Українське яблуко спокуси

Українське яблуко спокуси

/ Економічний гектар / Вівторок, 06 листопада 2018 12:41

Цьогорічний урожай яблук в Україні радує як фермерів, так і споживачів: після двох років глибокого відпочинку дерева в садах аж вгинаються під соковитими плодами…

Звісно, таке багатство природи інтенсивно тисне на вартість, тож цієї осені гуртова ціна на яблука впала в Україні аж до 4-6 грн/кг, і продавці почали подумки визирати за державний кордон у пошуках більш щедрих споживачів, аніж їхні співгромадяни.

Символічно, що саме цього року Україна вперше цілком відмовилася від імпорту яблук — на прилавках базарів і на полицях супермаркетів не польське, не молдовське, а нарешті лише своє, рідне яблучко. До того ж українські садівники навчилися вирощувати якісні яблука, які торгівці називають преміальними, хоча довгі роки вітчизняного споживача привчали до думки про те, що нашому яблуку за якістю далеко до польського чи молдовського, і що придатне воно лиш на корм свиням...

І тепер вже можна ставити питання про те, як українським виробникам і експортерам заробити на яблуках у далеких краях, де ці наші плоди є такою самою екзотикою для споживачів, як їхні авокадо та манго для українців.

Тему перспектив і проблем експорту українських яблук до країн Азії обговорили вітчизняні аграрії та журналісти на зустрічі з аналітиками фруктового ринку — Андрієм Ярмаком, економістом інвестиційного центру Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), та Федором Рибалком, директором Української плодоовочевої асоціації. Зустріч відбулася наприкінці вересня у Києво-Могилянській бізнес-школі (КМБШ) і була організована Українською плодоовочевою асоціацією та КМБШ.

 

20 387 20Чому саме яблуко?

Зі слів Андрія Ярмака, яблуко є ідеальним фруктом для експорту. Це надзвичайно корисна й дуже смачна продукція, яка до того ж може зберігатися у холодильнику до 14 місяців і непогано витримує перевезення на далекі відстані (шлях вітчизняного яблука до країн Південно-Східної Азії триває 40-50 діб!).

На думку експерта, груш в Україні поки що виробляється замало для повноцінного експорту, їх виробництво не покриває навіть потреб внутрішнього ринку, й ми змушені імпортувати ці фрукти. Айва є лише нішевим продуктом. А кісточкові і ягоди значно менше часу зберігаються і гірше переносять транспортування, хоча Україна й експортує, наприклад сливу, в невеликих обсягах.

Що ж до сухофруктів, то їх світовий ринок надійно утримують Узбекистан і Таджикистан — там процес сушіння сировини відбувається на сонці й не потребує жодних енергетичних витрат, характерних, скажімо, для України.

 

Чому саме Азія?

У світі щороку народжується 80 млн чоловік — як ще одна Німеччина. З них 60% — у країнах Азії. Наприклад, в Індії за 10 наступних років чисельність населення збільшиться на 150 млн чоловік — це як ще одна Росія.

Найближчими роками найвищий приріст імпорту продовольства в світі очікується у країнах Південно-Східної Азії (ПСА) через практичну відсутність там можливостей для розширення власного виробництва.

Країни Азії переживають не лише стрімке зростання населення, а ще й процес урбанізації. А його відзначають три такі фактори:

 

  • стає більше споживачів;
  • зменшується виробництво продуктів харчування;
  • зростає споживання їх кожним споживачем.

 

За прогнозами експертів ООН, внаслідок дії цих факторів обсяг імпорту продовольства до країн Азії зростатиме в середньому на 11,4% щороку, або на $3,8 млрд. Саме тому пріоритетним напрямком експорту української продовольчої продукції має стати цей регіон світу.

А ще як додати до цього той факт, що роздрібні ціни на фрукти та ягоди в країнах ПСА у 20-30 разів вищі, ніж в Україні, то стане зрозумілим інтерес, який виявляють вітчизняні експортери до цього регіону світу. Недаремно нинішнього року до Південно-Східної Азії їздили три українські торгові місії з метою організації плодового експорту з України.

Цікаво також те, що в країнах Азії вимоги щодо пестицидного навантаження на агропродукцію нижчі, ніж у Євросоюзі, і наші експортери сприймають цей факт як певний бонус для себе.

 

Вдалий експорт до Азії

1. Експорт до азійських країн неможливий, якщо там не знаходитися хоча б періодично. Даремно думати, що своїм плодовим бізнесом десь у Малайзії можна успішно керувати, сидячи в затишному київському офісі.

2. Для становлення та розвитку бізнесу участь експортера у фруктових виставках в Азії є у кілька разів ефективнішою, ніж у Європі.

3. На ринках азійських країн можна натрапити на шахраїв де завгодно. Для запобігання неприємностям слід ретельно виконати «домашню роботу» — ще в Україні верифікувати, хто є хто на ринку певної країни. Інтернет і телефон надають для цього широкі можливості.

4. Слід пам’ятати про те, що як би ретельно не виконувати «домашню роботу», перші поставки фруктів на ці ринки завжди ризиковані. Тому там варто починати з контейнерної норми постачання і ніколи не збільшувати різко обсяги експорту.

5. Слід звертатися по допомогу до посольств і торгових представництв України в азійських країнах — вони налаштовані на активну співпрацю з українськими підприємцями.

6. У будь-якій азійській країні багато важить обличчя бізнесу. До компанії партнери та споживачі ставляться так, як до живої людини. Отже, зазначає Андрій Ярмак, «якщо ти привозиш до країни преміальні яблука, то ти не можеш бути погано одягненим і їздити дешевою машиною».

