Буряківництво: тренди й перспективи

Буряківництво: тренди й перспективи

/ Економічний гектар / Понеділок, 08 жовтня 2018 13:06

У вересні дружно стартував новий сезон цукроваріння. Цукробурякова галузь — одна із найбільш технологічно сформованих: ми продаємо за кордон не аграрну сировину, а саме продукти її переробки. І хоча у цій царині постійно виникають дисбаланси, маємо позитивні приклади у країнах ЄС, коли буряк використовується майже безвідходно.

Цукрові буряки ще десь на полях України збираються, а десь лежать у кагатах, чекаючи перенавантаження і транспортування на цукрові заводи. На аграрних підприємствах рівень рентабельності вирощування цукрових коренеплодів, за підсумками минулого року, сягав 12,4% — це дані Держкомстату. На жаль, цьогорічна погода не дала змоги буряківникам отримати найвищі врожаї. Очікували кращого результату. Було визначено, хто веде перед у цукровій галузі. І попри проблеми рентабельність солодких коренів сягнула торік пристойного рівня у 64,1%. Хоча у Житомирській, Рівненській, Київській, Миколаївській, та Харківській областях виробництво виявилося збитковим.

Цукробурякова галузь — не лише найстаріша в Україні, а й, мабуть, одна із найбільш технологічно сформованих: ми ще з XIX ст. продаємо за рубіж не аграрну сировину, а саме продукти її переробки. Не дарма ж у процесі декомунізації у деяких районах України на п’єдесталах замість неоковирного пам’ятника Леніну встановили монумент цукровому буряку. Однак у порівнянні з розвиненими країнами ЄС чи Америки маємо у цій царині постійні дисбаланси.

uborka cukor buryakБуряківництво — може, одна з найбільш волатильних, непередбачуваних ніш вітчизняного агробізнесу, у порівнянні, наприклад, із «царицею» полів кукурудзою або королем прибутків — соняшником. Падіння виробництва буряків і цукру чергуються із фантастичними стрибками попиту на них, і навпаки. Причому так є не лише в Україні, а й в інших «цукрових» державах світу. Старші люди пам’ятають часи, коли цукор у роздрібній торгівлі в Україні відпускався за картковою системою. А бувало навпаки: цукрові гори лежали на складах підприємств, і ними цікавилися лише миші.

Отже, ми позитивно згадали Чернігівщину: сіверяни здавна знають, як працювати із солодкими коренеплодами. А далі? В області є лише один виробник цукру — Линовицький цукровий завод у Прилуцькому районі. Тобто більш-менш ясно, що збут буряків не може обмежитися лише цукрозаводами. Кому ще можуть бути цікаві буряки і продукти їх переробки?

Солодкі корені — не тільки сировина на цукор, а й добрий напівфабрикат на корми для худоби. У багатьох країнах світу поширеним компонентом раціонів молочних корів є буряковий жом. Як вважає Олександр Овчаренко, експерт із годівлі великої рогатої худоби, жом цукрових коренеплодів має високий рівень NDF за чудової перетравності (до 90%). Але тваринництво, на жаль, у нас теж поки що не на підйомі.

Також відходи цукрозаводів можуть слугувати прекрасним органічним добривом. Як стверджують фахівці, 10 т дефекату, який є продуктом переробки буряків, заміняє 100 кг селітри, діамофоски, калійних добрив. Крім того, у «буряковому добриві» присутні корисні для ґрунту мікроелементи: кальцій, магній, марганець, цинк, мідь.

Варто відзначити: продаж українського цукру у Європу й Азію зростає. Перспективними ринками збуту є Західна Африка та країни Середземномор’я. Також галузь може експортувати не лише цукор чи навіть цукерки як продукт переробки його, а й корми із бурякового жому. Поштовхом до розвитку галузі може стати, наприклад, нещодавнє відкриття для нас нового й практично безрозмірного ринку Китаю. Позитивною новиною є те, що Генеральна адміністрація нагляду за якістю продуктів Китайської Народної Республіки (AQSIQ) обнародувала на своєму сайті перелік рекомендованих виробників бурякового жому, які отримали право експорту у КНР. До реєстру країн, у яких слід купувати жом, внесена й Україна. Це має пожвавити попит на жом, а відтак, і ціну на буряки. Звісно, спершу активізуються трейдери, але за ними мають підтягнутися заводи й агровиробники.

18 385 18 2І, крім того, останнім часом експерти вважають, що буряковиробничу галузь підтримає біопаливо, а точніше біоетанол, тобто технічний спирт. Всі знають народний національний напій — бурячиху, славнозвісний самогон «Три гички». Її наявність у нашому, сказати б, культурному багажі свідчить насамперед про те, що цукровий буряк — чи не найкраща у наших краях сировина для виготовлення етилового спирту.

Про необхідність диверсифікації цукробурякової промисловості шляхом виробництва біо­етанолу заявляють, зокрема, у Національній асоціації цукровиків України. І з ними важко не погодитися: продукування цього продукту справді може стабілізувати галузь. Тож восени 2016 року Держенергоефективності розробило проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку сфери виробництва рідких біологічних видів палива». Він вже вкотре встановлює обов’язкове додавання біологічних добавок у паливо для машин. Слід сказати, що це не лише побажання окремих експертів, а й крок до виконання міжнародних зобов’язань України. Вони такі: у валовому обсязі споживання енергії рухомим транспортом частка енергії відновлюваних джерел до 2020 році має сягати не менше 10%. Також пропонує­ться виробляти паливо зі збільшеним вмістом біологічних компонентів, коли у ньому може бути до 85% спирту. Держенергоефективності готове відстежувати, як застосовується ця норма.

