agro business 160 160

Аграрні підсумки 2010

/ Економічний гектар / Неділя, 19 грудня 2010 19:42
Євгенія МАЗУР, оглядач ринків
Хочеться підняти святковий новорічний келих за працівників українського сільського господарства і висловити їм свою безмежну повагу. Ці терплячі і працьовиті люди змогли, попри кризу і непродуктивну політику влади, вивести український АПК у список світових лідерів і довести, що іноді для успішного ведення бізнесу достатньо вірити в себе, не бачити перешкод та наполегливо працювати задля досягнення мети.
У 2010 рік український агропромисловий комплекс увійшов, маючи в активі плюсові показники. Виробництво валової продукції сільського господарства в усіх категоріях підприємств зросло порівняно з відповідним періодом 2009 року на 5,4%. Валова продукція агроформувань збільшилася на 12,7.
Обсяги виробництва валової продукції зросли в 17 регіонах, з них понад усе в Черкаській (на 50,5%.), Донецькій (на 10,4%.), Дніпропетровській (на 8,7%.) Харківській (на 5,3%) областях, Автономній Республіці Крим (на 3,9%).
Щоправда, відбулося певне зменшення обсягів виробництва у 8 областях, найбільше це стосувалося Київської - на 6%, Хмельницької - на 3,5%, Сумської - на 3,3%, Закарпатської - на 2,9% та Миколаївської - на 2,1%. Але загальна динаміка все ж була позитивною.
Однак давайте подивимося на ситуацію більш предметно. Почнемо з великого - з худоби. У січні 2010 року в усіх категоріях господарства було реалізовано на забій худоби і птиці в живій масі 266,1 тис. т (100,9% до відповідного періоду попереднього року), вироблено молока 575,1 тис. т (98,3%) яєць - 1115,8 млн штук (102,9%).
Реалізація на забій худоби і птиці в усіх категоріях господарств зменшилася у 15 регіонах, з них понад усе в Полтавській області - на 22%, Луганській - на 19%, Чернівецькій - на 14%, Чернігівській та Київській - на 10%.
Зростання реалізації худоби і птиці відбулося у 8 областях, понад усе в Черкаській (на 42 %), Донецькій, Дніпропетровській (на 4 %).
            Водночас сільськогосподарські підприємства збільшили обсяги реалізації на забій худоби і птиці на 8%, виробництво молока - на 4,2%, яєць - на 4,3%.
У січні 2010 року сільськогосподарськими підприємствами було вирощено 131,5 тис. т худоби і птиці (що на 17,4% більше порівняно з січнем 2009 року). Найбільший приріст обсягів спостерігався у 12 регіонах, лідерами серед яких стали Черкаська (в 1,8 разу), Тернопільська (в 1,6 разу), Івано-Франківська (на 33%) і Донецька (на 23%) області.
Обсяг переробки худоби і птиці на 19,4% перевищував реалізацію на забій. Переробка великої рогатої худоби становила 12 тис. т (порівняно з січнем 2009 року зменшилося на 16,1%), що на 12,1% вище, ніж її реалізація на забій. Переробка свиней становила 30,7 тис. т (зросла на 25,8%.). Обсяг переробки в 1,6 разу перевищує реалізацію на забій. Переробка птиці становила 88,2 тис. т (збільшилася на 21,3%). Обсяг переробки на 10,4 % вище за реалізацію на забій.
            На початку року в усіх категоріях господарств поголів'я великої рогатої худоби становило 4902,4 тис. голів (95,4 % порівняно з 1 лютого 2009 року), зокрема, корів - 2736,7 тис. голів (95,8%.), свиней - 7566,1 тис. голів (116,4%), овець і кіз - 1853 тис. голів (104,9 %), птиці - 183 млн голів (107,3%).
Поголів'я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств зменшилося у 24 областях. Виключенням стала Одеська область, де відбулося зростання поголів'я на 0,5%.
Найбільше скорочення чисельності поголів'я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств спостерігається у Донецькій, Київській, Сумській (на 8%), Херсонській, Запорізькій і Дніпропетровській (на 7%) областях.
