agro business 160 160

Експорт «молочки»: виклики і загрози

Експорт «молочки»: виклики і загрози

/ Економічний гектар / Четвер, 24 травня 2018 12:51

Ширша присутність України на світовому ринку означає нові виклики, тому слід переходити від обговорення тактичних питань до стратегічних, зауважила недавно заступник міністра аграрної політики Ольга Трофімцева. І йдеться про виклики не лише на зовнішніх ринках, вони, своєю чергою, впливають і на внутрішній.

 

Вимоги якості

Ось один із таких викликів, про який розповів економіст FAO (організація ООН з питань продовольства та сільського господарства) Андрій Ярмак. Торік Україна збільшила експорт молочних продуктів на 82%. Відповідно, високі вимоги до якості експортної молочної продукції вимагають підвищення якості молока у спеціалізованих молочних господарствах.

І в основному завдяки експорту виробники змогли отримати відносно непогану ціну молока. Це добре — не так відчувається вплив сезонного чинника. Є надія, що і влітку, коли надої більші, і ціна молочної сировини традиційно нижча, вона все ж не впаде настільки, аби зробити виробництво молока геть невигідним.

Вигідність ціни визначається за молочним індексом, розробленим фахівцями FAO, ЄБРР та Асоціації виробників молока (АВМ), — порівнянням закупівельної ціни на молоко з вартістю концентратного раціону годівлі корів. З цього індексу видно, що прибутковість виробництва молока протягом року зросла майже на третину.

За оцінками аналітиків FAO, індекс УМІ у листопаді 2017 року показав зростання на 5,2%. Вони відзначають, що воно було забезпечене переважно завдяки підвищенню середніх закупівельних цін на молоко на 4,1% та зниженню вартості кормового міксу на 1,1% у зв’язку зі здешевленням соняшникового шроту.

Як зауважує голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун, минулого року понад 300 зареєстрованих молочних підприємств отримали рекордну кількість молока екстра-гатунку, що забезпечило рекордні обсяги експорту масла в ЄС. Експорт молока та молочних продуктів у перерахунку на молоко зріс на 45,2% та становив 852,58 тис. т, тоді як у 2016 році сягав лише 467,45 тис. т, повідомляє аналітичний департамент Ради з питань експорту продовольства (UFEB).

Згідно з даними Державної митної служби, торік з України було експортовано 46,849 тис. т згущеного молока та вершків загальною вартістю 80,6 млн USD, а експорт сирів з України становить 9,072 тис. т. Найнижчим обсяг експорту сирів за 2017 рік був у січні — 0,315 тис. т, найвищим — у вересні (0,944 тис. т).

За даними АВМ, виробництво молока в цілому скоротилося на 0,5%, зате якісно зросло на 11–12%. Мається на увазі промислове виробництво у сучасних молочних комплексах із відповідним устаткуванням. Збільшилися обсяги переробки: за офіційною статистикою, на понад 2%, в обрахунку за методологією FAO — більш як на 4. Підвищилася частка молока від підприємств у загальній переробці, причому чимало припадає якраз на молоко ґатунку «екстра».

 

Наше масло завойовує світ

Андрій Ярмак зауважує: «Якщо порівняти 2017 рік із попереднім, одразу помітно, що масло стало основним експортним продуктом. Ціни на нього на світовому ринку зросли на 60% попри те, що відчутно підвищувалися і роком раніше. Виручка від експорту масла збільшилася на 145%». Саме завдяки шаленому сплеску світового попиту на масло, який випереджав пропозицію, українські виробники змогли отримати непогану ціну на сире молоко.

Цей сплеск попиту на масло зумовлений його «реабілітацією»: вчені довели, що теза про нібито шкідливість молочних жирів — міф. Навпаки, виявилося, що молочні продукти нормальної жирності корисніші, ніж знежирені. Так було підірвано бізнес тих виробників, які отримували надприбутки на молочних продуктах пониженої жирності, бо зекономлений, таким чином, молочний жир використовували для інших продуктів.

Перш за все попит зростає у розвинених країнах, де добробут населення дозволяє вживати дорожчі, проте якісніші продукти. Але певна тенденція зростання є і в низки бідніших країн — завдяки підвищенню світових цін на нафту. У деяких країнах вона є основним експортним товаром, і його подорожчання означає зростання добробуту населення. Відновився згаслий попит в Азії, особливо у Китаї.

 

Розрив цін

Певна річ, попит — це добре, експорт — теж. Але тут містяться і загрози. І ось перша: під час переробки молока ми отримуємо не лише молочний жир (масло, вершки тощо), а й молочний білок — субстрат масла, сухе знежирене молоко (СЗМ). Ціна на нього сформувалася катастрофічно низькою. Результати останніх торгів показали, що ціна СЗМ на торгах Global Dairy Trade (GDT), які відбулися 20 березня, опустилася відразу на 8,6%, до 1887 дол./т.

