agro business 160 160

Ринок гречки: стабілізація виробництва та споживання

/ Економічний гектар / Вівторок, 05 червня 2012 16:36
Олександр МАСЛАКканд. економ. наук, керівник Центру стратегічних досліджень АПК
Сумського національного аграрного університету
Гречка – культура вимоглива до умов вирощування. Відсутність догляду, несприятливий клімат впливають на зниження урожайності. Враховуючи попередню тенденцію до скорочення посівних площ минулого сезону на ринку спостерігався закономірний дефіцит зерна. Проте в поточному маркетинговому році ситуацію вдалося змінити.
 
Походження та властивості
Гречку почали вирощуватися декілька тисяч років тому в Індії у передгір’ї Гімалаїв. З тих країв вона поступово поширилась у Монголію, Тибет, Японію, Східний Сибір та на Далекий Схід. Проте зростання масштабів виробництва на теренах пострадянських країн набула тільки у XV-XVI ст. Тепер гречку вирощують серед європейських країн здебільшого в Польщі, Франції, Німеччині, Австрії, Швеції, Китаї, США, Бразилії, Канаді, Японії, Кореї, Індії. Разом з тим, гречка є більш поширеною культурою у центральних районах Нечорноземної та Чорноземної зон Росії та України.
Крупа із зерна гречки має високі споживчі, смакові та дієтичні властивості. У зерні гречки міститься 10-15% білків, 68% вуглеводів, 3% олії, 13% клітковини, багато незамінних амінокислот, органічних кислот (лимонна, яблучна, малеїнова, щавлева), вітаміни В1, В2, В6, Р. Хімічний склад зерна характеризує гречану крупу як важливий продукт харчування, а гречану кашу вважають національною українською стравою.
Страви із гречаної крупи смачні, високопоживні, добре засвоюються і рекомендуються для дієтичного харчування. Важливою ознакою гречаної крупи, на відміну від пшона, є здатність зберігати тривалий час свої поживні і смакові якості. Це пов’язано з тим, що жири, які містяться у гречці, не окислюються. Для хлібопечення борошно не придатне через відсутність у ньому клейковини. Проте з гречаного борошна готують млинці, галушки, вареники, деякі сорти печива.
Певне значення гречка має і в кормовиробництві. На корм використовують дрібне, щупле зерно, а також висівки, які одержують при переробці зерна. Гречана солома за кормовою якістю близька до соломи ячменю та вівса (100 кг соломи - 35 корм. од.). Поживним кормом є також полова (100 кг відповідають 50 корм. од.), яка найбільше ціниться для годівлі свиней.
Гречка - цінна медоносна культура. За сприятливих погодних умов 1 га посіву гречки забезпечує збір 90-100 кг високоякісного лікувального меду. Гречку використовують у фармакології. З її листків і квіток одержують рутин, який використовують для лікування склерозу, гіпертонії та виведення з організму радіоактивних речовин. Луску, яка залишається після переробки зерна гречки на крупу і містить до 40% окису калію, використовують як цінне місцеве калійне добриво і сировину для виготовлення поташу (К2СО3).
 
Динаміка виробництва гречки в Україні
alt
Агротехнічне значення гречки полягає у тому, що вона як культура пізніх строків сівби застосовується для пересівання загиблої озимини та ранніх ярих культур. Враховуючи скоростиглість, її вирощують у післяукісних та післяжнивних посівах, а також на зелене добриво. Гречка - добрий попередник у сівозміні для інших культур, особливо при вирощуванні її широкорядним способом. Культури, що вирощуються у сівозміні після гречки добре забезпечуються фосфором і калієм за рахунок її післяжнивних залишків.
 
