agro business 160 160

Глобальний ринок пшениці: кон’юнктура і тренди

Глобальний ринок пшениці: кон’юнктура і тренди

/ Економічний гектар / Четвер, 26 листопада 2020 15:00

У світовому землеробстві пшениця є однією з трьох стратегічно важливих агропродовольчих культур (пшениця, рис, кукурудза). Тому від стану розвитку глобального ринку пшениці залежить продовольча безпека мільярдів людей у всьому світі.

Внесок вітчизняного агросектору в розвиток світового ринку пшениці

Для багатьох країн світу пшениця була, є і буде основною продовольчою культурою. Посівні площі під пшеницею становлять нині близько 220 млн гектарів. Майже 76% усього обсягу світового виробництва пшениці зосереджено в 10 країнах і об’єднаннях країн світу: Китаї, Індії, Росії, ЄС, Туреччині, Україні, Аргентині, Австралії, Канаді та США. Найбільшими виробниками пшениці у світі є Китай (134 млн тонн), ЄС (123,7 млн тонн), Індія (107,6 млн тонн) та Росія (82 млн тонн). Частка України у світовому виробництві зерна пшениці — 3% (рис. 1).

 

Рис. 1. Країни — основні світові виробники пшениці

22 437 12 2

Джерело: FAO-AMIS

 

За умов упровадження інноваційних технологій вирощування та кліматичного оптимізованого ведення сільського господарства обсяг виробництва пшениці можна збільшити потенційно щонайменше на 30–50% нинішнього його рівня, що дозволить підвищити частку країни у світовому виробництві пшениці до 5–8%.

Однак основною перешкодою на шляху до зростання виробництва пшениці може стати зміна клімату. Цього року через складні погодні умови вітчизняні агровиробники отримали урожай озимої пшениці майже на 12,6% менше, ніж у 2019-му (табл. 1). Найбільше зниження виробництва пшениці зафіксовано в Одеській, Черкаській, Миколаївській і Чернівецькій областях. Водночас у Харківській області, порівнюючи з минулим роком, виробництво озимої пшениці зросло на 118,1%. Найвищий показник середньої врожайності озимої пшениці одержали в господарствах Сумської (53,8 ц/га) і Харківської (51 ц/га) областей. Мінімальна врожайність озимої пшениці зафіксована в господарствах Миколаївської області — 27,4 ц/га.

 

Таблиця 1. Аналіз стану виробництва озимої пшениці в усіх категоріях господарств України станом на 1 листопада 2020 року

22 437 13 1

Джерело. За даними досліджень й аналізу інформації Держслужби статистики України

 

По ярій пшениці ситуація є кращою. Недобір урожаю становитиме всього 5,3% проти 2019 року.

 

Ситуація на основних світових ринках пшениці

За результатами проведених досліджень світового ринку пшениці, що проводили на основі економіко-кон’юнктурного аналізу статистичних даних із використанням інформаційно-аналітичного порталу FAO-AMIS, установлено, що загалом очікування на врожай цього року зберігатимуться майже на рівні попереднього періоду. До того ж у 2020/21 маркетинговому році ріст світового виробництва зерна пшениці уповільниться до 0,51% й становитиме 762,7 млн тонн, а пропозиція на ринку з урахуванням запасів — 1,038 млрд тонн. Також очікується, що в незначних обсягах зросте торгівля зерном пшениці на світових біржах до 184,50 млн тонн (табл. 2).

 

Таблиця 2. FAO-AMIS — Ринок пшениці у світі

22 437 13 2

Джерело. FAO-AMIS

 

У світовому сільському господарстві з усього обсягу виробництва майже 50% зерна пшениці використовується на продовольчі цілі, тоді як на кормові потреби — близько 18%. Решта в обсязі близько 12% спрямовується на переробку та виробництво етанолу.

Найбільшим виробником пшениці у світі є Китай. У Китаї цього маркетингового сезону очікується валовий збір зерна пшениці на рівні 134 млн тонн. До того ж імпорт пшениці зросте майже на 2,5 млн тонн — до 7 млн тонн (табл. 3). Китай спрямовує пшеницю в основному на продовольчі цілі — 94 млн тонн, тоді як на кормові цілі й інше використання — відповідно 15 млн і 21 млн тонн.

 

Таблиця 3. FAO-AMIS — Ринок пшениці в Китаї

22 437 14 1

Джерело. FAO-AMIS

 

Досить значним є ринок пшениці в країнах ЄС, де цього маркетингового сезону очікується її виробництво на рівні 123,7 млн тонн (табл. 4). Імпорт пшениці до ЄС цього року, як очікується, зросте до 6,3 млн тонн, а експорт із країн ЄС на світовий ринок — до 25,5 млн тонн. Ємність ринку ЄС становить близько 140,2 млн тонн, з яких на внутрішнє використання припадає 105,7 млн тонн, зокрема на продовольчі цілі спрямовується 49,55 млн тонн, а на кормові цілі й інші потреби — відповідно 39,9 млн та 16,3 млн тонн.

 

Таблиця 4. FAO-AMIS — Ринок пшениці у ЄС

22 437 14 2

Джерело. FAO-AMIS

 

Індія є третьою країною після Китаю і ЄС за обсягами світового виробництва пшениці. У 2020/21 маркетинговому сезоні за прогнозами виробництво пшениці у цій країні зросте до 107,6 млн тонн. Індія в основному використовую пшеницю на продовольчі цілі та є досить потужним потенційним ринком збуту для вітчизняних експортерів.

