Зерновий експорт зростає. Що далі?

Зерновий експорт зростає. Що далі?

/ Економічний гектар / Середа, 30 січня 2019 15:08

Микола Горбачов, який вже майже два роки очолює Українську зернову асоціацію, належить до числа основних ньюсмейкерів національного зерноринку. Його яскраві та глибокі — хоч часом і суперечливі — оцінки й прогнози ситуації на ринку та розвитку галузі завжди сприймаються з інтересом професійною спільнотою та певною мірою впливають на хід ринкових подій. Подаємо основні положення розлогого виступу Миколи Горбачова, якими він поділився під час форуму «Made in Ukraine: експортні стратегії від практиків агробізнесу».

Підсумки зернового року в Україні та світі

Наша країна займає 10% посівних площ у світі. Сільськогосподарську продукцію можна вирощувати в усіх регіонах України. Цього року у нас зібрано врожай зернових і олійних на рівні 90 млн т. За прогнозом, у 2021-му обсяг виробництва їх сягне 100 млн т.

Разом із тим, у світовому масштабі це все ще небагато. Наприклад, в Україні цьогоріч вирощено 35 млн т зерна кукурудзи, тоді як у США — 300 млн т, а загалом у світі — 1 млрд т.

На жаль, ми поки що відстаємо від світового рівня урожайності зернових. Скажімо, врожайність пшениці в Україні становить у середньому 4 т/га, тоді як у Франції — 8 т/га, а у Великобританії — 16,6 т/га. Що стосується кукурудзи в Україні, то збираємо ми її 6 т/га, тоді як у США — 20 т/га.

За 20 останніх років річний обсяг українського зернового експорту зріс з 1 млн до 45 млн т. Очікується, що через три роки Україна експортуватиме 70 млн т зернових і олійних на рік.

Значну частку вітчизняного зерноекспорту забезпечують міжнародні компанії — 10 основних експортерів виконують 71% усього обсягу. Слід зазначити, що вони вносять на український ринок не лише гроші, а й відповідну культуру бізнесу.

Зараз на наш зернокомплекс впливають глобальні кліматичні процеси та викликані ними зміни ринкової кон’юнктури.

Наприклад, протягом багатьох останніх років для наших аграріїв у числі основних культур був фуражний ячмінь. Навіть нині він коштує на ринку, як пшениця 2 класу — тоді як її вирощування вимагає більших витрат. Проте зараз фуражний ячмінь на українських полях відходить на другий план, поступаючись пивоварному. Останній дає урожайність до 8 т/га, до того ж він дорожчий на ринку, ніж фуражний.

 

Земля та ми

Доводиться визнавати, що ми неефективно використовуємо землю, не вносимо на наших полях достатньо добрив і не застосовуємо необхідних технологій. Ми навіть часто не можемо правильно підібрати культуру для вирощування у своєму регіоні. Скажімо, досвід свідчить, що в Одеській області сіяти кукурудзу не доцільно, як і на Сумщині не варто вирощувати без укриття ягоди. Загалом на півдні не слід вирощувати зернові, а краще ягоди.

01 02 392 393 31Між тим, у країнах Євросоюзу ефективності землекористування придають величезне значення.

Наприклад, у Паризькому регіоні Франції максимальний розмір землеволодіння становить 75 га, при цьому 1 га землі коштує в середньому 11 тис. євро. Там кандидату на придбання земельної ділянки місцеві фермери влаштовують суворий екзамен на знання аграрних технологій, на основі якого фермерська громада вирішує, чи потрібний їй такий новий землевласник.

За незадовільного підсумку екзамену покупцеві можуть дозволити лише володіти землею та здавати її в оренду, але заборонять її обробляти самому.

УЗА сподівається на запровадження в Україні вільного ринку сільгоспземель — за прикладом розвинених країн світу, зазначив пан Горбачов. Наприклад, французькі фермери володіють лише по 50-75 га землі, але при цьому завдяки ефективному господарюванню мають будинки в Монако.

Зі слів президента УЗА, нам зараз конче потрібний повноцінний закон про землю. «Я не вірю в близьке скасування в Україні чинного досі мораторію на продаж сільгоспземель через граничну заполітизованість цього питання» — підкреслив він.

Між тим, на переконання Миколи Горбачова, запровадження ринку землі викличе вибух у розвитку українського агрокомплексу. На його думку, «це офіційна позиція Української зернової асоціації». (Пан Микола вочевидь вирішив не зупинятися на ризиках запровадження продажу сільгоспземель для простих аграріїв через корумпованість влади та майнове розшарування населення — Прим. автора.)

