Виробництво та споживання
Вітчизняні бурякосіючі підприємства активно приступили до збирання врожаю. На початку жовтня 2012 року цукрові буряки були зібрані з площі 154 тис. га, накопано 5,4 млн т солодких коренів. При цьому врожайність становила 350 ц/га, що вище порівняно з відповідним періодом минулого року. Це дало можливість вітчизняним цукровим заводам виробити 292 тис. т цукру.
За даними Національної асоціації цукровиків України у нинішньому сезоні очікується зібрати 14,5 млн т та довести виробництво солодкого піску до 1,8 млн т. Це менше порівняно з минулорічним показником, проте цілком достатньо для забезпечення внутрішніх потреб України. До того ж, станом на 1 вересня 2012 року наявні перехідні залишки цукру становили 650 тис. т через значні обсяги виробництва цукру торік.
Динаміка виробництва цукрових буряків в Україні
Джерело: Держкомстат України
У 2011 році було вироблено 2,3 млн т бурякового цукру. Окрім цього, цукрові заводи займалися переробкою тростинного цукру-сирцю, що дало можливість додатково виробити 259 тис. т цього продукту. Таким чином, загальне виробництво цукру в минулому році становило понад 2,5 млн т.
Внутрішні потреби ринку минулого року Держкомстат оцінив на рівні 1,76 млн т. Швидше за все, в 2012-13 маркетинговому році (МР) потреби вітчизняного ринку залишаться на попередньому рівні. Відтак, враховуючи перехідні запаси, цукрові ресурси в поточному сезоні становитимуть у межах 2450 тис. т, чого буде достатньо для забезпечення споживчого попиту.
Динаміка виробництва та споживання цукру в Україні
Джерело: Держкомстат України
На початку жовтня працювало 50 заводів, проте в планах Мінагропроду долучити до виробництва цукру в нинішньому сезоні 70 підприємств, що на 7 менше порівняно з минулим роком. Цукристість перших партій буряків знаходиться у межах 14-15%. Проте за підсумками надходження цукрових коренів на переробку очікується її підвищення до 16%.
Тенденції світового ринку
За прогнозами Міністерства сільського господарства США (USDA), світове виробництво цукру у 2012-2013 МР становитиме 175 млн т, що на 2% перевищить попередній рівень. Очікується збільшення виробництва цукру в основних країнах-виробниках. Обсяги виробництва солодкого піску у Бразилії зростуть порівняно з минулорічними на 5%, Індії – 3%, Китаї - 6%. Разом з тим виробництво цукру в Європейському Союзі зменшиться, у країнах ЄС-27 становитиме 15,8 млн т, що на 10% менше торішнього показника. Така тенденція обумовлена несприятливими погодними умовами вирощування цукрових буряків та скороченням посівної площі.
Структура світового виробництва цукру у 2012-2013 МР
Джерело: USDA
Обсяги світової торгівлі становитимуть 58 млн т, що майже на рівні минулорічного показника. Найбільшими експортерами залишаться Бразилія, Таїланд, Австралія. Незважаючи на зростання світового виробництва внутрішні ринки окремих країн відчуватимуть дефіцит цього товару. Так, країни Європейського Союзу в новому сезоні закуповуватимуть на зовнішніх ринках до 3,4 млн т. До великих покупців цукру також належатимуть Індонезія, США та Китай.
Зростання попиту на цукор не впливатиме на його запаси. За прогнозами фахівців USDA світові залишки цукру сягатимуть 33 млн т, що перевищить попередні на 5%. Вплив України на світовий ринок цукру є незначним. Її частка у загальносвітовому виробництві не перевищує 1%. Упродовж останніх трьох років цукор експортувався невеликими партіями до східних країн Співдружності Незалежних Держав.
Структура світового експорту цукру у 2012-2013 МР
Джерело: USDA
Ціни на цукор та цукрову сировину поступово зростають. При закритті торгів на Нью-Йоркській товарно-сировинній біржі ціна жовтневого контракту на цукор-сирець 24 вересня 2012 року досягла $430 т, що на $2,6 перевищує ціну контракту до попереднього біржового дня. На цю ж дату вартість цукру білого на Лондонській біржі (грудневий контракт) становила $567,8 за тонну, що на $6,9 вище попередніх торгів. До того ж, ціни березневих та травневих контрактів наступного року свідчать про можливі коливання цін впродовж сезону.