За розривом цін ситуація склалася унікальна і поглиблюється тим, що на ринок масово виходять виробники рослинних білкових продуктів. Запаси сухого молока у світі вже величезні. Що з ними робитимуть — кожна країна буде вирішувати цю проблему по-своєму. Скажімо, в ЄС запаси СЗМ, термін зберігання яких добігає кінця, пропонують пустити на корм худобі. Чим це загрожує конкретно Україні — трохи згодом.

І друга загроза, яка є логічним продовженням нашої перемоги. Україна змогла за експортом вершкового масла в ЄС піднятися на друге місце у світі, після Нової Зеландії. З тією лише різницею, що більшість країн-виробників молочної продукції, на думку експертів, вже досягли піку продуктивності, тоді як потенціал молочної галузі України реалізований ще далеко не повністю.

Інша річ, як зауважує Андрій Ярмак, зростання попиту на молочну продукцію у розвинених країнах аж ніяк не зачіпає Україну. Всередині країни споживання продукції молочної галузі, навпаки, знижується як у абсолютних показниках, так і на одного мешканця.

 

Зовнішній ринок без внутрішнього

Прибутковість виробництва молока в професійних господарствах протягом минулого року зросла на 32%, з переробкою картина складніша — у тих, хто орієнтувався на експорт, вона збільшилася, на внутрішній ринок — впала. Чому так: на думку Ярмака, експорт забирає найкраще, бо може запропонувати більшу ціну. Відповідно, найкраще експортується, решта дістається українському споживачу.

В Україні залишається тільки те, що не можемо експортувати. Масло «витягнуло» переробку. Але потягнуло вгору ціну сировини, тобто молока, в результаті отримали зростання внутрішніх цін на молоко і подальше зменшення внутрішнього споживання. Воно і так давно вже впало набагато нижче норм, рекомендованих медиками.

 

Динаміка індексу умовної прибутковості молока

08 375 22 2

 

В Асоціації виробників молока повідомляють: раціональна річна норма споживання молочних продуктів, за даними Міністерства охорони здоров’я, має становити 380 кг на душу населення. При цьому реально українці споживають лише трохи більше 200 кг. До того ж у 2015 році споживання різко впало — на 12,9 кг, до 209,9 кг/особу. У 2018 році, за очікуваннями, середньостатистичний українець з’їсть 204,9 кг молочних продуктів. І зрозуміло, чому: за даними Держстату, станом на 1 січня 2018 року порівняно з аналогічним періодом 2017-го молоко подорожчало на 21,3%. Зараз надворі вже не січень, а подорожчання не зупиняється…

 

Динаміка структури споживання, тисяч тонн, молочний еквівалент

08 375 22 1

 

Найбільше зниження споживання, зі слів Андрія Ярмака, відбулося з цільномолочної продукції: кефіри, масло, сири, сметана тощо. За рік споживання промислових молочних продуктів знизилося на 6%, тоді як за світовими нормами зменшення внутрішнього споживання на 5% — критичний показник.

 

Небезпечна «гойдалка»

Світові ціни на молокопродукти, на думку експерта, лишаються занадто високими, якщо брати до уваги фундаментальні чинники. Це неодмінно спровокує ще більше зростання виробництва, яке буде тиснути на ціни. При цьому дуже дорогі молочні жири спричиняють ще більше тиску на ціни білка. Тому існує імовірність цінового обвалу ще поточного року. А ми зараз дуже щільно прив’язані до цін експорту. Тому, якщо не буде ціни на масло, не буде у нас і пристойної ціни на сире молоко.

Андрій Ярмак назвав це явище «експортозалежністю». До кінця минулого року показник цієї залежності, за його даними, збільшився на 20%, цього року очікується подальше зростання. Втім, ми вже мали не одну нагоду пересвідчитися, що надія вітчизняного виробника лише на експорт без підтримки розвиненого внутрішнього ринку тягне за собою чималі загрози. Передусім, якщо нема потужної внутрішньої базі, рівень цін всередині країни формується під впливом експорту. А з цінами відбуватиметься постійна «гойдалка» — неконтрольовані коливання.

Що це можуть бути за коливання? Ось приклади: Росія запроваджує заборону на імпорт білоруських молочних продуктів, відповідно вони полинуть на світовий ринок, створюючи конкуренцію нам. Або від погоди на Тихому океані залежить, скільки молочної продукції виготовлять, скажімо, у Новій Зеландії, і наскільки серйозну конкуренцію становитиме вона для наших експортерів. Інший приклад: подальша ескалація військових дій у Сирії може утруднити чи взагалі зробити неможливою навігацію Середземним морем, а з Чорного моря ми можемо потрапити лише туди… І таких додаткових чинників може бути багато.

Додамо сюди прогнозовану подальшу стагнацію внутрішнього попиту. Щоб він зріс, треба, аби знизилися внутрішні ціни, а з огляду на світовий попит, що зростає, надії на це мало, крім того, це невигідно для виробників. На підвищення внутрішнього попиту через збільшення купівельної спроможності громадян надії ще менше — для цього треба, аби доходи їх зростали більшими темпами, ніж інфляція, а цього ми поки що не спостерігаємо, і за рахунок чого це буде досягнуто — наразі незрозуміло. Єдине що — передбачається незначне коливання внутрішнього попиту в бік молокопродуктів промислового виробництва.

