Зібрати багатий врожай – лише половина справи

Зібрати багатий врожай – лише половина справи

/ Економічний гектар / Понеділок, 20 січня 2020 15:04

Україна вже стала зерновою базою ледь не половини світу. Тому тематика вирощування, зберігання та експорту зерна традиційно приваблює на форуми як самих аграріїв, так і фахівців інфраструктурних компаній. Не став винятком і цьогорічний Український зерновий форум, який провела на початку грудня в Києві компанія Oleynik.

Учасники форуму обговорили проблеми розвитку інфраструктури зернового ринку — яка серйозно відстає від власне виробництва зерна.

 

Зерно зростає…

Аналітик Департаменту аналізу ринків компанії Pro-Consulting Неля Онищенко ознайомила учасників Форуму з основними підсумками зернового сезону-2019. За її інформацією, ячменю в Україні цього року зібрали на 5% більше, ніж торік, хоча посівні площі під цією культурою зменшилися. Кукурудзи — на 3% більше (через збільшення посівних площ), хоча й менше, ніж прогнозувалося. Врожай соняшнику також на 3% більший, аніж рік тому. Посівні площі під пшеницею збільшилися цього року на 3%. Врожайність пшениці підвищується вже впродовж трьох років завдяки розвиткові агротехнологій. Найбільші врожаї зібрали аграрії Запорізької, Одеської та Харківської областей.

Посівні площі під озимими культурами відносно минулого року загалом зменшилися:

  • під пшеницею зменшилися на 12,14%;
  • під ріпаком зменшилися на 13,6%;
  • під ячменем зменшилися на 15,8%;
  • лише під житом зросли на 3,35%.


За прогнозом компанії Pro-Consulting, валовий збір зернобобових в Україні до 2022 року має зрости на 3,9%. При цьому врожаї основних комерційних культур мають збільшитись:

  • пшениці до 28,9 млн тонн;
  • кукурудзи на 13.6%;
  • сої на 26,9%;
  • соняшнику на 15%.


Як бачимо, перша ланка зерноринку спрацювала в цьому агро сезоні без збоїв — попри глобальні кліматичні зміни та критичне виснаження українських грунтів.

Основна частина зібраного зерна експортується з України:

  • 75% кукурудзи (здебільшого на корми);
  • 64% пшениці;
  • 50% сої;
  • 50% ячменю.


Трійку найбільших експортерів зерна з України формують: «Нібулон» (18,5% всього обсягу експорту з України); «Каргіл» (9,6%); «Кернел Трейд» (8,4%).

 

А елеваторів бракує…

Зберігання зерна на елеваторах має на меті знизити сезонність його постачання та продажу, адже в період жнив ринкова ціна на зерно мінімальна. І аграрії, які через брак потужностей для зберігання змушені продавати зерно відразу після жнив, несуть збитки. Окрім цього, як зазначив директор ТОВ «Варіант Агро Буд» Олексій Грушко, елеватор створює додаткову вартість для свого власника, адже він поліпшує якість зерна, яке зберігається.

За словами Нелі Онищенко, загальна потужність зберігання врожаїв зернових, бобових і олійних в Україні становить 78,3 млн тонн. 58% цих потужностей належить агропідприємствам, а 42% — це елеватори. Основні потужності зберігання зосереджено в Одеській, Миколаївській, Кіровоградській, Полтавській і Вінницькій областях. Зараз в Україні 1237 елеваторів, це на 7% більше, ніж було в 2017 році. З них сертифікованих, які не лише зберігають, а й поліпшують якість зерна — 800 із сумарною ємністю зберігання 42 млн тонн:

  • 95% елеваторів зберігають зерно пшениці;
  • 93% — зерно ячменю;
  • 82% — зерно кукурудзи.


До найбільших власників елеваторів входять: компанія «Кернел» (60 елеваторів); Державна продовольча зернова корпорація України (53 елеватори); компанія «Нібулон» (24 елеватори); компанія «Миронівський хлібопродукт» (15 елеваторів).

