Вітчизняне виробництво
Україна стрімко розширює посівні площі під соєю: її активно купують за кордоном, а всередині країни зростає поголів’я птиці та свиней, яким потрібні соєві корми. Ця бобова культура є дешевим постачальником білка, здатним замінити і м’ясо, і молочні продукти. Вона здавна входила в меню японців, китайців, корейців та інших азіатських народів, проте для Європи виявлялася менш привабливою. Інтерес до цієї культури в українських аграріїв виник ще в кінці 1990-початку 2000-х років, коли на внутрішньому ринку активно продавалося соєве м’ясо. Нині соя вирощується здебільшого для забезпечення потреб галузі тваринництва.
Динаміка виробництва сої в Україні
Джерело: Держстат України, 2013 р.
В Україні посівні площі під цією культурою із кожним роком збільшуються. Соя має потребу у великій кількості вологи, тому її вирощують у центральних областях - Полтавській, Кіровоградській, Вінницькій, Хмельницькій, Київській, Черкаській, а також Херсонській. У минулому сезоні в загальному зерновому клині соя займала близько 10% (за даними Держкомстату - 1,4 млн га), а наприкінці 1990-х на неї припадало не більше 300 тис. га посівних площ.
За останні роки наші аграрії зробили справжній прорив у виробництві цієї олійної культури. Якщо в 1999 році її валовий збір становив лише 45 тис. т, то в 2012-му він досяг 2,4 млн т. Урожай міг би бути ще вищий, але завадила торішня літня посуха. Через несприятливі погодні умови урожайність сої знизилася до 17 ц/га, тоді як роком раніше вона була на рівні 20,4 ц/га. У підсумку валовий збір, незважаючи на розширення площ, виявився всього на 2% більший, ніж у сезоні 2011-го. Врожаї останніх років дозволили Україні увійти в десятку найбільших світових виробників та експортерів сої.
Переробка та експорт
Останні роки вона стала однією з основних експортних культур після пшениці та кукурудзи. Експорт у сезоні 2011–2012 становив 1,5 млн т проти 1,1 млн т роком раніше. У цьому сезоні експорт сої може досягти 1,7 млн т на суму 1,1 млрд доларів. Натомість соєві боби в Україну майже не ввозяться. Проте раніше щорічно Україна імпортувала до 100 тис. т соєвого шроту.
Структура світового експорту сої у 2012–2013 МР
Джерело: USDA: квітень, 2013 р.
В Україні почала активно розвиватися власна переробка сої на корм та олію. Олія користується попитом, оскільки її застосовують у харчовій, косметичній промисловості і для виробництва пластмаси, частина йде на випуск біодизелю. За оцінками Мінагропроду, зараз у країні працює близько двохсот переробних підприємств. До речі, в середньому будівництво такого заводу потужністю до 70 тис. т сировини в рік обходиться у 10–15 млн доларів. Інвестиції в будівництво скуповуються швидко - протягом двох-трьох років.
Невеликі обсяги шроту Україна вже почала відправляти на експорт, зокрема в Польщу та Білорусь, де активно розвивається тваринницька галузь.
У 2011–2012 маркетинговому році (МР) українські підприємства переробили 400 тис. т сої, тоді як у попередньому сезоні - 285 тис. т. На ринку спостерігається висока конкуренція між експортерами та переробниками сої. Не виключено, що в кінці сезону запаси бобів помітно знизяться, і переробники зіткнуться із дефіцитом сировини. Експортери більш платоспроможні, тому конкуренція за сою посилиться, що може призвести до зростання цін.
Переробка сої стає все більш привабливою завдяки збільшенню в Україні поголів’я птиці та свиней. Оскільки використовуючи сою у кормах, можна знизити собівартість виробництва молока, збільшити виробництва м’яса; соя застосовується і в птахівництві та рибництві. М’ясопереробні підприємства за допомогою сої прагнуть здешевити свою продукцію. У середньому в рік вітчизняні виробники ковбаси закуповують 150–200 тис. т сої.
Світове виробництво
Виробляють сою у 75 країнах, найбільшими з яких є Сполучені Штати Америки, Бразилія, Аргентина та Китай. За прогнозами Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2012–2013 МР виробництво сої становитиме 270 млн т, що менше порівняно з попереднім сезоном на 30 млн. Соєві боби мають найбільшу частку у структурі світового виробництва олійних культур. За підсумками минулого сезону вона становила 61%, тоді як ріпаку - 14%, а соняшнику - лише 8%.
Площа вирощування сої у світі має тенденцію до щорічного зростання, та як наслідок, у поточному сезоні перевищить всі періоди вирощування цієї культури. Вона становитиме майже 109 млн га, що на 6 млн га більше порівняно з попереднім сезоном. Урожайність також перевищила попередній рік, що й вплинуло на встановлення рекордних обсягів виробництва. Збільшення виробництва відбулося у Бразилії, Аргентині, Канаді, Парагваї та Індії. США навпаки зменшили виробництво на 3% порівняно з попереднім сезоном.
Структура світового виробництва сої у 2012–2013 МР
Джерело: USDA: квітень, 2013 р.
Зростання чисельності населення у світі забезпечує підвищений попит на сою та продукти її переробки, оскільки у країнах із низьким рівнем доходів населення вони використовуються як дешевий рослинний білок для харчування людей, а у розвинених країнах - як цінна білкова сировина в годівлі тварин.
