agro business 160 160

Філософія глобального виживання. Традиції або ГМО

/ Думки про важливе / Четвер, 07 листопада 2013 14:30
altФедір ВЕРХОВЦЕВ, спеціально для "АС"
Думки та роздуми за мотивами зарубіжної преси таких серйозних видань, як The Guardian і Vanity Fair та українського життя. Майже все, що нам розповідали про передбачувані переваги і вигоди біотехнологій, виявилося перебільшенням, принаймні, в сенсі необхідності і користі для сільського господарства.

 

Стає зрозуміло, що швидше за все традиційні методи сільського господарства, при яких:
 
  • зберігають насіння, тобто частину врожаю залишають на майбутній посів;
  • використовують штучний відбір - найдавніший метод відбору, коли з урожаю/приплоду на розмноження використовуються тільки найкращі плоди/особини;
  • і в деякій мірі пермакультура (термін, що позначає перманентне, тобто постійне сільське господарство, яке працює у гармонії з природними процесами і мінімальними витратами праці й впливом на навколишнє середовище) набагато більш життєздатні і стійкі для життя на планеті, ніж будь-які ГМО.
 
В Україні збереження насіння навряд чи реалізується якось інакше, ніж через еліту-першу-другу репродукції. Штучний відбір зберігається у садівників і тваринників, а пермакультура залишається справою ентузіастів, натхнених працями та семінарами Зеппа Хольцера.
 
Наївно вважати, що сільське господарство, займаючись яким фермери змушені купувати насіння, добрива та ЗЗР у великих приватних корпорацій, може забезпечити довгострокову продовольчу безпеку, враховуючи зростаючі ціни на сировину, енергоносії та світову фінансову кризу. Сьогодні корпораціям можна подякувати за можливості, реалізовані завдяки зеленій революції у минулому сторіччі. Однак нині нове століття, і хто знає, що буде завтра у світі надвеликого бізнесу, особливо тісно пов'язаного з вичерпуваними мінеральними ресурсами.
 
Одна з основних проблем полягає у тому, що біотехнологічна модель господарювання диктує ціни, доступність і регулює межі ефективності на кожному етапі виробництва - це що стосується насіння та сільськогосподарської хімії. Вони захищені патентами з потужною обме-жувальною частиною. Фактично фермер усувається від справжнього володіння продуктами своєї праці.
 
Саме тут збереження і репродукція насіння з поля, неможливі для ГМО, і опиняються життєво важливими для продовольчої незалежності. Задовго до появи ГМО-систем вирощування фермери покладалися на природу для відтворення нового насіння безкоштовно. Вирощуючи різні культури на своїх полях, застосовуючи сівозміну, вони використовували природні методи поліпшення здоров'я грунту, де не було потреби в штучних добривах і всіляких дорогих хімікатах. Підкреслюю, ми не говоримо зараз про соціальну роль (робочі місця, бюджетні відрахування хімічних заводів і концернів), а про довгострокову перспективу виживання людства.
 
altУ кожному регіоні світу, де тільки ведеться сільське господарство, існує унікальне поєднання кліматичних умов, властивих цій місцевості комах, рослин, бур'янів і головне грунтів. До речі, відмінності за типами грунтів перебувають як у фізичній, так і в ментальній площині: класифікація грунтів, прийнята у нас, не співпадає за номенклатурою з американською. Хіба що чорнозем (black earth) зрозумілий усім. Так-от виходить, що швидше за все не великі корпорації, а місцеві фермери, які близькі до місцевих грунтів і взагалі до навколишнього середовища, найкраще готові здійснювати контроль за процесами росту, включаючи збереження і розподіл насіння.
 
Так, 50-ті роки в СРСР, «зелена революція» 60–70-х у всьому світі, що включала виведення більш продуктивних сортів рослин, збільшення площ під зрошенням, інтенсифікацію застосування добрив, пестицидів, впровадження нової техніки - все-таки дали свої плоди. Голодних стало менше, принаймні за статистикою ФАО. Але і чистої землі, води, рослин поменшало також. Здається, це все західні ідеї гуманізму, які через абсолютну цінність людини поставили людський розум вище всього. А він уже й Хіросіму, і випалені джунглі В'єтнаму рад був вигадати. Зворотний бік цивілізації. Тема цікава, та й аграрії - люди думаючі, але більше підходить для філософського журналу, а ми про сільське господарство.
 