7. У країнах Азії, на відміну від Європи, ще доволі мало знають про Україну. Тому ми там можемо створити собі ім’я. Експортерам слід створювати там власні фруктові бренди і формувати позитивне реноме України. Як підкреслив Андрій Ярмак, «експортерам слід формувати певні міфи про Україну. Під час своїх торгових місій ми розповідали азійським партнерам про нашу далеку країну, де малина росте в снігу, а цукор у землі, маючи на увазі цукрові буряки, бо ж в Азії звикли до тростинного»...

 

Агов, конкуренти!

На ринках азійських країн український виробник фруктів зустрічає загалом невисоку конкуренцію. Конкурентами віт­чизняних виробників там виступають Китай і США. Американські експортери інвестують мільйони доларів у просування своїх яблучних брендів на ринках Азії. Проте українським експортерам не звикати «побивати» своїх конкурентів демпінговими цінами — багаторічний досвід напрацьовано на всіх світових ринках.

Найбільшими експортерами яблук до країн Азії є Нова Зеландія та Чилі. Зокрема, Нова Зеландія вирощує 600 тис. т яблук щороку та 90% цієї кількості експортує, їхні плоди мають 12 брендованих сортів. На наше щастя, ця країна разом із Чилі знаходиться у південній півкулі, тож їхні яблука мають інший період дозрівання, ніж в Україні.

Отже, такої жорсткої конкуренції, як у Європі з боку польських, молдовських, французьких та італійських виробників, на азійських ринках нашим експортерам боятися не випадає.

 

Не яблуком єдиним

Перспективною культурою для ягідного експорту до країн Азії є українська малина. Цікаво, що в Україні минулого літа її роздрібна ціна була найнижчою у світі і не перевищувала 1 євро за кілограм (точніше, була 30 грн/кг), тоді як на азійському ринку вона сягала 1120 грн/кг! Відчуйте різницю, як говорилося у старій рекламі…

Головною проблемою українського малинового експорту є забезпечення тривалого зберігання ягід. У країнах Азії не знають заморожених ягід, зате дуже популярні йогуртові-ягідні суміші, і цю обставину може використати український експортер ягід для організації виробництва таких сумішей на місці.

Крім того, в країнах Азії нараховується 200 млн осіб, хворих на цукровий діабет, з них 40% — в Індії. Цей факт створює на ринку попит на здорові продукти харчування, зокрема на фрукти.

На переконання Андрія Ярмака, Україна цілком могла б експортувати до Азії також овочі, наприклад цибулю. Проте вони дешевші, ніж фрукти, а експортери «кидаються на те, що дорожче».

 

Експортери всієї України, гуртуймося!

Чи не найголовнішим висновком зустрічі стала теза, висловлена в різній формі обома експертами: наодинці на ринках країн Азії жоден експортер працювати не зможе. Отже, необхідно гуртуватися.

Між тим, зауважив Андрій Ярмак, плодоовочева галузь ще далека від кооперації. Причинами такої позиції експерт вважає ментальну неготовність експортерів до об’єднання, а також нерозвиненість відповідного законодавства, хоча підготовлений проект закону про кооперацію вже досить давно подано до Верховної Ради.

Розпорошеність зусиль експортерів, підкреслює він, призводить до зменшення прибутків кожного з них. Адже гуртом і Азію закидати яблуками легше!

 

Сергій ПОНОМАРЬОВ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 13 листопада 2018
Україна, через ранній початок збору і експорту горіхів, за вересень - жовтень поточного року збільшила експорт волоського горіха на 18%, що у 3,6 рази більше у порівнянні з відповідним періодом минулого сезону.
Україна, через ранній початок збору і експорту горіхів, за вересень - жовтень поточного року збільшила експорт волоського горіха на 18%, що у 3,6 рази більше у порівнянні з відповідним періодом минулого сезону.
13 листопада 2018
 13 листопада 2018
Одним з найперспективніших напрямків українського АПК є розвиток ринку органічної сільгосппродукції.
Одним з найперспективніших напрямків українського АПК є розвиток ринку органічної сільгосппродукції.
13 листопада 2018
 13 листопада 2018
5 грудня 2018 року у місті Києві (Столичне шосе, 103, Готель «RamadaEncore») Громадська організація «Бізнес-Варта» організовує Антирейдерський форум «Бізнес проти знищення держави».
5 грудня 2018 року у місті Києві (Столичне шосе, 103, Готель «RamadaEncore») Громадська організація «Бізнес-Варта» організовує Антирейдерський форум «Бізнес проти знищення держави».
13 листопада 2018
 13 листопада 2018
В Україні в січні-вересні поточного року зберігається тенденція до зниження темпів виробництва більшості видів круп у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
В Україні в січні-вересні поточного року зберігається тенденція до зниження темпів виробництва більшості видів круп у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
13 листопада 2018
 13 листопада 2018
За оцінками Міністерства сільського господарства США (USDA) урожай кукурудзи в Україні в 2018/19 маркетинговому році (липень 2018 – червень 2019) становитиме 33,5 млн тонн, що на 2,5 млн тонн більше порівняно з жовтневим прогнозом.
За оцінками Міністерства сільського господарства США (USDA) урожай кукурудзи в Україні в 2018/19 маркетинговому році (липень 2018 – червень 2019) становитиме 33,5 млн тонн, що на 2,5 млн тонн більше порівняно з жовтневим прогнозом.
13 листопада 2018
 13 листопада 2018
Вчені вже знайшли спонсорів, які готові інвестувати кошти у виробництво вакцини.
Вчені вже знайшли спонсорів, які готові інвестувати кошти у виробництво вакцини.
13 листопада 2018

Please publish modules in offcanvas position.