Великий і потужний
Китайський ринок недаремно називають мрією експортерів — кількість населення країни майже у 2 млрд людей гарантує практично бездонний попит на агропродукцію.
Хоча китайській кухні притаманна велика кількість дуже екзотичних, на погляд європейця, продуктів і страв, звичні для нас фрукти та ягоди китайці споживають із задоволенням.
Разом із тим, розповів у своєму виступі на вебінарі доктор економічних наук Віталій Скоцик, високорозвинений агросектор КНР і сам є потужним виробником агросировини та харчових продуктів. «Сьогодні середній урожай пшениці в Китаї — 75 центнерів із гектара, кукурудзи — 140 центнерів, а часнику — 200 центнерів з гектара, — зазначив спікер. — Китай ішов шляхом найвищої ефективності агровиробництва. За останні 10 років там більш ніж у 7 разів наростили виробництво зернових, хоча ще й імпортують 200 млн тонн зерна щороку».
Як повідомив у виступі економіст інвестиційного департаменту ФАО Андрій Ярмак, Китай є світовим лідером експорту кількох десятків видів агропродукції. Країна посідає третє місце у світі за експортом плодоовочевої продукції після США та Іспанії, річний обсяг цього експорту становить 16 млрд доларів США.
Китай лідирує у світі з експорту яблук (здебільшого в найдешевшому ціновому сегменті), заморожених полуниць, а також є одним із провідних експортерів волоських горіхів.
«У плодоовочевому секторі слід розглядати Китай не як привабливий ринок збуту, а швидше як конкурента (передусім на ринках країн Близького Сходу та Південно-Східної Азії), за яким варто стежити», — вважає експерт.
За його даними, обсяг імпорту плодоовочевої продукції до Китаю сягає 12,4 млрд доларів США на рік, причому лідерами цього імпорту нині є дари тропіків — дуріан і банани.
Ринок цікавий, але складний
За словами голови Держпродспоживслужби України Владислави Магалецької, «у 2015 році було запроваджено ембарго на наш імпорт від Росії, тоді пріоритетом нашого експорту став Китай. Для всіх наших виробників це величезний, дуже перспективний і дуже цікавий ринок, і Китай дуже зацікавлений у нашій агропродукції».
Експерти вебінару у своїх виступах наголошували на необхідності врахування специфіки роботи на китайському ринку. На думку президента Української плодоовочевої асоціації Тараса Баштанника, китайський ринок за умовами роботи складніший за ринок Євросоюзу. «Ринок Китаю дуже непростий із боку документальної роботи. Але, якщо ви маєте досвід роботи на європейському ринку, то ніяких проблем у роботі з Китаєм не буде», — наголосив Тарас Баштанник.
Учасники дискусії наголошували на особливостях споживчих стандартів на китайському ринку. Зокрема, зауважив Т. Баштанник, у країнах Азії дуже важливі розмір і вигляд ягоди, а також її упакування: «Черешня до Китаю експортується тільки великого діаметра ягід, не менше ніж 30-32 мм. Тому вона така дорога! Так само лохина — коли ми її постачали до Гонконгу, нас просили відсортовувати ягоду розміром 18+ мм. І питання ціни на таку лохину практично не стояло, націнка на неї була до 40%. Нашим конкурентом на китайському ринку ягід є США, продовольчі товари звідти — це еталон для Азії, це статусна річ, незважаючи навіть на споживчі якості. Спеціальне упакування підкреслює цей високий статус продукції».
За словами експерта, ягідний ринок Китаю висококонкурентний, тож українським експортерам «пробитися» на нього непросто.
«Ми возили літаком свіжу лохину до Гонконгу, Сінгапуру, Малайзії, з Гонконгу ця наша ягода реекспортувалася до Китаю. І тоді ми були цілком конкурентні на цьому ринку! А нашими конкурентами були Польща, Іспанія, Португалія й Туреччина. Польща, крім того, активно експортує до Китаю свіжу та заморожену порічки — на рік до 300 тонн за преміальними цінами, — зазначив Т. Баштанник. — Щодо замороженої лохини, то маємо занадто потужних конкурентів — Чилі, Перу та США. Там уже все давно механізовано. У США, наприклад, 70% урожаю лохини йде на переробку, тоді як в Україні на заморожування надходить усього 1% урожаю».
Як ми торгуємо сьогодні
За словами А. Ярмака, Китай лежить далеко від України, а для експорту плодоовочевої продукції це має неабияке значення. З цієї та низки інших причин Китай нині не є основним торговельним партнером України в плодоовочевому секторі.
Через те, що Китай і Україна мають однаковий плодоовочевий сезон, реальний обсяг нашого імпорту до цієї країни можна оцінити на рівні всього 270 млн доларів на рік.
Нині Україна постачає до Китаю волоський горіх, заморожені ягоди лохини та чорниці. Обсяг експорту замороженої дикорослої чорниці становить 9,5 млн дол. щороку, а волоського горіха — 1 млн дол.
