Вітчизняну зернову галузь складно уявити без жита — споконвічної сільськогосподарської культури селян-хліборобів. Чому ж останніми роками посівні площі під нею в Україні скорочуються? Що спонукає аграрія відмовлятися сьогодні від цієї важливої зернової культури, яку вирощують у нас вже багато століть?
Глобальні кліматичні зміни не лише впливають на стійкість урожайності і валових зборів сільськогосподарських культур, але й певним чином призводять до ускладнення умов ведення агропромислового виробництва, що відображається на диференціації господарств різних організаційно-правових форм за економічною ефективністю їх діяльності, де цей фактор поряд із кон’юнктурою ринку та рівнем інтенсивності виробництва визначає конкурентоспроможність продукції.
За останні роки вітчизняний агросектор став невід’ємною частиною світового ринку продовольства, що забезпечило як переваги, так і певні ризики. Їх аналіз і оцінка мають стати важливим інструментом у системі заходів із підвищення конкурентоспроможності продукції сільського господарства, прогнозування та адаптації галузі до глобальних трендів розвитку світового агроринку.
Сорго — досить малопоширена серед вітчизняних аграріїв сільськогосподарська культура, яка все ж таки високо цінується у світі, передусім за добрі харчові, кормові властивості та посухостійкість. В Україні останніми роками посівні площі під сорго істотно скоротилися, що зумовлює певний інтерес до цієї культури.
Постійне зростання цін на сільськогосподарську продукцію стимулює до вкладання коштів в аграрне виробництво. Проте подорожчання зерна та олійного насіння супроводжується зростанням цін на матеріально-технічні ресурси. Тож основна виробнича діяльність буде зосереджена на прибуткових культурах.
Для багатьох вітчизняних аграріїв овес як сільськогосподарська культура не представляє значної ринкової цінності, що підтверджується низьким рівнем зацікавленості у його вирощуванні. Однак у всьому світі його цінять не лише як кормову культуру, але й вважають досить важливим зерновим злаком, що потрібний для здорового харчування людей. Це передусім зумовлює стабільний попит на овес та економічну привабливість його вирощування.
Останніми роками більшість агровиробників досить прискіпливо займається бізнес-плануванням власної господарської діяльності. Від того, наскільки правильно і точно буде зроблено прогноз операційного бюджету витрат, залежить майбутній фінансовий стан господарства та перспективи його розвитку.
Ю. В. КЕРНАСЮКканд. економ. наук, 
старший науковий співробітник лабораторії маркетингу, 
економічного аналізу та захисту інтелектуальної власності 
Кіровоградської державної сільськогосподарської ДС НААН
Серед можливих напрямів нішевої диверсифікації аграрного експорту експерти ринку, як правило, виділяють окремі малопоширені сільськогосподарські культури, водночас залишаючи поза увагою тваринницьку галузь, де певний інтерес представляє експорт великої рогатої худоби.
О. МАСЛАКканд. економ. наук, керівник 
Центру стратегічних досліджень АПК, 
Сумський національний аграрний університет
Аграрії виважено підходять до планування господарської діяльності. Основою нинішнього аграрного виробництва є отримання вищих прибутків за менших витрат. Таким чином, поряд з удосконаленням технології вирощування сільськогосподарських культур значна увага приділяється оптимізації виробничих витрат та вивченню кон’юнктури аграрного ринку.
Ю. В. КЕРНАСЮКканд. економ. наук,
старший науковий співробітник лабораторії
маркетингу, економічного аналізу та
захисту інтелектуальної власності 
Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН
Аграрний експорт є не лише важливим індикатором конкурентоспроможності галузі сільського господарства, але й характеризує загальний стан розвитку виробництва та є певним орієнтиром для більшості сільгоспвиробників при бізнес-плануванні власної господарської діяльності.

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.