Земельні відносини у Європі

Земельні відносини у Європі

/ Економічний гектар / Понеділок, 21 травня 2018 12:55

Аналізуючи шляхи розвитку аграрних відносин інших країн, то ми побачимо, що на сьогодні фактично існує два: латиноамериканський, у якому переважають латифундисти, та європейський, що базується на родинних фермах. Інші моделі розвитку — то варіації першого або другого.

Якщо говорити про землекористування в аграрному секторі Європи, то, мабуть, ключовим положенням для переважної більшості країн ЄС буде наступне: «Хто землю обробляє, той нею і володіє». Хоча воно не повною мірою справедливе. Так, наприклад, Бельгія виділяється на тлі інших країн старої континентальної Європи тим, що в ній фермерам належить лише третина сільськогосподарських угідь, а решта землі вони орендують у приватних осіб (не фермерів) та сторонніх організацій. На острові подібна ситуація — тільки 40% британських фермерів працюють на землі, яка належить їм особисто, а решта — ділянки, що вони орендують у лендлордів (старих традиційних землевласників).

Другим засадничим моментом є державне регулювання. У Європі нема обмежень на продаж землі, натомість існують жорсткі дозвільні обмеження на її купівлю.

 

Регуляторна роль держави

Для переважної більшості роль держави в агрополітиці об’єднаної Європи обмежується проведенням єдиної сільськогосподарської політики у рамках ЄС та виплат дотацій фермерам на гектар ріллі, проте вона ширша і так само, як і названі заходи, спрямована на забезпечення нормального функціонування агросектору. Не в останню чергу це стосується і землекористування. Щоб не викидати дотаційні гроші на вітер, фермер має вміти працювати на землі.

У Данії та Німеччині держава регулює купівлю й оренду землі, довіряючи її тільки кваліфікованим фермерам з урахуванням рівня підготовки і досвіду сільськогосподарської діяльності як основного джерела доходів, місця проживання. У Данії (де, мабуть, найбільш розвинене аграрне законодавство), орендар, так само як і покупець, повинен прожити в сільській місцевості не менше 8 років. Якщо ж розмір ферми перевищуватиме 30 га, то він повинен довести свою професійну кваліфікацію, мати досвід роботи в сільському господарстві і відповідну освіту.

У Швейцарії, Іспанії, Франції, Данії, Німеччині, Італії та Португалії земельним законодавством регулюється недопущення надмірної концентрації землі в одних руках або її дроблення тощо. У Данії закон встановлює верхню межу землекористування — своєї власної і орендованої — у 150 га сільгоспугідь. Винятки робляться лише в тому випадку, якщо фермер зможе довести, що внаслідок специфіки його виробництва йому потрібно більше землі, і ніхто з навколишніх селян не протестуватиме проти цього. У Німеччині підтримується постійний контроль за будь-якими змінами власності або оренди сільгоспугідь. Перехід прав на будь-які сільськогосподарські угіддя вимагає спеціального дозволу, заборонена зайва концентрація землі (максимально від 400 до 500 га). Що стосується оренди землі, то на неї поширюються ті ж обмеження, що і на купівлю. В Угорщині також діють подібні обмеження: 300 га у власності і 2 тис. га оренди.

 

07 374 12 1

 

У більшості країн юридичні особи не мають права на купівлю сільськогосподарських угідь, так само як вони не мають права і на оренду. Воно надає­ться тільки фізичним особам, які вже вели сільськогосподарське виробництво, мають відповідну кваліфікацію і беруть на себе зобов’язання безпосередньо займатися сільським господарством протягом тривалого часу. Купівля землі забороняється, якщо ця операція є засобом розміщення капіталу, або ціна угоди з купівлі землі не відповідає її реальної вартості. В цілому законодавство забороняє вилучення сільськогосподарських земель на несільськогосподарські цілі.

Згідно з вимогами ЄС будь-який громадянин об’єднаної Європи має право придбати землю у будь-якій країні Союзу (щоправда, це правило тимчасово не працює для деяких країн-нових членів). Враховуючи чинні обмеження, у більшості країн не вбачають за необхідність на обмеження за громадянством на право купівлі сільськогосподарської землі.

 

Розмір та ціна

Середні розміри господарств у європейських країнах дуже відмінні, проте (незалежно від країни) можна виділити два протилежних типи ферм: переважна більшість господарств використовують порівняно невелику площу та малу кількість ферм, які оброблюють досить значні (за європейськими, не українськими мірками) площі. Проте кожен ефективно працює у своїй «екологічній ніші».

