Чорно-білий світ ГМО, або чи все так однозначно

/ Думки про важливе / Четвер, 07 листопада 2013 13:04
Наталя КУЗЬО, спеціально для "АС"
Генетично модифіковані організми вже не перший рік у ТОПі обговорення серед експертів, гравців та споживачів сільськогосподарського та харчового ринків. І обговорення відбувається у чорно-білих кольорах - або все добре та ідеально, або шкідливо і неприпустимо. З позиції і першого, і другого таборів зрозумілого мало. 

 

Споживачі панічно лякаються грифу «ГМО», виробники масово маркують продукцію «Без ГМО», але який у цьому сенс - достеменно не може відповісти ніхто. Європейська Бізнес Асоціація зініціювала всеукраїнську інформаційно-освітню програму «Аграрні біо-технології ХХІ століття», яка і має прояснити ситуацію навколо біотехнологій. Нюансів та точок зору у питанні ГМО багато, так само багато і позицій, з яких можна розглядати доцільність, актуальність та безпеку біотехнологій. Ми ж спробуємо розглянути страшний для багатьох гриф «ГМО» з позиції українського аграрія.
 
Чорно-білий популізм
Неоднозначні теми завжди були добротною площадкою для популізму. Так відбувається і з ГМО. Проблема в тому, що повністю не вникнувши у явище і не висвітливши його у суспільстві, дуже багато сторін створюють навколо нього психоз. Поширені три основні теми: ГМО шкідливі та небезпечні для людини; ГМО шкідливі і небезпечні для навколишнього середовища; якщо ГМО потраплять на ринок України, то продукції без використання генетично модифікованих організмів не буде.
 
Найбільший страх, звичайно ж, стосується шкідливості. Про біотехнології як про метод знищення людства почали говорити відразу, як тільки вони виникли. Однак понад 500 незалежних науково-експертних груп у країнах ЄС впродовж останніх 25 років провели 130 дослідницьких проектів, якими заперечили будь-яку шкоду від ГМО. Всесвітня організація здоров’я також підтвердила, що генетично-модифіковані продукти, котрі зареєстровані та легально використовуються, не шкідливі ні для людини, ні для навколишнього середовища. Варто зазначити, що нині в Україні не зареєстровано жодного генетично модифікованого продукту, тобто легально і де-юре ГМО в країні нема.
 

alt

Чи виграє з цього фермерство? Запитання складне. З одного боку - продукція без генно-модифікованих організмів має перевагу на ринку, довіру споживача і попит на неї буде завжди. З іншого - провідні аграрні країни світу успішно використовують біотехнології з користю для себе, і численні дослідження довели її безпечність. Відтак, у 2012 році 28 країн світу вирощували генетично модифіковану продукцію на площі понад 170 млн га, ще у 31 країну продукцію генної інженерії легально ввозили та використовували у продуктах харчування і кормах, у світовому масштабі 17 млн фермерів працюють з генетично модифікованими продуктами. Основні культури, які вирощують за допомогою ГМО, - це соя, кукурудза, бавовник та ріпак. Експерт Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України, доктор біологічних наук Борис Сорочинський зазначає: «Про шкідливість чи нешкідливість ГМО слід говорити, так само як про шкідливі або нешкідливі рослини чи іншу продукцію. Тобто не можна сказати, що абсолютно всі ГМО є шкідливими, кожен з них треба розглядати окремо, узагальнення тут не просто недоречні, а й неприпустимі. Відмовившись від біотехнологій, ми закриваємо собі шлях у майбутнє. Біотехнології мають конкретні цілі, заради яких все починалося і триває зараз. Найрозвиненіші країни світу виділяють сотні мільйонів доларів на розробки у біотехнологічній сфері. І, мабуть, нам не потрібно винаходити велосипед. Значно мудріше - використовувати знання та досвід успішних країн».
 
Щодо цілей впровадження біотехнологій, то очевидно, що вони мають на меті полегшити роботу фермерам (хоча варто зазначити, що біоінженерія стосується не лише аграрної сфери - це і альтернативна сировинна база для хімічної промисловості, фармацевтики, паливно-енергетичного сектора тощо), однак у чорно-білих дискусіях про це згадується мало. Перше, що слід знати фермеру, щоб отримати вигоду: біоінженерія - це індустрія глобальних знань, і ніколи не можна оцінювати її поверхнево.
 
Говорячи про шкоду ГМО, треба відкинути емоції і почати аналізувати. Є перевірена і дуже проста схема, якою користуються багато років у цілому світі: коли виробник хоче випустити на ринок новий продукт, він повинен довести його безпечність. Зі слів Бориса Сорочинського, у Європі, США, країнах Південної Америки та й загалом у світі усі ГМО, котрі є на ринку, пройшли процедуру визначення ризиків і виявилися безпечними. Це стосується як ризиків для життя і здоров’я людини, так і ризиків щодо навколишнього середовища і впливу на нащадків. «Основний підхід, який застосовують при визначенні ризиків, - зазначає експерт, - це порівняння хімічного складу ГМ та вихідної культури. Якщо модифікована рослина не має ознак, які роблять її більш небезпечною, аніж «оригінал», то нема підстав вважати, що від неї виникнуть ризики. Усі федеральні агенції у США, Європі та країнах Південної Америки використовують цей підхід».
 
До речі, вчені США на прикладі кукурудзи дійшли дуже цікавого висновку: порівнюючи один сорт звичайної «природної» кукурудзи з одним з її модифікованих видів, помітили, що ці два продукти за хімічними, біологічними, поживними та іншими показниками більше схожі одне на одного, аніж вихідний сорт з іншими не модифікованими сортами. Саме тому до будь-яких генетично-модифікованих продуктів треба ставитися як до «звичайних» нових продуктів». Такий підхід має сенс, адже ейфорія та паніка у суспільстві навколо ГМО замилює очі на об’єктивні реалії.
 