Виробництво
Аграрії України ніколи не вважали гречку провідною сільськогосподарською культурою. Її вирощували переважно тільки власники крупорушок та виробники з налагодженими контактами із переробниками. У багатьох господарствах гречка вирощувалася з метою підтримки власного бджільництва. Товарне зерно мало незначну географію переміщення. Як правило, де гречка вирощувалася, там вона і споживалася.
altЗа останні роки площа під гречкою суттєво не змінювалася. У 2010 році посіви становили майже 200 тис. га, що на 22% менше рівня попереднього року. Торішній урожай сягав 134 тис. т та поступався попередньому на 29%. При цьому урожайність знаходилася на рівні 6,7 ц/га. Аграрії називали той рік неврожайним через несприятливі погодні умови під час сівби, коли в ґрунті не вистачало вологи та посушливий період достигання зерна. Як наслідок, невиправдані сподівання. Урожай виявився найменшим за увесь період вирощування гречки, а ситуація із виробництвом миттєво позначилася на кон’юнктурі ринку.
За даними Державної служби статистики України в 2011 році виробництво гречки становило 282 тис. т. На збільшення валового виробництва зерна вплинуло розширення посівної площі та підвищення урожайності. Площа збирання цього зерна становила 286 тис. га; середня урожайність дорівнювала 9,9 ц/га. Кліматичні умови Полісся та лісостепової зони дозволяють захистити посіви від посушливих вітрів, завдяки чому рослини краще розвиваються впродовж вегетації та дають вищий урожай.
Грунти інших регіонів також придатні для вирощування гречки, проте через невисокі врожаї вирощувати її там недоцільно. Найбільші валові збори гречки, за підсумками минулого року, отримали у Харківській (31 тис. т), Хмельницькій, Сумській (по 30 тис. т), Вінницькій (28 тис. т). Найвищі врожаї зерна з 1 гектара отримали аграрії Харківської (13,6 ц/га) та Закарпатської (12,3 ц/га) областей. Для порівняння: урожайність в Одеській області становила 5,6 ц/га.
Основне виробництво гречки зосереджено в сільськогосподарських підприємствах. Так, за підсумками минулого року агроформуваннями було зібрано 184 тис. т врожаю, що становить майже дві третини загального обсягу. Питома вага господарств населення у загальному виробництві цього зерна становила 16%, фермерських господарств - 20%.

Ринок
Незважаючи на те, що більшість розвинених країн світу не відносять гречку до продовольчої культури, більшість країн Східної Європи та пострадянського простору, окремі країни Азії віддають перевагу саме цьому зерну. Рівень внутрішнього споживання гречки оцінюється близько 180 тис. т зерна. Відтак, у 2010-2011 маркетинговому році за відсутності значних обсягів експорту дефіцит гречки на внутрішньому ринку становив близько 45-50 тис. т.
Це відразу вплинуло на цінову ситуацію. Закупівельна ціна на зерно гречки підвищилася впродовж серпня 2010 року на 35%. Якщо на початок 2010-2011 зернового сезону вона коштувала 4,6 тис. грн/т, то у вересні подорожчала до 6,3 тисяч. У лютому 2011 року середні ціни по Україні досягли рекордного рівня - 10 тис. грн/т. Для порівняння: ціни на гречану крупу зростали ще більшими темпами. В окремих місцях роздрібної торгівлі вони досягали 25 грн/кг і вище, що значно дорожче від рису.
 
Структура виробництва гречки в Україні в 2011 році
alt
Стабілізації внутрішнього ринку зерна в той час сприяли імпорт гречаної крупи з Китаю та очікування зерна нового урожаю в обсягах значно більших за потреби внутрішнього ринку. За оперативною інформацією Мінагропроду про рівень середньозважених закупівельних цін на зерно, станом на 20 квітня 2012 року гречку купляли від 4,5 тис. грн/т у Чернігівській області до 5,2 тис. грн у Дніпропетровській. Порівняно з березнем поточного року ціни, за винятком окремих регіонів, не змінювалися та знаходилися на сталому рівні.
У поточному сезоні на ринку матиме місце надлишок зерна. Якщо в 2009-2010 МР перехідні запаси становили 9% від загальних обсягів виробництва, у 2010-2011 МР - 2%, то в 2011-2012 МР вони очікуються до 30%. Така ситуація зумовлена не тільки розширенням посівних площ, але й підвищенням урожайності. Відтак, кінець сезону для виробників зерна гречки та крупи буде менш прибутковим порівняно з його початком.
 