Американці не переймаються з приводу ГМО. Європейські чиновники навпаки суворі і майже все заборонили. Україна як частина Європи хоча б географічно в тренді з постановами ЄС, бо знову-таки туди експорт, і там чималі ринки для нашої сільськогосподарської продукції.
 

Довідково
За даними ISAAA (The International Service for the Acquisition of Agri - Biotech Applications - Міжнародна служба з оволодіння прикладною агро-, біотехнологією), в 2012 році країни, що розвиваються, обійшли розвинені індустріальні країни за обсягами вирощування біотехнологічних культур. На їх частку припадає 52 %.
17,3 млн фермерів у 28 країнах світу вирощують біотехнологічні культури на 170,3 млн га. Ця цифра означає, що з 1996 року, коли вони були введені на ринок, відбулось 100-кратне (!) зростання площ під ними. У трійці лідерів серед країн поза конкуренцією залишається США з 69,5 млн га кукурудзи, сої, бавовни, каноли, цукрових буряків та ін., потім Бразилія із 36,6 млн га та Аргентина з 21,9 млн га, що спеціалізуються на сої, кукурудзі та бавовні.
України поки в рейтингу ISAAA немає. Проте у нас є м’ясо бразильських тварин, найімовірніше, вигодуваних тими самими ГМО-кукурудзою та соєю.
 

 
І все ж за повідомленнями аграрних новин, Україна може стати лідером з виробництва ГМ-продукції у Європі. Хтось скаже, чому б і ні. Адже і в Європі єдині ГМ-культури, виробництво яких дозволено - кукурудза MON810 і картопля Amflora, втрачають позиції, оскільки в Італії протягом найближчих півтора років може набути чинності декрет про заборону вирощування кукурудзи MON810. Інші нечисленні гравці на цьому ринку в Європі (Іспанія з 76000 тис. га - лідер з ГМО в ЄС, Чехія, Словаччина, Румунія, Португалія, Польща) навряд чи захочуть віддати істотні площі під ГМ-культури чи лобіювати їх просування. Адже такі потужні країни, як Німеччина і Франція виступають затятими противниками подібних практик, хоча картопля Amflora і дозволена в Німеччині для технічних цілей.
 
На тлі такої великої гри досягнення місцевого фермера можуть видатися комусь малими. Але їх цінність - у багаторічному практичному вивченні та адаптації його праці до особливих екологічних умов, до наявного на певній території екологічного балансу. Ці знання та навички дозволяють фермеру підтримувати і розвивати найбільш ефективні методи вирощування. Звичайно, знання, що передаються місцевим фермерам великими немісцевими компаніями, припустимо, через її територіальних (національних) представників, теж засновані на досвіді і спостереженні. Однак мова не йде про просто консультаційні роботи, чи не так? Є ще в товарі під назвою «консультація» додаткові опції, сама суть (запропоновані «консультантом» насіння, добрива, ЗЗР) без якої консультації фермер не отримає. Вони-то і коштують дуже великих грошей.
 
Існує також думка, що біотехнологія загрожує продовольству у всьому світі. Адже біотехнологія знищує спадщину культурного обробітку, замінюючи його стандартизованими матеріалами типу один-розмір-підходить-всім, створюючи системи, контрольовані приватним інтересом, спрямовані на максимальний прибуток будь-якою ціною. Цитата з Маркса про те, що бізнес піде на будь-який злочин за 300 % прибутку, навряд чи втратила цінність. Інша справа, що саме поняття злочину може не застосовуватися. Крайній погляд на питання взагалі в тому, що все обман - ГМО не працює краще традиційних культур у справі отримання високих врожаїв.
 
Плюс біотехнологій заперечувати не можна. Треба бути об'єктивними. При жахливому зростанні населення з їх допомогою теоретично можна швидко нагодувати всіх людей, ввести в організм якесь співвідношення кількість жирів, білків і вуглеводів.
 
altЧесно кажучи, мені як простому громадянинові не до кінця зрозуміло, наскільки ГМО добрі чи погані. Масовість маркування «Без ГМО» нівелює їх цінність повністю. Однак і іншим громадянам, у тому числі з науковими ступенями, по-моєму, теж ще є що сказати як за, так і проти. Списи ламаються, досліди начебто проводяться, тести робляться і випускаються навіть для індивідуального застосування, та й закони пишуться. Тільки доведе все як завжди практика. Однак якби не було пізно. Сторона, що побоюється, говорить про наслідки, які проявляться з часом, як наприклад, з ДДТ, або глобальніше - змінами русел річок, вирубкою лісів та іншими «принадами» прогресу.
 