Так було на початку року. Ближче до осені експерти стали робити доволі песимістичні прогнози про подальшу долю ринку худоби. Проте сьогодні майбутнє тваринницького бізнесу в Україні забарвлене у світлі кольори, а перспективи вселяють певний оптимізм. Зайвим доказом цього можуть стати дані про приріст поголів'я худоби і птиці, зафіксований практично в усіх секторах тваринництва.
Так, згідно з даними Держкомстату за десять місяців поточного року поголів'я свиней в Україні зросло з 1 млн 853 тис. до 1 млн 996,8 тис. тварин, причому середній щомісячний приріст (у порівнянні з відповідними періодами 2009 року) становив плюс 4,1%.
При цьому станом на 1 листопада абсолютним «чемпіоном» з розведення цього тваринного символу України стала Дніпропетровська область (594,6 тис. голів) що показала річний приріст у 10%. Другу позицію з невеликим відривом (561,91 тис. голів) посіла Київська область (12,5%). Третє місце дісталося Закарпатській - 521,3 тис. голів (10,2%). Ну і останню позицію у списку лідерів посіла Черкаська область, де було вирощено 511,7 тис. голів (9,8%).
Поголів'я птиці з січня по листопад поточного року збільшилося з 183,2 до 219,3 млн голів з середньомісячним приростом 5,48%. Можна впевнено стверджувати, що на сьогодні найінтенсивніше птахівництво розвивається у Київській області (19,6 млн голів) причому приріст виробництва в цьому регіоні за останній рік становив 36,1%. Далі слідує Крим (12,3 млн) - падіння поголів'я становило 0,5%, а також Вінницька і Харківська області - 11,5 млн (тут поголів’я збільшилося на 10,1% в порівнянні з показниками 2009 року) і 10,4 млн голів (мінус 0,3%) відповідно.
Деякий «недобір» за підсумками поточного року спостерігається у галузі виробництва великої рогатої худоби. Тут, на відміну від двох попередніх сегментів галузі, середньомісячне відставання від відповідних показників минулого року становило 3,0%.
Проте загальне поголів'я тварин також зросло - з 4 млн 902,4 тис. до 5 209,1 голів, а за умови збереження мита на імпорт яловичини, нещодавно запровадженого Кабміном, розвиток цього напряму тваринницького бізнесу може отримати новий імпульс.
Лідерами в цій галузі на сьогодні є Вінницька область - 387,4 млн голів (плюс 4,6% в порівнянні з січнем-жовтнем 2009 року). За нею йде Львівська - 334, 8 тис. (мінус 2,9%) і Хмельницька області - 315 тис. голів (мінус 2,9%).
Також приємно зауважити, що, на відміну від «рибного» бізнесу, в Україні в цілому не спостерігається диспропорції у географічному розподілі тваринницьких підприємств стосовно центрів основної концентрації населення. До того ж досить розвинена мережа переробної індустрії полегшує бізнесу переробку продукції тваринництва в напівфабрикати для подальшого транспортування як у межах країни, так і на експорт.
Фахівці стверджують, що подальшому розвитку тваринницького бізнесу в Україні як у найближчому майбутньому, так і в середньостроковій перспективі, сприятиме цілий комплекс чинників.
По-перше, на тлі поглиблення глобальної продовольчої кризи виробництво продуктів харчування (і сировини для їх виготовлення) як магніт притягує до себе пильну увагу інвесторів. З цієї точки зору тваринницький комплекс України виглядає досить привабливо як для традиційних стратегічних партнерів з Росії і країн СНД, так і для представників ділових кіл Європи.
По-друге, у тваринницький бізнес дедалі активніше починає вливатися і національний капітал. Ставка при цьому робиться на агрокомплекси замкнутого циклу: ефективне використання земельних ресурсів - підготовка кормової бази - тваринництво і птахівництво - переробка продукції - її реалізація населенню.
По-третє, інтерес до тваринництва як до бізнесу стимулює постійно зростаючий платоспроможний попит на його продукцію - як внутрішній, так і зовнішній. Отже, як ми бачимо, світле майбутнє для української худоби і тих, хто нею займається, вже не за горами.
А тепер поговоримо про те, що є не менш важливим для нашої держави - про зерно. Воно завдяки зусиллям уряду цьогоріч лишилось в країні і вартість на нього не зростає. Ціни на пшеницю в Україні залишилися на рівні $190-200 за т, тоді як на світових ринках ціна тонни пшениці коливається у рамках $260-270.