Поки в Україні не запровадять ринок землі, у нас не запрацюють сільгоспкооперативи. А от, скажімо, в Парагваї, де вирощують три врожаї сої на рік, 48% національного ВВП забезпечує саме діяльність агрокооперативів.

 

Українське зерно у світі

Споживчий попит на агропродукцію у світі зростає, і з цього мають скористатися українські зерновиробники. Світ годується трьома основними злаками: пшеницею, рисом і кукурудзою. Світовий обсяг обігу пшениці становить 180 млн т на рік, а виробництва — 400 млн т.

Зараз вітчизняний зерноекспорт має добрі перспективи через стрімке зростання чисельності населення у країнах Африки та Азії. Гарна новина для наших аграріїв полягає у тому, що приріст чисельності населення у Китаї становить в середньому 20 млн чоловік на рік, а в Індії — близько 30 млн осіб. До речі, всередині Індії дуже слабко розвинена транспортна інфраструктура, тому привезти зерно з України до Індії зараз вдвічі дешевше, ніж із півночі Індії на південь.

Разом із тим, зерноекспорт до цих регіонів світу обтяжений певними ризиками. Скажімо, для ринків африканських країн характерний низький рівень купівельної спроможності споживачів.

А національне законодавство тієї самої Індії дозволяє їй запроваджувати зміну ставок ввізних мит на сільгосппродукцію протягом 24 годин — попри всі укладені експортні договори та можливі збитки експортерів. Для порівняння: Україні для подібних дій потрібно два місяці.

Слід відзначити ще кілька факторів, які впливають сьогодні на стан світового зерноринку та, відповідно, на перспективи українського зернового експорту.

По-перше, в Чорноморському регіоні світу, до якого належить і Україна, цього року врожай пшениці та ячменю зменшився, а сої та кукурудзи збільшився.

По-друге, на світових аграрних біржах тепер більше 60% оборудок здійснюють пенсійні фонди. Тому біржова індексація стає нині не репрезентативною.

По-третє, президент США Дональд Трамп особисто налаштований проти Світової організації торгівлі. Тому вплив СОТ на світову торгівлю буде знижуватися під тиском США. (Варто зазначити ще й такий чинник впливу на зерновий ринок світу, як призупинення торгової війни між США та Китаєм — Прим. автора.)

 

Елеваторний бум

У нашій країні створено розвинену інфраструктуру зернового ринку. В Україні відстань між зерновими елеваторами не перевищує 30 км, що, звичайно, має надихати агровиробників. Елеваторів у нас, за різними оцінками, від 800 до 1100, загалом вони розраховані на зберігання 40 млн т зерна. Вартість будівництва сучасного елеватора в Україні в середньому становить 15 млн дол. США.

Ще 25 млн т зерна зберігається у господарствах аграріїв. Український агрокомплекс нині переживає справжній елеваторний бум. Наприклад, за кілька останніх років компанія «Нібулон» збудувала 10 елеваторів вздовж Дніпра та в морських портах країни.

 

Підняти трап і віддати швартови!

Через морські порти проходить до 95% зернового експорту України. Сукупні потужності портових зернотерміналів становлять 3,8 млн т. Вартість перевалки зерна в наших портах сягає 12 дол./т, тоді як, наприклад, у Франції — 4 євро/т.

В Україні зерновий комплекс обслуговують 13 морських портів. Проте лише порти Одеський, Чорноморський та Південний за глибиною біля причалу здатні приймати великі судна-зерновози типу «Панамакс».

Останніми роками в гирлових портах країни запроваджено технологію top up — довантаження судна зерновими вантажами. Наприклад, основне навантаження судно приймає у порту Миколаїв, який стоїть на ріці, і тому не може приймати морські зерновози з великим углибленням, а довантаження зерновоза відбувається вже в морському порту Очаків.

Слід зазначити, що цьогорічна «Азовська криза» призвела до підриву довіри інвесторів і до завдання значних збитків аграріям. Тепер зернотрейдерам із приазовського регіону доводиться везти експортне зерно до інших портів, що збільшує його собівартість на 10-15 дол./т.

Ріка — це вигідний зернотранспортний шлях для прирічної аграрної території шириною по 50 км в обидва боки, на більшу відстань возити зерно до ріки стає невигідно.

01 02 392 393 32

Проте слід зазначити, що наша основна річкова артерія Дніпро для зерноперевезень використовується нині вкрай незадовільно (насамперед через величезну кількість податків і зборів для судновласників і вантажовласників — Прим. автора).

На країни Євросоюзу припадає третина українського зернового експорту. Ріка Дунай — це оптимальний шлях постачання зерна до країн Європи. Проте в нас бракує суден для річкових зерноперевезень. Дійшло до того, що великий зерновиробник — компанія «Нібулон» змушена була придбати суднобудівельні потужності й самотужки організувати будівництво барж і буксирів для зерноперевезень.