Владислава Магалецька наголосила: «У нас із Китаєм укладено чотири міжнародні угоди. Ми за ними працюємо з китайським аналогом нашої служби.
У 2012 році було підписано протокол фітосанітарних вимог щодо експорту до Китаю кукурудзи. Потім підписали у 2013 році такі протоколи щодо експорту сої та ячменю.
У 2018 році ми підписали протокол про постачання нашої черешні повітряним транспортом. У липні 2020-го було ухвалено перелік 10 українських виробників замороженої лохини та чорниць для експорту до Китаю. Цей перелік можна знайти на сайті нашого відомства.
Наша служба й далі працює з контрольними органами Китаю щодо експорту плодоовочевої продукції. Нині працюємо над розв’язанням митних проблем».
Картину нинішнього стану українського агроекспорту до КНР доповнив радник офісу віцепрем’єрки України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Голуб: «Нині відкриті для імпорту до Китаю з України заморожені ягоди, яловичина, три позиції зернових, черешня, шрот для кормів і буряковий жом. Ведемо з китайськими партнерами діалог щодо імпорту м’яса птиці та фруктів. „Відкриття” лохини, полуниць й ін. — питання чергового засідання українсько-китайської комісії з торговельної співпраці».
Проте слід розуміти, що це тривалий діалог.
Туди потрапити не просто
За свідченням А. Ярмака, Китай має досить суворі правила імпорту. Щоб потрапити на китайський ринок, треба витратити чималі гроші та багато часу.
«Ринок цей дуже непростий і дуже конкурентний. У листопаді Китай уклав велику угоду про створення нової зони вільної торгівлі, у якій бере участь 15 країн і яка включає 32% ВВП усієї планети з третиною населення Землі. Конкурувати з такою величезною структурою надзвичайно важко. Разом із тим це величезні можливості», — підтвердив В. Скоцик.
На переконання спікера, який пропрацював у КНР 15 років, у роботі на ринку Китаю слід поєднувати дві складові. Перша — це міждержавна, друга — персональні відносини.
«Це ринок, на якому ви зі своїм продуктом без належної підготовки не посядете жодного місця. Це довготривалі перемовини, це особисті знайомства. І якщо ви хочете там мати ділові відносини — це тижневі поїздки зі щоденними обідами та вечерями, на яких вибудовуються тривалі партнерські відносини, — зазначив В. Скоцик. — Тому без конкретного партнера їхати туди не варто. Ви повинні вибрати свою конкретну нішу й робити свою продукцію доступною для китайського ринку».
Китайська політика імпорту сувора, наголосив експерт. Якщо між нашими країнами немає міждержавного торговельного договору щодо імпорту конкретного товару, то імпортне мито на нього становить від 50 до 100% його вартості! Якщо ж є такий договір, то продукт постачається на безмитній основі.
Слід ураховувати, що на ринку Китаю експортеру доводиться мати справу з кінцевим споживачем продукції, зазначив Т. Баштанник: «Як свідчить досвід переговорів із представниками китайських компаній, що цікавилися нашою плодово-ягідною продукцією, туди найкращий канал збуту — це b2с. Для порівняння: продаж свіжої ягоди на ринку ЄС — це майже завжди формат b2b, тобто, коли ви продаєте товар оператору ринку, посереднику або постачальнику до європейського ритейлу. Тому для експорту до Китаю треба звернути належну увагу на упакування продукції та його дизайн», — порадив експерт.
Учасники дискусії обговорили нещодавнє посилення контролю з боку митної служби КНР: посилення минулого року контролю з боку китайської митної служби щодо імпорту ячменю та заморожених продуктів пояснюють небезпеками пандемії коронавірусу.
Що нам покласти до «пекінського» козуба
Андрій Ярмак презентував на вебінарі рейтингування перспективних видів української плодоовочевої продукції для експорту до Китаю, підготовлений командою ФАО та Української плодоовочевої асоціації.
1. Черешня. Практично всю її Китай імпортує взимку, переважно з Чилі та Перу. Але ми можемо давати до Китаю преміальну черешню обсягом 1 тис. тонн на рік. Нині її в Україні поки що дуже мало. Натомість Китай активно вкладається в розвиток власної черешні, здебільшого преміального сегмента, у захищеному ґрунті.
Як зауважила В. Магалецька, «1 кг черешні в нас коштує 1 євро, а в Китаї — 25 доларів США, тому навіть з урахуванням транспортних витрат для китайських партнерів це дуже цікавий і вигідний продукт».
2. Яблука. Україна може постачати до Китаю преміальні яблука. Перспективний обсяг їх експорту становить 1–2 тис. тонн на рік.
«Труднощі тут у тому, що Китай — це велика країна, а в нас виробники всі маленькі, вони не об’єднуються, — наголосив А. Ярмак. — У Китаї один контейнер яблук на місяць імпортерам отримувати не цікаво».
