Індустрія кормів: на порозі поглибленої переробки сировини

Індустрія кормів: на порозі поглибленої переробки сировини

/ Економічний гектар / П'ятниця, 26 жовтня 2018 13:10

В українському агрокомплексі намітився загальний перехід від виробництва сировини до постачання готового продукту. Не оминув цей тренд і сферу кормовиробництва.

Якщо донедавна експортери воліли просто засипати чи не весь Близький Схід українським фуражним ячменем, то нині думами кормовиробників оволодіває ідея поглибленої переробки сировини, адже це набагато вигідніше!

Учасники IV Міжнародної конференції FEED INDUSTRY, яка відбулася у Києві в середині вересня, обговорили шляхи розвитку індустрії кормів саме під цим кутом зору. Тон дискусії задала теза, висловлена народним депутатом України Леонідом Козаченком: «Поглиблена переробка агросировини призводить до потроєння обсягів валового виробництва».

 

Корми в світі та Україні

Зростання українського експорту кормів викликане збільшенням їх постачання до країн Близького Сходу. Разом з тим, великі перспективи для вітчизняних кормів має азійський напрямок експорту.

Середня ціна експорту готових кормів з України на 63% вища, ніж ціна відповідної експортної сировини — тут нашим кормовиробникам є над чим замислитися…

Частка зерна в структурі кормів сягає 65%. Основними зерновими культурами для виробництва кормів в Україні залишаються кукурудза, пшениця та ячмінь. Вони лідирують у структурі експорту зернових компонентів для кормів.

 

У світі торік було вироблено 1 млрд т кормів. Лідером у кормовиробництві виступає Китай (187 млн т на рік), США (170 млн т) і Бразилія (69 млн т). В 1990 році Україна виробила 16 млн т кормів і увійшла до Топ-5 світового виробництва. З тих пір і до 2000 року обсяги виробництва впали до абсолютного мінімуму й торік досягли лише 6 млн т. За минулий рік обсяг виробництва кормів в Україні зріс на 4,7% і, за прогнозом фахівців, до 2030 року досягне 20 млн т на рік. 

 

Що ж до експорту шроту, то левову частку його структури становить соняшниковий, середня експортна ціна його за минулий рік зросла на 14,8% і нині сягає 5080 грн/т. Обсяг експорту соняшникового шроту збільшується слідом за зростанням виробництва олії в Україні. Крім соняшникового, Україна експортує також соєвий, лляний, ріпаковий і кукурудзяний. Купують його у країнах Європи та Азії.

За даними Держстату України, чисельність поголів’я худоби у нас продовжує падати: за минулий рік свиней стало менше на 8,4%, ВРХ — на 4,1%, кролів — на 3,4%. Незначно зросло лише поголів’я курей — на 1,6%. Тому свої перспективи українські кормовиробники пов’язують з експортом кормів.

 

Чому українські корми не смакують заморським коровам і свиням?

Учасники конференції у доволі бурхливій дискусії обговорили причини повільного розвитку української кормової галузі та експорту кормів. Наводимо відповідні фрагменти їх виступів.

19 386 19В ході конференції виявилося, що на світовому ринку чимало ніш, які могли б зайняти українські кормовиробники.

Як повідомив Дамір Егизбаєв, керівник Центру обслуговування інвесторів і підприємців Жамбильської області Казахстану, цей регіон гостро потребує кормів для ВРХ. «Поголів’я у нас зростає, а кормів бракує», — зазначив гість конференції. З його слів, у цій області 30% вартості кормів аграріям компенсує місцева влада. В Казахстані також бракує кормових добавок. Це великий і перспективний ринок для українських виробників.

Зі слів Олександра Малицького, генерального директора компанії IntegraFerm (Австрія), на ринку Євросоюзу спостерігає­ться дефіцит білкових кормів, насамперед соєвого шроту. Краще постачати на цей ринок ферментований шрот — він дорожчий, підкреслив доповідач. Слід зазначити, що обсяг ринку Євросоюзу сягає 500 млн споживачів, а їхня купівельна спроможність є найвищою у світі. «Боятися проблем виходу на європейський ринок не варто!», — запевнив Олександр Малицький.

Дещо несподівану думку висловив Олександр Дуда, голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції: «У Китаї склався дефіцит кормів для аквакультури на рівні 30 млн т на рік. Вітчизняним виробникам варто звернути на цей факт увагу! Для цих цілей можна використовувати відходи тваринництва (крім кісток) і навіть топінамбур».

