agro business 160 160

З оптимізмом - у майбутнє

/ Економічний гектар / П'ятниця, 21 січня 2011 16:17
Ще одну сторінку своєї історії перегорнула Україна. Попереду рік новий. Яким він буде для кожного з нас і для держави в цілому, не відомо. Хоча уже зараз можна робити деякі прогнози, судячи з останніх кроків влади. Для аграріїв він однозначно обіцяє бути не менш цікавим за попередній та багатим на різні події.
Проблеми нагальні
З огляду на 2010 рік агарний сектор країни, попри різні перипетії, потроху набирає обертів. Хоча ще є дуже багато питань, які потребують вирішення уже сьогодні. Проблемою номер один, мабуть, залишається недостатнє державне фінансування та майже відсутнє або мало кому доступне кредитування. Оскільки без додаткових запозичень вітчизняні аграрії не мають можливості поліпшувати процеси виробництва, оновлювати тракторний парк, впроваджувати нові технології, які, до речі, як доводить практика, є запорукою успіху в аграрному бізнесі.
Ну і, звичайно, державне регулювання галуззю, яке настільки непередбачуване, що досить часто стає тим самим маятником, котрий відлякує потенційних інвесторів. А бажаючих, як не дивно, вкладати свої гроші в українське сільське господарство -- чимало. Хоча не має чому дивуватися! Україна справді є перспективною країною. Родючі землі, сприятливий клімат, вигідне географічне положення, -- ці та багато інших факторів не перестають вабити іноземців. Проте нестабільність, непрогнозованість вітчизняного законодавства досі залишається серйозною причиною, яка насторожує зарубіжних інвесторів.
Останні якщо і наважуються вкладати інвестиції, то обирають короткострокові проекти з мінімальними ризиками та швидкою віддачею прибутків. Маю на увазі свинарство та птахівництво. Дещо гірша ситуація складається зі скотарством. Як відомо, аби виростити повноцінну корівку, потрібно в середньому витрати 8 років та чимало грошей на її розвиток. Все б нічого, якби не нововведення влади, відповідно до яких дотування виробників відбуватимуться не на літр молока, а на голову корови. А це, як розумієте, згубно позначиться на галузі в цілому.
Особливо на собі відчують наслідки цих змін підсобні селянські господарства, поголів’я корів у яких з кожним роком скорочується. Хоча загалом показники зростання молочної галузі непогані: якість молока поліпшується, що, відповідно, робить Україну конкурентоспроможною державою у цьому напрямі.
Певна дефіцитність на ринку молока спричинила підвищення різниці в цінах на якісне і на менш якісне молоко. Тому все-таки тенденції підвищення якості не будуть довготривалими, але затребувана ринком більш якісна продукція -- у перспективі.
Проте, як би там не було, а прогнози на майбутнє України втішні. На думку експерта Наукової ради Консультативної групи з міжнародного аграрного розвитку Дерека БАЙЄРЛІ, на тлі зростання високого попиту на аграрну продукцію наша країна, маючи значний потенціал розвитку, за 10 років може стати одним з лідерів глобального сільгоспвиробництва. 
 
