Виробництво борошна в Україні
Борошно є одним із важливих харчових продуктів, що одержують у процесі розмелювання різних видів зерна і використовують здебільшого в подальшому для виробництва хлібобулочних, макаронних та кондитерських виробів.
Згідно з чинними державними стандартами борошно розподіляють на пшеничне, яке класифікують за сортами: крупчатка, вищий, перший, другий і обійне; житнє: сіяне, обдирне, обійне; житньо-пшеничне та пшенично-житнє обійне. Також виробляється борошно з твердих сортів пшениці, кукурудзяне, гречане, вівсяне, соєве та інші його різновиди.
Вітчизняний ринок борошна складається із пропозиції, що формується як за рахунок перехідних запасів минулого періоду і внутрішнього виробництва, так і внаслідок його імпорту, а також споживання за різними напрямками.
Ємність внутрішнього ринку борошна з урахуванням оцінки усіх джерел формування його пропозиції орієнтовно може досягати близько 2,2–2,5 млн т.
За останні роки в цілому зберігається негативна тенденція зниження обсягів виробництва борошна. Так, у 2016 р. порівняно із 2010 р. виробництво борошна скоротилося на 547 тис. т, а відносно 2000 р. — на 991 тис. т і сягало 2085 тис. т, що дорівнює лише 67,8% від рівня 2000-го. Впродовж 9 місяців 2017 р. обсяг виробництва борошна досяг 1410 т (діагр. 1).
Діаграма 1. Динаміка виробництва борошна всіх видів в Україні
Джерело: Державна служба статистики України
Серед основних причин зменшення обсягів виробництва борошна слід виділити окремо фактор зниження рівня споживання хліба і хлібних продуктів з різних причин, а також негативні демографічні тренди, які також впливають на розвиток вітчизняної борошномельної галузі через скорочення попиту на її продукцію. Так, за результатами аналізу статистичних даних видно, що за вказаний період 2000–2016 рр. загальний фонд споживання хлібних продуктів зменшився із 6141 тис. т до 4309 тис. т, або на 29,8%.
На регіональному рівні майже половина від усього обсягу виробництва борошна нині концентрується у 5 областях — Харківській (15% до загального підсумку), Вінницькій (12%), Дніпропетровській (9%), Київській (6%) і Черкаській (6%). Решта близько 52% борошна виробляється в інших регіонах країни (діагр. 2).
Діаграма 2. Топ-5 регіонів України за часткою у структурі виробництва борошна впродовж січня-вересня 2017 р.
Джерело: Державна служба статистики України
З початку року та в цілому за 9 місяців 2017 р. виробництво борошна скоротилося на 1,4%. Водночас, у розрізі окремих регіонів суттєво зросло. Зокрема, в Хмельницькій області на 159,2%, Черкаській — на 135,5%, Житомирській — на 124,7%.
Асортимент борошна на українському ринку
У структурі асортименту на вітчизняному продовольчому ринку, за даними аналізу показників минулого року, домінує борошно пшеничне, частка якого становить 94,7% від усього його виробництва, тоді як на інші види припадає близько 5,3%. Борошно з культур зернових інших, передусім включає житнє, що займає другу позицію на ринку з часткою 4,7% та обсягом 98,8 тис. т, а також кукурудзяне, відповідно, 0,5% і 10,2 тис. т. Досить незначну частку на ринку займають інші види борошна, зокрема вівсяне з обсягом 1,2 тис. т, рисове — 0,6 тис. т та ячмінне — 0,2 тис. т (діагр. 3).
Діаграма 3. Обсяги і структура виробництва різних видів борошна в Україні за 2016 р.
Джерело: Державна служба статистики України
Останніми роками на ринку зберігається тенденція зменшення пропозиції основних видів борошна через істотне зниження обсягів його виробництва, що, своєю чергою, зумовлено скороченням внутрішнього споживання хліба і хлібних продуктів. Так, виробництво борошна пшеничного впродовж 2011–2016 рр. зменшилося із 2397 тис. т до 2013 тис. т, житнього — відповідно, зі 180 тис. т до 141 тис. т, кукурудзяного — із 14,9 тис. т до 10,2 тис. т.
Таким чином, зниження попиту борошна на внутрішньому ринку, разом із негативними демографічними трендами, зумовлює певний вплив на скорочення обсягів його виробництва. Оптимальним виходом із цієї ситуації на цьому етапі може бути збільшення його експорту, що дозволить зберегти та в подальшому розвивати й модернізувати виробничі потужності борошномельної галузі.
Основні постачальники борошна
Виробництвом борошна займаються як великі і середні борошномельні підприємства, так і невеликі приватні млини. Основне виробництво борошна зосереджено, як уже зазначалося, у м. Києві і Київській області, а також Харківській, Вінницькій, Дніпропетровській і Черкаській.