Прогноз
Гречка має умовний вплив на продовольчу безпеку держави. Дефіцит гречки на ринку та зростання цін на неї має більше психологічний характер. Склався стереотип, що оскільки культура вирощується в Україні, то й коштувати має дешевше за імпортні крупи, зокрема рис. Раніше теж траплялося, що гречка була дорожчою за рис, проте різниця в ціні у першому кварталі минулого року спостерігається вперше. Гречана крупа коштувала майже вдвічі дорожче від рису та у 2,5-3 рази перевищувала вартість інших круп.
За підсумками 2010 року фактичне споживання в Україні хлібних продуктів, а саме круп, бобових, борошна, хліба та макаронних виробів у перерахунку на борошно становило 111 кг на одну особу. Це більше у порівнянні з рекомендованою Міністерством охорони здоров’я нормою 101 кг на 10-11%. При цьому частка гречки знаходиться в межах 10%, що цілком можливо замінити іншими продуктами з цієї групи.
Насичення ринку можливе за рахунок імпорту цієї продукції. Підтвердженням стало укладення угод на ввезення в Україну 20 тис. т гречки з Китаю. Проте в перспективі імпорт гречки є невигідним для України, оскільки насичення внутрішнього ринку товарами іноземного походження не на користь вітчизняних виробників. До того ж, невідомо як ринок реагуватиме на імпортний товар щодо ціноутворення та сприйняття споживачами якості запропонованої продукції.
Ситуація на ринку гречки з урожаю 2010 року стала уроком для України. Зокрема, для товаровиробників, які втратили можливість за рахунок власних невеликих площ, низької урожайності скористатися ціновою ситуацією на ринку та отримати додаткові надходження від продажу продукції. Така ситуація не повинна повторитися, адже аграрії переглянули відношення до гречки і планують збільшення посівних площ, а уряд відніс гречку до об’єктів державного цінового регулювання.
За оцінками експертів ринку зерна, площа до збирання гречки в Україні в 2012 році може розширитися до 295 тис. га. Таким чином, за врожайності 9,7 ц/га цілком реально отримати 285 тис. т гречки.
У наступному зерновому сезоні гречка залишається у переліку об’єктів державного регулювання, на які встановлюються мінімальні та максимальні інтервенційні ціни. Це дає підстави Аграрному фонду України за несприятливої цінової ситуації на ринку здійснювати фінансові або товарні інтервенцій. Таким чином, наказом Мінагропроду від 14 березня 2012 року №125 «Питання діяльності Аграрного фонду на організованому аграрному ринку у 2012-2013 маркетинговому періоді» визначені індикативні ціни на стратегічно важливі види сільськогосподарської продукції та продовольства, до яких потрапила гречка. У разі проведення фінансових інтервенцій закупівельні ціни на гречку становитимуть від 6,75 до 8,37 тис. грн./т. Такі заходи стимулюватимуть аграріїв утримувати обсяги виробництва гречки на рівні внутрішніх потреб та формування стратегічних запасів.

 

 29 березня 2024
Урядові делегації України та Польщі 27-28 березня провели переговори по розблокуванню кордонів для імпорту та транзиту української агропродукції.
Урядові делегації України та Польщі 27-28 березня провели переговори по розблокуванню кордонів для імпорту та транзиту української агропродукції.
29 березня 2024
 29 березня 2024
ГО «Міжнародна фундація розвитку» спільно з ГО «Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» продовжують співпрацю щодо проведення навчання в рамках реалізації проєкту «Розвиток трудового потенціалу для України» за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».
ГО «Міжнародна фундація розвитку» спільно з ГО «Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» продовжують співпрацю щодо проведення навчання в рамках реалізації проєкту «Розвиток трудового потенціалу для України» за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».
29 березня 2024
 29 березня 2024
Станом на 29 березня до сівби ярих культур в Україні приступили всі області. Засіяно 476,7 тис. га зернових та зернобобових культур.
Станом на 29 березня до сівби ярих культур в Україні приступили всі області. Засіяно 476,7 тис. га зернових та зернобобових культур.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.