І ще, до речі, про внутрішній попит, Росію і про те, чим нам загрожують великі світові запаси сухого знежиреного молока. У нашого північного сусіда внутрішні ціни на молоко порівняно низькі за рахунок того, що свого часу там нахапали через треті країни багато дешевого сухого знежиреного молока (переважно українського). Тепер з цього порошку шляхом додавання води та пальмової олії замість молочного жиру виробляється так зване «молоко» — якість цього продукту і виробів із нього вже належним чином оцінили мешканці окупованого Криму.

Якщо ж через подальше падіння купівельної спроможності українського населення воно дедалі більше надаватиме перевагу ціні на шкоду якості, спокуса наслідувати приклад Росії може стати аж надто сильною… Не кажучи вже про те, що за певних умов це стане необхідністю і може бути навіть схвалене нормативними актами.

Хоча є й позитивні чинники: наразі склалася сприятлива ситуація для розвитку дрібних та середніх переробників на внутрішньому ринку, бо крупні виробники подалися головним чином в експорт. Така тенденція, хоч і слабко, вже намітилася ще минулого року. Не виключено, що вже восени запрацює потужна система кооперативної переробки, але тут діє потужне
«гальмо».

Певне зростання прибутковості молочної галузі минулого року знову змінилося спадом, повідомляють в АВМ. Зокрема, за даними Андрія Ярмака, в лютому прибутковість виробників молока впала на 7,6%, а з початку року — на 11,7%.

Причини цього падіння — не провина молочарів, а наслідок девальвації національної валюти та підвищення цін на концентровані корми для тваринництва. До подорожчання кормів, зауважує економіст, додалося також зниження цін на молоко у лютому, хоча вартість молока і молочних продуктів на світовому ринку в січні-лютому переважно збільшувалася. В цілому ж прибутковість виробництва молока за перші два місяці поточного року набагато вища, ніж у кризові 2015–2016 роки, але на 3,1% нижча, ніж середня за останні шість років. Тому, вважає Андрій Ярмак, поки ціни і попит на масло у світі стабільно високі, слід не розслаблятися, а розвивати виробництво інших видів молочної продукції експортної якості.

 

Володимир КОЛЮБАКІН, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

 

 18 березня 2024
Цьогоріч аграрії Харківщини планують посіяти ярі культури на площі більш як 960 тис. га. Очікується збільшення посівних площ під яру пшеницю, горох, гречку, просо та соняшник.
Цьогоріч аграрії Харківщини планують посіяти ярі культури на площі більш як 960 тис. га. Очікується збільшення посівних площ під яру пшеницю, горох, гречку, просо та соняшник.
18 березня 2024
 18 березня 2024
Від початку 2024 року 4 516 підприємців отримали кредити за програмою «Доступні кредити» на загальну суму 18 млрд грн. Минулого тижня такі кредити отримали 643 підприємця на 2,4 млрд гривень. Від початку дії програми (лютий 2020 року) було видано 83,5 тисячі кредитів на 285,1 млрд гривень.
Від початку 2024 року 4 516 підприємців отримали кредити за програмою «Доступні кредити» на загальну суму 18 млрд грн. Минулого тижня такі кредити отримали 643 підприємця на 2,4 млрд гривень. Від початку дії програми (лютий 2020 року) було видано 83,5 тисячі кредитів на 285,1 млрд гривень.
18 березня 2024
 18 березня 2024
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникової олії домінувало зростання цін на тлі аналогічних тенденцій на світовому ринку рослинних олій.
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникової олії домінувало зростання цін на тлі аналогічних тенденцій на світовому ринку рослинних олій.
18 березня 2024
 18 березня 2024
Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) допоможе розширити зрошення полів для органічного агровиробництва на Полтавщині, підтримавши модернізацію меліоративної мережі організації водокористувачів «Квітучі лани».
Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) допоможе розширити зрошення полів для органічного агровиробництва на Полтавщині, підтримавши модернізацію меліоративної мережі організації водокористувачів «Квітучі лани».
18 березня 2024
 18 березня 2024
Наразі всі українські аграрії намагаються оптимізувати свою діяльність (і технічний парк зокрема) для того, аби пережити складні воєнні часи для нашої держави. Адже сільське господарство не поставиш на паузу: продовольча безпека, зобов'язання перед пайовиками, банками, державою ніхто не відміняв, та й пряма підтримка ЗСУ для більшості сьогодні стоїть в пріоритеті. Тому працювати, працювати – і ще раз працювати. І ні кроку назад!
Наразі всі українські аграрії намагаються оптимізувати свою діяльність (і технічний парк зокрема) для того, аби пережити складні воєнні часи для нашої держави. Адже сільське господарство не поставиш на паузу: продовольча безпека, зобов'язання перед пайовиками, банками, державою ніхто не відміняв, та й пряма підтримка ЗСУ для більшості сьогодні ...
18 березня 2024
 18 березня 2024
ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» створило послугу комплексного перевезення за єдиним тарифом для європейських річкових портів.
ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» створило послугу комплексного перевезення за єдиним тарифом для європейських річкових портів.
18 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.