Кадастр: краще пізно, ніж ніколи

/ Економічний гектар / Вівторок, 19 квітня 2011 15:57

Приватизація соток та гектарів у країні триває вже добрих два десятки років, а досі наділи не зведені до єдиного автоматизованого земельного кадастру. Хоча у головному земельному відомстві роками обіцяють, що створювана система в електронному вигляді «об’єднає» всі земельні ділянки держави.

Державні акти більше не видаватимуть?
Нещодавно у парламенті засідав Комітет ВР з питань аграрної політики та земельних відносин. Саме на ньому народні обранці розглянули проект закону «Про Державний земельний кадастр», внесений до вищого законодавчого органу держави народними депутатами Валерієм Бевзенком, Романом Ткачем та Русланом Лук'янчуком. У результаті -- Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти пропонований законопроект за основу. Отже, його шанси набрати необхідну кількість голосів у сесійній залі досить високі.
У законопроекті, який складається із 58 сторінок, передусім насторожує окреслена в «Прикінцевих та перехідних положеннях» пропозиція виключити із Земельного кодексу України ст. 126, яка визначає перелік документів, котрими може посвідчуватися право на земельну ділянку. Нині такими документами є державний акт та цивільно-правова угода щодо відчуження земельної ділянки або свідоцтво про право на спадщину.
Невже Державні акти, на отримання яких витрачено шалені кошти, стільки сил і нервів громадян, одним рядком законопроекту буде відмінено?! Якщо бути точним, у проекті акти пропонується просто припинити видавати. Натомість, право власності на земельні ділянки реєструвати в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Хоча отримані громадянами акти залишатимуться чинними, автори законопроекту вважають, що їх виготовлення потрібне хіба що корумпованим чиновникам, які ними торгують. Людині ж треба лише документ, який підтверджує, що саме вона є власником ділянки. Як приклад наводиться таке: нині на одну і ту саму ділянку іноді видано до восьми державних актів на різних осіб. Доречне запитання: то чи гарантує цей документ право власності? Водночас, переконують автори, така ситуація при здійсненні державної реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно навіть технічно неможлива.
Та, попри логічне пояснення, можна спрогнозувати, що навколо доцільності видачі державних актів точитимуться особливо гарячі дискусії. І цей пункт законопроекту важко буде сприймати громадянам, які доклали неабияких зусиль, аби правдами-неправдами отримати держакт на свій наділ.
 
Як нам організувати кордон
Утім немало цікавого господарі земельних часток відкриють для себе, знайомлячись з організаційними моментами законопроекту. Приміром, документом передбачено, що Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. І у разі виявлення розбіжностей між ними, пріоритет все ж матимуть відомості на носіях паперових.
Головним органом, що визначатиме порядок ведення Державного земельного кадастру, буде Кабінет Міністрів України. Виконавцями, які вестимуть Державний земельний кадастр, стануть центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь, районах (містах).
У кадастрі збиратиметься інформація про державний кордон України, територію адміністративно-територіальних одиниць, обмеження у використанні земель, земельні ділянки. Приміром, про держкордон туди включать такі відомості: опис проходження, повні найменування суміжних іноземних держав, інформація про документи, на підставі яких встановлено державний кордон тощо.
Щодо земельних ділянок, то у базі даних буде зазначено їх кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; прив’язка поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; відомості про інші об’єкти Державного земельного кадастру, до якого територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; категорія земель; функціональне використання; склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативну грошову оцінку; експертну грошову оцінку (за наявністю); інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.
Відомості про ділянку також міститимуть інформацію про її власників (користувачів), зареєстровані речові права.
 
Заяву можна відправити поштою
Тепер стосовно кадастрового номера земельної ділянки, який є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації, звісно, буде єдиною на всій території України. Його можуть і скасувати, але це відбудеться у разі скасування державної реєстрації наділу. У такому випадку цей кадастровий номер не може бути присвоєний іншій земельній ділянці.
Кожен наділ реєструватимуть у Поземельній книзі. Цей процес проводитиметься за місцем розташування наділу органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів у районі, місті.
Для реєстрації потрібна заява особи, якій було надано дозвіл на розробку документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної та комунальної власності. У разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок заява подається власником.
Для державної реєстрації земельної ділянки органу, що здійснює таку реєстрацію, подається: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; електронний документ, що містить інформацію про зміст документації із землеустрою, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру; документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.
Цікаво, що заява з доданими документами може не тільки бути надана заявником особисто, а й надіслана цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення.
 
Два тижні на реєстрацію
У законопроекті окреслюються й терміни проходження документів. Так, «орган, що здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви перевіряє відповідність документів вимогам цього Закону та інших нормативно-правових актів та за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику письмову мотивовану відповідь про відмову у такій реєстрації».
Серед підстав відмови у здійсненні державної реєстрації -- знаходження у межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
«На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки органом, що здійснив таку реєстрацію, заявнику безкоштовно видається витяг із Державного земельного кадастру про державну реєстрацію земельної ділянки», -- йдеться у законопроекті.
 
