Виробництво
За прогнозами Мінагропроду, у 2015 році урожай ранніх зернових культур в Україні становитиме 26,2 млн т, в тому числі озимої пшениці — 22,9 млн т, озимого ячменю — 2,9 млн т, жита — 0,4 млн т. До того ж, більше за обсяги ранніх зернових культур планується виростити кукурудзи. Тож прогнози загального виробництва зерна в Україні, за оцінками різних експертів, коливаються від 58 до 60 млн т зерна.
Підтвердженням цього є фактично засіяні площі зернових культур. Так, під урожай-2015 в Україні засіяно озимими на зерно 8 млн га, а саме пшеницею 6,8 млн га, ячменем — 1,1 млн га, житом — 149,6 тис. га. У свою чергу, ярі зернові та зернобобові культури посіяні на площі 6,9 млн га. Для порівняння: торік — 7,6 млн га.
Навесні 2015 року аграрії затрималися з посівної через інтенсивні опади. Зливи не дали посіяти ранні зернові в оптимальні терміни у запланованих обсягах. Саме тому відбулися певні зміни у структурі площ зернових культур. Так, порівняно з минулим роком відбулося скорочення посівних площ під ранніми яровими (пшениця, ячмінь, овес), кукурудзою на зерно. Проте розширилися площі під пшеницею і сою.
Загалом вартість посівної кампанії в 2015 році становила 66,6 млрд грн. Середні витрати на весняну посівну кампанію збільшилися порівняно з минулим роком в 1,7 разу. При цьому частину коштів довелося позичати. Так, для проведення польових робіт аграрії запозичили 8,9 млрд грн кредитних ресурсів.
Таким чином, цінова ситуація нового зернового сезону має забезпечити повернення понесених витрат та створити фінансову основу для подальшого розвитку зернового напряму діяльності. Формування цін на зерно врожаю 2015 року здійснюватиметься під впливом окремих факторів, а саме наповнення зерном внутрішнього ринку, тенденції світових ринків, поточної цінової ситуації, рівня державної підтримки тощо.
Наповненість внутрішнього ринку
Окрім зерна нового врожаю, в Україні сформовані достатні перехідні залишки зерна. За даними Державної служби статистики, станом на 1 травня 2015 року запаси зерна становили 12,9 млн т, що на 42% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Так, запаси пшениці становили 4,6 млн т, ячменю — 1 млн т, кукурудзи — 6,8 млн т, жита — 0,1 млн т.
Безпосередньо в аграрних підприємствах зберігалося 7,2 млн т зерна (решта — на підприємствах зі зберігання і переробки зерна), що на 49% вище від торішнього показника. Такі запаси є наслідком врожаю 2014 року в обсязі 63,8 млн т зерна, що стало рекордом для України.
Враховуючи сталі потреби зерна для України в обсягах до 28 млн т, можна нарощувати експортний потенціал. Міністерство аграрної політики та продовольства України прогнозує експорт зерна за підсумками 2014-2015 маркетингового року (МР: липень-червень) в межах 32 млн т. При цьому в середині поточного зернового сезону профільне міністерство та зернотрейдери встановили ліміти експорту зерна в обсязі 37,2 млн т, з яких: пшениці — 12,8 млн т, зокрема продовольчої 7,1 млн т, кукурудзи — 20,2 млн т, ячменю — 4,2 млн т.
Тенденції світового ринку
За даними FAO (Продовольча і сільськогосподарська організація ООН) світові ціни на сільськогосподарську продукцію продовжують знижуватися. Причиною цього є достатні запаси продовольства в країнах виробниках. Зниження цін не зупиняють навіть прогнози зі зменшення обсягів світового врожаю, що очікується в поточному році. Як наслідок, сукупна світова вартість імпорту продовольства, за прогнозами в 2015 році, досягне п’ятирічного мінімуму. Це відбудеться здебільшого за рахунок зниження цін на агропродукцію, низьких фрахтових тарифів та зміцнення позицій американського долара на світових фінансових ринках.
Аграрні експерти ООН прогнозують зменшення світового виробництво зерна на 1,5% порівняно з рекордним рівнем минулого року. На це впливатиме в основному скорочення посівних площ під кукурудзою. Проте негативні наслідки впливу зменшення виробництва пом’якшуватимуться за рахунок сформованих запасів зерна. Разом з тим, виробництво зерна в поточному році навіть перевищить середньорічні показники останніх п’яти років.
При відсутності негативного впливу погодних умов до завершення сезону світове виробництво зерна в 2015 році становитиме близько 2509 млн т, що майже на 5% вище середніх показників 2010-2014 років. Проте враховуючи зростання обсягів споживання в новому сезон,і загальносвітові запаси зерна скоротяться майже на 3% порівняно з рекордним рівнем початку сезону. При цьому більш швидкими темпами скоротяться запаси фуражного зерна та рису, менше — запаси пшениці. Загалом зростання споживання зерна та зменшення його запасів не впливатиме на наявність пропозицію зернопродукції для споживання.
Цінова ситуація
У поточному році на діяльність аграріїв суттєво вплинула девальвація гривні. З часу переходу до гнучкого курсоутворення на валютному ринку в лютому 2014 року вітчизняна грошова одиниця знецінилася по відношенню до долара США у 2,6 разу (з 8 до 21 грн/дол.). Обвал гривні призвів до зростання цін на основні матеріально-технічні ресурси, зокрема на пальне.