Звісно, тут ми дивимося на приклад ЄС. В умовах коливання цін на буряки й цукор важливо мати додаткові джерела доходу. Європейці розглядають цукор і продукти буряківництва вже не лише як їжу, а й як сировину для вироблення біохімікатів і чистої енергії. Зараз у Європі буряківництво переживає ренесанс, будуються нові підприємства з переробки цукру. Відроджується ця галузь, наприклад в Ірландії, де вона була занепала взагалі до нуля. У ближчій перспективі інтерес до бурякового цукру має зростати, заявляють, зокрема, в британській брокерській агенції Sucden.

У Франції, наприклад, виробництво того ж біоетанолу й цукру побудовано так, що воно відбувається на одному й тому ж заводі, який до того ж належить фермерським кооперативам. Ба більше: французькі аграрії, крім цукру та біоетанолу, виробляють там шрот, жом, які йдуть на корми худобі. А при заводах діють станції з генерування біогазу. Тобто рентабельність такого комбінованого й майже безвідходного виробництва дуже висока. Завдяки такій організації виробничих процесів Франція виробляє біоетанолу до 3 млрд л на рік, і це замінює їй в енергетичному балансі до 7% імпортної нафти. Тут є й помітний економічний чинник: собівартість виготовлення біопалива з бурякової меляси приблизно на 15–20% менша порівнянню з такою популярною сировиною, як кукурудза.

cukor buryak 5Хто вже рушив цим шляхом? Наприклад, Гнідавський цукровий завод узяв кредит у Міжнародної фінансової корпорації (IFC) на будівництво цеху з виробництва біоетанолу та за кілька місяців успішно реалізував проект. Тепер завод має можливість регулювати обсяги власного виробництва, пускаючи буряки на цукор або біоетанол, з огляду на те, яка складається кон’юнктура ринку. Технологічний процес на цукрозаводі організований за допомогою сучасного обладнання, яке виготовлене та змонтоване на місці відомою французькою компанією.

Реальна чи примарна загроза з боку цукрової тростини, яка у якості сировини в останні роки активно витісняла буряк, потроху відступає. Її традиційні виробники — Бразилія, Куба та інші країни — нині стикнулися із проблемами у політичному житті, зі значним коливанням курсу національних валют… Аналітики відзначають суттєве цьогорічне скорочення виробництва цукру в Бразилії. Та й логістика працює на нашу користь: виростив буряк в Україні — і цукор або біоетанол вариш тут-таки, не треба везти сировину з-за океану. Однак є інша халепа. В Україну ввозиться щорічно десь 30 тис. т «сахаринів» та тому подібної хімії, яка може замінити 400 тис. т справжнього цукру.

Виробники кондитерської продукції інколи вважають, що «хімічний цукор» вигідніший бурякового. Цукровики ж і буряківники пропонують взагалі заборонити імпорт і застосування цукрозамінників. Це типові українські підходи («на хлопський розум») до будь-якої проблеми: заборона і регуляція. На жаль, такі рішення суперечать ринковим засадам. Нещодавно, а саме 4 вересня, Верховна Рада України прийняла в другому читанні закон № 4532, яким дерегулювала ринок цукру, бо адміністративні обмеження цін не дали бажаних наслідків.

А як слід чинити з точки зору ринку? Тут все просто: треба виробляти товар не лише кращої якості, а й за якомога нижчою ціною. Цього можна досягти, як показує досвід тієї ж Франції, якщо вдало застосовувати новітні технології й техніку у буряківництві, цукроварінні і супутніх галузях — тваринництві та виробництві біопалива.

Ефективність буряково-цукрової галузі за останні роки в Україні різко зросла. Нинішній рік, як прогнозують експерти, має бути для бурякоцукровиків успішним. А наступний? Тут не обійдешся без запозичення новітніх технологій, без впровадження продуктивної бурякозбиральної техніки. Вдосконалення виробництва допоможе українським виробникам успішно конкурувати на світових ринках. Треба орієнтуватися на розведення гібридних високопродуктивних сортів цукрових буряків, не надто примхливих у вирощуванні. Тоді виробники отримають більші врожаї коренеплодів із використанням меншої кількості ресурсів. Попит на цукрові буряки в світі є стійким. Однак і конкуренція на цьому ринку дуже висока.

 

Григорій МЕРЕФ’ЯНСЬКИЙ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 20 жовтня 2018
Протягом січня-вересня поточного року Україна експортувала 73 тонни сушених овочів на суму 552 тис. доларів.
Протягом січня-вересня поточного року Україна експортувала 73 тонни сушених овочів на суму 552 тис. доларів.
20 жовтня 2018
 20 жовтня 2018
На Волині завершується будівництво корівника, проектною потужністю на 280 голів, галереї, молочного блоку і лагуни.
На Волині завершується будівництво корівника, проектною потужністю на 280 голів, галереї, молочного блоку і лагуни.
20 жовтня 2018
 20 жовтня 2018
Досвід іноземних фахівців вивчатимуть науковці Тернопільщини.
Досвід іноземних фахівців вивчатимуть науковці Тернопільщини.
20 жовтня 2018
 19 жовтня 2018
Держпродспоживслужба та міжнародні організації завершили перевіряти продовольчі точки.
Держпродспоживслужба та міжнародні організації завершили перевіряти продовольчі точки.
19 жовтня 2018
 19 жовтня 2018
Верховна Рада та уряд готують проект головного кошторису країни до другого читання.
Верховна Рада та уряд готують проект головного кошторису країни до другого читання.
19 жовтня 2018

Please publish modules in offcanvas position.