Так от, повторімося, документом, що посвідчує право власності чи користування має стати витяг із Державного земельного кадастру про державну реєстрацію земельної ділянки. Витяг міститиме всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу буде кадастровий план земельної ділянки.
При реєстрації наділу витяг видає районний відділ земельних ресурсів, який зареєстрував ділянку. В інших випадках, приміром, при продажу землі, власник зможе отримати витяг як у вказаному відділі, так і в нотаріуса. Причому в законопроекті передбачено, що витяг надається у день надходження заяви про його видачу.
 
Був один орган, стало два
У цих організаційних заходах, на перший погляд, є додаткові ускладнення. Нині громадянинові, аби отримати державний акт, треба звернутися до районного відділу земельних ресурсів. А з прийняттям законопроекту -- доведеться йти ще й до управління Міністерства юстиції.
Проте до двох органів, запевняють розробники законопроекту, громадянину потрібно буде звертатися лише на стадії формування ділянки -- це у переважній більшості відбувається під час її безоплатної приватизації. Після цього всі договори купівлі-продажу, оренди, сервітуту укладатимуться без участі Держземагентства. Все, що потрібно останньому, воно отримає від Мінюсту шляхом електронного обміну інформацією без участі людини. І додаткових коштів за це громадяни не сплачуватимуть.
 
Через Інтернет можна залізти до сусіда у город
Проектом закону також передбачено, що відомості Державного земельного кадастру міститимуться в Інтернеті. Тобто кожен користувач всесвітньої мережі зможе на своєму комп`ютері побачити межі адміністративно-територіальних одиниць, кадастрові номери, цільове призначення земельних ділянок, вид функціонального використання земельної ділянки, нормативну грошову оцінку земель та земельних ділянок, угіддя земельної ділянки (із зазначенням контурів будівель, споруд, розташованих на земельній ділянці), обмеження у використанні земельних ділянок, розподіл земель між власниками і користувачами (відображаються: форма власності, вид речового права). Тобто можна буде дізнатися про земельну ділянку практично все, окрім персональних даних її власника. Причому ці відомості підлягають відображенню у мережі Інтернет із моменту їх внесення до Державного земельного кадастру.
Ця норма -- одна з головних у законопроекті, вважають його розробники. Адже значна частина проблем у земельній сфері викликана недоступністю кадастрових відомостей. Для здійснення нормальної господарської діяльності землекористувачу недостатньо мати інформацію виключно про свою земельну ділянку. Він має бути обізнаний про зони тих обмежень, які проходять біля її меж, про цільове призначення суміжних земельних ділянок. Плануючи свій бізнес, інвестор ще до отримання земельної ділянки повинен знати про правовий режим певних територій. До того ж відображення кадастрових відомостей в Інтернеті -- це засіб громадського контролю за виконанням державою своїх функцій у сфері земельних відносин.
 
Робота над помилками
У законопроекті виписано, як боротимуться з похибками.
У разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів кадастру технічної помилки, допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, зацікавлена особа письмово повідомляє про це орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у районі, місті. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що веде кадастр, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення.
Виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру, допущеної не з вини органу, що здійснює його ведення, відбувається за плату, розмір якої буде встановлено Кабміном.
У разі виявлення технічної помилки, допущеної у записах Державного земельного кадастру, органом що здійснює його ведення, зазначений орган у п'ятиденний строк письмово повідомляє про це зацікавлену особу. Остання після отримання повідомлення про похибку повинна звернутися із заявою про її виправлення.
Виправлення технічної помилки здійснюється у разі, якщо немає підстав вважати, що воно може завдати шкоди чи порушити права та законні інтереси фізичних та юридичних осіб. В інших випадках виправлення помилок здійснюється на підставі рішення суду.
 
Гроші дасть держава, а порушники можуть опинитися за гратами
Виконавці землевпорядних та землеоціночних робіт, посадові особи, які здійснюють формування та/або внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об’єкти Державного земельного кадастру за порушення законодавства у сфері ведення Державного земельного кадастру, нестимуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.
Фінансове забезпечення ведення та функціонування Державного земельного кадастру здійснюватиметься за рахунок коштів Державного бюджету, а також за рахунок справляння плати за внесення відомостей до Державного земельного кадастру, внесення змін до них, надання інформації з Державного земельного кадастру.
 