Тему виробництва кормів для аквакультури продовжив Олександр Олександров, керівник компанії VECTOR GROUP. «Зараз в Україні можна побудувати бізнес на переробці пера птиці, зокрема, з нього роблять корм для осетрових порід риби, та загалом на утилізації відходів птахівництва», — зазначив він.

 

Кому переробний зернозавод?

Технології поглибленої переробки агросировини невмолимо призводять до необхідності побудови виробництва замкненого циклу. В доволі афористичній формі цю думку сформулював на конференції Дмитро Денисенко, офіційний представник компанії Big Herdsman Mashinery (Китай): «Збудувавши олійний завод, розумний власник бізнесу побудує поруч комбікормове підприємство, а тоді свиноферму. Кожен виробник має прагнути створити замкнений цикл виробництва».

Ніби відповідаючи на цей виклик часу, Олександр Малицький презентував на конференції спільний проект заводу глибокої переробки зерна кукурудзи потужністю 180 тис. т на рік, розроблений компаніями INSIGHTEX (Україна), WOK і FOGELBUSCH (обидві з Австрії).

На заводі передбачається щорічний випуск такої продукції:

 

  • кукурудзяна олія — 2,5 тис. т;
  • суха барда післяспиртова — 48 тис. т;
  • біоетанол паливний — 60 тис. т;
  • двоокис вуглецю рідкий харчовий — 50 тис. т.

 

Проект висуває низку умов до ділянки для будівництва: площа: 7–11 га з ухилом до 5%; віддаленість від житла не менше 0,5 км; наявність залізничної гілки, автодороги, мережі електро- та водопостачання. Завод має працювати цілодобово та цілорічно.

Згідно з проектом зерно кукурудзи повинне проходити на заводі такі технологічні операції:

 

  • помел;
  • розведення водою;
  • цукрування;
  • ферментацію із виділенням вуглекислого газу;
  • дистиляція та ректифікація;
  • дегідратування.

 

Таким чином, отримують біо­етанол, а після операцій декантування, випарювання та сушіння — суху барду. Це цінна кормова добавка з вмістом протеїну до 40%.

За прогнозами аналітиків, на період до 2028 року обсяг світового ринку сухої барди щороку збільшуватиметься на 4,8%. Лідером зростання споживання буде Азійсько-Тихоокеанський регіон, а сировиною — переважно кукурудза.

Ринкову ціну барди формують такі фактори, як вміст білка та жиру, розмір закупівельної партії, вид упакування та підтверджена якість. Цього року на ринку США суху барду продають за цінами від $220 до 290 за тонну. На ринку Євросоюзу ціни коливаються від €100 до 600 за тонну.

Пропонований проект заводу передбачає можливість продажу сухої барди за цінами на рівні €400 за тонну на умовах FCA Ukraine.

Отримуваний у ході технологічного процесу вуглекислий газ збирається, очищується та зріджується у спеціальній установці. Рідкий вуглекислий газ можна продавати на ринку Євросоюзу за ціною €300 за тонну для використання у харчовій та нафтогазовій промисловості, медицині тощо.

 

Загалом прибуток від роботи заводу формуватиметься із таких складових

19 386 18

 

Біоетанол, який отримують у технологічному процесі, можна продавати в Україні та в європейських країнах за ціною близько €650 за тонну.

На думку авторів проекту, постійні виробничі витрати заводу становитимуть €836,8 тис. на рік. Пропонована чисельність персоналу 46 чол., розмір річного фонду оплати праці — 576 тис. євро. Загальні виробничі витрати підприємства автори проекту оцінили на рівні €1,413 млн (із ПДВ).

Отже, розрахунок прибутку заводу має такий вигляд:

 

  • дохідна частина: €57 млн;
  • витратна: €37,5 млн;
  • валовий прибуток: €16,2 млн;
  • податок на прибуток 18%: €2,916 млн;
  • чистий прибуток: €13,284 млн.

 

Інвестиції у створення підприємства передбачаються за проектом на рівні €72 млн та розподіляються таким чином:

 

  • проектування: €0,1 млн;
  • розробка робочої документації та отримання дозволу на будівництво: €1 млн;
  • загальнобудівельні роботи: €10,2 млн;
  • технічне оснащення: €60,32 млн;
  • сертифікація заводу: €0,38 млн.

 

19 386 15Юрій Подоляк, власник компанії IK-NET, у своєму виступі презентував енергоефективні рішення під час будівництва такого заводу.

