Ринок тваринництва: тенденції та проблеми галузі

/ Економічний гектар / Вівторок, 02 серпня 2016 15:04
Ю. В. КЕРНАСЮКканд. економ. наук, 
старший науковий співробітник лабораторії маркетингу, 
економічного аналізу та захисту інтелектуальної власності 
Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН
Стан тваринництва в першому півріччі 2016 р. характеризувався наявністю протилежних тенденцій розвитку галузі в сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення. У галузі зберігається негативний тренд скорочення поголів’я худоби і птиці. За окремими видами продукції є спад виробництва, інші показали незначне зростання.

 

Важлива для продовольчої
безпеки країни галузь
Галузь тваринництва попри тривалий період занепаду продовжує відігравати важливе значення у розвитку вітчизняного агропромислового комплексу, щорічно забезпечуючи вагому частку виробництва валової продукції сільського господарства. Торік ця частка становила майже 22%.

Продукція галузі є сировиною для молокопереробної промисловості та експорту продукції з різною глибиною переробки, а отже, і вплив розвитку тваринництва на функціонування економіки значно більший, ніж можна очікувати.

Вітчизняне тваринництво насамперед займає досить відповідальну нішу у забезпеченні продовольчої безпеки держави. М’ясо і м’ясопродукти є основою добробуту населення, а показники їх споживання — одними з індикаторів стану забезпечення продовольчої безпеки.

Середньодобове споживання населенням основних мікро- і макроелементів у складі продуктів харчування з розрахунку на одну особу в 2015 р. становило близько 2799 ккал, з яких на продукти тваринного походження припадало 791 ккал, або 28,3%. При цьому споживання молока і молочних продуктів сягало 209,9 кг замість рекомендованих фахівцями 380 кг, м’яса і м’ясопродуктів — 50,9 кг, тоді як мінімальна норма дорівнює 52 кг, а раціональна згідно з фізіологічно обґрунтованими параметрами харчування, без урахування окремих медичних застережень, має бути не менше 80–84 кг у рік на одну особу.

В розвинутих країнах світу, за даними Світової продовольчої організації ООН (FAO), означений показник у середньому досягає рівня 76 кг м’яса і м’ясопродуктів в рік на одну особу, а в окремих з них — США, Австралії, Нової Зеландії і Іспанії — споживають більше 100 кг.

Відтак, від стану і динаміки розвитку тваринницької галузі залежать не лише економічні показники сільського господарства, але й якісний рівень життя, добробуту та безпосередньо продовольча безпека населення. Особливо варто звернути увагу на те, що тваринництво задовольняє потреби внутрішнього продовольчого ринку, а нинішній кризовий стан розвитку галузі безпосередньо зумовлений також проблемами зниження доходів, які останніми роками виникли у зв’язку з падінням купівельної платоспроможності населення.

Тенденції розвитку тваринництва
в першому півріччі 2016 р.
Кризові явища в економіці негативно позначилися на функціонуванні тваринницького підкомплексу, внаслідок чого у першому півріччі 2016 р. в усіх категоріях господарств України порівняно з аналогічним періодом 2015 р. відбулося зменшення чисельності худоби і птиці. Зокрема, поголів’я великої рогатої худоби скоротилося на 2,4%, зокрема, корів — на 3,5%, свиней — на 3,0%, овець і кіз — на 3,4% і птиці усіх видів — на 4,5%.

Станом на 1 липня утримувалося 4316,3 тис. голів великої рогатої худоби, зокрема 2191,8 тис. корів, 7491,5 тис. голів свиней, 1704,5 тис. голів овець і кіз та 234428,9 тис. голів птиці усіх видів.

Негативна тенденція зменшення кількості утримуваного поголів’я тварин спостерігалася як у сільськогосподарських підприємствах, так і в господарствах населення. Однак темпи скорочення за окремими видами тварин дещо відрізнялися. Якщо загалом у сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення темпи зменшення чисельності поголів’я великої рогатої худоби співпадали відповідно на 2,5 і 2,4%, то поголів’я свиней навпаки зросло на 0,1%, а в селянських домогосподарствах скоротилося досить суттєво — на 6,1% (діагр. 1).
 
Діагр. 1. Чисельність поголів’я худоби і птиці в усіх категоріях господарств України
станом на 1 липня 2016 р. в порівняні з аналогічним періодом 2015 р.
Джерело: складено за даними форми 24-сг Державної служби статистики України

Як і у випадку з поголів’ям великої рогатої худоби, також скоротилася чисельність овець і кіз. За січень-червень 2016 р. у сільськогосподарських підприємствах їх кількість зменшилася на 2,8%, а у господарствах населення — на 3,5%. Поголів’я птиці усіх видів у сільськогосподарських підприємствах зменшилося на 9,8%, тоді як у господарствах населення — зросло на 0,3%.