3. Заморожені суниці садові (полуниці). Експерт оцінив перспективу українського експорту суниць до Китаю на рівні до 1 тис. тонн на рік.
«В Україні виробники заморожених суниць мають значні проблеми з її збутом, тому що країни Північної Африки інтенсивно збільшують її виробництво, а з ними дуже важко конкурувати за собівартістю продукції», — зазначив Т. Баштанник.
4. Слива. Якби була в Україні преміальна слива й напрацьована система її вирощування та експорту, можна було б пробувати її везти до Китаю, а так не варто цим займатися, вважають експерти.
5. Малина заморожена. Польща експортує її до Китаю в щорічному обсязі до 1 тис. тонн на рік. На думку А. Ярмака, «ми можемо поборотися за 200–300 тонн експорту на рік».
«Заморожену малину нам краще експортувати до ЄС, адже там попит на неї зростає. А основні гравці європейського ринку — Польща та Сербія — зменшують свій експорт, бо нарощують виробництво фреш-ягоди в захищеному ґрунті», — зауважив Т. Баштанник.
6. Волоські горіхи для експорту з України до Китаю А. Ярмак уважає неперспективною позицією.
7. Заморожені дикорослі чорниці та лохина — ось за ними український експорт до Китаю має найбільшу перспективу, наголосив він.
Китайське майбутнє української лохини
Якщо потенціал урожайності дикорослих чорниць у нас обмежений, уважає А. Ярмак, то щодо лохини можна говорити про певні перспективи для експорту.
«До мене цього року зверталися китайські та міжнародні компанії-імпортери, але ми ще в потрібних для експорту обсягах лохину не виробляємо, — зауважив експерт. — Наші виробники лохини мають хорошу ціну на свіжу ягоду, і їм немає сенсу її заморожувати. В майбутньому, звичайно, ситуація може змінитися».
Перспективи експорту до Китаю «королеви українських ягід» проаналізував у своєму виступі Т. Баштанник: «Свіжу лохину ми сьогодні не можемо постачати до Китаю напряму, а тільки через треті країни — наприклад, Гонконг. Проте нам і немає чого постачати до Китаю! Виробництво лохини поки що в Україні не має відповідних масштабів. Нині Україна нарощує виробництво, але свіжу лохину можна буде постачати до Китаю не раніше як 2022 року. Ціни на свіжу лохину на ринку України такі високі, що заморожену ягоду до Китаю не варто експортувати, — вважає президент УПОА. — Попит на нашому ринку на свіжу лохину зростає швидше, ніж пропозиція. За нашими прогнозами, така ситуація протримається ще не менше як рік і зробить невигідним як заморожування лохини, так і експорт свіжої ягоди до ЄС».
За його даними, в Польщі ціни на свіжу лохину падають від 2013 року щороку на 20–25% і вони там вже нижчі, ніж в Україні. Але це не значить, що в Польщі низькі ціни. Це значить, що в Україні вони поки що високі!
«Коли в нас зростуть обсяги виробництва лохини, Китай, на мою думку, буде одним із найперспективніших напрямів її експорту, — вважає Т. Баштанник. — Слід уважно відпрацювати логістику та вийти на системні обсяги й на системних партнерів у Китаї. Наступного сезону будемо вивчати це питання із залізницею. Авіа доставка — це швидко, але дорого. Морем — взагалі не варіант, не допливе» (рейс контейнеровозу з Одеси до портів Китаю може тривати до 2-х тижнів — прим. автора).
Натомість залізниця — це розумна альтернатива. Це в 5 разів дешевше, ніж авіа доставка, а термін зберігання лохини 10-12 днів, тоді як поїзд туди йде 5 днів.
«Але для інших ягід — суниць, малини й ожини — авіа доставка є єдино можливим шляхом», — резюмував Т. Баштанник.
Чи полюбляють китайці органічні фрукти?
«Яблука Китай імпортує зі США, тому що китайці вважають це престижним — щоб показати своє обличчя (у їхньому розумінні). Тому в преміальному сегменті Китай дуже цікавий для наших агровиробників — а органічна агропродукція якраз входить до преміального сегмента. Але правила щодо визначення «органіки» в Азії не такі, як у Європі. Там немає чіткого визначення щодо цього. Правила щодо органічного агровиробництва, чинні у ЄС, відрізняються від тих, що діють в Азії чи США. В Азії ми стикнулися з тим, що можна просто написати на упакуванні «Органічна продукція», бо чіткого законодавчого визначення цього там немає. Але органічна продукція там зростає в попиті, особливо під час пандемії коронавірусу. Разом із тим для України завжди буде цікавіший ринок «органіки» ЄС. Органічна продукція набагато гірше витримує транспортування, ніж конвенційна, тому що псується ще швидше», — пояснив Андрій Ярмак.
Крім того, ринок ЄС багатий, там покупці готові платити досить високу ціну за органічну продукцію. Тому ринок плодоовочевої продукції ЄС матиме переваги для українських виробників ще досить тривалий час.
Марко БУГАЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