Чарльз Ейнштейн, автор книги «Священна економіка» (Sacred Economics) і «дописувач» The Guardian у розділі Comment is Free (Коментар безкоштовно) вважає, що механізація, хімізація і ГМО-нізація сільського господарства як причина збільшення врожаїв - це міф. Більше того, посилаючись на якісь дослідження, він стверджує, що органічне землеробство при правильному використанні може збільшити урожайність удвічі-тричі порівняно з конвенціональними технологіями. А на фермах, де використовуються принципи пермакультури, врожаї можуть бути ще вищими. Містер Ейнштейн, дайте людям заробити! (Але це ми знову про великий бізнес і робочі місця).
 
На відміну від систем вирощування з використанням ГМО, традиційні досить гнучкі. Той же автор говорить, що традиційні фермери вчаться еволюціонувати разом із землею протягом життя багатьох поколінь, створюючи безцінну спадщину глибокого розуміння того, як працює природа, і як людство може успішно розділити її щедрість, не знищуючи природних багатств у процесі користування і результати діяльності.
 
Можна, все можна. Та тільки як співається у відомій пісні: «Money makes the world go round» - «Гроші крутять цей світ»: тобто за спасибі, що цілком зрозуміло, ніхто нічого не стане робити. А значить, потрібно або чекати, коли великі грошові компанії знайдуть для себе можливості брати участь у порятунку людства, або діяти. На місцях так і відбувається. Добре, що вибір як і раніше залишається.
 
Хоча органічне землеробство в його сучасному законодавчому вигляді, як я вже писав, може викликати сумнів, його все ж можна розглядати як один з маленьких кроків на шляху повернення до продуктивних витоків і підвищення урожайності як живильну ринкову цінність у системах вирощування, які по-справжньому традиційні, як би не називали традиційними технології історично короткого періоду активної хімізації сільського господарства. Десятки років - це не тисячі.
 
Грядуща продовольча криза, про яку так багато говорять, пропонує два шляхи: ще більшу інтенсифікацію у хімічній сфері, але газ і нафта в діючих розробках закінчаться через кілька десятків років, а запаси Арктики - це перспективи на майбутнє, зокрема перспективи збройних конфліктів; або інший шлях - повернення до стародавніх практик, напрям зусиль на відродження і просування сільськогосподарських традицій. Адже це не тільки знання у галузі сільського господарства, а й певні соціальні структури, в яких знання зберігаються, передаються з покоління в покоління, доповнюються і використовуються на практиці.
 
Все найкраще повинне повертатися. Треба тільки трохи йому допомогти.

 

 28 березня 2024
Перші аукціони з оренди державних земель в Україні можуть бути оголошені вже влітку цього року.
Перші аукціони з оренди державних земель в Україні можуть бути оголошені вже влітку цього року.
28 березня 2024
 28 березня 2024
До свого 25-річчя провідний виробник мікробних і ферментних препаратів провели ребрендинг та відкрили нову сторінку в історії компанії!
До свого 25-річчя провідний виробник мікробних і ферментних препаратів провели ребрендинг та відкрили нову сторінку в історії компанії!
28 березня 2024
 28 березня 2024
У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту сільгосптехніки до України.
У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту сільгосптехніки до України.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних результатів. Ця стаття присвячена різним технологіям та інноваціям від BEDNAR.
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних ...
28 березня 2024
 28 березня 2024
Закупівельні ціни на кукурудзу в портах Чорного моря протягом тижня виросли на 8-10 $/т до 154-156 $/т або 6600-6650 грн/т на тлі активного експортного попиту, зростання курсу долара на міжбанку та стримування продажів виробниками.
Закупівельні ціни на кукурудзу в портах Чорного моря протягом тижня виросли на 8-10 $/т до 154-156 $/т або 6600-6650 грн/т на тлі активного експортного попиту, зростання курсу долара на міжбанку та стримування продажів виробниками.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
28 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.