Внаслідок перевищення попиту на послуги зберігання над пропозицією, зазначила спікер, елеватори часто надають ці послуги низької якості, але за завищеними цінами.

 

Національні особливості будівництва елеватора

Своїм досвідом будівництва елеваторів в Україні поділився с учасниками форуму Юрій Люшня, директор департаменту інжинірингу ТОВ «Варіант Агро Буд». «З мого досвіду, середня вартість зведення елеватора нині в Україні становить 200 доларів США на кожну тонну зберігання, — сказав він. — При цьому більший за потужністю елеватор побудувати загалом дешевше. Якщо ж йдеться про зведення додаткових силосів на вже діючому елеваторі, то можна вкластися і в 90 доларів за тонну зберігання. Я не раджу віддавати одному підряднику всі замовлення: розроблення проекту, будівництво, обладнання елеватора та благоустрій території. Важливо визначити всі парамет­ри роботи елеватора ще на передпроектній стадії. Тоді ж слід визначити види та кількість всього необхідного обладнання — аж до останнього редуктора».

24 415 22

Далі йдуть геологічні та гео­фізичні роботи, а вже потім — бетонування фундаментів і монтаж елеваторних банок. До речі, вартість останніх робіт сягає в середньому 7500 грн за кожний м куб. об’єму. На переконання пана Юрія, якщо будь-який підрядник зриває графік виконання робіт, його треба замінити без вагань. «На жаль, я не можу назвати українські компанії, які б ще раз погодився запросити для виконання робіт з будівництва елеватора», — зазначив експерт. Він також наголосив, що слід бути готовим до того, що зведення адміністративно-побутового комплексу елеватора потребує приблизно стільки ж часу, сил і коштів, що й будівництво самого елеватора.

Цікавими думками щодо обладнання нового елеватора поділився Олексій Грушко: «При плануванні будівництва елеватора слід пам’ятати, що імпортна елеваторна техніка зараз вже не завжди є кращою, ніж вітчизняна. Також корисно знати, що для зведення елеватора на 100 тис. тонн зберігання замовникові доведеться укласти 200 різних договорів».

 

Кооперативне зерносховище — нарешті в Україні

Кооперативні елеватори, які обслуговують членів фермерських об’єднань певного регіону — звичайна річ у країнах Євросоюзу. В Україні ж перший кооперативний елеватор став до ладу лише два с половиною роки тому. Його збудували в Дніпропетровській області місцевий СОК «Зерновий» та Об’єднання кооперативів «Господар» за підтримки канадського Проекту розвитку зерносховищ та сільськогосподарських кооперативів в Україні. Про особливості роботи Першого кооперативного елеватора в своєму виступі на форумі розповів його директор Сергій Курдицький: «Наш елеватор вміщує 12 700 тонн зерна. Ми купуємо зерновози та самі возимо зерно до портів на експорт. Загалом власний елеватор слід будувати за розміру земельного банку від 12 тис. га. Якщо ж земельний банк менший — елеватор має бути кооперативним».

Найважливіше в проекті елеватора — це система транспортування зерна. В кооперативному елеваторі встановлено:

  • дві лінії навантаження зерна по 175 тонн на годину кожна;
  • двоє вагів;
  • два пробовідбірники;
  • 4 сепаратори для очищення зерна перед закладанням на зберігання;
  • 3 залізничні колії на 56 вагонів;
  • аналізатор зерна Perten DA 750.


Цей елеватор повністю автоматизований. Це забезпечує надання об’єктивної інформації про виробничі процеси та дає змогу зменшити чисельність персоналу.

«Наші фермери фінансують оренду вагонів-зерновозів. Черг на приймання та здавання зерна в нас на елеваторі ніколи немає. Сушіння зерна перед закладанням ми не проводимо — в нашому регіоні тепер такий посушливий клімат, що в цьому немає жодної потреби», — зазначив Сергій Курдицький.