Понад 80% усіх ферм у ЄС-28 мали менше 10 га сільськогосподарських угідь, а загальна площа їх земель становила лише 12,2% від сукупної площі сільськогосподарських угідь. Лише 5,9% господарств у країнах ЄС обробляли ділянки понад 50 га, та на їхню частку припадало дві третини (66,6%) сільськогосподарської землі.

За європейськими мірками ферма, що має понад 50 га угідь, вважається великою.

Аналізуючи зміни у період 2005–2010 років для ЄС-27 (іншими словами, для ЄС-28 без Хорватії), слід зазначити, що загальна кількість ферм зменшилась на 17,0%, а площа їх сільськогосподарських угідь, навпаки, збільшилася на 1,5%. Як наслідок, середній розмір ферми підвищився із 11,9 га у 2005 році до 14,5 га у ­2010-му. Для класу найбільших ферм із площею сільськогосподарських угідь понад 100 га середній розмір ферми зріс із 265 га в 2005 році до 273 га в 2010-му. Тобто частка сільськогосподарських площ, що обробляються дрібними господарствами, зменшилась, а у класі великих господарств підвищилася.

 

07 374 12 2

 

Враховуючи значні відмінності між країнами у плані розміру земельних ділянок, було вирішено до «великих» відносити господарства, що входять до сукупності, на яку припадає 20% оброблюваних площ. Загалом у ЄС-28 таких господарств менше 1%. На Мальті 20% сільськогосподарської землі припадає на ферми розміром понад 5 га. Натомість у Словаччині групу великих господарств, які обробляють 20% від загальних площ, формують ферми, що мають більш ніж 2,7 тис. га угідь. Середній розмір «великих» ферм на Мальті — 7 га, а у Словаччині — 3 934 га.

У Болгарії, Чехії, Угорщині, Естонії та Словаччині групу великих господарств, на яку припадає 20% площ, становлять сільгосппідприємства з площею понад 1000 га. Це пояснюється тим, що в окремих нових державах-членах структура сільськогосподарських угідь пов’язана з великими колективними господарствами, успадкованими від колишніх державних кооперативів.

Останні роки разом зі збільшенням розмірів ферм, принаймні на європейському ринку, є тенденція до зростання цін на сільськогосподарські угіддя, проте тут треба враховувати ряд факторів. У країнах із найбільш високими цінами — Нідерландах, Мальті, Ірландії — потенціалу для подальшого, економічно обумовленого зростання вже не залишилося. Там високі ціни зумовлені різними факторами: в Голландії — високою родючістю ґрунтів, на Мальті — обмеженістю ресурсу в силу географічного положення, в Ірландії — переоцінкою національної валюти за паритетом купівельної спроможності.

За країнами ціни досить відмінні, треба враховувати, що на них значною мірою впливають (окрім економічної ефективності/продуктивності) регуляторні обмеження держави. Яскравим прикладом може бути Франція, де орендні ставки співставні з окремими регіонами України.

 

Костянтин РЄПІН, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 20 жовтня 2018
Протягом січня-вересня поточного року Україна експортувала 73 тонни сушених овочів на суму 552 тис. доларів.
Протягом січня-вересня поточного року Україна експортувала 73 тонни сушених овочів на суму 552 тис. доларів.
20 жовтня 2018
 20 жовтня 2018
На Волині завершується будівництво корівника, проектною потужністю на 280 голів, галереї, молочного блоку і лагуни.
На Волині завершується будівництво корівника, проектною потужністю на 280 голів, галереї, молочного блоку і лагуни.
20 жовтня 2018
 20 жовтня 2018
Досвід іноземних фахівців вивчатимуть науковці Тернопільщини.
Досвід іноземних фахівців вивчатимуть науковці Тернопільщини.
20 жовтня 2018
 19 жовтня 2018
Держпродспоживслужба та міжнародні організації завершили перевіряти продовольчі точки.
Держпродспоживслужба та міжнародні організації завершили перевіряти продовольчі точки.
19 жовтня 2018
 19 жовтня 2018
Верховна Рада та уряд готують проект головного кошторису країни до другого читання.
Верховна Рада та уряд готують проект головного кошторису країни до другого читання.
19 жовтня 2018

Please publish modules in offcanvas position.