Упродовж останніх трьох років цукор мав тенденцію до подорожчання. Тому зниження цін на солодкий пісок протягом вересня-жовтня поточного року приємно дивує споживачів. Чим викликане здешевлення товару, та як довго воно триватиме?
Торік цукрові буряки зібрано з площі 492 тис. га. При цьому валовий збір становив 13,7 млн т; середня урожайність - 279,5 ц/га. Для підтримки виробництва цукрових буряків у 2010 році з державного бюджету за програмою «Бюджетна тваринницька дотація та державна підтримка продукції рослинництва» в регіони спрямовано 229 млн грн бюджетних коштів із розрахунку 500 грн/га. З цих засобів сільськогосподарськими підприємствами використано 198 млн грн, або 86% загальної суми.
У 2010 році виробництво бурякового цукру становило близько 1,5 млн т. Найбільшими виробниками були ТОВ «Фірма «Астарта-Київ» - 198 тис. т, ЗАТ «Укрпромінвест» - 120,4 тис. т, група компаній «Укорос» (нині ТОВ «Кернел Трейд») - 116,4 тис. т, група компаній «Мрія» - 91,3 тис. т, ТзОВ «Радехівський цукровий завод» - 78,8 тис. т, ЗАТ «Компанія «Райз» ТОВ «Райз-Максимко» - 76,1 тис. т. Проте таких обсягів виробництва було недостатньо для забезпечення внутрішніх потреб. Загальнорічне споживання Держкомстат України на той час оцінював у межах 1,7-1,8 млн т. Проте, враховуючи переробку вітчизняними цукровими заводами 259 тис. т цукру-сирцю та імпорту 90 тис. т цукру, дефіциту вдалося запобігти.
|
Довідка
У 1990 році в Україні працювало 192 цукрових заводів виробничою потужністю 510 тис. т, а у сезоні цукроваріння 2010 року було задіяно 73 цукрових завод, потужність яких становила 224,6 тис. т. З 1990 року демонтовано 86 цукрових заводів (потужність 206 тис. т); законсервовано 26 підприємств загальною виробничою потужністю 71 тис. т, які можуть відновити свою виробничу діяльність.
|
Проблеми цукроваріння
До поточного сезону цукроваріння готуються 80 цукрових заводів, які за наказом Мінагропроду від 7 квітня 2011 року №119 мають виробити за квотою «А» з 1 вересня 2011 року до 31 серпня 2012 року 1,86 тис. т цукру.
За попередніми розрахунками середні витрати на виробництво однієї тонни цукру з цукрових буряків урожаю 2011 року очікуються у межах 8700-8900 грн/т. Торік вони становили близько 7325 грн/т. Причинами подорожчання цукровиробництва є підвищення цін для промислових споживачів на природний газ, закупівельної вартості цукрових буряків, а також інших матеріально технічних ресурсів, що формують собівартість цукру. Так, для переробки 17 млн т цукрової сировини у 2011 році необхідно придбати природного газу 773,5 млн м3, вапнякового каменю - 1,1 млн т, вугілля - 63,5 тис. т та 272 тис. комплектів дифузійних ножів. Вартість природного газу порівняно з 2010 роком значно зросла і, за даними цукрових заводів, сягає $507-510 або 4080 грн за 1 тис.м3. Лише для придбання природного газу на виробничий період необхідно витратити понад 3156 млн грн.
Захист внутрішнього ринку
Незважаючи на забезпечення потреб внутрішнього ринку у цукрі, за Україною залишаються зобов’язання щодо придбання цукру-сирцю. У 2011 році на митну територію України планується ввезти в межах тарифної квоти 267,8 тис. т цукру-сирцю з тростини. Станом на 1 вересня у країну було ввезено 248 тис. т цукру-сирцю з тростини. Крім того, Мінекономрозвитку видано ліцензії на імпорт цукру-сирцю з тростини у 2011 році на залишок невикористаної квоти (42 тис. т). Переробку цукру-сирцю здійснюють на давальницьких умовах 5 цукрових заводів, які знаходяться у Волинській, Київській, Полтавській та Черкаській областях.
Внутрішній ринок цукру залишається незахищеним, зокрема від імпорту білого цукру з Республіки Білорусь у рамках угоди про вільну торгівлю. Асоціація «Укрцукор» неодноразово ініціювала перед урядом заборону вільної торгівлі цукром з Білоруссю. Проте до цього часу питання залишається не вирішеним.
Поряд з цим в Україну продовжують ввозитися цукрозамінники та інтенсивні підсолоджувачі. За останні роки вони набули широкого використання у харчовій, фармацевтичній та інших галузях народного господарства. У середньому такі продукти заміщають розрахунково на одну особу до 8 кг цукру білого, або до 300 тис. т фонду споживання внутрішнього ринку цукру.