Окремі експерти вважають за доцільне брати приклад з європейських країн, де створюють цілі робочі групи, асоціації, котрі досліджують та аналізують досягнення біотехнологічної науки, а також займаються адаптацією суспільства до нових продуктів. В Україні наразі дуже мало зроблено у цьому напрямі, саме тому фермери мають нагоду стати ініціаторами таких програм для суспільства. Це дасть змогу самим більше дізнатися про ГМО, зрозуміти доцільність такої продукції для кожного окремого господарства і грамотно підготувати суспільство - своїх клієнтів - до оновленого ринку. Адже так чи інакше Україна мусить дійти до логічного висновку та сформувати свою позицію щодо ГМО.
 
Не все те чорне, що не зрозуміле - не все те біле, що таким називають
Варто пам’ятати про мільйонні суми у доларах США, котрі вкладають компанії у розробку нових продуктів. За деякими даними, розробка одного генно-модифікованого продукту коштує від кількох десятків до кількох сотень мільйонів доларів. І процес створення нового продукту триває кілька років, може навіть і кілька десятків років. За цей час якраз і детально тестують, аналізують, проводять численні експерименти. І лише після всіх етапів можна отримати дозвіл на реалізацію продукту - вклавши стільки грошей, часу і сил, мало ймовірно, що компанія ризикуватиме своєю репутацією випускаючи небезпечний продукт. Очевидно, що в експериментальному процесі у продукції можуть виникати небезпечні ознаки, але тому й існують експерименти, щоб кінцевий результат задовольнив усіх. Відтак, українські науковці також не відкидають можливості ризиків. «Проте, - зазначає директор інституту харчової технології та геноміки НАН України, академік Ярослав Блюм, - такі випадки не можуть мати наслідків для людини, адже існує надійна система глобального контролю та випробувань на міжнародному рівні і на рівні кожної окремої країни».
 
altНині в Україні виникла ситуація, за якої про ГМО на загал відомо мало - тому і у суспільстві упереджено ставляться до цього явища і часто наголошують тільки на негативних прикладах. Тим часом світова статистика свідчить сама за себе: у 2007 році створено 2 млн робочих місць довкола біотехнологічної індустрії; за рівнем капіталізації ринок біо-технологій нині займає третє місце після банківської та нафтової галузей; у країнах ЄС близько 10 % людей задіяні у сфері біотехнологій; з початку комерційного вирощування біотехнологічної продукції (1996 рік) площі під нею зросли у 100 разів; обсяг інноваційної біоекономіки у ЄС в 2010 році перевищив €2 трлн, а за прогнозами - до 2030 року на частку інноваційної біоекономіки припадатиме близько 3 % ВВП розвинених країн.
 
Що українському аграрію можуть дати біотехнології? Нові стійкі до гербіцидів сорти, нові, стійкі до зменшеного чи підвищеного рівня вологості сорти, продукцію, яка може довше зберігатися, продукцію із підвищеним складом певної речовини (залежно від кінцевої потреби), морозо- чи спекостійку продукцію тощо. Що український аграрій може втратити через ГМО? Довіру клієнта. Проте остання залежить від обізнаності та загальної довіри суспільства до наукових розробок у сфері біоінженерії. Поки в Україні нема ані першого, ані другого. Так само, як на офіційному рівні нема жодного генно-модифікованого продукту. Висновки про втрати та здобутки при такій ситуації найдоцільніше робити кожному фермеру для себе, адже коли на державному рівні буде сформована чітка позиція щодо ГМО, то конкретний аграрій сам прийматиме рішення - працювати чи не працювати з біотехнологіями та як забезпечити співіснування модифікованої і не модифікованої продукції.

1

 17 липня 2019
На даний момент фінансова підтримка українських овочівників і садівників є практично неохопленим ринком для фінансових установ України.
На даний момент фінансова підтримка українських овочівників і садівників є практично неохопленим ринком для фінансових установ України.
17 липня 2019
 17 липня 2019
Про стан і експортні перспективи вітчизняної галузі виробництва зерна в контексті глобальних викликів ішлося під час нещодавньої прес-конференції, яку провела Українська зернова асоціація.
Про стан і експортні перспективи вітчизняної галузі виробництва зерна в контексті глобальних викликів ішлося під час нещодавньої прес-конференції, яку провела Українська зернова асоціація.
17 липня 2019
 17 липня 2019
В Україні зростання вартості часник можливе лише наприкінці осені, зараз він буде тільки дешевшати.
В Україні зростання вартості часник можливе лише наприкінці осені, зараз він буде тільки дешевшати.
17 липня 2019
 17 липня 2019
З початку травня 2019 року на українському експортному ринку (базис FOB) зберігається тенденція до поступового зростання цін на кукурудзу.
З початку травня 2019 року на українському експортному ринку (базис FOB) зберігається тенденція до поступового зростання цін на кукурудзу.
17 липня 2019
 17 липня 2019
Загальний обсяг перевезень вантажів Дніпром у 2019 році склав 4,2 млн тонн, що на 1,2 млн тонн більше, ніж у першому півріччі минулого руку.
Загальний обсяг перевезень вантажів Дніпром у 2019 році склав 4,2 млн тонн, що на 1,2 млн тонн більше, ніж у першому півріччі минулого руку.
17 липня 2019
 17 липня 2019
На поточному тижні ціни на українські помідори встановили новий рекорд.
На поточному тижні ціни на українські помідори встановили новий рекорд.
17 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.