У структурі розміщення поголів’я тварин в розрізі основних категорій господарств частка поголів’я великої рогатої худоби у сільськогосподарських підприємстах змешилася на 0,7% і становить 29,3% від усієї загальної його чисельності, овець і кіз — відповідно на 0,3% до 11,8%, а птиці усіх видів найбільше — на 4,7% до 43,0%, тоді як свиней навпаки зросла на 0,1% до 49,6%.

На регіональному рівні досить значне скорочення чисельності поголів’я великої рогатої худоби зафіксовано в Донецькій і Луганській області, відповідно на 21,8 і 19,4%, а також у Рівненській і Одеській — на 8,1 і 6,9% (діагр. 2).
 
Діагр. 2. Темпи зміни приросту (у %) чисельності ВРХ в усіх категоріях
господарств України в першому півріччі 2016 р. до аналогічного періоду 2015 р.
Джерело: складено за даними форми 24-сг Державної служби статистики України

Водночас, у Запорізькій, Хмельницькій і Вінницькій областях спостерігався приріст чисельності поголів’я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств, відповідно на 3,2, 2,6 і 2,3%. При цьому на Вінниччині сьогодні сконцентровано найбільше за кількістю поголів’я великої рогатої худоби, яке налічує близько 333,8 тис. голів, або 7,7% від усієї чисельності в країні. За півроку в цій області поголів’я великої рогатої худоби в абсолютному вимірі зросло на 7,4 тис. голів, що є одним із найкращих показників серед усіх регіонів.

Обсяги реалізації на забій (у живій масі) сільськогосподарських тварин, що обліковується як виробництво, від господарств усіх категорій за аналізований період зросли на 1%, передусім за рахунок сільськогосподарських підприємств — на 3,1%, тоді як у господарствах населення відбулося зменшення на 2,6% (табл. 1).
 
Таблиця 1. Виробництво основних видів продукції тваринництва
в Україні за категоріями господарств у І півріччі 2016 р. порівняно з 2015-м
 
 
Джерело: складено за даними форми 24-сг Державної служби статистики України

У структурі реалізації на забій (у живій масі) сільськогосподарських тварин найбільшу частку займало м’ясо птиці — 67,5% і свиней — 26,5%.

Складною і непередбачуваною залишається також ситуація з виробництвом молока, де його обсяги за 6 місяців поточного року в усіх категоріях господарств знизилися на 1,3%. Якщо в сільськогосподарських підприємствах виробництво молока зросло на 2,9%, то у селянських господарствах населення, навпаки, знизилося на 2,7%.

Найбільший спад за вказаний період спостерігався у виробництві яєць, де його обсяги скоротилися загалом на 13,8%, в основному за рахунок сільськогосподарських підприємств — на 24,1%, тоді як в одноосібних господарствах населення є незначний приріст на 0,4%.

У січні-червні 2016 р. питома вага господарств населення у реалізації на забій (у живій масі) сільськогосподарських тварин порівняно з аналогічним періодом минулого року зменшилася на 1,3% до 36,3% від загального обсягу усіх категорій господарств.

Частка господарств населення у виробництві молока становить 72,8%, що на 1,1% менше порівняно з тим же періодом 2015-го. Проте у виробництві яєць господарства населення наростили в його загальній структурі питому вагу на 6,9% і займають частку близько 49,1%.

Аналіз регіональних тенденцій розвитку виробництва тваринницької продукції виявив 5 регіонів, де обсяги реалізації на забій (у живій масі) сільськогосподарських тварин зросли більш ніж на 10%. Це, зокрема, Харківська область (+48,4% приросту за 6 місяців 2016 р. порівняно з аналогічним періодом 2015 р.), а також Кіровоградська (+11,6%), Львівська (+10,5%), Черкаська (+10,3%) і Вінницька (+10,0%). Разом ці регіони забезпечили 84,6% усього приросту обсягу реалізації на забій худоби і птиці, тобто майже 52,6 тис. т.

Приріст виробництва молока у понад 10% зафіксовано в 4 областях: Кіровоградській (+14,5%), Рівненській (+14,4%), Закарпатській (+14,3%) і Тернопільській (+12,9%). У 14 областях цей показник становить від 0,4 до 8,3%.

Найбільшими виробниками молока в першому півріччі 2016 р. з ринковою часткою понад 5% були такі регіони, як: Полтавська (15,7%), Черкаська (10,9%), Харківська (8,8%), Чернігівська (8,5%), Київська (7,7%), Вінницька (7,2%), Сумська (6,5%) і Хмельницька (5,7%) області. Сумарно ці 8 регіонів забезпечили 70,9% всього виробництва молока в країні.

Проблемні аспекти розвитку галузі
Проблеми розвитку тваринництва, які виникли у першому півріччі 2016 р., є системними для галузі в цілому та зберігаються впродовж тривалого періоду часу.