Загалом на ринку зерна у 2010 році склалася незвична для нього ситуація. З одного боку, Україна зібрала чималий урожай зерна - 41 млн т при внутрішній потребі близько 26 млн т. Не рекорд, звісно, але показник максимально до нього наближений. З іншого боку, ціни на зерно на світових ринках цього року досягли нових історичних висот, що не могло не порадувати наших аграріїв і зернотрейдерів, які подумки стали підраховувати відсоток збільшення власних прибутків.
Але несподівано уряд встановив квоти на експорт зерна до кінця 2010 року (квота на експорт 2,7 млн т зерна, з якої 2 млн т - кукурудзи), які, швидше за все, будуть продовжені до кінця цього маркетингового року.
Логіку поведінки чиновників у цьому випадку зрозуміти можна - вони прагнули уникнути ситуації, яка склалася кілька років тому, коли при достатньому урожаї зерна Україні довелося купувати його навесні. А все через те, що попередньої осені трейдери вивезли з країни забагато зерна через сприятливі ціни на зовнішніх ринках.
Отже, обмеживши експорт, уряд пересунув баланс попиту і пропозиції так, аби ціни на зерно всередині України не підвищувалися. Обмеживши експорт зерна, уряд зміг би утримати достатньо збіжжя усередині країни і при цьому не підвищувати ціни на нього. В результаті країна отримала своє дешеве зерно і багато розчарованих сільгоспвиробників, які не змогли отримати за свою продукцію багато грошей, на які вони так розраховували. Проте не будемо засмучуватись. Перед новим роком треба думати про хороше, відтак, сподіватимемося, що в майбутньому уряд зможе придумати і реалізувати більш ефективні способи підтримки сільськогосподарських виробників.
Тим більше, що, попри введення квот, трейдерам все ж вдалося вивести Україну в список світових годувальниць. За підсумками 2009-2010 маркетингового року наша країна відвантажила на зовнішні ринки близько 21 млн т зерна, або 45% урожаю, зібраного торік. І цей результат дозволив їй залишитись у трійці лідерів з-поміж постачальників збіжжя на світовий ринок. Що, до речі, абсолютно відповідає планам наших можновладців, які вже бачать Україну постачальником продовольчих продуктів світового масштабу.
Активний експорт зерна спостерігався у першій половині маркетингового року - з липня по грудень 2009 року на світові ринки відвантажувалося більш ніж 2 млн т щомісяця. У 2010-му темпи значно впали, зокрема, через зниження світових цін на зерно.
За даними газети «Дело», традиційно основними культурами, що експортуються з України, залишилися пшениця, ячмінь і кукурудза. За минулий сезон з України було вивезено більш ніж 9 млн т пшениці. Це на 3 млн т менше, ніж у минулому сезоні. Найбільшими ринками збуту стали Бангладеш і Південна Корея.
А ось обсяги експорту ячменю досягли рівня торішніх. При обсязі світової торгівлі ячменем у 17 млн т Україна поставила на зовнішні ринки близько 6 млн т культури. При цьому Україні вдалося підкосити світовий ринок своїм надвиробництвом – великий обсяг наших поставок сприяв зниженню цін на цю культуру.
Дещо затьмарює ситуацію той факт, що країні не вистачає елеваторів. Через нестачу потужностей на внутрішньому ринку значна частина урожаю зберігається у неналежних умовах. Будівництвом або реконструкцією вже існуючих елеваторів займаються переважно великі компанії, які орієнтуються на експорт зернових і олійних культур або продукцію їх переробки. За останні 40 років не побудовано жодного державного підприємства зі зберігання зерна.
Останнім часом спостерігається підвищення інтересу і приплив інвестицій в цю галузь. Але він наразі недостатній. Держава здатна інвестувати в будівництво нових елеваторів 1 млрд грн. Вартість зберігання однієї тонни коштує майже $300. Отже, для добудови елеваторів і приведення галузі в належний стан потрібно майже $300 млн.
Ще один цікавий факт - в році, що минає, Україні вдалося зібрати рекордний урожай сої. Влітку фахівці аналітичного центру УкрАгроКонсалт спрогнозували, що зберуть більш ніж 1,5 млн т проти 1,04 млн т у 2009-2010 році.
