Що ж трапилось на ринку пального?
Відповідно до даних Мін-агропроду, технологічна потреба сільгоспвиробників у пальному на 2014 рік становить близько 1,4 млн т дизпалива та 335 тис. т бензину, зокрема, потреба на весняно-польові роботи - 412 тис. т дизпалива та 101 тис. т бензину, на період збирання ранніх зернових і зернобобових культур - 466 тис. т дизпалива та 119 тис. т бензину.
Разом з тим, моніторинг ринку нафтопродуктів засвідчує, що середні оптові ціни з початку року зросли на 50–55 %. Відповідно до роз’яснення Антимонопольного комітету України (АМКУ), роздрібні ціни на моторні бензини та дизельне пальне формуються з урахуванням гуртових закупівельних цін, витрат підприємства з урахуванням тенденцій змін на світовому ринку, зокрема, вартості нафтопродуктів за Platts (незалежного інформаційного агентства США, яке є одним із найбільш шанованих у світі джерелом інформації про енергетичну промисловість), вартості нафти та курсу долара США і євро тощо. З грудня 2013 року по січень 2014 року показники ціни Platts, курсів євро та долара США не мали тенденції до збільшення, а в квітні порівняно з березнем цього року гривня зміцнилася більш ніж на гривню відносно до цих валют. У лютому 2014 року ціни Platts у середньому збільшились на 6 %, в той час як роздрібні на АЗС суб’єктів господарювання зросли на 14 % і продовжують зростати.
І в уряді, і серед експертів причинами такого суттєвого подорожчання пального називають, по-перше, інфляцію, по-друге, підвищення акцизного збору на пальне. Щодо останнього, то з 1 квітня 2014 року було уніфіковано ставку акцизу на дизпаливо до 98 євро/т (раніше акцизна ставка була диференційована і становила від 46 до 98 євро/т, залежно від вмісту в продукті сірки).
Але чи все так справді виглядало, і ціна була підвищена справедливо? «Згідно з аналізом, проведеним фахівцями Комітету, достатніх підстав для одночасного підвищування та на однаковий рівень, а також встановлення однакових або близьких за розміром цін на моторні бензини та дизельне пальне в учасників ринку протягом лютого-квітня 2014 року не було. При цьому роздрібні ціни зазначених учасників ринку більш ніж на гривню за літр перевищують ті ціни, які могли б бути встановлені в умовах жорсткої конкуренції. Антимонопольний комітет України не виключає ймовірності прояву суб’єктивних факторів, зокрема можливості використання ринкової влади та узгодження конкурентної поведінки учасників ринку щодо встановлення завищених однакових або близьких за розміром цін на моторні бензини та дизельне пальне», - йдеться у повідомленні АМКУ.
Але агровиробники відзначають не стільки проблему в ціні, скільки проблему в спекуляціях, які відбулися подекуди в південно-східних та центральних областях. «Зараз продаж налагодився, можна купити всіляко: і роздріб, і гурт. Хоча місяць тому була якась невідома команда у нашому регіоні - обмежена заправка сільгосптехніки. Заправляли тільки в бак!», - розповідає фермер із Приморського району Запорізької області.
За таких умов фермери змушені були або позичати у колег пальне, або вичерпувати свої запаси. Але ж далі будуть жнива! Сільгоспвиробники щорічно у травні починають створювати запаси до періоду збирання ранніх зернових і зернобобових. Статистика говорить: з початку року накопичили (з урахуванням перехідних залишків минулого року) близько 440,9 тис. т дизельного палива та 111,2 тис. т бензину, зокрема, за останній тиждень придбано 11,2 тис. т дизпалива та 3 тис. т бензину.
Ми звернулись до Мінагропроду із запитанням, як планують допомагати аграріям? Як нам повідомили у відповідь, окрім ініціювання та звернень до інших органів виконавчої влади з приводу ситуації, що склалася, профільне міністерство взяло курс на забезпечення аграріїв коштами. Одним із таких заходів названо зменшення Аграрним фондом мінімальних партій зерна при оформленні форвардних контрактів. Насправді це не новий захід - зменшення мінімальних партій зерна відбулося ще восени минулого року. Разом з тим, таке нововведення, дійсно, дозволяє, маючи навіть 100 т пшениці, підписувати форвардні контракти. Відтак, станом на 5 травня 2014 року Аграрним фондом за укладеними форвардними договорами виплачено сільгоспвиробникам 865,2 млн грн. Є ще державна підтримка, на цей рік передбачено шість програм - підтримка тваринництва (888 млн грн), розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними (100 млн грн), надання кредитів фермерським господарствам (27,9 млн грн); підтримка лізингу (3,8 млн грн). А також банківське кредитування: станом на 5 травня 2014 року сільгоспвиробниками залучено 4445,6 млн грн кредитів.