Це передусім збереження диспаритету цін і нерівновигідних відносин на ринку тваринницької продукції — одна з основних причин кризової ситуації у галузі. Темпи підвищення закупівельних цін на продукцію не покривають повною мірою інфляційне зростання витрат на виробництво продукції, навіть у господарствах з високими показниками продуктивності тварин.

З іншого боку, відсутність з початку року передбачуваної і цільової державної фінансової підтримки тваринництва, і зокрема, окремих галузей з повільним обігом капіталу (виробництво яловичини, вівчарство), також не додає впевненості вітчизняним товаровиробникам.

Окрім зазначеного, виробничі показники продуктивності тварин у більшості господарств (за винятком свинарства і птахівництва) ще не досягають рівня порогу прибутковості (беззбитковості).

Серед переліку проблем, які унеможливлюють відтворювальний розвиток галузі, окремої ваги потребує недостатньо розвинута в регіонах мережа племінних об’єдань і пунктів штучного осіменіння, більшість з яких фактично припинили своє існування.

Відсутність в окремих областях власної молокопереробної промисловості поглиблює кризові явища в галузі скотарства, адже створює проблеми зі збутом продукції та не стимулює нарощування поголів’я великої рогатої худоби.

Стримувальним фактором розвитку галузі є наявність у сільськогосподарських підприємствах проблем з оновленням основних фондів і технічних засобів у галузі тваринництва, а у господарствах населення — відсутність мінідоїльних установок та сучасних систем зберіганння й охолодження молока. Останнє прямо відображається на досить значній різниці у закупівльних цінах на молоко, яке приймають від підприємств і домогосподарств. Адже, для порівняння, сільськогосподарські підприємства у першому півріччі 2016 р. реалізували 43,5% молока І ґатунком, а решту вищим і екстра, тоді як господарства населення лише 9,5% І ґатунком, а решту ІІ ґатунком. Із загальної маси закупленого переробними підприємствами молока коров’ячого сирого питома вага охолодженого до 10 °C в сільськогосподарських підприємствах становить майже 79%, а в господарствах населення — 49%.

Більшість нині чинних тваринницьких ферм і приміщень потребують реконструкції, технічного переоснащення та модернізації, а також переходу до сучасних технологій виробництва продукції. А це в нинішніх економічних умовах без суттєвої державної пітримки доволі складно здійснити лише за рахунок власних фінансових можливостей товаровиробнків, які і так є досить обмеженими.

Цінова ситуація на ринку
тваринницької продукції
Загальновідомо, що головними факторами, які впливають на суттєве скорочення поголів’я сільськогосподарських тварин і виробництва продукції, є несприятлива цінова ситуація на ринку тваринницької продукції.

Порівняльний аналіз динаміки зміни середніх цін реалізації основних видів продукції тваринництва сільськогосподарськими підприємствами у січні-червні 2016 р. до аналогічного періоду 2015 р. виявив досить негативну тенденцію їх зниження з початку року.

Якщо в січні 2016 р. середня ціна реалізації сільськогосподарськими підприємствами тварин у живій масі без урахування ПДВ, дотацій, транспортних, експедиційних та накладних витрат становила 22406 грн/т, або 125,1% до її аналогічного показники у 2015 р., то впродовж січня-червня знизилася до 21206 грн/т, що порівняно з минулим роком сягало лише 102,6% зростання. Тобто за вказаний період минулого року вона зросла фактично на 115,3%, з 17913 грн/т до 20661 грн/т, тоді як у той же самий період 2016 р. відбулося її зниження на 5,4% (діагр. 3).
 
Діагр. 3. Темпи зміни (у %) середніх цін реалізації продукції
тваринництва сільськогосподарськими підприємствами України в 2016 р. до 2015 р.

Джерело: складено за даними форми 24-сг Державної служби статистики України

Аналогічна ситуація склалася із закупівельними цінами на молоко, які з початку року, за даними Державної служби статистики, знизилися з 5256,9 грн/т до 5088,2 грн/т, тобто майже на 4,2%. Торік за цей період вони зросли на 4,8%.

Найвищі ціни на молоко у січні-червні 2016 р. були в Закарпатській — 5394,7 грн/т, Тернопільській — 5379,6 грн/т, Львівській — 5336 грн/т і Херсонській — 5292,8 грн/т областях.

Водночас, у досліджуваних регіонах найвищі закупівельні ціни на реалізованих сільськогосподарськими підприємствами тварин у живій масі за січень-червень 2016 р. були в Чернівецькій — 24987,6 грн/т, Вінницькій — 24754,8 грн/т і Закарпатській — 24347,3 грн/т — 5292,8 грн/т областях.