Останній прогноз підтвердив ці дані. На думку експертів інформаційної агенції АПК-Інформ, Україна в поточному сезоні збере 1,6 млн т сої в бункерній вазі. При цьому потенціал внутрішнього споживання оцінюється на рівні 800 тис. т (650 тис. т), експорту - 750 тис. т (262 тис. т).
В інших країнах Чорноморського регіону спостерігається аналогічна ситуація. Згідно з оцінками УкрАгроКонсалт у новому 2010-2011 сезоні в регіоні посівна площа під соєю зросте на 40,5%, а урожай сої - більш ніж на 30-35%.
Також слід зауважити, що рекордний урожай сої, найімовірніше, чинитиме серйозний тиск на ціни в новому сезоні. У зв'язку з цим Мінагрополітики України має намір залучити трейдерів до фінансування вирощування зерна шляхом укладання форвардних контрактів з виробниками. Таким чином, виробники зможуть отримати обігові кошти для проведення посівної кампанії ще до збору урожаю, тим самим отримавши гарантії збуту своєї продукції. Для держави вчасно проведена кампанія означатиме гарантування продовольчої безпеки. Проте після нещодавнього введення торговельних обмежень зернотрейдери з великим скепсисом ставляться до пропозиції, вказуючи на непередбачуваність регулювання ринку.
Хочеться зауважити ще про одну позитивну тенденцію - показник інвестиційної привабливості українського агропромислового комплексу продовжує триматися на дуже високому рівні. І цей інтерес надалі зростатиме. Найбільш сприятливим для вкладення грошей до 2012 року буде велике молочне тваринництво України. Так, принаймні, кажуть експерти.
Про те, що, незважаючи на кризу, АПК залишився чи не єдиною галуззю із позитивним торговельним сальдо, знають всі. Але ще раз повторимось. У 2009 році цей показник перевищив $4,5 млрд, тоді як інші галузі стали здавати свої експортні позиції. У 2008 році експорт сільгосппродукції приніс Україні більш ніж $10 млрд, у 2009 - $9,5 млрд унаслідок зниження урожаю.
Частка сільського господарства в структурі ВВП країни також зростає. Торік збільшення внутрішнього валового продукту в АПК становило 1% порівняно з минулим роком. У результаті частка агросектору в структурі ВВП України в 2009 році досягла 13% і збільшуватиметься надалі.
Це якнайкраще впливає на плани великих компаній із залучення капіталу. З 2004 року прямі іноземні інвестиції і вкладення в основний капітал у сфері АПК збільшилися. По першому напряму - з $224 млн до $803,2 млн. По другому - з 634 млн до 3,4 млрд. Основна заслуга такої динаміки - успішна діяльність великих агрохолдингів. Рівень їхньої ринкової вартості, за оцінками президента Українського клубу аграрного бізнесу Алекса ЛІССІТСИ, нині перевищує $7 млрд. Вони обробляють близько 40% сільгоспземель України і мають найвищі показники врожайності.
Аграрний бізнес таким привабливим для іноземців робить наша земля. Річ у тому, що в Україні зосереджено 30% чорноземів, а рівень гумусу вдвічі перевищує європейські показники. Крім того, потенціал українських ґрунтів використаний лише на 30%. До того ж наші землі не так засмічені і окислені продуктами аграрної хімії, як в розвинених країнах, що ведуть інтенсивний спосіб господарювання. Вказані переваги перекривають усі ризики з ведення цього бізнесу в Україні, в першу чергу - непослідовну політику влади. І в результаті іноземні багатенькі Буратіни відважно закопують свої капітали в українську родючу землю, розуміючи, що вони зможуть отримати належний фінансовий врожай. Сподіваймося, що вони не будуть розчаровані у своїх очікуваннях, адже для нашого АПК реалізація планів іноземних інвесторів є буквально життєдайною.
Необхідність активного залучення капіталу усвідомили і в уряді. Зі слів прем'єр-міністра Миколи АЗАРОВА, Україна може стати ключовим гравцем у справі забезпечення продовольчої безпеки у світі, але для цього їй потрібні серйозні інвестиції в агропромисловий комплекс. «Україна могла б внести значний внесок у справу продовольчої безпеки. Ми маємо в розпорядженні 50 млн га родючої землі. І тому наше завдання - створити такі умови,  при яких інвестиції прийшли б у виробництво екологічно чистої продукції», - сказав він.
