Експорт — імпорт овочів

Експорт — імпорт овочів

/ Економічний гектар / П'ятниця, 24 травня 2019 12:45

Україна щороку нарощує свою зовнішньоекономічну спроможність на ринку овочів. Своїми роздумами про нюанси поточного сезону експорту й імпорту в ексклюзивному інтерв’ю газеті «Агробізнес Сьогодні» розповіла Тетяна Гетьман, керівник проекту «Інфо-Шувар» оптового ринку сільськогосподарської продукції «Шувар» (м. Львів).

  • Пані Тетяно, за даними Державної фіскальної служби України, торік до нашої країни було ввезено понад 15, 5 тис. тонн овочів, свіжих і заморожених, на суму понад 18,6 млн доларів. Які, на ваш погляд, овочі превалюють у тому асортименті, які Україна закуповує за кордоном?

9 400 38 1– В категорії замороженої плодоовочевої продукції найбільший обсяг імпорту припадає на заморожену картоплю «фрі». Річний обсяг імпорту замороженої картоплі становить близько 10 тис. тонн, постачаємо ми її з Польщі.

 

  • Дивно, бо ж наші аграрії вирощують більші врожаї цієї культури, ніж польські, та могли б, як на мене, забезпечити власною сировиною виробників картоплі «фрі». Як це пояснити?

– Собівартість картоплі та більшості овочів у Польщі, як і в інших країнах Європейського Союзу, нижча, ніж в Україні за рахунок кращої продуктивності та вищої врожайності. Пояснення – в застосуванні надсучасних технологій, якими, за підтримки ЄС, опанували тамтешні фермери. Крім того, Україні бракує промислових проектів із вирощування певних культур, наприклад броколі, цвітної капусти, які дозволяли би забезпечити переробні підприємства потрібним обсягом сировини для виробництва замороженої продукції згідно з планом. Тому навіть після девальвації гривні ми продовжуємо імпортувати заморожену картоплю та овочі, тобто сировину, в тому числі для створення сумішей.

 

  • Яка ситуація з імпортом незаморожених овочів борщового набору, тобто буряку, капусти, картоплі, моркви та цибулі?

– Україна може самостійно задовольнити внутрішні потреби в овочах «борщового набору» за умови нормальних врожаїв і рівномірної пропозиції з боку фермерів, тим паче, що ми маємо належні потужності для зберігання овочів упродовж усього року. Якщо ж власної продукції бракує, то доводиться її імпортувати. Наприклад, у поточному сезоні через низьку врожайність вітчизняних аграріїв, ми імпортували цибулю з країн Середньої Азії – Казахстану й Узбекистану. З Білорусії в поточному сезоні Україна імпортувала буряк, картоплю, моркву. Нинішня ситуація нетипова, бо зазвичай основні наші постачальники – це Польща й інші країни ЄС, продукція яких є більш якісною та дешевшою за рахунок вищої врожайності.

 

  • Плюс більш зручна логістика, ніж з країнами Середньої Азії.

– Звісно, із Європи поставки менш тривалі та нижчі за вартістю, але там нині врожаїв забракло. Це все йшлося про борщовий набір. Левову частку в щорічному імпорті займають також тепличні культури: салат, помідори, огірки, перець, зелень.

 

  • Знову постає питання: чому так, своєї продукції бракує?

– Річ у тім, що вирощувати тепличні овочі взимку в кліматичних умовах України є відносно дорогим задоволенням. Скажімо, собівартість помідора, перця чи огірка в Туреччині завжди буде нижчою, ніж у нас, завдяки більш м’якому клімату. Відповідно українським виробникам конкурувати з імпортом у зимовий період, тобто з березня по грудень дуже важко, тим паче, що ціни на газ і, відповідно, собівартість українських тепличних овочів, постійно зростають.

 

  • Чи достатньо в Україні тепличних комплексів?

– Відбувається загальне скорочення тепличних площ. Вирощувати овочі в старих теплицях дуже дорого й економічно недоцільно, тому такі комплекси масово закриваються . Утім загальна площа нових теплиць дуже повільно збільшується , бо це потребує великих інвестицій. Лише пару вітчизняних господарств вирощують огірок за методом «світлокультура», а одне тепличне підприємство займається виробництвом солодкого перця.

 

  • Отже салатні овочі взимку та на початку весни Україна імпортує.

– Понад те, впродовж 2 років спостерігається чітка тенденція збільшення імпорту навіть тоді, коли в Україні вже є власний урожай. Зокрема, ми влітку закуповуємо ті самі помідори й огірки у Туреччини.

pomidor 7

 

  • Чим це можна пояснити?

