Ринок тепличних овочів

Ринок тепличних овочів

Ринок тепличних овочів є одним із важливих сегментів вітчизняної агропродовольчої системи та потенційно має значні перспективи в частині забезпечення раціональних потреб споживачів і розвитку експортоорієнтованого його напрямку.

Основні тренди

Овочівництво закритого ґрунту є одним із важливих та економічно вигідних напрямів сучасного інноваційного розвитку аграрного підприємництва для господарств будь-яких розмірів та організаційно-правових форм його ведення.

Впродовж останніх років інтерес до цього виду економічної діяльності істотно зріс, що зумовлено як стійкими трендами зростання споживчого попиту на внутрішньому ринку, так і збільшенням експорту продукції.

04 395 12 1Овочівництво має суттєві зовнішньоекономічні перспективи, зокрема тепличне, у разі реалізації стратегії збільшення експорту продукції на світовий агропродовольчий ринок. Адже попит на овочі зростає в усьому світі з огляду на стрімкий розвиток руху за здоровий спосіб життя та підвищення доходів населення у багатьох країнах Близького Сходу і Південно-Східної Азії.

У вітчизняних реаліях розвитку тепличного овочівництва приділяється ще недостатньо уваги з боку усіх зацікавлених учасників ринку, попри важливе його значення для забезпечення продовольчої і економічної безпеки країни та значний експортний потенціал, а також безперечні наявні переваги і можливості, що відкриваю­ться для багатьох господарств у напрямі ефективної диверсифікації ведення власного агробізнесу.

Необхідно окремо відзначити, що кожного року населення країни споживає в середньому з розрахунку на одну особу близько 160 кг усіх видів овочів різного способу приготування і зберігання, або загалом 6,7–7,0 млн т. Виробництво овочів з розрахунку на одну особу сягає 219–220 кг. Наявний надлишок здебільшого спрямовується на експорт.

На внутрішньому агропродовольчому ринку тепличних овочів традиційно представлена продукція як вітчизняних виробників, так і закордонних.

Вітчизняне виробництво тепличних овочів за останні роки зросло до 500–600 тис. т у рік, що становить майже 6% від загального їх обсягу разом з овочами відкритого ґрунту (табл. 1). У структурі виробництва майже 50% припадає на огірки та корнішони, 45% — на помідори та решта — на інші види овочів.

 

Таблиця 1. Динаміка виробництва культур овочевих закритого ґрунту (тепличних) в Україні, тис. т

04 395 12 2Джерело: Складено за даними аналізу інформації Держслужби статистики України

Динамічний і стійкий розвиток овочівництва закритого ґрунту впродовж аналізованого періоду 2010–2018 рр. характеризувався зростанням площі майже вдвічі (діагр. 1).

 

Діагр. 1. Динаміка розвитку овочівництва закритого ґрунту України

04 395 14 2Джерело: складено за даними аналізу інформації Держслужби статистики України

 

Таким чином, основними трендами на ринку тепличних овочів останніми роками стало зростання частки продукції віт­чизняного виробництва, а також розширення її асортименту. Якщо раніше здебільшого в теплицях вирощували огірки і помідори, то сьогодні різні види овочів — спаржу, капусту, салат (табл. 2). Загалом господарства всіх категорій і форм власності вирощують у закритому ґрунті близько 35 різних видів овочевих культур.

 

Таблиця 2. Структура виробництва овочів закритого ґрунту (тепличних) в усіх категоріях господарств України за 2017 р.

04 395 16 1Джерело: складено за даними аналізу інформації Держслужби статистики України

 

Поглиблений аналіз структури вирощування овочів закритого ґрунту, за даними 2017 р., показав, що найбільші площі знаходяться у групі «Овочі плодові» — 5523,2 га, або 91,6% до загального підсумку. До цієї групи входять огірки та корнішони — 3007,5 га, помідори — 2406,9 га, перець стручковий солодкий — 100, га, а також інші їх види.

Значні площі відводяться у групі «Овочі листкові та стеблові» — 399,1 га. Зокрема, під різні види капусти — 341,1 га, овочі зелені — 49,5 га.

04 395 16 2Ефективність тепличного агробізнесу може бути оцінена в порівняльному аналізі врожайності вирощування овочів закритого і відкритого ґрунту.

Різниця середньої урожайності вирощування овочів закритого і відкритого ґрунту в різні роки становила від 4 до 8 разів. Зокрема, середня урожайність вирощування овочів закритого ґрунту торік сягала 93,36 т/га, тоді як овочів відкритого — 21,42 т/га, тобто майже в 4,4 раза була вищою. А у 2010 р. ця різниця становила 7,8 раза. Водночас, у динаміці протягом окремих років спостерігається зниження вказаної різниці. Зокрема, якщо у 2010 р. різниця в урожайності вирощування овочів закритого і відкритого ґрунту була 7,8 раа, то у 2011 р. — 6,8; у 2012 р. — 6,7; у 2013 р. — 5,6; у 2014 р. — 5,4; у 2015 р. — 4,9; у 2016 р. — 4,5; у 2017 р. — 4,7; у 2018 р. — 4,4.

Завдяки високій кратності урожайності вирощування овочів тепличних порівняно з овочами відкритого ґрунту ефективність їх вирощування є доволі високою. На основі економічної оцінки й експертного аналізу можна також стверджувати, що овочівництво закритого ґрунту є досить прибутковим напрямом агробізнесу, оскільки забезпечує за умов дотримання технології інтенсивного вирощування і сприятливої ринкової кон’юнктури максимальний дохід на 1 га від 1 млн грн та вище.

