Глобальна кон’юнктура і перспективи розвитку українського агробізнесу

/ Економічний гектар / Вівторок, 11 жовтня 2016 13:11
Ю. В. КЕРНАСЮКканд. економ. наук, 
старший науковий співробітник
лабораторії маркетингу, економічного
аналізу та захисту інтелектуальної власності 
Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН
Останніми десятиліттями внаслідок прискорення процесів глобалізації та інтернаціоналізації суттєво зросла взаємозалежність національних економік і окремих її галузей від зовнішнього впливу конкурентного середовища. Для збереження на світовому ринку провідних позицій вітчизняного сільськогосподарського виробництва варто приділяти значну увагу аналізу глобальної кон’юнктури і трендів.

 

Глобалізація і світовий ринок
аграрної продукції
Глобалізація у загальному сенсі представляє собою досить складний комплекс транскордонних взаємодій і відносин між численними економічними суб’єктами та інституціями, що виявляється у зростанні потоків товарів, послуг, технологій і фінансових коштів та деякою мірою є однією із визначальних передумов розвитку в світі сучасного динамічного продовольчого ринку, який функціонує на конкурентних засадах і вільному доступі аграрної продукції.

Впродовж останніх 15 років у світовій економіці відбулися тектонічні зрушення, які супроводжувалися кількісними і якісними змінами кон’юнктури на основних ринках ресурсів, ціновою волативністю та загостренням конкуренції.

Завдання, які постали перед кожною державою, передусім полягають у пошуку ефективного інституційного механізму адаптації національного сектору аграрної економіки до умов і особливостей розвитку глобалізації для зниження прогнозованих ризиків та забезпечення отримання позитивних можливостей від цього процесу в кожному окремому випадку.

Сучасна кон’юнктура глобального ринку аграрної продукції передусім характеризується зміною співвідношення світового попиту і пропозиції, ціновими коливаннями, а також динамічним зростанням торгівлі продовольством у контексті збільшення потреб населення і його доходів у різних частинах світу.

Для вітчизняного агробізнесу глобальна кон’юнктура стала поштовхом на шляху підвищення рівня продуктивності використання ресурсного потенціалу та суттєвого збільшення обсягів виробництва конкурентоспроможної продукції.

За результатами аналізу даних Міжнародної організації з торгівлі ООН (UNSTAD), на світових ринках продовольства експорт аграрної продукції загалом зріс впродовж 2000–2015 рр. на 798,1 млрд дол. США, або більш ніж втричі, що в річному вимірі становило 7,7% приросту його динаміки (діагр. 1).
 
Діагр. 1. Динаміка світового експорту усіх видів товарів
і частки аграрної продукції
Джерело: розраховано і складено за даними UNSTAD

Торік, за експертними оцінками аналізу даних UNSTAD, глобальний експорт аграрної продукції (за кодом прийнятої класифікації 01,011–0122) становить близько 1,2 трлн дол. США, що дорівнює 7,2% питомої ваги від загального обсягу експорту усіх товарів у світі.

Останніми роками динаміка його дещо уповільнилася у зв’язку з досить слабкими економічним зростанням у світі. Впродовж 2011–2012 рр. спостерігалася стагнація експорту аграрної продукції, а у 2014–2015 рр. відбувся його спад майже на 9,8%, що передусім характеризувалося тривалим зниженням світових цін на сільськогосподарську продукцію, а також їх значним коливанням впродовж останніх 5 років спостережень.

Цінова волативність
На початку лютого 2016 р. середнє значення комплексного індексу цін на продовольчу продукцію, що розраховується Food and Agriculture Organization of the United Nations (ФАО), становило 150,2% проти 150,0% у січні поточного року, що нижче майже на 25,6 відсоткових пунктів від показника лютого 2015 р. Найвище його значення було зафіксовано в 2011 р. — 229,9%, а у 2012 р. відбулося зниження до 213,3%, у 2013 р. — 209,8%, у 2014 р. — 201,8%.