Привабливі перспективи
Аналізуючи глобальні ринки, вимальовується наступна картина: протягом 20-30 років у світі спостерігається зниження попиту на пшеницю, рис і деякі види зернових. Та й урожайність їх бажає кращого. Проте зростає виробництво кукурудзи, соняшнику, ріпаку. Для України такі тенденції є надзвичайно сприятливими, позаяк значні площі вирощування цих культур дають можливість зайняти лідируючі позиції серед країн-експортерів олійних.
У цьому переконаний керівник проекту «Німецько-український аграрний діалог» Хайнц ШТРУБЕНГХОФФ. Виступаючи перед учасниками міжнародної конференції «Ведення аграрного бізнесу в Україні: перспективи 2011 року», що відбулася у грудні минулого року, він заявив, що цьогоріч для вітчизняних сільгоспвиробників привабливими залишатимуться соняшник та ріпак через «низькі запаси насіння цих культур на світовому ринку».
На думку генерального директора УКАБ Володимира ЛАПИ, ці культури на сьогодні є найбільш прибутковими. Відповідно охочих серед аграріїв вирощувати та вигідно реалізовувати продукцію зростає. З огляду на це актуальним залишається питання сівозміни. Кукурудза є чи не єдиною культурою, з якою не виникає проблем у запровадженні регламентування норм сівозміни. Чого не можна сказати про соняшник. Він виявися у зоні найбільшого ризику, позаяк навіть на півдні зросли площі на 12%.
Якщо аналізувати діяльність аграрного бізнесу через призму рослинництва, слід виокремити два фактори, які впливають на його ведення. По-перше, це сезонність цін. Перед аграріями постійно стоїть питання: що вигідніше -- тримати зерно до «кращих часів» чи брати кредити у банках. Зі слів пана Лапи, варто тримати продовольчу пшеницю, позаяк вона зараз у ціні. Вартість на неї у сезон не знижується, чого не скажеш про ціни на фуражне зерно. Все-таки, підтримка останнього є більш економічно ефективною.
По-друге, якість продукції. Українська пшениця у світі класифікується як середньо низької якості. З точки зору бізнесу співвідношення цін на продовольче та фуражне зерно протягом тривалого часу не є достатнім, щоб інвестувати саме у якість пшениці. Хоча вона (якість) є результатом запровадження новітніх технологій в Україні.
Окремим питанням залишається продовження обмежень експорту зерна ще на чотири місяці, до квітня 2011 року. Ці терміни зазначені у проекті урядової постанови профільного міністерства. Загальна квота з урахуванням виділеного минулого року обсягу в 2,7 млн т становитиме 4,2 млн т. У розрізі квота розподіляється наступним чином: на експорт пшениці -- 1 млн т, кукурудзи -- 2 млн т, ячменю -- 0,2 млн т до 31 березня 2011 року.
Що стосується зони вільної торгівлі, доцільно зауважити, що у цьому напрямі відчувається надто слабка державна підтримка. ЄС не готовий з нами розмовляти щодо експорту продукції. Причиною цьому, з одного боку, є наслідки кризових явищ, з іншого -- структурні зміни, які відбуваються в Україні. Відповідно всі вимоги до агарного бізнесу, які висувалися вчора, залишаються актуальними дотепер.
 
Цукор вітчизняного виробництва -- мрія чи реальність?
Цукрова галузь в Україні протягом останніх років знаходиться у пригніченому стані. Країна зменшила виробництво цукру у рази та з відомого раніше потужного експортера перетворилася на імпортера. Що ж очікувати нам цього року?
Аналізуючи картину загалом, бачимо, що у 2009-2010 МР валовий збір цукрових буряків становив більш ніж 1 млн т, що вдвічі менше від показника 2006-2007 років. Імпорт цукру-сирцю сягає 249 тис. т, білого цукру з Білорусі -- 87,7 тис. т. Однак 2010 року спостерігалося деяке пожвавлення серед виробників. Орієнтовне збільшення цін наприкінці сезону викликало ще більше зниження обсягів споживання цукру населенням.
Зі слів президента агропромислової асоціації Група компаній «Укррос» Сергія ФЕДОРЕНКА, надалі внутрішній ринок України перебуватиме під впливом двох факторів: баланс «попит-пропозиція» та рівень світових цін у другій половині маркетингового року. Водночас є передумови для стабілізації цукрової галузі. Оптові ціни на цукор дають можливість реалізувати свою продукцію вище за собівартість.
Прогнозуючи розвиток галузі у нинішньому році, пан Федоренко зазначив, що вартість цукру національного виробництва коливатиметься у межах 8300 грн/т, роздрібна ціна становитиме 11-12 грн/кг. Для виробництва 2 млн т цукру потрібно майже 400 тис. га посівних площ. При середній урожайності 40 ц/га отримаємо 16 млн т сировини, звідси -- 2 млн т цукру. А взагалі потенціал України за посівними площами становить понад 8 млн т цукру. На думку президента «Укррос», Україна може збільшувати щороку на 20-25% виробництво цукру. І за 4-5 років ми зможемо вийти на рівень 3-3,2 млн т.
Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» прогнозує, що нинішнього року буде засіяно понад 450 тис. га сільгоспугідь цукровими буряками. І хоча цей показник не суттєво відрізняється від торішнього, за сприятливих погодних умов планується зібрати більший валовий збір солодких коренів, позаяк сільгоспвиробники мають намір інвестувати у підвищення урожайності та ефективності виробництва.
Виходячи з цього, можна дійти певних висновків. У 2011 році Україна не зможе забезпечити повністю свої потреби цукром. Основна причина -- відсутність підтримки галузі. Оскільки фактором впливу на ціни є дефіцит цукру національного виробництва, за існуючих витрат на ввіз та переробку сировини солодкий продукт залишатиметься дорогим, мінімум на 45% дорожчим від світових цін.
 