Споживання та торгівля
За даними USDA, світове споживання сої має тенденцію до зростання. У поточному сезоні попит на цю культуру становитиме 260 млн т, що більше порівняно з минулим сезоном на 4 млн т та перевищує середньорічний показник за останні 10 років на 16%. Проте, на відміну від попереднього року, обсяги споживання сої поступатимуться її виробництву. Це позитивно позначиться на світових кінцевих запасах. На кінець сезону вони становитимуть 62,6 млн т, що на 7,5 млн т менше минулорічного.
Динаміка світового споживання сої
Джерело: USDA: квітень, 2013 р.
Збільшення обсягів виробництва вплинуло на підвищення активності світової торгівлі. Обсяг експорту сої очікується на рівні 98 млн т, що на 6,5% поступається рівню минулого року. Загалом частка експорту сої відносно обсягів його споживання становить 22%, що пояснюється значним задоволенням потреб світових споживачів саме соєвими бобами, а не продуктами їх переробки, якими є олія та шрот. Структура світового експорту сої розподіляється наступним чином: Бразилія, США - по 37%, Аргентина - 11%, Парагвай - 5%, Канада - 4%. На інші країни припадає 6% світового продажу.
Найбільшим імпортером сої є Китай. Нинішнього сезону обсяги закупівель країни становитимуть майже 63% світового імпорту. До того ж, в новому сезоні вони також утримуватимуться на високому рівні. У найближчій перспективі Китай буде змушений збільшити закупівлі сої для потреб внутрішнього ринку. Оскільки запаси продукції у країні знаходяться на дуже низькому рівні, а цьогорічний урожай зменшився до 12,5 млн т, що значно менше минулорічного. Таким чином, імпорт сої Китаєм у 2012–2013 МР може зрости до 61 млн т проти 59 млн т роком раніше.
Упродовж 2012–2013 МР на світових товарних біржах спостерігалося незначне підвищення цін на соєві боби. Якщо в жовтні минулого року закупівельна ціна у США на умовах франко-склад становила $522/т, то в березні поточного року підвищилася до $533/т. Загалом середні світові ціни 2011–2012 МР залишаються нижчими порівняно з нинішнім сезоном на 8%.
Експерти Oil World, враховуючи підвищений попит на рослинну олію, прогнозують світове зростання цін на олійне зерно впродовж поточного маркетингового року. Цьому сприятиме зменшення пропозиції пальмової олії із Малайзії. Як наслідок, основним товаром на ринку олійного зерна стануть соєві боби. Підвищений попит на продукцію спостерігатиметься з боку біодизельної промисловості таких країн, як ЄС, США, Аргентина і Бразилія, а також харчової промисловості Китаю та Індії. Враховуючи залежність вітчизняного ринку сої від тенденцій у світі, то внутрішні закупівельні ціни на сою також можуть зрости.
Прогноз на новий сезон
У новому сезоні посівні площі під соєю продовжать розширюватися. Очікується, що вони досягнуть 1,5–1,6 млн га (проти 1,47 млн га роком раніше), а валовий збір збільшиться до 2,7–2,9 млн т.
Прогноз структури світового імпорту сої у 2012–2013 МР
Джерело: USDA: квітень, 2013 р.
Такий інтерес аграріїв пояснюється високою рентабельністю виробництва сої. Звичайно, до соняшнику вона не дотягує, але все одно це одна з найприбутковіших культур. Витрати на гектар залежно від технології знаходяться у межах 2500–4000 грн, тоді як доходи становлять від 5 до 8 тис. грн/га (собівартість вирощування соняшнику трохи нижча - близько 2 500 грн/га, а доходи вищі - 6–9 тис. грн). Зараз ціна на сою виросла в порівнянні з минулим роком на третину, сягнувши 4 500–4 600 грн/т (на підприємстві).
Таким чином, ціни на сою перевищили рівень попередніх сезонів і майже наблизилися до цін на інші олійні культури, зокрема на ріпак і соняшник. Якщо в минулому сезоні ріпак коштував на 18% дорожче сої, то наразі вона програє у ціні лише 3%. А різниця з нашою основною олійною культурою - соняшником - становить близько 500 грн/т. За оцінками Міністерства аграрної політики і продовольства, зараз сою у нашій країні вирощують близько 7 тис. господарств.
За прогнозами Української асоціації виробників і переробників сої, до 2015 року виробництво сої в Україні може збільшитися до 4 млн т, враховуючи площі посіву на рівні 2 млн га. При цьому експорт сої з України підвищиться до 1,6 млн т та зростатимуть потужності з переробки сої. Якщо в 2003 році вони становили 160 тис. т, то в нинішньому - 1,7 млн т.
Згідно з останнім звітом аналітиків Informa Economics, в 2013–2014 МР світове виробництво соєвих бобів сягатиме 280 млн т, що несуттєво відрізнятиметься від попередньої оцінки експертів, однак перевищить прогнозований показник 2012–2013. Понижувальне корегування може відбутися за рахунок США і Бразилії, де валовий збір цих бобів очікується на рівнях 92,6 млн т і 76,2 млн т відповідно. У Китаї та Аргентині прогноз урожаю сої залишився без змін, а саме 14 і 58 млн т відповідно.