 

1. Когенераційна установка на природному газі дасть можливість економити 1098 грн за кожну годину роботи порівняно з традиційним використанням централізованого енергопостачання. «Нещодавно новий завод із переробки зерна в Одесі мали підключити до загальної електромережі за $7 млн. Але ми порадили інвестору встановити на підприємстві когенераційну установку на природному газі за $5 млн», — зазначив пан Подоляк.

2. Власний енергоцех здатний забезпечити електричну потужність 3 МВт і теплову 2,9 МВт. Інвестиції у його створення становитимуть 95 млн грн, а термін окупності — 3,3 роки. Такий варіант забезпечить економію коштів на рівні 28,7 млн грн на рік.

3. Проект геліостанції потужністю 3 МВт. Спорудження її потребує земельної площі в 6 га та капітальних інвестицій в обсязі 2,5 млн євро. Така станція зможе працювати орієнтовно 1100 годин на рік і матиме термін окупності у 6–7 років.

4. Проект біогазової електростанції електричною потужністю 5 МВт і тепловою 5,2 МВт передбачає використання кукурудзяної барди та потребує капітальних інвестицій в обсязі €12,5 млн. Біогазова електростанція працюватиме 8700 годин на рік і окупиться за 3–4 роки.

 

На думку пана Подоляка, сьогодні в Україні спостерігається справжній бум будівництва вітро- та геліостанцій. Дивуватися цьому не випадає, адже «зелений тариф» дозволяє власникові такої станції продавати в мережу вироблену електроенергію вп’ятеро дорожче, ніж він сам споживає. Нині інженери розробляють дешеві акумулюючі станції, застосування яких здатне надати новий імпульс розвиткові некласичної енергетики.

 

Про кукурудзяні «мільярди під ногами»…

Вадим Воронович, керівник науково-виробничого центру сушильних технологій (м. Фастів Київської обл.), запропонував на конференції проект «Пожнивні рештки кукурудзи — альтернатива природному газу».

«У нас під ногами лежать мільярди, — розпочав він свою презентацію. — В Україні щороку збирають 30 млн т зерна кукурудзи, при цьому на полях залишається 45 млн т пожнивних решток — це листя, стебло, обгортка та стержень качана. Собівартість пожнивних решток кукурудзи (ПРК) становить лише 300 грн/т. Без шкоди для грунту можна вивезти з поля 3% всього обсягу ПРК для переробки». Додамо, що за більших обсягів видалення ПРК із поля можливе падіння родючості грунту доведеться компенсувати внесенням діамофосу (нинішня середня ціна його 12 500 грн/т).

Для збирання ПРК із поля застосовуються нескладні технічні рішення. Жатка комбайна доробляється для формування збільшеного валка. ПРК підбираються, завантажуються до тракторних причепів і вивозяться на зберігання на краю поля або на місці використання.

 

Як же можна переробляти ПРК?

1. Можна спалювати в теплогенераторах і газових котлах для отримання теплової енергії. Наприклад, переробний комплекс заміщення природного газу потужністю 4 кВт на площі 200 кв. м може виробляти теплову енергію для роботи зерносушарок.

На сушіння 1 т зерна витрачається 15–16 куб. м газу. Для заміщення 1 куб. м газу достатньо менше 2 кг ПРК. Зерно всього врожаю кукурудзи в господарстві можна висушити власними ПРК, зібраними лише з 3% площі посівів. При цьому витрати на сушіння зерна кукурудзи з використанням природного газу становлять 150 грн/т, а у разі застосування ПРК як палива власного виробництва — лише 9,9 грн/т!

Технічне рішення полягає у створенні уніфікованих модулів-теплогенераторів із теплообмінником, які підключаю­ться до сушарок і спалюють подрібнені ПРК.

2. Можна переробляти ПРК на біогаз. Середня ціна газифікатора потужністю 1 МВт становить 520 тис. грн.

3. Із ПРК можна виробляти замінник пластмаси, який легко розкладається на звалищі, а також екологічний одноразові посуд та упаковку, сумки, косметички тощо».

 

… і про те, де фермеру взяти гроші «на мрію»

Це сакраментальне питання виникає перед кожним агропідприємцем після вибору технічного проекту, здатного, як віриться, принести нечувані прибутки. Між тим, вихід із ситуації є. Виявляється, крім банківського кредитування, віднедавна запроваджено комбіноване фінансування агровиробничих проектів з боку держави та інвестора.