Разом з тим, відкриття наших річок для інших прапорів, вочевидь, не принесе великої вигоди державі.

 

«Сяду у поїзд — хай собі їде»

70% обсягу виробленого зерна перевозиться в Україні залізницею. Зернові потужності залізниці не перевищують 117 тис. т на добу — саме цей показник зумовлює утворення вузького місця в усьому логістичному ланцюжку зерноекспорту. Розвиток залізничних перевезень зерна стримується браком в Укрзалізниці локомотивів. (Слід додати, що вагонів-зерновозів також гостро бракує — Прим. автора). Вихід із цієї ситуації бачиться у допуску на колії приватних залізничних компаній. І нормативна база для цього в Україні вже розробляється.

Зі зростанням обсягів зерноекспорту в Україні постала проблема розвитку припортових залізничних станцій. Наприклад, в Одесі станція Одеса-порт у її нинішньому вигляді не може забезпечити перевалку зерна більш ніж 200 тис. т на добу, а розширюватись цій станції вже фізично немає куди.

Значний потенціал для розвитку зернового експорту до країн Євросоюзу може надати проект будівництва в західних регіонах України вузькоколійних залізниць. Адже за нинішньої ситуації заміна на кордоні вагонних візків під час переходу з широкої колії на вузьку та навпаки забирає чимало часу і призводить до додаткових збитків для вантажовласників.

«Вузькоколійний» проект може бути вигідним для зернотрейдерів ще й тим, що в країнах ЄС вагонів-зерновозів не бракує — цей фактор здатний спростити й здешевити зерноекспортну логістику та скоротити час поставок зерна.

 

Ексклюзивно для редакції «Агробізнесу Сьогодні»

У ході дискусії АС вдалося поставити Миколі Горбачову пару запитань та отримати від нього відповіді. На запитання щодо перспектив переходу зернової галузі від виробництва сировини до випуску продукції пан Горбачов відповів: «Розвиток олійної галузі в Україні може служити яскравим прикладом переходу від виробництва сировини до продукції. Як тільки стане достатньо розвинена сировинна база та будуть стабільні поставки, такий самий процес розпочнеться і в зерновій галузі. Це точно буде!», — запевнив спікер.

А щодо можливого впливу нинішньої аридизації клімату в Україні на стан українського ринку зерна Микола Горбачов лише зауважив, що в агробізнесі нині все вирішують новітні технології, які здатні впоратися із будь-якими викликами…

 

Сергій ПОНОМАРЬОВспеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

 06 грудня 2019
Кабінет міністрів України прийняв проект постанови, яким вноситься ряд змін в техрегламент щодо сільськогосподарської техніки.
Кабінет міністрів України прийняв проект постанови, яким вноситься ряд змін в техрегламент щодо сільськогосподарської техніки.
06 грудня 2019
 06 грудня 2019
Починаючи з 11 листопада 2019 року гуцульська овеча бриндзя визнана продуктом з географічним зазначенням.
Починаючи з 11 листопада 2019 року гуцульська овеча бриндзя визнана продуктом з географічним зазначенням.
06 грудня 2019
 06 грудня 2019
Кабінет міністрів поділився планами щодо здешевлення кредитів для малих та середніх фермерів, серед ініціатив – створення Фонду часткового кредитування землі, законопроект про який подадуть в парламент цього року.
Кабінет міністрів поділився планами щодо здешевлення кредитів для малих та середніх фермерів, серед ініціатив – створення Фонду часткового кредитування землі, законопроект про який подадуть в парламент цього року.
06 грудня 2019
 06 грудня 2019
Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України з Європейським Союзом підтримав законопроект про ратифікацію Угоди, що передбачає збільшення безмитних квот для експорту українського м'яса птиці до країн ЄС на 50 тис. тонн (з 17,6 тис. тонн).
Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України з Європейським Союзом підтримав законопроект про ратифікацію Угоди, що передбачає збільшення безмитних квот для експорту українського м'яса птиці до країн ЄС на 50 тис. тонн (з 17,6 тис. тонн).
06 грудня 2019
 06 грудня 2019
Remington Seeds підписав стратегічну угоду з MAIS щодо придбання потужностей з виробництва насіння та ведення сільського господарства в Україні.
Remington Seeds підписав стратегічну угоду з MAIS щодо придбання потужностей з виробництва насіння та ведення сільського господарства в Україні.
06 грудня 2019
 06 грудня 2019
Ціни на свиней забійних кондицій зростають вже третій тиждень поспіль.
Ціни на свиней забійних кондицій зростають вже третій тиждень поспіль.
06 грудня 2019

Please publish modules in offcanvas position.