Світовий ринок
Цукор виробляють понад 100 країн. Проте близько 20% загального виробництва становить цукор із буряків. За травневими прогнозами Міністерства сільського господарства США (USDA), світове виробництво цукру у 2011-2012 маркетинговому році (МР) становитиме 168,5 млн т. Це майже на 5% перевищить рівень попереднього року. Очікується збільшення виробництва цукру в основних країнах-виробниках. Так, обсяги виробництва солодкого піску у ЄС-27 зростуть на 1% до попереднього року, Індії та Китаї - на 6%. Проте прогнози щодо ситуації на внутрішньому ринку Бразилії є неоднозначними. Так, обсяги виробництва солодкого продукту в країні становитимуть 35,8 млн т, що на 2,6% менше минулорічного. Зменшення виробництва обумовлено несприятливими погодними умовами вирощування цукрової тростини. Недоотримання урожаю оцінюють у межах 62 млн т.
Обсяги світової торгівлі визначаються на рівні 55,7 млн т, що на 5,9% більше минулорічного показника. Найбільшими експортерами залишаться Бразилія, Таїланд, Австралія. Попри зростання світового виробництва внутрішні ринки окремих країн відчуватимуть дефіцит цього товару. Так, країни Європейського Союзу в новому сезоні імпортуватимуть близько 3,7 млн т. До великих покупців цукру на світовому ринку також належатимуть Індонезія, США та Росія. Зростання споживання цукру приведе до зменшення його залишків на кінець сезону і за оцінками аналітиків USDA сягатимуть 28,8 млн т, що на 1,5% менше попередніх.
Вплив України на світовий ринок цукру є незначним. Її частка у загальносвітовому виробництві ледь перевищує 1%. За останні три роки експорт цукру здійснювався невеликими обсягами в основному до Казахстану, Киргизії, Молдови, Таджикистану, Литви, Туркменії, Росії, Грузії тощо. Проте у новому сезоні розглядається можливість експорту цукру в Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ). Представники арабської ALP Plus General Trading Co. LLC, після відвідин Володимир-Волинського цукрового заводу (компанія «Техно-центр»), залишилися задоволеними якістю продукту. Тож арабська компанія зацікавлена в придбанні до 300 тис. т солодкого піску для потреб внутрішнього ринку країни та реекспорту. Це стало можливим після подорожчання із червня поточного року на 50% вартості цукру-сирцю, що підвищило конкурентоспроможність вітчизняної продукції на світовому ринку.
Проте після підписання угоди про зону вільної торгівлі в рамках СНД, стратегічними для України залишатимуться ринки сусідніх країн. Очікується, що вільна торгівля цукром між учасниками Митного союзу буде можливою після 2013 року.
Перспективи
Відновлення експорту українського бурякового цукру, підвищення його конкурентоспроможності та активізації просування на продовольчі ринки зарубіжних країн є однією з відправних позицій розвитку галузі. Кон’юнктура світового ринку, цінова ситуація на внутрішньому ринку та заходи, які було вжито з боку держави, в останні два роки сприяли підвищенню зацікавленості вітчизняних товаровиробників до вирощування цукрових буряків. Разом із цим, аналізуючи світовий досвід, у найближчому майбутньому потужності цукрових заводів в Україні можна буде використовувати для виробництва біопалива.
Мінагропрод України передбачає сталий розвиток бурякоцукрової галузі через вирішення таких питань:
- забезпечити дієве пільгове кредитування виробників цукрових буряків та цукру;
- порушити перед СОТ питання необхідності відміни встановленої щорічної тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини;
- врегулювати питання імпорту й експорту цукру та цукровмісних продуктів у рамках двосторонніх угод про вільну торгівлю з країнами-членами Митного союзу;
- запровадити здешевлення вартості природного газу та зміну порядку розрахунків цукровими заводами по факту його споживання;
- забезпечити підприємства цукрової галузі рухомим складом відповідно до їхніх заявок для перевезення вапнякового каміння, кам’яного вугілля, цукрових буряків та інших виробничо-технічних матеріалів;
- здійснювати закупівлю Аграрним фондом для формування державного інтервенційного фонду, цукру бурякового в обсягах згідно з чинним законодавством;
- активізувати переговорний процес із Російською Федерацією щодо встановлення безмитної тарифної квоти на поставку цукру бурякового до Російської Федерації.
Коментар
«Двадцять років в Україні ведуться розмови про можливість виробництва біоетанолу із цукровмісних речовин. Хоча відповідний закон вже ухвалено, віз і нині там. Бразилія, яка взялася за цю справу на початку 90-х, уже переробляє на біопаливо 50% тростини та експортує його до 30 країн світу. Ми ж і досі розкачуємося, це при тому, що вітчизняна біоенергетика могла б поглинати цукрові буряки, вирощені навіть на площі 1 млн га. Про проблему завантаженості виробничих потужностей цукрових та спиртових заводів можна було б назавжди забути.
До того ж, резервом нарощування виробничої потужності в Україні є 26 законсервованих цукрових заводів, які можуть відновити свою виробничу діяльність за профілем або перепрофілюватися на виробництво біологічного палива».