Росія останніми роками стала одним із найбільших світових експортерів пшениці. Цього року експорт пшениці може становити 38 млн тонн. Виробництво пшениці за останні три роки в Росії зросло на 10 млн тонн, а загальна пропозиція на ринку досягла 88,8 млн тонн.

Четвертим найбільшим виробником пшениці у світі є США, де цього маркетингового року, за прогнозами, виробництво становитиме близько 49,7 млн тонн, що на 55% менше проти аналогічного періоду попереднього сезону (табл. 5). При цьому в США основний обсяг виробництва зерна пшениці використовується на продовольчі цілі. Також США залишаються одним із найбільших експортерів зерна пшениці.

 

Таблиця 5. FAO-AMIS — Ринок пшениці в США

22 437 15 2

Джерело. FAO-AMIS

 

Канада традиційно є одним зі світових експортерів пшениці.

Цього маркетингового сезону, як очікується, експорт становитиме 24,5 млн тонн. Внутрішнє використання пшениці в Канаді стабільно утримується на рівні 8,8 млн тонн.

Австралія, як і Канада, належить до групи країн — світових експортерів пшениці. У 2020/21 маркетинговому сезоні, за прогнозами, експорт пшениці з Австралії зросте до 18,5 млн тонн.

Україна останніми роками також увійшла до групи світових експортерів пшениці. Цього сезону, як очікується, її експорт досягне 16,5 млн тонн, що на 21,5% менше проти минулого періоду (табл. 6).

 

Таблиця 6. FAO-AMIS — Ринок пшениці в Україні

22 437 15 3

Джерело. FAO-AMIS

 

Значні позиції у світовому виробництві зерна пшениці останніми роками утримує Туреччина. У Туреччині виробництво зерна пшениці становить 20,5 млн тонн, однак цього явно недостатньо для покриття внутрішніх потреб, тому імпорт її — 7,5 млн тонн. Це один із перспективних ринків для вітчизняних експортерів пшениці. Адже логістично він набагато зручніший, а зростання населення в Туреччині найближчими роками об’єктивно зумовить підвищення попиту на пшеницю. Ще одним потужним гравцем на ринку пшениці у світі є Казахстан. У 2020/21 маркетинговому сезоні виробництво пшениці в Казахстані становитиме 13 млн тонн, а експорт — близько 7 млн тонн.

Одним із потужних виробників пшениці у світі є Аргентина, де цього року очікується її виробництво на рівні 18 млн тонн (табл. 7). Значні обсяги зерна пшениці спрямовуються на експорт — 13,4 млн тонн.

 

Таблиця 7. FAO-AMIS — Ринок пшениці в Аргентині

22 437 16 1

Джерело. FAO-AMIS

 

Позитивну динаміку росту демонструє ринок пшениці в Бразилії, яка до останнього часу була одним зі значущих її імпортерів. У 2020/21 маркетинговому сезоні, як очікується, виробництво пшениці в Бразилії зросте до 6,83 млн тонн, а її імпорт скоротиться до 6,8 млн тонн.

Загалом глобальна кон’юнк­тура світового ринку пшениці характеризується домінуванням на ньому кількох країн, які є традиційними експортерами пшениці й утримують стабільно власні позиції на ньому. Для України цей ринок об’єктивно обмежений географічно ринками Близького Сходу та Північної Африки. На перспективу варто спрямувати зусилля на переорієнтацію експорту із зерна на продукти його переробки.

 

Цінові тренди на ринку пшениці

Аналіз цінової статистики світових цін на зерно пшениці свідчить про досить високу їх волатильність і тривалу тенденцію зниження. До того ж у 2020 році біржова ціна за 1 т зерна пшениці знизилася до досить низького рівня — 210–240 дол.

Загалом, якщо аналізувати історичну цінову волатильність, то для пшениці вона досягала в окремі періоди спостережень до 35%. Це є досить високим показником (рис. 2).

 

Рис. 2. Аналіз історичної цінової волатильності на світовому ринку пшениці у 2019–2020 рр.

22 437 16 2

(інформація станом на 17.11.2020 із сайту http://www.amis-outlook.org/)

 

Протягом січня-лютого 2020 року на світовому продовольчому ринку ціна ф’ючерсу стабільно утримувалася, а в березня різко зросла. У травні знову відбулося її зниження та впродовж наступних місяців вона демонструвала високу волатильність (рис. 2 і 3). Певною мірою це є наслідком пандемії та впливу коронавірусних заходів безпеки, які цього року паралізували світову торгівлю.

Рис. 3. Аналіз цінових ф’ючерсів на світовому ринку пшениці

22 437 16 3

(інформація станом на 17.11.2020 із сайту http://www.amis-outlook.org/)

 

Варто зазначити, що за сучасних глобальних умов зменшити негативний вплив кліматичних чинників на стійкість виробництва пшениці можливо шляхом ефективного використання природно-кліматичного потенціалу різних регіонів і стратегічного прогнозування ризиків. Також важливо відстежувати світову кон’юнктуру на ринку продовольства для зменшення потенційних втрат від цінової волатильності, розвивати переробку зерна на борошно й інші напрями його використання з отриманням продуктів високої доданої вартості для подальшого експорту.

 

Ю. В. КЕРНАСЮКканд. екон. наук, ІСГС НААН, експерт-
дорадник з аудиту, економіки та управління підприємством

 

 29 березня 2024
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.