Державне регулювання
Держава здійснює регулювання ринку стратегічно важливих видів сільськогосподарської продукції та продовольства через прийняття відповідних законодавчих та нормативно-правових актів. Державне регулювання ринку цукру здійснюється з метою стабілізації виробництва цукросировини та цукру, задоволення внутрішньої потреби держави в цукрі. Основними законодавчими актами в регулюванні ринку цукру є Закони України від 17 червня 1999 року №758-ХІV «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру», від 24 червня 2004 року №1877 «Про державну підтримку сільського господарства України» та від 30 листопада 2006 року № 404-V «Про встановлення тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини», які постійно змінюються та доповнюються.
Виходячи з науково обґрунтованої норми споживання цукру на одну особу, за пропозицією Мінекономіки України пропонується встановлення квоти поставки цукру на внутрішній ринок (квота «А») на період маркетингового року з 1 вересня 2012 року по 1 вересня 2013 року в обсязі 1833 тис т. Встановлений обсяг поставки цукру враховує його внутрішнє виробництво з вітчизняної сировини, імпортованого цукру-сирцю та можливий імпорт продукції закордонного виробництва.
Цінове регулювання відбувається шляхом встановлення мінімальних цін. Відповідно до постанови Кабміну від 11 квітня 2012 року №290 «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру та цукрових буряків у період з 1 вересня 2012 року до 1 вересня 2013 року» затверджено мінімальні ціни (без урахування ПДВ) на буряки цукрові 339,85 грн/т та цукор білий 4925,14 грн/т. Якщо мінімальна ціна на цукрові буряки відносно попереднього сезону майже не змінилася (339,24 грн/т), то на цукор зросла на 675 грн, або на 13,7%. Враховуючи податок на додану вартість, вона становить 5,9 тис. грн/т. На початку жовтня оптові ціни на цукор коливалися на рівні 5,3-5,4 тис. грн. Реалізація цукру за цінами нижче офіційно визначеного рівня передбачає накладення штрафних санкцій на суб’єктів ринку. Виходячи з цього, Національна асоціація цукровиків України ініціює прийняття змін до чинної урядової постанови з тим, щоб привести мінімальний рівень цін на цукор у відповідність до кон’юнктури внутрішнього ринку.
Цінова ситуація
Рівень оптово-відпускних цін на цукор білий, вироблений із цукрових буряків урожаю 2012 року, передусім залежатиме від витрат на його виробництво, природнокліматичних умов, а також від кон’юнктури внутрішнього та світового ринку. За даними Національної асоціації цукровиків України через підвищення цін на природний газ та енергоносії для промислових споживачів, закупівельних цін на цукрові буряки, а також на інші матеріально технічні ресурси, що формують собівартість виробництва цукру витрат на виробництво 1 т цукру зростуть на 15-20%. Розрахункові середні витрати на виробництво 1 т цукру з цукрових буряків урожаю 2012 року очікуються у межах 7500 грн.
Зовнішні закупівлі цукру основними країнами-імпортерами, млн т
Джерело: USDA
Підтвердженням цього є дослідження науковців. За розрахунками ННЦ «Інститут аграрної економіки» у 2012-2013 МР ціни на цукор нового врожаю можуть зрости до 7-7,5 грн/кг насамперед через зростання собівартості до 12-15%. У свою чергу науковці зазначають, що зменшення посівів цукрових буряків цього року суттєво не позначиться на подорожчанні цукру з огляду на значні перехідні залишки на початок нового сезону. У той же час немає економічних передумов для різкого подорожчання продукції у роздрібній торгівлі. Ціна зростатиме поступово з надходженням на ринок цукру нового сезону цукроваріння. Упродовж жовтня поточного року внутрішній ринок має достатню пропозицію, що може призвести навіть до зниження цін у період цукроваріння.
Разом з тим, аграрії зацікавленні у зростанні закупівельних цін на сировину. За підсумками минулого року 1 т солодких коренів коштувала 516 грн, що дало можливість вітчизняним аграріям отримати 950 млн грн прибутку, а рентабельність галузі довести до 36,5%. Тож виробники цукрових буряків сподіваються, що нинішній сезон матиме не гірші економічні результати за попередній.
Стратегія галузі
Подальший розвиток бурякоцукрового комплексу є одним із найбільш важливих в економіці України, потребує якісних перетворень, спроможних забезпечити підвищення конкурентоспроможності продукції на зовнішніх ринках та продовольчу безпеку держави. Проте значні коливання закупівельних цін на цукрові буряки, оптово-відпускних цін на цукор, попри вжиття регуляторних заходів з боку держави, призводять до суттєвих коливань обсягів виробництва продукції. Разом з тим, стратегією розвитку сільського господарства України на період до 2020 року визначено збільшення виробництва цукрових буряків у 2015 році до 26 млн т, 2020 – 35 млн т.
