Ціна жнив

/ Економічний гектар / Середа, 14 липня 2010 12:02

Олена СТЕПАНЮК, журналіст «АБС»

До випробувань нашим аграріям не звикати. Ось і цьогоріч природа вирішила зіграти з нашим селянином злий жарт, спочатку поливаючи поля рясними дощами, а потім висушуючи спекотним сонцем.

Такі погодні умови просто не могли не позначитися на показниках урожайності. На думку фахівців, очікуваний валовий збір зернових цього року зменшиться на 9-13% відповідно до показників минулого року. При цьому планується зібрати 17,9 млн т пшениці, 12,6 млн т кукурудзи, 9,5 млн т ячменю.

Є і позитивний результат у цьогорічній високій температурі повітря - це підвищення класу зібраного зерна та збільшення частки продовольчої пшениці до 60-65%. Судіть самі: якщо раніше аграрії збирали 1-2% пшениці другого класу, то цьогоріч передбачається зібрати понад 10%. Таким чином, виробники зможуть хоча б частково компенсувати свої витрати.

А ось з пізніми культурами ситуація дещо гірша. І оскільки спеціалісти Укргідрометеоцентру запевняють, що найближчим часом температура повітря істотних змін не зазнає, відтак, зниження урожайності через спекотну погоду в країні триватиме, оскільки при +35?С відбувається передчасне припинення вегетації рослин.

Кукурудза, наприклад, може зменшити врожайність на 30% від очікуваного. Негативно впливає спека і на майбутній урожай цукрових буряків та соняшнику. Хоча якщо проаналізуємо ситуацію по регіонам, побачимо, наскільки неоднорідно склалися умови для росту та розвитку сільськогосподарських культур. 

Наприклад, на півдні країни погода сприяла накопиченню запасів вологи в ґрунті та стабільному розвитку пізніх культур. Зі зменшенням кількості дощів та зниженням відносної вологості повітря збереглися добрі умови для збору ранніх зернових.

Східна та північно-східна частини України відзначилися спекотною погодою з дощами, які поліпшили умови вегетації пізніх культур, але затримували строки жнив.
Наприклад, у Луганській області спостерігаються значні запаси вологи від кукурудзою та соняшником, а ось посіви ярого ріпаку проріджені, слабо розкущені, колос на рослинах утворився лише на половині площ.

Не поскупилася природа на дощі у перші місяці літа у північних, північно-західних регіонах країни, внаслідок чого грунт на полях був перезволожений, спостерігалося вилягання ранніх зернових, інтенсивний розвиток грибкових захворювань. 

Схожа ситуація склалася і на заході України. Погодні умови виявилися несприятливими для дозрівання озимих і ранніх ярових зернових та зернобобових культур, вегетації середньостиглих і пізніх сільгоспкультур. Як наслідок, вилягання посівів, вимокання рослин у воді, почорніння зерна колосових, зернобобових тощо.

Центральні області України потерпали від високої відносної вологості повітря та частих інтенсивних рос. Місцями, де спостерігалася надлишкова кількість опадів, якість зерна ранніх хлібів, які перебували у фазах воскової та повної стиглості, погіршувалася. А ось на урожай пізніх культур поповнення запасів вологи в ґрунті позначилося позитивно.

Та як би там не було, а жнива розпочалися. Очікувані результати майже виправдалися. З прогнозованих 46 млн т збіжжя планується зібрати 40-42 млн т. Це теж досить непоганий показник, ураховуючи складні погодні умови. Проте нині постає нова проблема перед сільгоспвиробниками: як вигідно реалізувати вирощений урожай.

З огляду на ситуацію, що склалася у світі, це буде зробити нелегко. Насамперед це пов’язано з непростими відносинами між виробником, зернотрейдером та державою, інтереси яких між собою дещо розходяться. Та це не є новиною, оскільки схожа дилема щороку постає перед аграріями.

Цьогоріч вона посилилася обставинами зовнішнього ринку: тимчасовим відходом Росії з ринків зерна, що відповідно не могло не позначитися і на українському. Європа, затамувавши подих, спостерігає за реакцією Причорноморських країн.

Відомо, що Росія, ввівши заборону на експорт зерна до 31 грудня, одразу ж з такою пропозицією звернулася до країн-учасників Митного союзу - Білорусі та Казахстану. Однак останній відмовився, оскільки експортний потенціал країни з пшениці становить як мінімум 5 млн т, і такі значні запаси можуть підірвати внутрішній ринок.

Рішення Білорусі наразі не відомо. Що стосується України, яка є членом СОТ, ситуація складається неоднозначно. Офіційної заборони за умовами партнерства країна запровадити не має права, позаяк відсутні докази загрози безпеці держави. Проте неофіційні методи у нас діють добре.