 

Сушити зерно на газі? Вчорашній день!

Ще зовсім недавно директор одного з нових елеваторів на Київщині гаряче переконував нашого кореспондента в тому, що природний газ в якості палива для сушіння зерна не має альтернативи — за теплотворною здатністю та зручністю використання. І ось тепер на форумі присутніх вразив виступ комерційного директора компанії Grain Alliance Таїра Мусаєва, в якому він розповів про переваги переведення елеваторних сушарок на роботу на альтернативних видах палива.

«Сумарна потужність зберігання елеваторів нашої компанії — 260 тис. тонн зерна. Ціна природного газу для сушіння зерна нині сягає 13 тис. грн за 1 м куб. Крім високої ціни, його використання в сушарках принципово небезпечне та вимагає регулярних повірок газового обладнання. Тому з 2014 року ми переводимо свої сушарки на елеваторах на альтернативне тверде паливо — дрова, а також зерновідходи та тріску в пелетах. Ціна пелети від 2,5 до 4 тис. грн. На газі зараз у нас працює лише три сушарки», — зазначив пан Мусаєв. За його словами, сушарки обладнано теплогенераторами з уловлювачами топкових газів. Генератор забезпечує температуру згоряння палива 1200 °C і окупає себе впродовж одного сезону. Слід зазначити, що в теплогенераторах іноземного виробництва застосовують теплообмінники, але вони забирають на себе до 40% ККД генератора. Також слід враховувати, що заявлені виробником параметри роботи сушарок часто не співпадають з реальними.

До переваг твердого палива належать:

  • екологічність;
  • енергоефективність;
  • економічність (економія коштів на паливо сягає 30%).


Процес сушіння зерна на твердому паливі автоматизований і не потребує постійного контролю. Разом з тим, зазначив експерт, тверде паливо має і певні недоліки. Для роботи однієї сушарки потрібно 1800 тонн палива на рік. «Тому якщо не можете забезпечити регулярне підвезення палива, не розпочинайте переведення сушарок. Хочу підкреслити, що в Україні навіть укладення договору не гарантує безперебійного постачання палива, — сказав він. — Тверде паливо потребує місця для зберігання — ми навіть були змушені якийсь час складувати його просто в елеваторних банках». Також генератор доводиться вимикати для прочищення щотижня при роботі на дровах і двічі на тиждень при використанні пелет. «Для нашої компанії із шведськими засновниками вирішальними є екологічні міркування, а фактор економічної вигоди ним поступається. Тому для нас перехід на альтернативне паливо для сушарок є безповоротним», — резюмував Таїр Мусаєв.

 

Страждання на коліях

Схоже, за останні роки лише лінивий не висловлювався про кризу в сфері залізничних перевезень агропродукції. І все-таки у виступі заступниці генерального директора з логістики компанії «Кусто Агро» Марини Семененко ця проблема знайшла довершений вираз: «Нещодавно наша компанія придбала 70 вагонів-зерновозів. Ми плануємо модернізувати свої елеватори, будувати під’їзні колії до них, докуповувати автотранспорт і локомотиви. Проте непрогнозована тарифна політика Укрзалізниці значно ускладнює нам процес зерноперевезень. В розпал жнив залізниця може раптом підняти тариф на перевезення, цього року зростання було на 14%. Також збільшується плата за оренду вагонів. Вивантаження вагонів можна чекати по півтора місяці. У результаті їх обіговість падає. Хочу відзначити також дефіцит тяги: завантажені вагони можуть чекати локомотива день-півтора. В результаті ми несемо втрати. В Укрзалізниці ступінь фізичної зношеності електровозів сягає 93%, а тепловозів — 100%. Через такі логістичні проблеми ми не можемо нарощувати обсяги свого зернового бізнесу».

За інформацією Марини Семененко, зношеність залізничних колій у країні становить 46%, разом з тим інвестицій для їх відновлення бракує. Як результат — швидкість руху поїздів знижується на аварійних ділянках до 16 км/год., а обіговість вагону зростає до 1 місяця.