У структурі витрат за вирощування овочів закритого грунту близько 60% припадає на прямі матеріальні витрати, в тому числі 7% на насіння, 10% на мінеральні добрива, 1,5–2,0% на пальне і мастильні матеріали та до 40% на решту матеріальних витрат. Що стосується оплати праці, це майже 18%, відрахування ЄСВ — 4%, амортизація — 6%.

Досвід багатьох господарств свідчить, що інвестиції у тепличний бізнес із вирощування овочів є економічно вигідним напрямом та виправдовують значні початкові витрати. Завдяки високій урожайності тепличних овочів і ринковому попиту на вказану продовольчу продукцію та високих реалізаційних цінах, зумовлених сезонним характером їх виробництва, інвестиції окупляться у середньостроковій перспективі.

 

Імпорт овочів тепличних

Оцінка імпорту овочів тепличних є певною мірою умовною, оскільки митна статистика окремо не виділяє вказану товарну позицію. Тому можна це питання розглянути експертним шляхом. Для аналізу можна взяти два найбільш поширених види тепличних овочів — помідори та огірки і корнішони.

За даними аналізу інформації митної статистики України, в 2018 р. імпорт помідорів становив близько 49,8 тис. т на суму $32,5 млн. Основним і традиційним постачальником помідорів на український продовольчий ринок вже не один рік є Туреччина, питома вага якої у загальній структурі імпорту цієї товарної позиції сягає 95% (діагр. 2).

 

Діагр. 2. Основні країни-імпортери помідорів до України в 2018 р.

04 395 15 2Джерело: складено за даними аналізу інформації митної статистики України

 

Помідори, які надходять із Туреччини, як правило, вирощені в теплицях із дотриманням відповідних чинних у цій країні стандартів якості та безпечності аграрної продукції. Решта імпорту помідорів надходить з Іспанії, Нідерландів та інших країн світу, де також дотримуються відповідних стандартів якості та безпечності продовольчої продукції.

Як і у випадку із помідорами, основний обсяг імпорту огірків та корнішонів минулого року здійснювався також із Туреччини (діагр. 3).

 

Діагр. 3. Основні країни-імпортери огірків і корнішонів до України в 2018 р.

04 395 16 3

Джерело: складено за даними аналізу інформації митної статистики України

 

Незначна частка імпорту цієї товарної позиції надходила з Ірану та Іспанії і становила менше 4%.

З експертної точки зору можна стверджувати, що нині цілком можливо завдяки підвищенню середньої урожайності вирощування та запровадженню інноваційних технологій замінити вказаний імпорт овочів за рахунок власного його виробництва. При цьому потенційно реальні обсяги виробництва овочів тепличних за умов досягнення середньої урожайності їх вирощування на рівні кращого показника, отриманого у 2012 р. (128,67 т/га), можуть становити щонайменше 850 тис. т.

Таким чином, вітчизняний ринок тепличних овочів є одним із важливих сегментів агропродовольчої системи та відіграє стратегічне значення у частині забезпечення продовольчої безпеки країни і диверсифікованого розвитку експортоорієнтованого напрямку агробізнесу.

 

Юрій КЕРНАСЮК, канд. економ. наук, старший
науковий співробітник лабораторії біоадаптивних
технологій в АПВ Інституту сільського господарства
Степу НААН, сільськогосподарський експерт-дорадник
з питань економічних та управління підприємствами

svidome

 29 вересня 2020
У Київській школі економіки и обговорили децентралізацію земельних відносин, акцентуючи увагу на поверненні більших повноважень місцевим громадам.
У Київській школі економіки и обговорили децентралізацію земельних відносин, акцентуючи увагу на поверненні більших повноважень місцевим громадам.
29 вересня 2020
 29 вересня 2020
Цьогоріч українські фермери не хотіли ризикувати і відмовилися від розширення площ під такою нішевою культурою, як бобові.
Цьогоріч українські фермери не хотіли ризикувати і відмовилися від розширення площ під такою нішевою культурою, як бобові.
29 вересня 2020
 29 вересня 2020
За результатами роботи 8 місяців 2020 року, ПрАТ «Рівнеазот», що входить в групу підприємств азотного бізнесу Group DF, випустив 540,2 тис. тонн мінеральних добрив. 
За результатами роботи 8 місяців 2020 року, ПрАТ «Рівнеазот», що входить в групу підприємств азотного бізнесу Group DF, випустив 540,2 тис. тонн мінеральних добрив. 
29 вересня 2020
 29 вересня 2020
На Закарпатті розпочався сезон збору та заготівлі паприки. У селі Велика Добронь, перець вирощують майже у кожному дворі.
На Закарпатті розпочався сезон збору та заготівлі паприки. У селі Велика Добронь, перець вирощують майже у кожному дворі.
29 вересня 2020
 29 вересня 2020
В Україні через місяць з’явиться перший приватний спиртзавод: на аукціон виставили перший лот – Немирівський спиртзавод. 
В Україні через місяць з’явиться перший приватний спиртзавод: на аукціон виставили перший лот – Немирівський спиртзавод. 
29 вересня 2020
 29 вересня 2020
Одним з перших в країні почав вирощувати шафран Віталій Шакало з Любимівки, що на Херсорнщині. 4 роки тому він посадив цю культуру на 5 сотках. Зараз в Україні майже 2 тисячі селян вирощують шафран.
Одним з перших в країні почав вирощувати шафран Віталій Шакало з Любимівки, що на Херсорнщині. 4 роки тому він посадив цю культуру на 5 сотках. Зараз в Україні майже 2 тисячі селян вирощують шафран.
29 вересня 2020

Please publish modules in offcanvas position.