Зернові компанії, які працюють в Україні, практично припинили закуповувати пшеницю в аграріїв через невизначеність з можливим прийняттям Кабміном рішення щодо обмеження експорту цієї культури.

Уряд, в свою чергу, розглядає всі можливі варіанти регулювання зернового ринку через надмірне зростання цін на зернові у світі, тим самим запобігаючи вивезенню збіжжя з країни та створенню його дефіциту. Непростою є ситуація і для зернотрейдерів, оскільки ті не зможуть виконати підписані раніше контракти, й зерно просто згниє у портах. Подібне уже переживали у 2006 році.

З огляду на це Українська зернова асоціація вважає, що держава повинна сформувати через Аграрний фонд запас продовольчого зерна в обсязі 1,2 млн т з метою утримання зростання цін на хліб. А також треба виділити кошти на дотації хліборобів і закупити необхідний запас зерна для регіональних резервів. 

Натомість Міністерство аграрної політики пропонує розглянути варіант квотування експорту. На думку міністра Миколи ПРИСЯЖНЮКА, це дозволить Україні зберегти присутність на світовому ринку зерна та допоможе уникнути подорожчання хліба. Думки зернотрейдерів з цього приводу розділилися, хоча більшість виступає проти квотування, позаяк в Україні не налагоджений механізм розподілу квот, що, своєю чергою, обмежує конкуренцію з-поміж учасників ринку і завдає серйозних матеріальних збитків зернотрейдерським компаніям.

На думку управляючого партнера Astapov Lawyers Андрія АСТАПОВА, режим квотування, на відміну від заборони, не розцінюється як форс-мажор. А тому міжнародні арбітри вимагатимуть або виконання контракту в повному обсязі, або сплати штрафних санкцій. «Навіть якщо гранична квота на культури була встановлена на рівні 3 тис. т, а контракт на її постачання - 50 тис. т, міжнародні арбітри виносили рішення про застосування штрафних санкцій до компаній, які не виконували угоди», - переконаний пан Астапов. 

Дещо іншої думки дотримується віце-прем’єр-міністр України Сергій ТІГІПКО. Він вважає введення квотування експорту зерна крайнім заходом, оскільки «набагато вигідніше купувати у конкретних виробників конкретні обсяги, аніж стримувати весь ринок».

Поряд з цим розглядається не менш нагальне питання утримання цін на хлібобулочні вироби, які можуть збільшуватися зі зростанням вартості зерна. Чиновники запевняють, що ціни на хлібопродукцію залишаться на сьогоднішньому рівні, проте експерти попереджають про інше. Економісти переконані, підвищення тарифів на газ та електроенергію призведе до збільшення видатків виробників хліба.

І, звичайно, світові ціни на зерно теж позначаться на ціновій політиці в Україні, оскільки експортом зерна в державі займаються світові зернотрейдери, відповідно вплинути на зростання внутрішніх цін слідом за світовими буде надзвичайно важко.
Найближчим часом ситуація має прояснитися, і від того, яке рішення буде прийнято державою, залежить, яку позицію займе Україна серед світової спільноти, в які умови поставить вітчизняних аграріїв та зернотрейдерів.

Нестримне зростання цін на зерно в Україні пояснюється світовими тенденціями. Причинами такого явища аналітики називають цьогорічну посуху та несподіване рішення Російської Федерації щодо заборони експорту пшениці, жита, ячменю, кукурудзи та борошна. Цінова політика втратила стабільність в усьому світі.

Відповідно зростають закупівельні ціни на зерно і в Україні. Вартість на внутрішньому ринку за один день зросла на 150 грн, і, як прогнозує президент Української аграрної конфедерації Леонід КОЗАЧЕНКО, вона може досягти позначки 250 грн. Він переконаний, що заборона на експорт російського зерна найближчим часом вплине на збільшення ціни з 1600 грн до 1800 за тонну.

З огляду на це змінилася закупівельна ціна на пшеницю і в державних структур, збільшившись на 13-15%. Пшеницю 3-го класу планують закуповувати по ціні 1,3-1,5 тис. грн/т; 4 і 5 класи відповідно 1,161 і 1,125 тис. грн/т. За пшеницю 1 класу нині уряд пропонує 1,650-1,980 тис. грн за т без ПДВ. 

Однак розрив між державними і ринковими цінами може збільшуватися слідом за зростанням цін на збіжжя у світі, а це позначиться на співпраці виробників із трейдерами на користь останніх. Але нині, як зазначають в ІК «Драгон Кепітал», продаж зерна державі аграрію вигідніший.

