Використання мінеральних добрив в агросекторі України

Використання мінеральних добрив в агросекторі України

/ Економічний гектар / Понеділок, 19 березня 2018 13:46

Зростання виробництва продукції рослинництва, що спостерігався в останні роки, вимагає розгляду факторів, котрі впливають на врожайність, одним із таких є підвищення родючості ґрунтів внесенням органічних і мінеральних добрив.

Ні у кого не виникає сумніву — для того щоб отримати добрий урожай з землі, потрібно в неї щось вкласти, її також треба живити. І хоча на забезпечення сільського господарства добривами працює ціла галузь, суспільство більше цікавить урожай, а не як він забезпечується, як впливають погодні умови.

Сьогодні, коли сільське господарство України активно розвиває рослинництво, роль добрив у підвищенні врожайності вкрай важлива. Фінансові труднощі й економічний спад 90-х призвели до суттєвого скорочення обсягів внесених добрив і площ удобрених ґрунтів. Однак стабілізація грошової системи дала поштовх для подальшого розвитку агросектору. Так, за останні десять років середні врожайності основних культур (пшениця, ячмінь, кукурудза, соя …) зросли в півтора рази.

 

Таблиця 1. Динаміка обсягів внесення мінеральних добрив на 1 га за період 1990–2016 рр.

04 371 30

 

Не останню роль у цьому зіграло і застосування добрив. На рис. 1 представлена динаміка за період з 2000 по 2016 роки, частки (у відсотках) удобрених площ від загального обсягу посівних площ (дані Державної служби статистики наведені по всіх господарствах, за винятком «малих», що мають у користуванні менше 100 га) і динаміки валової продукції рослинництва (за 100% прийнято 1990 рік).

 

Рис. 1. Відсоток площ, на які внесені мінеральні або органічні добрива, та індекс валової продукції рослинництва

04 371 28 2

 

Як бачимо, тренди обсягів загальної продукції рослинництва і частки удобрених площ (мінеральними добривами) мають однакову тенденцію. Однак зростання випуску продукції рослинництва пояснювати тільки за рахунок збільшення удобрених площ, швидше за все, буде некоректним, хоча б тому, що в 1990 році удобрених мінеральними добривами ґрунтів було 83% (в 2014 — 81,8%), а удобрених органічними — 17,9% (в 2014 — 2,2%), натомість обсяг продукції рослинництва у 2014-му зріс у порівнянні з 1990-м майже в 1,9 разу. Зменшення обсягів площ, удобрених органічними добривами, можна пояснити суттєвим скороченням тваринництва. У 1990 році практично (згідно зі статистикою) не було ґрунтів, у які б не було внесено добрив, а частина з них була удобрена і мінеральними, і органічними добривами протягом року.

 

Таблиця 2. Внесення мінеральних добрив під посіви сільськогосподарських культур за період 1990–2016 рр.

04 371 33

 

Істотні відмінності в розмірі посівних площ пояснюється значною мірою переходом користування частиною землі від великих господарств (колгоспів, радгоспів тощо у 1990) у користування домогосподарств і фермерів. Тут, як і при складанні графіка, не розглядалися індивідуальні господарства населення і малі підприємства, що обробляють менше 100 га.

Є істотні відмінності як в обсягах, так і в структурі (за видами) внесення мінеральних добрив під посіви сільськогосподарських культур. Лідерами (за обсягами) є картопля, цукрові буряки та ріпак (рис. 2). Якщо для більшості культур основними за кількістю на гектар посівної площі є азотні добрива, то для льону-довгунця на їх частку припадає лише 19%, картоплі — 36%, на калійні — 50% і 39% відповідно.

На рис. 2 «зернові та зернобобові культури» представлені без урахування «кукурудзи на зерно».

 

Рис. 2. Внесення мінеральних добрив за видами під посіви окремих культур врожаю 2016 року (кг/га)

04 371 28 3

 

Попри те, що мінеральні добрива виробляються в Україні, досить помітна частка їх імпортується. Це викликано передусім надмірно високою вартістю їх вітчизняного виробництва через ціни на енергоносії. Вони є найбільшою групою товарів, що імпортуються для забезпечення роботи сільського господарства. У 2016 році вони становили 2,1% загальної вартості всього імпорту. Треба зазначити, що частка добрив в імпорті має сталу тенденцію до зростання. Так, у 2010-му їхня вартість сягає лише 0,7% від загального імпорту, а у 2015 — 1,9%.