Кредитування повертається?
Кому як не аграріям знати, як важко сьогодні працювати при обмеженому фінансуванні. Часи, коли банківські кредити вільно давалися, минули. А якщо навіть окремі банки їх видають, то відсотки просто вражаючі, та й вимоги до сільгосппідприємств стали більш жорсткими. Світова фінансово-економічна криза внесла свої корективи. І як наслідок, в Україні половина балансових звітів реструктуризована або неоплачена. Відповідно банки з великою пересторогою ставляться до видачі кредитів аграріям.
На кінець жовтня минулого року позики держави становили $734 млрд, це приблизно 80% ВВП країни. У глобальному масштабі вони не збільшилися за останні два роки. Про це зауважив Жак МУНЬЄ, голова правління Каліон Банк Україна, виступаючи на міжнародній конференції, організованій УКАБ. З його слів, позики у сільськогосподарський сектор, який становить 17% виробництва країни, є відносно стабільними і сягають $56 млрд.
Що ж чекатиме на Україну у найближчому майбутньому? Нині склалася така ситуація, де повинно панувати верховенство права. Банкіри не даватимуть позик, допоки не буде зроблено певних кроків, які гарантуватимуть повернення кредитних коштів.
Ускладнює питання і заборона на використання землі як застави, позаяк у країні діє мораторій на продаж землі. Крім того, Національним банком України не було впроваджено пом’якшення на використання урожаю як застави, що теж позначилося певною мірою на кредитні програми банківських установ.
Більш оптимістично прокоментував ситуацію, що склалася у державі, заступник голови правління «Райффайзен Банк Аваль» Віктор ГОРБАЧОВ, який переконаний, що «село потрібно кредитувати, незважаючи на різні перипетії, оскільки рентабельність сільського господарства значно вища, аніж у промисловості». Протягом останнього року спостерігається зменшення вкладів у вирощування зернових і технічних культур. За іншими напрямами -- навпаки збільшення. Але в цілому «впровадження міжнародних стандартів дає можливість рухатися під час кризи разом із клієнтами агробізнесу», зауважив пан Горбачов.
В будь-якому випадку, це лише прогнози експертів різних галузей, дотичних до сільського господарства. Як буде насправді, життя покаже. Але те, що рік очікується багатим на події, переконані усі.
 
 
Олена СТЕПАНЮК, журналіст «АБС»

 

 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
29 березня 2024
 28 березня 2024
Цього тижня в Україні спостерігається чергове зниження цін на моркву.
Цього тижня в Україні спостерігається чергове зниження цін на моркву.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Період залежності українського ринку від імпорту вершкового масла завершився. На тлі збільшення пропозиції вітчизняна продукція помітно подешевшала, і європейське масло стало неконкурентним в Україні.
Період залежності українського ринку від імпорту вершкового масла завершився. На тлі збільшення пропозиції вітчизняна продукція помітно подешевшала, і європейське масло стало неконкурентним в Україні.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Перші аукціони з оренди державних земель в Україні можуть бути оголошені вже влітку цього року.
Перші аукціони з оренди державних земель в Україні можуть бути оголошені вже влітку цього року.
28 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.