Що стосується решти культур, то, на думку директора агропідприємства «Форсаж» Валерія КУЛІЧА, ріпак купуватимуть у середньому по 2600 грн/т (на 15% більше, ніж торік), соняшник - 3000 грн/т (в 1,5 разу дорожче), кукурудзу - в межах 120- грн/т. 

Зрозуміло, що в ході останніх подій зростає конкуренція між держмонополіями та трейдерами, які, своєю чергою, можуть підняти закупівельну ціну. А сільгоспвиробник однозначно буде реалізовувати свою продукцію там, де платитимуть більше. Така тенденція зростання, звичайно, на руку аграріям, які зможуть перекрити свої витрати та отримати більше прибутку за цей сезон. 

Досить хаотичною є ситуація стосовно цін на зерно і у світі. За останні кілька днів вартість збіжжя у Європі підвищилася на 12%, США - 80%. Ціна тонни пшениці на провідних світових біржах вражає: Париж пропонує 220 євро/т, Лондон - $250 за тонну, Чеказька товарна біржа взагалі б’є всі рекорди - $266,6 за тонну. Як бачимо, ринки рівень у $235 поступово долають. 

Після заборони експорту Росії пожвавішали поставки зернових із США: днями було відвантажено зерна більше на 26,5% проти минулого тижня. 
Аналітики відзначають зменшення валового збору зерна. Якщо наприкінці червня очікувалося зібрати 663 млн т, то на початку серпня з’явилися нові прогнози - 651 млн т. Також зростає світове споживання зерна: з 655 млн т до 658 млн т. На думку аналітика ІГ «Арт-Капітал» Андрія БІДАКА, дефіцит зерна становить 4 млн.

Його можна покрити лише за допомогою запасів Канади, Євросоюзу, США та Австралії. «Проте внутрішня невтішна урожайна ситуація змусить згадані країни компенсувати щонайменше від 10-20% цьогорічних втрат зернових культур. Тому «залізти» у зернові запаси цих держав - завдання непросте», - зауважує аналітик.

Із тимчасовим відходом Росії зі світового ринку великі надії покладаються на Україну, однак українські аграрії готові вивести на зовнішні ринки близько 16 млн т зернових (на 20% менше, ніж торік). А як буде насправді - покаже час та реальні результати збиральної кампанії.

1

 16 вересня 2019
У п’ятницю, 20 вересня, міністр фінансів України Оксана Маркарова презентує проект Державного бюджету на 2020 рік у парламенті.
У п’ятницю, 20 вересня, міністр фінансів України Оксана Маркарова презентує проект Державного бюджету на 2020 рік у парламенті.
16 вересня 2019
 16 вересня 2019
Компанія ALFA Smart Agro стала фіналістом міжнародної премії Crop Science Awards 2019 (Agrow Awards), яку проводить міжнародна агенція Agrow, підрозділ світового лідера з аналітики Informa.
Компанія ALFA Smart Agro стала фіналістом міжнародної премії Crop Science Awards 2019 (Agrow Awards), яку проводить міжнародна агенція Agrow, підрозділ світового лідера з аналітики Informa.
16 вересня 2019
 16 вересня 2019
У 2020 року держпідтримка АПК буде зосереджена на компенсації ставки банківських кредитів для придбання землі фермерами. 
У 2020 року держпідтримка АПК буде зосереджена на компенсації ставки банківських кредитів для придбання землі фермерами. 
16 вересня 2019
 16 вересня 2019
Отримання високого прибутку та стабільне зростання рентабельності капіталу - головна мета кожного бізнесу. І досягнення цієї цілі не можливе без розумного управління власними фінансами, ефективного фінансового менеджменту та впровадження новітніх інструментів.
Отримання високого прибутку та стабільне зростання рентабельності капіталу - головна мета кожного бізнесу. І досягнення цієї цілі не можливе без розумного управління власними фінансами, ефективного фінансового менеджменту та впровадження новітніх інструментів.
16 вересня 2019
 16 вересня 2019
У серпні 2019 року об’єми загальної грошової виручки від експорту молокопродуктів скоротилися на 33,8% до 15,5 млн доларів, що на 7,9 млн доларів менше за аналогічний період 2018.
У серпні 2019 року об’єми загальної грошової виручки від експорту молокопродуктів скоротилися на 33,8% до 15,5 млн доларів, що на 7,9 млн доларів менше за аналогічний період 2018.
16 вересня 2019
 16 вересня 2019
Цьогоріч сезон баштанних в Україні завершиться в середньому на два тижні раніше, ніж торік.
Цьогоріч сезон баштанних в Україні завершиться в середньому на два тижні раніше, ніж торік.
16 вересня 2019

Please publish modules in offcanvas position.