«У нас не було перебоїв із пальним, але ціна все рівно не задовольняє… Ціни «кусючі» - для сільгоспвиробника це дуже тяжко! Зараз ми працюємо тільки за рахунок власних обігових коштів… І хоч банки пропонують нам кредити, відсотки надто високі. Складно нам у цьому році», - розповідає Володимир Корець, директор СТОВ «Нива», що на Вінниччині.
Та все ж питання: чи буде зниження ціни? Наразі Антимонопольний комітет займається перевіркою обґрунтування цін, але ним же було заявлено, що обґрунтованою є ціна 14,95–15,45 грн/л. Самі ж «заправники» стверджують, що працюють на межі рентабельності, а тому можуть знизити ціну максимум 5 коп./л. Відтак, порятунок потопаючих…
Відсіялись власними силами
Саме так кажуть агровиробники про цьогорічну посівну, кошти використовували обігові, позики здійснювали між собою, і лиш невелика частка сільгоспвиробників наважилась взяти кредит у банку.
Більшість агровиробників, з якими ми розмовляли, підтвердили, що посівна загалом пройшла по плану. Відтак, країна буде з хлібом. Як повідомляють у Мінагропроді, станом на середину травня ярі зернові та зернобобові культури були засіяні на площі майже 7,2 млн га (при прогнозі 8,3 млн га). Структура посівів цього року виглядає таким чином: площа ярих культур очікується на рівні 18, 3 млн га. Прикметно, що збільшилися площі під цукровими буряками до 325 тис. га, що на 11 % більше у порівнянні з минулим роком, хоча скоротились під соняшником на 10 %.
Засвідчує статистика і добрий стан озимини: цьогорічні втрати становлять лише 1 %. Водночас, за прогнозами, зберуть урожай фермери менший, ніж торік. Але питання залишається у ціні, яка завжди є надто високою на все, окрім як на сільгосппродукцію. Та й нові інструменти, які дозволяють зменшувати ризики і сприяти хоч мінімальній, та все ж рентабельності виробництва, видаються якимись зовсім далекими. Вже кілька років на ринку працює такий інструмент, як хеджування ризиків (локальне індексне страхування, ф’ючерсні контракти). Але навіть ментально ці інструменти, особливо якщо говорити про невеликих агровиробників, залишаються неприйнятними. По-перше, спрацьовує фактор недовіри до агрострахування. А, по-друге, фіксувати ціну продажу ще в час сівби, а восени: пан або пропав! - це видається агровиробникам занадто далекоглядним, зважаючи на постійні «землетруси» у суспільно-політичному житті країни. Відтак, перемогу здобуває зернотрейдер.
Питання відкрите
Попри здійснення кроку вперед до дерегулювання - прийняття ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з приводу скорочення кількості документів дозвільного характеру», наслідком якого стало скасування 113 дозвільних законів і процедур, відкритим залишається питання реєстрації договорів оренди землі. На сьогодні ця процедура залишається непростою, і людям доводиться вистоювати довгі черги, аби зареєструвати будь-яке право власності. Але агровиробникам ніколи сидіти у чергах, і не завжди штат працівників дозволяє це робити, відтак, більшість з опитаних нами фермерів погоджуються: систему реєстрації договорів оренди землі потрібно спростити.
«Бюрократична система мене дратувала і дратує зараз. От візьмемо оренду землі - я з пайовиком підписую договір, а зареєструвати його такі проблеми, що й не описати», - наголошує Володимир Корець.
Особливо, зазначає фермер, проблема посилюється незнанням процедури самих працівників реєстраційної служби на місцях, то «вони чогось не знають», а то «програма не працює»… Погоджуються сільгоспвиробники з думкою багатьох експертів про те, що реєструвати землю потрібно все-таки в сільській раді, за місцем знаходження цієї землі. «Ми чекаємо, коли вже наведуть порядок у державній реєстрації, щоб спростити все! Бо та система, що є, це лиш би гроші тягнути з сільгоспвиробника!», - кажуть сьогодні фермери.