«Укрзалізниця пропонує знижувати сезонність перевезень агропродукції, проте тоді ми будемо втрачати значні кошти на її зберігання, — зазначила спікерка. — В результаті ми змушені переводити свої зернові вантажі на автомобільний транспорт».

 

Шахраям і крадіям шансу жодного не дамо

Велику увагу учасники форуму приділили обговоренню заходів боротьби із шахрайством, яке завжди було гострою проблемою зернового ринку. Як заявив у своєму виступі керівник юридичної практики компанії Kreston GCG Дмитро Титаренко, шахрайські схеми на зерновому ринку активно діджиталізуються. До прикладу, зерно в дорозі до елеватора можуть перепродати кілька разів. Крадіжки відбуваються на рівні топ-менеджменту компаній, а також на рівні працівників середньої ланки управління. За його словами, мотивація шахраїв зводиться до такого аргумента: «У разі чого я ризикую лише своєю зарплатою в 10 тис. грн, тоді як можу вкрасти зерна на 100 тис. грн!». Експерт зазначив, що чим більше автоматизований обіг зерна, тим менше простору для дій у шахраїв. Саме тому на форумі було презентовано кілька технічних ідей і рішень, які мають позбавити шахраїв інтересу до крадіжок зерна.

24 415 23

Зокрема, технічний директор компанії «Агроконтроль» Володимир Мусієнко ознайомив учасників з електронною системою «Свій — чужий», розробленою фахівцями компанії для відвернення вивантаження зібраного зерна до сторонньої вантажівки. Авторизація автомобіля, який прибув на поле до комбайну по зерно, відбувається за допомогою:

  • відбитку пальця водія вантажівки;
  • електронної картки;
  • електронного зчитувача номера автомобіля.


Якщо авторизація пройшла успішно, система розблоковує вивантажувальний шнек зернозбирального комбайну й починається вивантаження зерна. Без такої авторизації воно неможливе. Крім цього, процес вивантажування фіксується відеокамерами, встановленими на комбайні. Цей захід допомагає контролювати часткове вивантаження зерна на землю, щоб вночі забрати його із землі — такий прийом часто практикують ласі до особистого збагачення працівники. При фіксації такого шахрайства автоматично відправляється оперативне повідомлення до служби безпеки компанії. Таким чином, охорона зерна в полі стає вже не потрібною.

Експерт також зазначив, що трекери, встановлені фахівцями «Агроконтролю» на зерновозі, дають змогу відстежувати його маршрути, час у дорозі та зупинки на маршруті до елеватора. Після зважування на елеваторі система контролю, встановлена на зерновозі, встановлює вагу брутто. «Наша контрольна система допомагає також забезпечити облік зерна на елеваторі та його рух на сушіння або продаж, — розповів Володимир Мусієнко. — Один працівник нашої компанії може за добу встановити систему контролю на 10 комбайнів. Ми обладнуємо нею також орендовану техніку замовника на час її роботи на полі».

Але чи не провокує такий тотальний контроль у ваших клієнтів відтік їхнього персоналу на роботу за кордон, скажімо, до Польщі? — запитуємо. «Не думаю, що саме боротьба із шахрайством змушує людей шукати роботу в Польщі або деінде за кордоном. Але, до речі, саме від українських заробітчан поляки довідались про наші розробки — й тепер просять допомогти впровадити їх у своїх фермерських господарствах», — наголосив Володимир Мусієнко.

Кілька цікавих ідей з боротьби із шахрайством на елеваторі шляхом впровадження безлюдних технологій запропонував у своєму виступі директор компанії IT Grand Віталій Блажко: «Якісні системи ідентифікації автомобілів дуже дорогі та наразі не дуже точні. Навіть шляпка гвинта в кріпленні номера машини може спотворити прочитання цього номера сканером. Слід також пам’ятати про те, що водії перед скануванням можуть обмінюватися номерними знаками своїх автівок. Щоб цілком усунути шахрайство, слід прибрати з вагової елеватора працівника, який проводить зважування автомобіля із зерном, а автоматику вагової слід сховати в металевих шкафах, які надійно замикаються. На жаль, деякі лабораторні аналізи зерна за ДСТУ не можна робити без участі людини, тому ризик шахрайства залишається».