Із законопроектом знайомилася
Галина КВІТКА
 
 
Якщо встановлюються межі, то вирішується безліч питань
 
Роман ТКАЧ, народний депутат, секретар Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин
Людям потрібно допомогти захистити свої майнові інтереси.Необхідно проводити сходи громадян. На цих зібраннях мали б виступати юристи, землевпорядники тощо. Варто було б на таких сходах розповсюджувати брошури з найбільш типовими запитаннями і відповідями. Розумію, що на подібних заходах проблеми не вирішуються, але вони спонукатимуть людей замислитись і впорядкувати своє майно».
Ефективно (звичайно, для цього необхідні кошти: частина могла б бути з держаного бюджету, дещо -- з місцевого, частково -- за кошти громадян) провести суцільну інвентаризацію земель. І тут уже немаловажна роль відводиться владі, різним її гілкам.
При проведенні суцільної інвентаризації можливим є обміряти повністю всі землі населених пунктів та окремих домашніх господарств, в тому числі і земельних паїв. Для громадян це було б дешевше та більш вигідно. Позаяк при проведенні такої інвентаризації видно всю картину і можна допомогти людям «внести» свої землі в кадастр.
Порівняймо. Особам, які мають державний акт старого зразка та бажають отримати кадастровий номер, за теперішніх умов необхідно замовити землевпорядні роботи у відповідної організації самостійно та одноосібно їх оплатити. Є ситуації, коли люди мають рішення відповідних сільських рад про виділення землі, але не мають акту (і таких переважна більшість). У такому випадку також потрібно провести землевпорядні роботи, передати отриману документацію на затвердження відповідної ради, а потім отримати державний акт на землю з уже присвоєним кадастровим номером.
А у разі проведення суцільної інвентаризації всі ці роботи можна проводити одночасно, що позбавило б людей від необхідності самостійно виготовляти документи. Для проведення такої роботи не потрібне прийняття закону про кадастр, необхідна тільки ініціатива самих землевласників та бажання місцевих рад. У багатьох радах на рахунках знаходяться кошти відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, які мають обмежені цілі використання, однак проводити інвентаризацію та оцінку земель за їх рахунок дозволяється.
В інвентаризації земель зацікавлені і місцеві громади, і держава. Часто кажуть, що немає землі. Переконаний, що під час інвентаризації буде виявлено десятки гектарів земель запасу. А також встановлюються та уточнюються земельні межі, що своєю чергою вирішує безліч питань, в тому числі і зі зловживаннями.
 
 
Експертна оцінка -- взяти за основу
 
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради:
Проект Закону України «Про Державний земельний кадастр» не пропонує завершеного варіанта законодавчого регулювання відповідних питань. Він програмує досить численну систему підзаконних актів, які мають доповнювати, розвивати положення зазначеного законопроекту. Зокрема, передбачено, що Кабінет Міністрів України встановлює порядок здійснення кадастрового зонування території країни, форму Поземельної книги та порядок її ведення, порядок складання та затвердження вимог до оформлення кадастрових планів земельних ділянок, порядок складання індексної кадастрової карти (плану), порядок доступу нотаріусів до Державного земельного кадастру, порядок користування відомостями та документами Державного земельного кадастру тощо...
Такий підхід до нормативного закріплення у земельному праві є свідченням недостатності регулятивного змісту пропонованого проекту. Вважаємо, що стосовно діяльності у сфері Державного земельного кадастру законодавство має будуватися в основному на нормах прямої дії та забезпечувати домінуючу роль закону у регулюванні відповідних земельних відносин».
«У статті… проекту, якою регламентується питання розміщення у мережі Інтернет відомостей Державного земельного кадастру, слід вказати, на веб-сайті якого центрального органу виконавчої влади це буде здійснюватися. …Слід уточнити, з кого конкретно буде стягуватися плата за виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру, що була допущена не з вини органу, що здійснює його ведення...
Варто визначити умови отримання відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку у разі оформлення спадщини.
…У проекті слід розкрити особливості створення і ведення Державного земельного кадастру для земель сільськогосподарського призначення».
…За результатами розгляду в першому читанні проект Закону України «Про Державний земельний кадастр» може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

1

 18 вересня 2019
Для безпечного запуску ринку землі слід ліквідувати Держгеокадастр, оцифрувати його функції і об’єднати два кадастри та один реєстр.
Для безпечного запуску ринку землі слід ліквідувати Держгеокадастр, оцифрувати його функції і об’єднати два кадастри та один реєстр.
18 вересня 2019
 18 вересня 2019
АТ «Укрзалізниця» планує вивести з експлуатації старі зерновози.
АТ «Укрзалізниця» планує вивести з експлуатації старі зерновози.
18 вересня 2019
 18 вересня 2019
У серпні 2019 року територіальні органи Держгеокадастру на земельних торгах реалізували 314 прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності.
У серпні 2019 року територіальні органи Держгеокадастру на земельних торгах реалізували 314 прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності.
18 вересня 2019
 18 вересня 2019
Відмова вітчизняним фермерам у компенсаціях та підтримці від держави може негативно відбитися на галузі та перекреслить всі останні досягнення українських аграріїв.
Відмова вітчизняним фермерам у компенсаціях та підтримці від держави може негативно відбитися на галузі та перекреслить всі останні досягнення українських аграріїв.
18 вересня 2019
 18 вересня 2019
Законопроект про ринок землі може з’явитися у парламенті наступного тижня.
Законопроект про ринок землі може з’явитися у парламенті наступного тижня.
18 вересня 2019
 18 вересня 2019
Через посушливу осінь поливний сезон на Херсонщині буде довшим, ніж зазвичай. 
Через посушливу осінь поливний сезон на Херсонщині буде довшим, ніж зазвичай. 
18 вересня 2019

Please publish modules in offcanvas position.