– Конкуренцією і вимогами споживача. Влітку попит на продукцію, вирощену в закритому ґрунті, з боку роздрібних мереж і взагалі свіжого ринку постійно зростає. Виростити у відкритому ґрунті, наприклад, помідор товарної якості не просто, а зміни клімату ще більше ускладнюють цей процес. Сезон українських тепличних овочів відкривається в більшості «зимових» теплиць на початку весни. У квітні на ринок виходять виробники , які вирощують овочі в «літніх» плівкових теплицях. Фактично українські тепличні овочі присутні на ринку вже до початку зими, але це не заважає Україні імпортувати продукцію в цей час.

Справа в тому, що іноземні виробники досить часто можуть запропонувати продукцію не гіршої, а навіть кращої якості, ніж українська, та за конкурентною ціною. Попит на якісну продукцію зростає не тільки в роздрібних мережах, а і на звичайних ринках.

 

  • Які ще овочеві позиції українських виробників представлені на зарубіжних ринках?

– Найбільшу частку експорту мають тепличні овочі: помідори – 10 відсотків і огірки – до 5 відсотків у загальному обсязі виробництва. За ними йдуть інші сезонні ранні овочі: капуста, перець, кабачки, рання картопля, морква тощо.

Це найбільш експортовані свіжі овочі. Решта овочевих позицій вітчизняних фермерів представлені на зовнішніх ринках ситуативно.

 

  • Чи мають експортні перспективи нішеві овочеві культури, такі як батат, спаржа, часник?

– Внутрішній ринок для цієї продукції є доволі невеликим, тому бізнес на нішевих проектах передбачає наявність експорту. Експорт, у свою чергу, передбачає виконання вимог потенційного клієнта та конкурентну ціну. Забезпечити це можна тільки із використанням досить дорогих технологій, тобто мова йде про великі інвестиції, а не про дуже швидкий заробіток на рівному місці.

Припустимо, ринок спаржі в Україні є дуже малим, а для того, щоби виходити зі спаржею на експорт, потрібно запропонувати достатній обсяг і якість, не гіршу за ту, яку мають європейські конкуренти. Щоби забезпечити такі показники, потрібна велика ділянка та відпрацьована технологія, а також інвестиції в додаткову інфраструктуру, щоби довести продукт до товарної якості належного рівня, щоби успішно конкурувати на ринках розвинених країн, же попит на цю продукцію є значно вищим, аніж в Україні. Тому тут можна сказати про перспективу, але я не думаю, що це станеться найближчими роками.

 

  • Яку овочеву продукцію Україна постачає за кордон системно?

– Системно ми експортуємо помідор, огірок. Раніше майже весь обсяг нашої продукції, відсотків 95, постачався до Росії. Наразі вектор поставок тепличної продукції змістився в бік країн ЄС, але обсяги знизились. Українські виробники так само системно постачають очищену цибулю до переробних підприємств Польщі та Великої Британії.

 

  • Чому, якщо ми вирощуємо більше овочів борщового набору, ніж у Польщі, то експортуємо туди свою продукцію?

– В Європі всі виробничі процеси з вирощування овочів «борщового набору» максимально механізовані, потребують мінімум ручної праці, а тому овочі мають відносно низьку собівартість, а ціну – навіть нижчу, ніж в Україні.

ovoshi 1

 

  • Мені відомо, що українська очищена цибуля користується попитом закордоном. У чому секрет успіху?

– Виробництво, а саме процес чищення, цієї продукції потребує ручної праці, з якою в Європі – проблема. Є кілька українських господарств, які наважились вийти на зовнішні ринки та кілька років поспіль постачають очищену цибулю до Польщі та Великобританії системно. Все решта – ситуативно, якщо десь виникає дефіцит, ми туди експортуємо свої овочі.

 

  • Як оцінюється поточна ситуація з експортом і чи можна визначити найближчі перспективи зовнішніх поставок українських овочів?

– Наші ґрунти дозволяють вирощувати дуже широкий асортимент овочів, попит на які на зовнішніх ринках є стабільно високим. Це забезпечує Україні непоганий експортний потенціал, насамперед по тій продукції, виробництво якої передбачає наявність ручної праці. За наявності достатніх площ, ми можемо виробляти аспарагус (спаржу), часник і батат, які за ціною та якістю можуть конкурувати на зовнішніх ринках. Скажімо, батат – це культура, яка вимагає значної ручної праці. Його виростити можна, втім аби продавати, потрібні додаткові інвестиції в обладнання, яке продовжить терміни придатності до реалізації, дозволить зберегти смакові властивості продукту.

Те, що можна механізувати, наприклад, збір овочів борщового набору, має найнижчий експортний потенціал.

 

  • Які події варті участі для розвитку експортно-імпортних можливостей компанії?

