Виробництво
Вітчизняний аграрний сектор економіки кожного року збільшує виробництво олійних культур, адже попит на рослинні види олії зростає у всьому світі, а ціни є порівняно вищими, ніж на зернові культури. Незважаючи на волативність цін на ринку та збільшення виробничих витрат рентабельність вирощування більшості олійних культур зумовлює тенденцію зростання обсягів їх виробництва та переробки.
Вітчизняні переробні підприємства є одними із основних і найбільших споживачів олійних культур, а їхня продукція — рослинні олії, шрот і макуха забезпечують досить вагому частку валютних надходжень від аграрного експорту.
Так, із 2010 р. по 2018 р. виробництво переробними підприємствами олій рослинних збільшилося майже вдвічі — до 6,2 млн т, тоді як їх експорт досяг близько 6 млн т (табл. 1).
Таблиця 1. Баланс олії в Україні (включаючи основні оліємісткі продукти, в перерахунку на олію), тис. т
Джерело. Складено за даними аналізу інформації Держслужби статистики України
Основу пропозиції на ринку олійних культур формують 3 культури: соняшник, соя і ріпак. Цього року посівні площі під названими культурами зменшилися відповідно на 4,4% і 8%, за виключенням ріпаку, де вони навпаки зросли на 123,4%. Загалом під цими культурами було зайнято близько 8,7 млн га посівних площ. Досить незначну частку займають посівні площі під льоном олійним — 17,7 тис. га та іншими олійними культурами.
Останніми роками виробництво олійних культур стабільно зростає і вже досягло нового максимального рівня — 21,4 млн т (діагр. 1).
Діагр. 1 Динаміка загального виробництва олійних культур усіма категоріями господарств України
Джерело. Складено за даними аналізу інформації Держслужби статистики України
Цього року, за останнім вересневим прогнозом USDA, світове виробництво олійних культур буде на рівні попереднього маркетингового періоду й складатиме близько 579,5 млн т. Для України експертами й аналітиками USDA розроблено прогноз, за яким виробництво олійних культур досягне 22,2 млн т, в тому числі соняшнику — 15,5 млн т, сої — 3,6 млн т, ріпаку — 3,1 млн т.
Значний потенціал збільшення виробництва олійних культур зосереджено в підвищенні їхньої середньої урожайності. За аналізований період вона загалом зросла із 11,9 ц/га у 2000 р. до 23,8 ц/га в 2018 р. або майже вдвічі. Водночас, якщо брати до уваги статистику окремих країн світу, то в США середня урожайність вирощування олійних культур складає 32,2 ц/га, Аргентині — 32 ц/га, країнах ЄС — 26,4 ц/га, Туреччині — 26,3 ц/га.
Використання нових високоврожайних сортів і гібридів насіння основних олійних культур вітчизняної та зарубіжної селекції, за умов дотримання технології вирощування та відповідному мінеральному живленні й догляді за посівами, дозволяє досягти вказаних вище показників у наших доволі непередбачуваних, за погодно-кліматичним фактором, умовах.
Як правило, основними чинниками недобору урожаю олійних культур, в тому числі соняшнику, є порушення основних вимог сівозміни і технології вирощування, а також недостатня увага щодо підбору гібриду і якості насіннєвого матеріалу. Впровадження нових гібридів з високим адаптивним потенціалом, використання високоякісного насіння і застосування сучасних технологій вирощування має забезпечити високий рівень ефективності виробництва за рахунок значного підвищення врожайності за оптимального рівні посівних площ.
Перспективний напрямок підвищення урожайності вирощування
Це використання сучасних інноваційних систем поливу та технологій зрошення. За умов кліматичних змін це має стати стратегічним напрямком розвитку вітчизняної галузі олійних культур. Як на глобальному, так і на регіональному рівнях зміни клімату стали незаперечним фактом, наявність якого спричинила проблему розв’язання цілої низки надзвичайно важливих складних завдань, пов’язаних із розробкою та реалізацією нових технологічних рішень у сільському господарстві, і, зокрема, в процесі вирощування олійних культур. У середньому на 1 га комплексна система підґрунтового крапельного зрошення в цінах 2019 року буде коштувати близько 169,4 тис. грн.
