буде завтра у світі надвеликого бізнесу, особливо тісно пов'язаного з вичерпуваними мінеральними ресурсами.
 
Одна з основних проблем полягає у тому, що біотехнологічна модель господарювання диктує ціни, доступність і регулює межі ефективності на кожному етапі виробництва - це що стосується насіння та сільськогосподарської хімії. Вони захищені патентами з потужною обме-жувальною частиною. Фактично фермер усувається від справжнього володіння продуктами своєї праці.
 
Саме тут збереження і репродукція насіння з поля, неможливі для ГМО, і опиняються життєво важливими для продовольчої незалежності. Задовго до появи ГМО-систем вирощування фермери покладалися на природу для відтворення нового насіння безкоштовно. Вирощуючи різні культури на своїх полях, застосовуючи сівозміну, вони використовували природні методи поліпшення здоров'я грунту, де не було потреби в штучних добривах і всіляких дорогих хімікатах. Підкреслюю, ми не говоримо зараз про соціальну роль (робочі місця, бюджетні відрахування хімічних заводів і концернів), а про довгострокову перспективу виживання людства.
 
altУ кожному регіоні світу, де тільки ведеться сільське господарство, існує унікальне поєднання кліматичних умов, властивих цій місцевості комах, рослин, бур'янів і головне грунтів. До речі, відмінності за типами грунтів перебувають як у фізичній, так і в ментальній площині: класифікація грунтів, прийнята у нас, не співпадає за номенклатурою з американською. Хіба що чорнозем (black earth) зрозумілий усім. Так-от виходить, що швидше за все не великі корпорації, а місцеві фермери, які близькі до місцевих грунтів і взагалі до навколишнього середовища, найкраще готові здійснювати контроль за процесами росту, включаючи збереження і розподіл насіння.
 
Так, 50-ті роки в СРСР, «зелена революція» 60–70-х у всьому світі, що включала виведення більш продуктивних сортів рослин, збільшення площ під зрошенням, інтенсифікацію застосування добрив, пестицидів, впровадження нової техніки - все-таки дали свої плоди. Голодних стало менше, принаймні за статистикою ФАО. Але і чистої землі, води, рослин поменшало також. Здається, це все західні ідеї гуманізму, які через абсолютну цінність людини поставили людський розум вище всього. А він уже й Хіросіму, і випалені джунглі В'єтнаму рад був вигадати. Зворотний бік цивілізації. Тема цікава, та й аграрії - люди думаючі, але більше підходить для філософського журналу, а ми про сільське господарство.
 
Американці не переймаються з приводу ГМО. Європейські чиновники навпаки суворі і майже все заборонили. Україна як частина Європи хоча б географічно в тренді з постановами ЄС, бо знову-таки туди експорт, і там чималі ринки для нашої сільськогосподарської продукції.
 

Довідково
За даними ISAAA (The International Service for the Acquisition of Agri - Biotech Applications - Міжнародна служба з оволодіння прикладною агро-, біотехнологією), в 2012 році країни, що розвиваються, обійшли розвинені індустріальні країни за обсягами вирощування біотехнологічних культур. На їх частку припадає 52 %.
17,3 млн фермерів у 28 країнах світу вирощують біотехнологічні культури на 170,3 млн га. Ця цифра означає, що з 1996 року, коли вони були введені на ринок, відбулось 100-кратне (!) зростання площ під ними. У трійці лідерів серед країн поза конкуренцією залишається США з 69,5 млн га кукурудзи, сої, бавовни, каноли, цукрових буряків та ін., потім Бразилія із 36,6 млн га та Аргентина з 21,9 млн га, що спеціалізуються на сої, кукурудзі та бавовні.
України поки в рейтингу ISAAA немає. Проте у нас є м’ясо бразильських тварин, найімовірніше, вигодуваних тими самими ГМО-кукурудзою та соєю.
 

 
І все ж за повідомленнями аграрних новин, Україна може стати лідером з виробництва ГМ-продукції у Європі. Хтось скаже, чому б і ні. Адже і в Європі єдині ГМ-культури, виробництво яких дозволено - кукурудза MON810 і картопля Amflora, втрачають позиції, оскільки в Італії протягом найближчих півтора років може набути чинності декрет про заборону вирощування кукурудзи MON810. Інші нечисленні гравці на цьому ринку в Європі (Іспанія з 76000 тис. га - лідер з ГМО в ЄС, Чехія, Словаччина, Румунія, Португалія, Польща) навряд чи захочуть віддати істотні площі під ГМ-культури чи лобіювати їх просування. Адже такі потужні країни, як Німеччина і Франція виступають затятими противниками подібних практик, хоча картопля Amflora і дозволена в Німеччині для технічних цілей.
 
На тлі такої великої гри досягнення місцевого фермера можуть видатися комусь малими. Але їх цінність - у багаторічному практичному вивченні та адаптації його праці до особливих екологічних умов, до наявного на певній території екологічного балансу. Ці знання та навички дозволяють фермеру підтримувати і розвивати найбільш ефективні методи вирощування. Звичайно, знання, що передаються місцевим фермерам великими немісцевими компаніями, припустимо, через її територіальних (національних) представників, теж засновані на досвіді і спостереженні. Однак мова не йде про просто консультаційні роботи, чи не так? Є ще в товарі під назвою «консультація» додаткові опції, сама суть (запропоновані «консультантом» насіння, добрива, ЗЗР) без якої консультації фермер не отримає. Вони-то і коштують дуже великих грошей.
 