Серед вітчизняних постачальників борошна на внутрішній продовольчий ринок, а також на експорт, окремо слід зазначити ТОВ «Вінницький КХП-2», ПрАТ «Столичний млин» та інші борошномельні підприємства (діагр. 4).
Діаграма 4. Рейтингове порівняння найбільших виробників-постачальників борошна в Україні за 2016 р.
Джерело: Асоціація Спілка «Борошномели України» http://ukrmillers.com/muka
Вони сьогодні є високотехнологічними виробництвами, що мають значний потенціал для забезпечення конкурентоспроможного розвитку борошномельної галузі в Україні, і зокрема, в частині збільшення експорту її продукції на світовий ринок.
Реалізація борошна в Україні
У структурі роздрібного товарообороту минулого року загальна вартість борошна становила майже 1,2 млрд грн, що займало 0,5% до всіх продовольчих товарів. У першому півріччі 2017 р. цей показник сягав, відповідно, 566,8 млн грн, або 0,5%. При цьому частка продажу борошна, яке вироблено на території України, через торгову мережу становило 95,5%. За останній період роздрібний товарооборот борошном щорічно зростав у середньому на 18,2%.
Основними і найбільшими споживачами борошна на внутрішньому ринку є передусім підприємствами з виробництва хлібобулочних виробів та населення.
Експорт українського борошна
Згідно з даними аналізу офіційної статистики у січні-вересні 2017 р. Україна експортувала 315,6 тис. т пшеничного борошна, що на 20,9% перевищило показник аналогічного періоду 2016 р. (260,9 тис. т). Середньозважена ціна експорту 1 т пшеничного борошна за вказаний період становила 213,7 дол. США, тоді як торік вона була 202,9 дол. Тобто в цілому кон’юнктура світового ринку борошна поточного року є більш сприятливою для вітчизняних експортерів цього продукту.
Експорт борошна з інших зернових культур становить близько 1,1 тис. т, у тому числі кукурудзяного — 563,9 т. Середньозважена ціна експорту 1 т зазначених його видів, відповідно, сягала 441,2 дол. і 260,2 дол.
Аналізуючи тенденції розвитку вітчизняного експорту борошна за останні роки, можна констатувати факт суттєвого зростання обсягу його надходжень на світові ринки. Так, загалом впродовж 2014–2016 рр. експорт пшеничного борошна зріс із 247,2 тис. т до 368,9 тис. т, або майже в 1,5 разу. Водночас, світова цінова кон’юнктура ринку в цей період складалася не на користь вітчизняних експортерів борошна. Середньозважена ціна експорту 1 т борошна пшеничного за вказаний період знизилася із 292,2 дол. до 201,5 дол. Внаслідок цього вітчизняні експортери лише на борошні пшеничному потенційно недоотримали валютної виручки на суму майже 33,4 млн дол.
Дещо краща ситуація склалася з експортом борошна інших зернових культур. Середньозважена експортна ціна за цими видами борошна загалом зросла із 441,2 дол. за 1 тонну в 2014 р. до 452,3 дол. торік та 570,2 дол. впродовж січня-вересня 2017-го.
Основний обсяг експорту борошна як пшеничного, так і інших видів у поточному році спрямований на ринки країн Азії (163,2 тис. т, або 51,7% до загального підсумку), Африки (73,4 тис. т, або 23,2%), СНД (28,7 тис. т, або 9,1%), Америки (25,9 тис. т, або 8,2%) і Європи (13,6 тис. т, або 4,3%). У розрізі країн-найбільших ринків збуту вітчизняного борошно в країнах Азії окремо виділялися Китай (72,1 тис. т), Палестинська територія (20,3 тис. т), Об’єднані Арабські Емірати (19,2 тис. т) та Ізраїль (17,8 тис. т). На африканському континенті основний експорт борошна був спрямований до Анголи (26 тис. т), Сомалі (24,6 тис. т) і Лівії (12,4 тис. т). Серед країн Північної, Центральної і Південної Америки найбільші поставки вітчизняного борошна здійснювалися до Панами (20,4 тис. т) і Белізу (2,9 тис. т). У напрямку Австралії та Океанії було спрямовано майже 10,8 тис. т борошна. На ринки країн СНД, зокрема Молдови і Білорусі, відповідно, 26,1 тис. т і 2,6 тис. т.
На європейському напрямку збуту найбільшим покупцем вітчизняного борошна була Великобританія (9,5 тис. т) і Чехія (3,3 тис. т). В цілому за 2016 р. і 9 місяців 2017-го спостерігається від’ємне сальдо у торгівлі борошном за товарною позицією 1102000000 «Борошно із зерна інших зернових культур, крім пшеничного або із суміші пшениці та жита (меслину)».