Про цю нову форму фінансування розповіла в своєму виступі Яна Підлісна. «Мін­економрозвитку надає кредити та гранти аграріям для розвитку кормовиробництва. 10% необхідного обсягу інвестицій забезпечує Державна інвестиційна кредитна установа, а 90% — інвестор. Це такий своєрідний інвестиційний консорціум. Така структура інвестицій забезпечує інвестору надання державних гарантій. Наша установа проінвестувала український бізнес вже на суму $200 млн. Тож хочу підкреслити, що зараз у галузі кормовиробництва бракує не коштів на фінансування проектів, а самих проектів. Фігурально кажучи, одна свиня та дві корови — це ще не проект», — зазначила посадовець.

Після отримання такої інформації, напевно, жоден з учасників конференції не сумнівався у тому, що досягнення рівня кормовиробництва в 20 млн тонн до 2030 року є для українських агровиробників цілком реальним завданням.

 

Коментарі

Роман ПАЛІЙ, аналітик компанії Pro-Consalting

— Експорт кормів з України стримується їх низькою якістю. Зокрема, останнім часом знижується обсяг експорту українського шроту. Нещодавно Китай дозволив імпорт шроту в межах 3% від загальної потреби, зростає він і до країн Близького Сходу. А український кормовий бізнес зараз перебуває на півдороги від страхів до можливостей.

 

Олексій КРИВОЛАПОВ, керівник проектів компанії «Астарта» (Київ)

— Наші технологи звикли турбуватися про основний технологічний продукт, тоді як побічний їх цікавить мало. Наприклад, жом — це відходи виробництва цукру, але, разом із тим, це сировина для кормовиробництва. Ми в «Астарті» уважно ставимося до відходів, наш жом іде на експорт.

Для виробника етанолу не має значення якість кукурудзи. Проте якщо зерно з пліснявою, то в барді будуть присутні мікотоксини, і на європейський ринок її не пропустять. Нарешті біоетанол має бути побічним продуктом кормовиробництва, а не навпаки.

Середня ціна експорту готових кормів з України на 63% вища, ніж вартість відповідної експортної сировини

 

Сергій ПОНОМАРЬОВ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 15 листопада 2018
В Миколаївській області «НПК Амарант», який займається переробкою амаранту, планує побудувати спеціалізований елеватор для амаранту у наступному році.
В Миколаївській області «НПК Амарант», який займається переробкою амаранту, планує побудувати спеціалізований елеватор для амаранту у наступному році.
15 листопада 2018
 15 листопада 2018
Перша конференція «Агрохімія та насіння - 2018» стартувала під сніжинки першого в цьому році снігопаду в столиці. І навіть транспортний колапс не став на заваді успішного проведення заходу. Майже усі дісталися вчасно і встигли насолодитися за ранковою кавою першими зимовими пейзажами з панорамних вікон Гольф-центру на Оболонській набережній.
Перша конференція «Агрохімія та насіння - 2018» стартувала під сніжинки першого в цьому році снігопаду в столиці. І навіть транспортний колапс не став на заваді успішного проведення заходу. Майже усі дісталися вчасно і встигли насолодитися за ранковою кавою першими зимовими пейзажами з панорамних вікон Гольф-центру на Оболонській набережній.
15 листопада 2018
 15 листопада 2018
В Україні через великий попит на іноземні банани пропадають вітчизняні яблука
В Україні через великий попит на іноземні банани пропадають вітчизняні яблука
15 листопада 2018
 15 листопада 2018
Країни Азії, Африки, Європейського Союзу та СНД є основними напрямками для експорту української агропродукції. 
Країни Азії, Африки, Європейського Союзу та СНД є основними напрямками для експорту української агропродукції. 
15 листопада 2018
 15 листопада 2018
На держкомпенсацію претендують садівники, які мають підприємства у Вінницькій, Закарпатській та Львівській областях.
На держкомпенсацію претендують садівники, які мають підприємства у Вінницькій, Закарпатській та Львівській областях.
15 листопада 2018
 15 листопада 2018
У жовтні залізницею перевезли 3,19 млн тонн зерна, що на 3,9% перевищує результати аналогічного періоду 2017 року.
У жовтні залізницею перевезли 3,19 млн тонн зерна, що на 3,9% перевищує результати аналогічного періоду 2017 року.
15 листопада 2018

Please publish modules in offcanvas position.