І десь їх, мабуть, почули. Оскільки вже розпочали обговорення проблемних питань у сфері державної реєстрації земель сільськогосподарського призначення у кожній області. І навіть 29 квітня Укрдержреєстром було ініційовано засідання групи експертів, які обговорили питання щодо можливого запровадження з 1 січня 2016 року вдосконаленої системи надання публічних (адміністративних) послуг громадянам та юридичним особам України. Зокрема, така система має на меті значно спростити процедуру реєстрації земельних ділянок та договорів оренди. Так, у відповідності до пропонованої системи, чинний на сьогодні дозвільний принцип замінюється на заявний, тобто будь-якій фізичній або юридичній особі достатньо подати відповідну заяву до місцевого центру надання таких послуг і чекати від нього готового рішення.
На сьогодні, як повідомляють в Укрдержреєстрі, реєстрація договорів оренди землі йде «швидко» і вже станом на 1 травня до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено 238 695 записів про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що майже дорівнює кількості записів, внесених до Реєстру протягом усього 2013 року (273 625).
Коментарі
Володимир КОРЕЦЬ, директор СТОВ «Нива» (Вінницька обл., Ямпільский р-н)
- У нашій роботі дуже допомагає система постачання насіння, засобів захисту рослин, добрив - є вибір великий. Ми працюємо здебільшого з насінням іноземної селекції, хіба що насіння зернових культур беремо вітчизняне. Були б гроші - купити можна все, що хочеш! Але ще краще, якби нарешті була відповідність між вартістю матеріально-технічних ресурсів і нашою продукцією.
Олексій ВОЛОШИН, ТОВ АФ «Батьківщина» (Запорізька обл., Полонівський р-н)
- Ми з осені 2013 року спостерігаємо за всім. У нашій роботі жодних проблем не було: ані з закупкою насіннєвого матеріалу, ані з підготовкою площ під обробіток. Основна проблема - те, що відбувається у країні! В нас люди хочуть стабільності. І працювати! Ми виробники, нам ніколи займатись самодіяльністю. Ми працюємо чесно і прозоро, відсіялися виключно за рахунок власних обігових коштів, жодних кредитів і жодної підтримки не отримали. Крім того, ціни на нашу продукцію падають, а на все інше, через зростання курсу долара, піднімаються, особливо на дизпаливо. А тому всі фермери переживають.
Наталія МАРТИНЮК, керівник практики «Агробізнес» АО Arzinger
- Ще минулого року екс-президент України Віктор Янукович подав на розгляд до Верховної Ради законопроект № 2436а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з приводу скорочення кількості документів дозвільного характеру». Через 9 місяців очікування бізнесу парламент нарешті проголосував за цей законопроект, віддавши йому 270 з необхідних 226 голосів. Однак навіть зараз в. о. Президента України Олександр Турчинов довго тягнув із підписанням прийнятого Закону, і, нарешті, 25 квітня він був підписаний. Закон скасовує 113 дозвільних законів і процедур, вносячи зміни в чотири Кодекси, а також ряд інших законів. Основні важливі зміни для агробізнесу - поправки до Законів України «Про захист рослин», «Про зерно та ринок зерна в Україні», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Так, із Закону «Про захист рослин» основними вилученими поняттями були такі, як «сертифікат відповідності сільськогосподарської продукції та сировини рослинного походження щодо вмісту в них залишкової кількості пестицидів, агрохімікатів та важких металів», «сертифікат про дотримання регламентів застосування пестицидів і агрохімікатів». У Законі «Про зерно та ринок зерна в Україні» скасовані сертифікати про відповідність послуг зберігання зерна та продуктів його переробки, сертифікат якості зерна та продуктів його переробки. Звичайно ж, таке спрощення сертифікації дуже позитивне для свободи бізнесу, хоча деякі фахівці вважають, що скасування сертифікації елеваторів може призвести до погіршення умов зберігання зерна. Зате скасування сертифікації якості зерна та продуктів його переробки з радістю сприймається всіма аграріями, тому що значно полегшить ведення бізнесу. Оскільки вітчизняні сертифікати все одно не визнаються більшістю іноземних держав, то експортерам доводиться користуватися послугами незалежних сюрвеєрських компаній. Крім значного прискорення експортних процедур, скасування сертифікації знизить і собівартість зерна. Адже незважаючи на те, що офіційна вартість сертифікату була досить низькою (4–5 грн/т), неофіційне «прискорення процесу» обходилося аграріям від 2 до 5 дол./т. Та й простої, викликані проходженням сертифікації, сильно ускладнювали життя українських аграріїв. Таким чином, скасування сертифікації, що не несла ніякої користі суспільству, є також величезним кроком для усунення корупції в аграрній галузі.