Стратегія розвитку галузі передбачає збалансований розвиток усіх форм господарювання та гармонізації інтересів малого, середнього та великого бізнесу, що знайде відображення у структурі виробництва. Якщо у 2010 році частка сільськогосподарських підприємств з площею до 10 тис. га у виробництві цукрових буряків становила 41%, то у 2020 році – зменшиться до 33%; фермерських господарств відповідно з 8 до 6%. Проте питома вага сільськогосподарських підприємств із земельним банком понад 10 тис. га зросте з 43 до 49%; господарств населення – з 8 до 12%.
Для успішного розвитку галузі необхідне формування збалансованої системи фінансово-кредитного забезпечення за рахунок запровадження іпотечного кредитування та страхування ризиків виробництва. Це дасть можливість технічного переоснащення підприємств галузі, запровадження сучасних енергозберігаючих технологій, що сприятиме підвищенню якості продукції та її конкурентоспроможності на зовнішніх ринках. Окрім цього, можливо переоснащення цукрових заводів в Україні для виробництва біопалива.
Законодавча та нормативна база має стимулювати зростання обсягів виробництва та споживання продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Тому необхідно розглянути можливість відміни мінімальних закупівельних цін на цукор. В умовах ринкової економіки бізнесу складно реагувати на коливання ринку та утримувати позицію з мінімальною ціною. Тому доцільно обмежитися лише квотуванням обсягів виробництва та реалізації продукції. Це поширений спосіб державного регулювання ринку, в тому числі в європейських країнах, який задовольняє інтереси держави та бізнесу. При цьому цінові коливання на цукор можливо регулювати шляхом проведення Аграрним фондом закупівель або з державного інтервенційного фонду. Таким чином, спільними зусиллями аграрного бізнесу та державних владних установ можна підвищити ефективність функціонування галузі та наповнення державного і місцевих бюджетів.
В Україні є резерви нарощування виробничих потужностей та обсягів продукції. Так, існують 36 законсервованих цукрових заводів, які при забезпеченні необхідною кількістю сировини можуть відновити свою виробничу діяльність або можуть бути перепрофільовані на виробництво біологічних видів палива. Підтвердженням цьому є ТДВ «Узинський цукровий комбінат», який крім виробництва цукру додатково здійснює виробництво біоетанолу. Стратегічні напрями розвитку галузі передбачається досягти за рахунок оптимального поєднання промислового і сільськогосподарського виробництва, підпорядкування їх діяльності потребам внутрішнього і зовнішнього ринків.
Коментар
Микола ЯРЧУК, голова правління Національної асоціації цукровиків України
До нинішнього сезону цукроваріння готувалися 69 цукрових заводів. Їх загальна виробнича потужність становить 228,01 тис. т цукрових буряків на добу. Для порівняння: торік працювало 77 цукрових заводів з потужністю 240,2 тис. т на добу.
Станом на 4 жовтня поточного року переробку цукрових буряків урожаю 2012 року та виробництво цукру розпочали 58 цукрових заводів, тоді як минулого року - 72. За останні роки у цукровій галузі сформувалась група інвесторів, які щорічно виробляють понад 60% загального виробництва цукру. До них належать компанія Астарта-Київ, концерн «Укрпромінвест», ТОВ «Укрлендфармінг», ТОВ «Кернел-Трейд», група компаній «Мрія-центр», ТОВ «Панда», ТзОВ «Радехівський цукор» та інші.
Відновлення експорту українського бурякового цукру, підвищення його конкурентоспроможності та активізації просування на продовольчі ринки зарубіжних країн є однією з відправних позицій розвитку галузі. В Україні зруйнована інфраструктура щодо забезпечення експортних поставок цукру, яка сьогодні потребує від держави прийняття конкретних заходів з її якнайшвидшого відновлення.
Важливо зазначити, що починаючи з 2011 року вперше за останнє десятиліття підприємства галузі здійснюють перші кроки з відновлення експорту цукру. За 2011-2012 МР (з 1 вересня 2011 року до 1 вересня 2012 року) відвантажено на експорт 164 тис. т цукру білого у 20 країн світу. Основними країнами-імпортерами є Казахстан, Грузія, Ліван, Киргизія, Туркменістан, Узбекистан, Угорщина, Хорватія, Сирія.
При вступі до СОТ Україна погодилася на встановлення тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини в обсязі 267,8 тис. т за пільговою ставкою ввізного мита 2%. Проте ввезення цукру-сирцю є правом, а не обов’язком для України. Цьогріч внутрішній ринок цукру в Україні профіцитний, а тому немає потреби ввозити цукор-сирець. До того ж, Україна порушила питання перед Світовою організацією торгівлі про відміну тарифної квоти на ввезення цукру-сирцю з тростини.