– Подія – це не головне. Якщо стратегія розвитку підприємства передбачає вихід на зовнішні ринки, працівники всіх його рівнів повинні мати бажання вивчати специфіку цих ринків. Існує достатньо можливостей і ресурсів проаналізувати обсяги основних видів продукції, які купують ті чи інші країни. Можна дослідити сезонність попиту на певні овочі та зрозуміти, хто є головним конкурентом на певному ринку саме у тому періоді, коли ми потенційно можемо постачати туди свій товар. В наш час не є проблемою сконтактувати з потенційним покупцем і запросити специфікацію, тобто документ, який містить перелік вимог до кожного виду продукції та визначає яким властивостям має відповідати товар, аби бути проданим у роздрібній мережі чи на переробку, допустимий відсоток браку, список необхідних сертифікатів, графік поставок тощо. Узагалі почати рекомендую з відвідання тієї країни, куди плануєте експортувати свої овочі, подивитись, як виглядає товар на полицях магазинів і зрозуміти, чи можете ви, як український аграрій, виробляти продукцію, що відповідатиме вимогам потенційного ринку експорту, чи ні. Якщо ні, то чому саме, та зробити так, аби запропонувати цьому ринку конкурентоспроможний товар.

ovoshi 11

 

  • Які ризики мають ураховувати експортерам і імпортери овочів у 2019 році?

– Найбільший ризик – перевиробництво, бо ціни на овочі другий рік поспіль є вельми високими. Це може спровокувати збільшення кількості тих, хто хоче вирощувати овочеву продукцію, без чіткого розуміння, куди продаватимуть її. Коли таке відбувається, то з’являється надвелика пропозиція на ринку. Перспективи для зарубіжних поставок українських овочів у таких умовах виглядають примарними, бо за кордоном теж виробництво може зрости, а за якістю нашим овочам не просто конкурувати з аналогічним товаром внутрішніх виробників країни потенційного експорту, особливо якщо мова йде про ринок ЄС. Як наслідок, ціни на овочі в Україні можуть знизитись, і це вже не про заробіток. Саме в такі періоди питання якості стає як ніколи актуальним, досить часто на тлі високої пропозиції споживачу не просто знайти товар високої якості, а за якість покупець сьогодні готовий платити більше. Як приклад, ціни на звичайний буряк сьогодні коливається між 8 і 16 грн. Розрив ціни у два рази обумовлений лише відмінністю якісних характеристик овочів одного виду. Це означає, що існують можливості заробляти гроші і на внутрішньому ринку, якщо навчитись вирощувати якісний товар. Зауважу, що стратегія будь-якої компанії, яка планує надовго зайти в овочевий бізнес та передати його нащадкам, має, звісно, орієнтуватись на те, щоби вивести цю справу на зовнішні ринки.

 

  • Орієнтир на експорт стимулює аграрія до розвитку?

– Звісно. Експорт – це дисципліна. Працюючи із зовнішніми клієнтами, фермер завжди знаходиться в тонусі та в пошуку шляхів покращення своєї продукції, що сприяє її конкурентоспроможності не лише на зарубіжних, але й на внутрішньому ринках.

 

Розмову вів Олександр Кривенко,
спеціально для газети «Агробізнес Сьогодні»

1

 18 жовтня 2019
В Україні майже завершується посівна озимого ріпаку. Аграрії вже засіяли цією культурою більше 1 млн га або 97% до прогнозу.
В Україні майже завершується посівна озимого ріпаку. Аграрії вже засіяли цією культурою більше 1 млн га або 97% до прогнозу.
18 жовтня 2019
 18 жовтня 2019
Впровадження технології сепарування гною дозволило свинокомплексу ТОВ «Рантьє» (Дніпропетровська обл.), що входить до агрокомплексу KSG Agro, майже всемеро скоротити витрати на електроенергію у ході утилізації відходів.
Впровадження технології сепарування гною дозволило свинокомплексу ТОВ «Рантьє» (Дніпропетровська обл.), що входить до агрокомплексу KSG Agro, майже всемеро скоротити витрати на електроенергію у ході утилізації відходів.
18 жовтня 2019
 18 жовтня 2019
Головною причиною для підвищення цін залишається обмежена пропозиція огірка на ринку.
Головною причиною для підвищення цін залишається обмежена пропозиція огірка на ринку.
18 жовтня 2019
 18 жовтня 2019
Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради на ранковому засіданні відхилив проект закону №2178 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».
Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради на ранковому засіданні відхилив проект закону №2178 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».
18 жовтня 2019
 18 жовтня 2019
В місті Бровари Київської області було офіційно відкрито медоварню ТОВ "Медовий спас", на якій виготовлятимуть медовий напій "Сікера".
В місті Бровари Київської області було офіційно відкрито медоварню ТОВ "Медовий спас", на якій виготовлятимуть медовий напій "Сікера".
18 жовтня 2019
 18 жовтня 2019
Українські підприємства, за підсумками 2018/19 маркетингового року, збільшили виробництво соєвої олії на 38%, соєвого шроту – на 35,4%.
Українські підприємства, за підсумками 2018/19 маркетингового року, збільшили виробництво соєвої олії на 38%, соєвого шроту – на 35,4%.
18 жовтня 2019

Please publish modules in offcanvas position.