Неврегульованість цінових відносин на ринку тваринницької продукції є стримувальним фактором ефективного розвитку вітчизняного агробізнесу в цій сфері та низької рентабельності виробництва в цілому. Адже закупівельні ціни не завжди враховують інтереси усіх учасників первинної ланки галузі — товаровиробників, чим, безумовно, не сприяють відшкодуванню ними мінімальних витрат на виробництво продукції. У результаті в багатьох господарствах його виробництво знаходиться на межі прибутковості або ж взагалі є збитковим, що змушує скорочувати чисельність поголів’я тварин.

Для удосконалення взаємовідносин виробників молока з переробними і торговельними підприємствами необхідно узгоджувати їх взаємні інтереси на договірній взаємовигідній основі шляхом надання можливості реально впливати усім учасникам на процес формування цін і розподілу доходів. При цьому необхідно широко використовувати також усі можливі елементи державного управління і моніторингу з метою налагодження міжгалузевих зв’язків та формування сприятливого економічного середовища на ринку тваринницької продукції.

Прогноз розвитку галузі на 2016 рік
У 2016 році розвиток галузі тваринництва відбуватиметься в надзвичайно складних економічних умовах, зумовлених, з одного боку, низькою купівельною спроможністю населення, а з іншого — значним зростанням вартості кормів та інших статей витрат, що потребує від товаровиробника раціонального використання наявних матеріальних, грошових і фінансових ресурсів для виробництва вищої за якістю та нижчої за собівартістю продукції з метою збереження її конкурентоспроможності.

Значним бар’єром для успішного розвитку тваринництва є недосконалість аграрної політики щодо підтримки галузі, що зумовлено відсутністю стійких пріоритетів та довгострокової концепції її розвитку. Тому прогнозувати розвиток галузі доволі складно більш ніж на коротко- і середньострокову перспективу.

Аналізуючи динаміку зміни кількості поголів’я тварин щомісяця впродовж 2015 р. і першого півріччя 2016 р,. на основі розроблених трендових моделей і інтерполяції наявних тенденцій обґрунтовано прогноз очікуваних показників розвитку галузі до кінця року.

Згідно з отриманими даними прогнозу, станом на початок 2017 р. за умов збереження негативних тенденцій зменшення чисельності поголів’я великої рогатої худоби, які спостерігалися у першому півріччі 2016 р., його кількість в усіх категоріях господарств становитиме 3729,4 тис. голів, або 99,4% порівняно до аналогічного періоду минулого року. Поголів’я свиней може зрости до 7642,3 тис. голів, враховуючи позитивні очікування щодо врожаю поточного року. Кількість овець і кіз на кінець 2016 р. може сягнути 1310,5 тис. голів, або 98,9% від початку року.

Перспективи розвитку галузі у 2016 р. багато в чому визначатимуться загальною економічною ситуацією, рівнем ціноутворення на продукцію та іншими факторам ринкового середовища.
 21 листопада 2019
Законопроект про ринок землі №2178-10 до другого читання буде доопрацьовано – зокрема, будуть внесені правки, згідно з якими іноземці та іноземні компанії отримають можливість купувати українську землю лише за наслідками всеукраїнського референдуму.
Законопроект про ринок землі №2178-10 до другого читання буде доопрацьовано – зокрема, будуть внесені правки, згідно з якими іноземці та іноземні компанії отримають можливість купувати українську землю лише за наслідками всеукраїнського референдуму.
21 листопада 2019
 21 листопада 2019
Станом на 20 листопада в Україні зібрано 73 млн тоннзернових та зернобобових культур на площі 14,9 млн га або 98% до прогнозу при середній врожайності 48,9 ц/га.
Станом на 20 листопада в Україні зібрано 73 млн тоннзернових та зернобобових культур на площі 14,9 млн га або 98% до прогнозу при середній врожайності 48,9 ц/га.
21 листопада 2019
 21 листопада 2019
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства презентувало карту супутникової класифікації посівів України.
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства презентувало карту супутникової класифікації посівів України.
21 листопада 2019
 21 листопада 2019
Цього року Європейський банк реконструкції та розвитку інвестує в аграрний сектор України в цілому €200 млн. 
Цього року Європейський банк реконструкції та розвитку інвестує в аграрний сектор України в цілому €200 млн. 
21 листопада 2019
 21 листопада 2019
ТОВ «Дунайський аграрій» з Одеської області розпочав постачання свого органічного батату в торговельні мережі.
ТОВ «Дунайський аграрій» з Одеської області розпочав постачання свого органічного батату в торговельні мережі.
21 листопада 2019
 21 листопада 2019
Міністерство економіки, торгівлі та сільського господарства визначило ТОП-5 областей за обсягом незареєстрованих сільгоспземель.
Міністерство економіки, торгівлі та сільського господарства визначило ТОП-5 областей за обсягом незареєстрованих сільгоспземель.
21 листопада 2019

Please publish modules in offcanvas position.