Переробка і ціни
На вітчизняному ринку олійних культур ключовим гравцем є переробні підприємства. Минулого року олієжировими підприємствами України було перероблено близько 10,1 млн т насіння соняшнику або майже 50% від його виробництва, 987 тис. т бобів сої і 224 тис. т насіння ріпаку й кользи.
Станом на січень-серпень 2019 року було перероблено майже 7,4 млн т насіння соняшнику (в основному, із урожаю 2018 року), 1,1 млн т бобів сої та 270,7 тис. т насіння ріпаку й кользи (табл. 2).
Таблиця 2. Наявність та надходження насіння олійних культур на підприємства України, що займаються їхнім зберіганням і переробленням, у січні-серпні 2019 р.
За усіма видами олійних культур у% до відповідного періоду попереднього року середня ціна купівлі виявилася нижчою. Зокрема, найбільше упала ціна на боби сої — на 22%, а також на насіння соняшнику — на 11,6%, дещо меншою вона була на насіння ріпаку й кользи — на 4,6%.
Ціновий фактор може відіграти досить негативну роль у наступному маркетинговому сезоні, що зумовить зменшення виробництва олійних культур. Слід зазначити, що на падіння цін вплинули декілька чинників, серед яких особливо помітна ринкова кон’юнктура світового ринку, яка пов’язана із очікуванням нового урожаю на рівні не нижче минулорічного, а також укріплення гривні відносно основних валют — долара та євро.
На графіку 2 можна побачити, як змінювалася середня ціна реалізації олійних культур підприємствами України впродовж 2018 року й січня-вересня 2019 року. Так, із початку 2019 року ціна знизилася досить суттєво навіть у порівнянні із початком 2018 року. Для аграрного сектору економіки оптимальний вихід із цієї ситуації може бути лише у збільшенні обсягів переробки насіння олійних культур, адже ціна на олію, макуху та шрот є значно вищою.
Діагр. 2 Динаміка середньої ціни реалізації олійних культур підприємствами України (грн за 1 т без ПДВ, транспортних, експедиційних та накладних витрат)
Джерело. Складено за даними аналізу інформації Держслужби статистики України
Зменшити економічні втрати від несприятливої цінової кон’юнктури ринку вітчизняний агробізнес може, передусім, за рахунок інтенсифікації виробництва олійних культур, що дозволить знизити собівартість продукції та більш ефективно конкурувати не за ціною, а за витратами.
Експортний потенціал
Олійні культури займають стратегічно важливу роль у розвитку експорту вітчизняної аграрної продукції. Так, за січень-серпень 2019 р. Україна експортувала близько 595 тис. т бобів сої на суму $592,4 млн, 621,4 тис. т насіння свиріпи або ріпаку на суму $586,5 млн, 27,8 тис. т насіння соняшнику на суму $68,1 млн і 18,1 тис. т насіння плодів інших олійних культур на суму $17,4 млн. Середня ціна експорту 1 тонни соєвих бобів склала $326,77, ріпаку — $403,72, насіння соняшнику — $407,47, насіння плодів інших олійних культур – $1037,78. Однак, сьогодні реальний експортний потенціал збільшення валютних надходжень знаходиться в площині переорієнтації олійної галузі із сировинного напрямку на продукцію із різним ступенем переробки та доданої вартості. Так, загалом, у середньому 1 тонна експорту олії соєвої коштує $632,17, соняшникової — $684,77, ріпакової — $779,36.
Сьогодні, розвиток вітчизняної олійної галузі характеризується певною нестабільністю виробництва за окремими роками (ріпак, соя), незначною кількістю застосування мінеральних добрив, виснаженням ґрунтів та поступовою втратою їхньої родючості. Стає очевидним, що для виправлення ситуації необхідно впроваджувати заходи зі зміни існуючої стратегії розвитку галузі, орієнтацією на підвищення, насамперед, конкурентоспроможності продукції за рахунок інтенсифікації його виробництва.
Отже, підвищення економічної ефективності й конкурентоспроможності виробництва соняшнику, ріпаку та сої вимагає впровадження сучасних інтенсивних та інноваційних технологій із використанням якісного насіннєвого матеріалу, обґрунтованих сівозмін, добрив, агротехніки.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, ІСГС НААН,
сільськогосподарський експерт-дорадник з аудиту,
економіки та управління підприємством