На думку спікера, необхідно контролювати не лише розвантаження машин на елеваторі, але й їх навантаження. Наприклад, під виглядом відходів чи сміття шахраї можуть вивозити з елеватора зерно. Крім того, треба встановити датчики також на пожежні ворота території елеватора. А для запобігання шахрайським діям персоналу всі залізничні вагони-зерновози мають бути чиповані. «Варто зазначити, що ризики втрат зернопродукції значно вищі, ніж вартість встановлення системи безпеки, — підкреслив Віталій Блажко. — Така система окупить себе приблизно за один рік роботи. Між тим, системи автоматизації зважування автотранспорту застосовуються нині лише на 1% українських елеваторів».

 

Марко БУГАЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

17bbffa263551ac879b30ab411df2d7c

 04 серпня 2020
Сезон місцевих кавунів в Україні наближається до свого піку. Через збільшення пропозиції на ринку, ціни на кавуни опустилися до мінімального за сезон рівня. Однак, незважаючи на сезонне зниження цін, українські виробники на початку серпня відвантажують продукцію майже в 3 рази дорожче ніж в аналогічний період минулого року.
Сезон місцевих кавунів в Україні наближається до свого піку. Через збільшення пропозиції на ринку, ціни на кавуни опустилися до мінімального за сезон рівня. Однак, незважаючи на сезонне зниження цін, українські виробники на початку серпня відвантажують продукцію майже в 3 рази дорожче ніж в аналогічний період минулого року.
04 серпня 2020
 04 серпня 2020
МЕРТ пропонує сформувати таку ж систему агрострахування, як зараз працює система компенсації за банківськими відсотками.
МЕРТ пропонує сформувати таку ж систему агрострахування, як зараз працює система компенсації за банківськими відсотками.
04 серпня 2020
 04 серпня 2020
Як отримати високу врожайність на «бідних грунтах» при тому оптимізувавши витрати? Перший полігон аграрних інновацій Digital Field запрошує на презентації результатів дослідів на полях із соняшником та кукурудзою.
Як отримати високу врожайність на «бідних грунтах» при тому оптимізувавши витрати? Перший полігон аграрних інновацій Digital Field запрошує на презентації результатів дослідів на полях із соняшником та кукурудзою.
04 серпня 2020
 04 серпня 2020
Повне запилення принесе фермерові наполовину більший врожай, однак медоносні комахи часто наражаються на ризики, вважають фахівці.
Повне запилення принесе фермерові наполовину більший врожай, однак медоносні комахи часто наражаються на ризики, вважають фахівці.
04 серпня 2020
 04 серпня 2020
Профілактична робота із попередження пожеж на полях та перевірки зернозбиральної техніки щодо оснащення справними та сертифікованими вогнегасниками триватиме по всій території країни до завершення жнивної кампанії. Адже з початком жнив випадки пожеж на полях значно почастішали.
Профілактична робота із попередження пожеж на полях та перевірки зернозбиральної техніки щодо оснащення справними та сертифікованими вогнегасниками триватиме по всій території країни до завершення жнивної кампанії. Адже з початком жнив випадки пожеж на полях значно почастішали.
04 серпня 2020
 04 серпня 2020
У І півріччі 2020 року експорт продукції м'ясної групи зменшився проти січня-червня 2019 року на 12,2% – до 319 млн доларів.
У І півріччі 2020 року експорт продукції м'ясної групи зменшився проти січня-червня 2019 року на 12,2% – до 319 млн доларів.
04 серпня 2020

Please publish modules in offcanvas position.