Імпорт борошна
Імпорт пшеничного борошна в Україну здійснюється у незначних обсягах та має тенденцію до зниження. Якщо загалом в 2014 р. його обсяг становив 2,5 тис. т, то у 2016-му лише 1,1 тис. т, а за 9 місяців 2017-го — 2,0 тис. т. Водночас, імпорт борошна згідно з товарною позицією за УКТЗЕД 1102900000 «інше», куди, зокрема, входить і борошно житнє, кукурудзяне, вівсяне та інші його види, зріс із 0,1 тис. т у 2014 р. до 40 тис. т торік, і за 9 місяців поточного становив 20,7 тис. т.
Якщо аналізувати цю товарну позицію більш поглиблено, то зазначений імпорт стосувався на 99% борошна житнього, основний обсяг якого надходить із Республіки Білорусь.
Ціни на борошно в Україні та світі
Цінова ситуація на ринку борошна, з одного боку, визначальним чином залежить від обсягів виробництва зерна та його собівартості, а також інших витрат, пов’язаних із його переробкою, а з іншого, певним чином регулюється через механізм інтервенційних закупівель і продажів ПАТ «Аграрний фонд» та ДПЗКУ. Водночас, починаючи з 1 липня 2017 року в Україні після майже двох десятиліть державного моніторингу та коригування цін на деякі соціально важливі товари і послуги, було припинено їх регулювання на 15 груп продовольчих товарів, у тому числі і на борошно.
З початку року, за даними аналізу моніторингу споживчих цін, який ведеться щомісячно Державною службою статистики України, середні ціни на борошно пшеничне вищого ґатунку загалом зросли на 11,5% (діагр. 5).
Діаграма 5. Середні ціни на борошно пшеничне вищого ґатунку на споживчому ринку України за січень-листопад 2017 р. (станом на 10 число)
Джерело: Державна служба статистики України
При цьому на ринку борошна в регіональному розрізі суттєво зріс розмах коливань між мінімальною і максимальною цінами. Так, на початку року цей показник становив 19,3%, тоді як на початку листопада він збільшився до 22,5%.
Певний тиск на внутрішні ціни справляли негативні очікування щодо врожаю зернових культур цього року, які не виправдалися. Це певним чином мало стабілізуючий вплив на цінову ситуацію. Однак з огляду на можливе підвищення цін на електроенергію у 2018 р. собівартість виробництва борошна зростатиме далі, що зумовить аналогічне підвищення оптової і роздрібної його ціни на внутрішньому ринку. Також певний вплив має світова ціна на зерно і борошно, і дещо меншою мірою курс національної валюти. Адже вітчизняне борошно здебільшого виробляється і споживається на внутрішньому ринку.
Світові ціни на борошно залежать від рівня коливання цін на пшеницю, попиту та пропозиції, а також очікувань щодо врожаю.
За даними щомісячного моніторингу й аналізу цін на продовольство FPMA FAO, після зниження у серпні 2017 р. ціна на базисну американську пшеницю (No.2, Hard Red Winter, fob) у вересні зросла на 6%, становивши в середньому 215 дол. США за тонну, що на 14% вище, ніж у вересні 2016 року.
Загальний обсяг світової торгівлі борошном пшеничним впродовж 2015–2016 рр. виріс до максимуму за останні 10 років та перевищив 15 млн т. За прогнозами IFG в 2016–2017 маркетинговому році торгівля борошном пшеничним зросте до 16,1 млн т. За цих умов слід очікувати збереження світових цін на борошно на досягнутому рівні або ж незначного їх зниження внаслідок збільшення його пропозиції на продовольчому ринку.
Прогнози ринку борошна
З огляду на чинні демографічні чинники і соціально-економічні проблеми попит на борошно в Україні знижуватиметься, що певним чином впливатиме на стан його виробництва та обсяги.
Зменшити негативний вплив зазначених чинників на розвиток вітчизняної борошномельної промисловості на нинішньому етапі можливо за рахунок стимулювання розширення його експорту. Перспективним ринками збуту для вітчизняного борошна є передусім країни Азії, Африки і СНД, а також Центральної Америки. Водночас, певні нішеві можливості зберігаються також на європейському ринку. Однак конкуренція на ньому є значно вищою, що потребує додаткових зусиль та адаптації до вимог і смаків споживачів цього ринку.
Вітчизняний ринок борошна є одним зі стратегічно важливих сегментів у системі забезпечення продовольчої безпеки України, а також потенційним джерелом диверсифікації продукції аграрного експорту і збільшення у ній питомої частки з високим рівнем її переробки та формуванням доданої вартості.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. економ. наук, старший науковий
співробітник лабораторії маркетингу, економічного аналізу
та захисту інтелектуальної власності Кіровоградської
державної сільськогосподарської дослідної станції НААН