Український прем'єр нагадав, що цьогоріч дефіцит зерна у світі становив близько 60 млн т. У деяких країнах, наприклад у Росії, це сталося через аномальну спеку і пожежі, в інших, зокрема Пакистані - через повені.
«Не дорахувалися врожаю і ми. Звичайно, не в таких критичних умовах, як наш сусід Росія, але урожаю було зібрано значно менше, ніж планувалося. Все це ставить на порядок денний дуже серйозне і важливе питання - ми можемо стабільно і гарантовано виробляти достатню кількість зерна, щоб бути серйозним агентом продовольчого ринку», - підкреслив прем'єр.
Однак усвідомити необхідність залучення капіталу і залучити його - різні речі. Втім, якщо вірити експертам, із реалізацією грандіозних планів української влади з активного залучення інвесторів виникнути не повинно.
Так, одне з найавторитетніших світових агентств Fitch Ratings прогнозує, що капіталовкладення в український агропромисловий комплекс у 2010-2012 роки становитимуть близько $1 млрд 870 млн.
Згідно з матеріалами агентства велика частина капіталовкладень припадає на позикові засоби. «Оскільки ми маємо справу з кінцем року, то є сенс говорити про виконання прогнозу вже з наступного року» - сказав старший директор споживчого сектора Fitch Ratings Пабло МАТТІНІ.
Водночас міністр аграрної політики України Микола ПРИСЯЖНЮК вважає, що в Україні загальний обсяг інвестицій в АПК в 2010 році становитиме 60 млрд грн. З його слів, інвестиції в АПК у цьому році будуть на рівні минулого - близько 20 млрд грн в основний капітал.
Він також зауважив, що, за підрахунками українських та іноземних аналітиків, інвестиції, яких вимагає АПК, обчислюються приблизно на рівні $20 млрд. «Якщо подивитися, що відбувалося за попередні 18 років, ми бачимо, що в АПК поступило в цей період близько $2,5 млрд прямих іноземних капіталовкладень. Звичайно, якщо брати в обсягах прямих іноземних інвестицій всю економіку, це становить близько 7%. Але ми чітко розуміємо, що перші роки - навіть років 14, інвестиції в АПК, фактично, не йшли. На сьогодні обставини на світовому ринку продуктів харчування і на внутрішньому ринку склалися так, що АПК став привабливим для інвестицій», - зазначив міністр.
На думку експертів УкрАгроКонсалт, яку вони висловили наприкінці серпня, цьогоріч українські аграрні компанії залучать через IPO до $1,5 млрд, а в наступні 5-10 років - щонайменше $20-30 млрд.
Аналітики також підкреслюють, що нині аграрний сектор перетворюється на один із найпривабливіших для інвестування. Ця тенденція має загальносвітовий характер. І Україна не є виключенням. Збільшення інвестиційної привабливості агропромислового комплексу є основним способом вирішення наявних проблем економіки, включаючи її аграрний сектор. Проте, на думку експертів, велика кількість нереалізованих інвестпроектів в аграрній сфері і невеликі обсяги залучених засобів сигналізують про слабкість української фінансової системи і високі ризики.
Проте не будемо думати про погане. Зрештою, загальна тенденція для аграрно-промислового комплексу лишається позитивною. До того ж, ураховуючи вміння наших аграріїв працювати не завдяки,а всупереч зовнішнім факторам, можна стверджувати, що і в наступному році вони зможуть перетворити тенденцію на мегапродуктивну динаміку розвитку галузі.
Особливо, якщо зважити на той факт, що вся країна покладається на них. Адже, зі слів нашого прем’єр-міністра, саме агропромисловий комплекс у прийдешньому році стане одним із «локомотивів» економічного зростання. Саме тому уряду доручено розробити комплекс заходів, які допоможуть вирішити всі проблеми галузі і підтримати їх розвиток у 2011 році. Перед Новим роком потрібно вірити в диво. Тому будемо сподіватися, що цього разу слова очільника уряду стануть не черговою обіцянкою, а частиною реальності.

 

 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.