Існує також думка, що біотехнологія загрожує продовольству у всьому світі. Адже біотехнологія знищує спадщину культурного обробітку, замінюючи його стандартизованими матеріалами типу один-розмір-підходить-всім, створюючи системи, контрольовані приватним інтересом, спрямовані на максимальний прибуток будь-якою ціною. Цитата з Маркса про те, що бізнес піде на будь-який злочин за 300 % прибутку, навряд чи втратила цінність. Інша справа, що саме поняття злочину може не застосовуватися. Крайній погляд на питання взагалі в тому, що все обман - ГМО не працює краще традиційних культур у справі отримання високих врожаїв.
 
Плюс біотехнологій заперечувати не можна. Треба бути об'єктивними. При жахливому зростанні населення з їх допомогою теоретично можна швидко нагодувати всіх людей, ввести в організм якесь співвідношення кількість жирів, білків і вуглеводів.
 
altЧесно кажучи, мені як простому громадянинові не до кінця зрозуміло, наскільки ГМО добрі чи погані. Масовість маркування «Без ГМО» нівелює їх цінність повністю. Однак і іншим громадянам, у тому числі з науковими ступенями, по-моєму, теж ще є що сказати як за, так і проти. Списи ламаються, досліди начебто проводяться, тести робляться і випускаються навіть для індивідуального застосування, та й закони пишуться. Тільки доведе все як завжди практика. Однак якби не було пізно. Сторона, що побоюється, говорить про наслідки, які проявляться з часом, як наприклад, з ДДТ, або глобальніше - змінами русел річок, вирубкою лісів та іншими «принадами» прогресу.
 
Чарльз Ейнштейн, автор книги «Священна економіка» (Sacred Economics) і «дописувач» The Guardian у розділі Comment is Free (Коментар безкоштовно) вважає, що механізація, хімізація і ГМО-нізація сільського господарства як причина збільшення врожаїв - це міф. Більше того, посилаючись на якісь дослідження, він стверджує, що органічне землеробство при правильному використанні може збільшити урожайність удвічі-тричі порівняно з конвенціональними технологіями. А на фермах, де використовуються принципи пермакультури, врожаї можуть бути ще вищими. Містер Ейнштейн, дайте людям заробити! (Але це ми знову про великий бізнес і робочі місця).
 
На відміну від систем вирощування з використанням ГМО, традиційні досить гнучкі. Той же автор говорить, що традиційні фермери вчаться еволюціонувати разом із землею протягом життя багатьох поколінь, створюючи безцінну спадщину глибокого розуміння того, як працює природа, і як людство може успішно розділити її щедрість, не знищуючи природних багатств у процесі користування і результати діяльності.
 
Можна, все можна. Та тільки як співається у відомій пісні: «Money makes the world go round» - «Гроші крутять цей світ»: тобто за спасибі, що цілком зрозуміло, ніхто нічого не стане робити. А значить, потрібно або чекати, коли великі грошові компанії знайдуть для себе можливості брати участь у порятунку людства, або діяти. На місцях так і відбувається. Добре, що вибір як і раніше залишається.
 
Хоча органічне землеробство в його сучасному законодавчому вигляді, як я вже писав, може викликати сумнів, його все ж можна розглядати як один з маленьких кроків на шляху повернення до продуктивних витоків і підвищення урожайності як живильну ринкову цінність у системах вирощування, які по-справжньому традиційні, як би не називали традиційними технології історично короткого періоду активної хімізації сільського господарства. Десятки років - це не тисячі.
 
Грядуща продовольча криза, про яку так багато говорять, пропонує два шляхи: ще більшу інтенсифікацію у хімічній сфері, але газ і нафта в діючих розробках закінчаться через кілька десятків років, а запаси Арктики - це перспективи на майбутнє, зокрема перспективи збройних конфліктів; або інший шлях - повернення до стародавніх практик, напрям зусиль на відродження і просування сільськогосподарських традицій. Адже це не тільки знання у галузі сільського господарства, а й певні соціальні структури, в яких знання зберігаються, передаються з покоління в покоління, доповнюються і використовуються на практиці.
 
Все найкраще повинне повертатися. Треба тільки трохи йому допомогти.

1

 17 липня 2019
В Україні зростання вартості часник можливе лише наприкінці осені, зараз він буде тільки дешевшати.
В Україні зростання вартості часник можливе лише наприкінці осені, зараз він буде тільки дешевшати.
17 липня 2019
 17 липня 2019
З початку травня 2019 року на українському експортному ринку (базис FOB) зберігається тенденція до поступового зростання цін на кукурудзу.
З початку травня 2019 року на українському експортному ринку (базис FOB) зберігається тенденція до поступового зростання цін на кукурудзу.
17 липня 2019
 17 липня 2019
Загальний обсяг перевезень вантажів Дніпром у 2019 році склав 4,2 млн тонн, що на 1,2 млн тонн більше, ніж у першому півріччі минулого руку.
Загальний обсяг перевезень вантажів Дніпром у 2019 році склав 4,2 млн тонн, що на 1,2 млн тонн більше, ніж у першому півріччі минулого руку.
17 липня 2019
 17 липня 2019
На поточному тижні ціни на українські помідори встановили новий рекорд.
На поточному тижні ціни на українські помідори встановили новий рекорд.
17 липня 2019
 17 липня 2019
Державна фіскальна служба розробила та оприлюднила проект наказу Мінфіну, яким затверджуються зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 
Державна фіскальна служба розробила та оприлюднила проект наказу Мінфіну, яким затверджуються зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 
17 липня 2019
 17 липня 2019
Компанія ALFA Smart Agro продовжує розвивати напрямок трейдингу агропродукцією і цього сезону запроваджує новий інструмент – укладання договорів в іноземній валюті.
Компанія ALFA Smart Agro продовжує розвивати напрямок трейдингу агропродукцією і цього сезону запроваджує новий інструмент – укладання договорів в іноземній валюті.
17 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.