Так, за даними Держстатслужби, ціни на паливно-мастильні матеріали з лютого 2014 року по лютий поточного виросли більше ніж в 1,8 разу. До того ж, відповідно з рівнем девальвації зросла вартість більшості добрив і засобів захисту рослин, що традиційно імпортуються з-за кордону. Як наслідок, витрати на вирощування зерна в Україні в січні-квітні поточного року збільшилися порівняно з аналогічним періодом минулого року на 63,5%. Це призвело до значного дефіциту оборотних коштів у аграріїв, які були змушені шукати фінансові ресурси для проведення посівної кампанії.
Аграрії сподіваються, що цінова ситуації на зерно врожаю 2015 року забезпечить відшкодування понесених витрат на його виробництво. Упродовж поточного маркетингового року ціни на зерно суттєво коливалися. Якщо на початку 2014-2015 МР пшениця 3 класу коштувала в середньому по Україні 2 тис. грн/т, то у лютому 2015 року підвищилася до 4,5 тис. грн, а в червні знову знизилася до 3 тисяч. Подібна ситуація відбулася із фуражними пшеницею та ячменем. У серпні 2014 року середня ціна на ці види зерна відповідно становила 1,9 та 1,8 тис. грн/т, у лютому — 4,3 та 4,4 тисячі, у червні — по 2,8 тис. грн/т, що майже на дві третини менше.
Таким чином, враховуючи ціни на матеріально-технічні ресурси 2015 року, загальні витрати на 1 га ранніх зернових культур становитимуть близько 12 тис. грн. За врожайності 5 ц/га собівартість 1 т зерна дорівнюватиме 2,4 тис. грн. При ціні реалізації 3 тис. грн/т, прибуток з 1 га становитиме майже 0,6 тис. грн, що забезпечить рентабельність на рівні 25%. Такий рівень рентабельності дає змогу повернути витрачені на вирощування зерна кошти та додатково отримати майже 15 копійок на кожну 1 гривню, вкладену у виробництво зерна. Тож для підвищення привабливості виробництва ранніх зернових культур його закупівельні ціни мають забезпечувати рентабельність від 40 і вище відсотків. Відтак, закупівельні ціни на зерно мають становити від 3,4 тис. грн за тонну.
Цінові орієнтири
Держава встановила ціни на зерно врожаю 2015 року. Так, державний оператор на ринку зерна, яким є Аграрний фонд України, проводить закупівлі зерна нового врожаю на умовах укладення форвардних контрактів. Об’єктом таких закупівель виступає пшениця 2 та 3 класу, жито, ячмінь та гречка. Загальний обсяг закупівель становитиме 1,2 млн т зерна. Так, мінімальна запропонована партія пшениці становить не менше 100 т.
Аграрний фонд отримав заявки на придбання 350 тис. т зерна. Контракти укладені і заплачені кошти за придбання 180 тис. т. Загалом за програмою весняних форвардних закупівель 2015 року ПАТ «Аграрний фонд» планує закупити 190-200 тис. т зерна. З урахування осіннього форварду 2015 року ПАТ «Аграрний фонд» має намір придбати в державні засіки близько 1 млн т зерна. Наразі розрахункова ціна, за якою працює ПАТ «Аграрний фонд», — 4400 грн/т за пшеницю 2-го класу та 4200 грн/т за пшеницю 3-го класу. Тож визначені державою ціни є своєрідним індикатором для ринку зерна.
Державна підтримка
У поточному році держава запроваджує додаткові резерви підтримки виробників сільськогосподарської продукції, зокрема, через відшкодування вартості користування банківськими кредитами. Кабінет міністрів України затвердив порядок використання 300 млн грн, передбачених у держбюджеті України на програму компенсацій відсоткових ставок за кредитами підприємствам агропромислового комплексу.
Відповідний порядок затверджено постановою уряду №300 від 29 квітня. Згідно з документом, компенсація ставок за кредитами для суб’єктів господарювання в АПК надаватиметься у розмірі 50% облікової ставки Нацбанку, що діє на момент нарахування відсотків. Компенсація надаватиметься на конкурсній основі за умови, що сума відсотків за користування кредитом не перевищуватиме 30% річних.
При цьому компенсації підлягатимуть відсоткові ставки за кредитами, отриманими на закупівлю насіння, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, кормів, ветпрепаратів, сільгосптехніки та обладнання, а також на будівництво тваринницьких ферм, закупівлю худоби, птиці тощо. Водночас компенсації ставок не надаватимуться позичальникам, стосовно яких порушено справи про банкрутство, а також компаніям, що мають шестимісячну або більше прострочену заборгованість перед держбюджетом, Пенсійним фондом або фондами державного соціального страхування. Для отримання компенсації відсоткових ставок позичальникам необхідно буде подати документи та відповідну заявку до конкурсних комісій облдержадміністрацій за місцем реєстрації підприємства.
При розгляді заявки на компенсацію відсоткових ставок конкурсні комісії перш за все повинні будуть віддавати перевагу підприємствам, виручка яких за останній рік не перевищувала 10 млн грн, а в другу чергу — тваринницьким підприємствам.
Кабмін також затвердив головним розпорядником зазначених коштів Міністерство аграрної політики та продовольства, а розпорядниками на місцях — департаменти агропромислового розвитку облдержадміністрацій. При цьому профільне міністерство розподілятиме кошти між відповідними департаментами пропорційно середньорічному обсягу виробництва за попередні 3 роки та у разі потреби зможе здійснювати перерозподіл коштів між регіонами.
Разом з тим, за прогнозами, інфляційні процеси в країні проявлятимуться й надалі. Проте вкладення коштів у вирощування сільськогосподарських культур є їх своєрідним захистом від знецінення. Тож кошти, отримані від реалізації виробленої продукції, компенсують понесені витрати та нададуть можливість подальшого ведення господарської діяльності.