У митній статистиці для однокомпонентних добрив, окрім загальної ваги поставок, фік­суються також обсяги активних речовин, проте з багатокомпонентних добрив така інформація відсутня, і через це у таблиці наведено дані із загальної ваги імпортованих груп. Натомість оціночні розрахунки показують, що принаймні більш ніж 70% використаних у сільському господарстві мінеральних добрив (у перерахунку на активні речовини) було імпортовано. Певне зниження обсягів імпорту калійних добрив компенсується зростанням ввезення багатокомпонентних добрив.

Головним експортером мінеральних добрив на ринки України є Російська Федерація, у 2016 році її частка в азотних добривах становила 78% загального фізичного обсягу, з фосфорних — 61%, калійних — 79%, багатокомпонентних — 73%. Така присутність північного сусіда на українському ринку мінеральних добрив пояснюється значною мірою ціновою політикою, адже за рахунок дешевших енергоносіїв їхні підприємства мають конкурентні переваги.

У порівнянні з 1990 роком обсяги внесення органічних добрив значно скоротилися як за розмірами удобрених площ, так і в кількості внесених добрив. Лідерами є кормові культури, овочі відкритого та закритого ґрунту, баштанні культури, а також цукрові буряки.

Динаміка зростання частки удобрених площ добре узгоджується зі зростанням урожайності та обсягів продукції рослинництва. У той же час, порівнюючи сучасні врожаї і кількість внесених добрив під урожай 1990 року, можна прийти до висновку, що тут принцип «чим більше — тим краще» не працює, саме цим можна пояснити таку істотну різницю в кількості добрив. Розумне поєднання застосування ресурсів дозволить і далі ефективно розвиватися галузі.

 

Костянтин РЄПІН, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 20 липня 2019
Жовтий, червоний, видовжений, грушоподібний та інші сорти кизилу вирощує фермер з м. Гола Пристань Олександр Галич.
Жовтий, червоний, видовжений, грушоподібний та інші сорти кизилу вирощує фермер з м. Гола Пристань Олександр Галич.
20 липня 2019
 19 липня 2019
Перші місця у рейтингу найдефіцитніших професій в агросекторі займають трактористи та водії вантажівок.
Перші місця у рейтингу найдефіцитніших професій в агросекторі займають трактористи та водії вантажівок.
19 липня 2019
 19 липня 2019
В Україні вирощуванням і продажем зелені, салатів і пряних трав займається невелика кількість постачальників. Причин багато, проте основна – це дуже ніжний товар, який швидко псується.
В Україні вирощуванням і продажем зелені, салатів і пряних трав займається невелика кількість постачальників. Причин багато, проте основна – це дуже ніжний товар, який швидко псується.
19 липня 2019
 19 липня 2019
АТ «Укрзалізниця» запропонувала бізнесу послуги з будівництва та ремонту вантажних вагонів.
АТ «Укрзалізниця» запропонувала бізнесу послуги з будівництва та ремонту вантажних вагонів.
19 липня 2019
 19 липня 2019
На півдні Вінницької області з’явилася промислова плантація волоських горіхів загальною площею майже тисяча гектарів.
На півдні Вінницької області з’явилася промислова плантація волоських горіхів загальною площею майже тисяча гектарів.
19 липня 2019
 19 липня 2019
Спільну прес-конференцію на тему «Вітчизняні виробники мінеральних добрив запевняють: кризи на ринку не буде» провели в Києві 18 липня ц.р. Федерація роботодавців України (ФРУ), Союз хіміків України (СХУ) та керівники провідних українських підприємств – виробників мінеральних добрив.
Спільну прес-конференцію на тему «Вітчизняні виробники мінеральних добрив запевняють: кризи на ринку не буде» провели в Києві 18 липня ц.р. Федерація роботодавців України (ФРУ), Союз хіміків України (СХУ) та керівники провідних українських підприємств – виробників мінеральних добрив.
19 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.