Водночас, у серпні 2016 року середнє значення індексу продовольчих цін ФАО становило 165,6 пункти, що на 3 пункти (1,9%) вище за показник липня і майже на 7% проти відповідного показника минулого року. Значення індексу в серпні є найвищим із травня 2015 року. У серпні показники цін на всі сировинні товари, що використовуються при розрахунку цього індексу, крім ячменю, підвищилися. Особливо відчутно зросли світові ціни на молочну продукцію, олію і цукор (діагр. 2).
 
Діагр. 2. Динаміка коливання індексу світових цін на
основі види аграрної продукції (2002–2004 рр. = 100%)
 
Середнє значення індексу цін на зернові ФАО в серпні сягало 143,6 пункти, що на 4,5 пункти (3%) нижче липневого показника і на 7,4% проти рівня минулого року. На світових біржах котирування пшениці відчувають певний тиск у зв’язку з очікуваними прогнозами на високий урожай у країнах Північної півкулі. Котирування кукурудзи також знизилися у зв’язку з очікуваннями високого її врожаю в США і значних обсягів надходження на ринок низькоякісної пшениці, яка може скласти конкуренцію кукурудзі як фуражний корм.

Дещо іншою є ситуація з цінами на рослинні олії, де середнє значення індексу ФАО в серпні становило 169,1 пункти, що на 11,7 пункти (7,4%) вище його липневого значення. Підвищення цін було зумовлене перш за все зростанням котирувань пальмової олії у зв’язку з нижчим, ніж очікувалося, її врожаєм у Малайзії і скороченням світових запасів, що також співпало у часі зі збільшенням попиту з боку провідних країн-імпортерів, особливо Китаю, Індії та ЄС. Світові ціни на ріпакову олію також зросли у зв’язку з очікуваннями більш низького врожаю в країнах ЄС.

У серпні 2016 р. середнє значення індексу цін на молочну продукцію ФАО сягало 154,6 пункти, що на 12,3 пункти (8,6%) вище показника за липень і майже на 14% нижче показника минулого року. Ціни зросли на всі види молочної продукції, включені в цей індекс, особливо на сир, сухе молоко і вершкове масло. Це зростання, що спостерігається останнім часом, підтвердило зміну тенденцій на світовому ринку, оскільки спад виробництва молока в ЄС у поєднанні зі слабким попитом в інших країнах світу вказує на можливе зниження експортної пропозиції у більших, ніж очікувалося раніше, масштабах. Котирування знежиреного сухого молока показують слабку динаміку у зв’язку із накопиченням ЄС великих обсягів запасів, що розглядається як одне із можливих перспективних джерел поставок.

Середнє значення індексу цін на м’ясо ФАО становило в серпні 162,2 пункти, що на 0,5 пункти (0,3%) вище переглянутого липневого рівня і на 5 пунктів нижче рівня аналогічного показника серпня 2015 р. Світові ціни на баранину, свинину і м’ясо птиці дещо зросли, а котирування яловичини скоротилися. Обмеженість пропозиції свинини в ЄС і баранини з країн тихоокеанського регіону деякою мірою сприяла зростанню цін на цю продукцію, проте активний попит на світовому ринку, особливо з боку країн Азії, сприяв зростанню цін на м’ясо птиці. У той же час, відновлення обсягів виробництва яловичини в США знизило потребу в зовнішніх постачаннях і сприяло зниженню світових цін.

Середнє значення індексу цін на цукор ФАО становило в серпні 285,6 пункти, що на 6,9 пункти (2,5%) вище липневого показника і є найвищим значенням з жовтня 2012 р. При цьому воно на 75% перевищує показник відповідного періоду минулого року. Це різке зростання цін на цукор обумовлене, головним чином, стійким зміцненням бразильської валюти — реала, який у серпні подорожчав відносно долара США ще на 2%. Світові котирування цукру формувалися також і під впливом очікуваного значного дефіциту на світових ринках у 2016–2017 р. та скорочення товарних запасів в Азії.

Цілком зрозуміло, що волативність світових цін справлятиме негативний вплив на обсяги валютних надходжень від експорту вітчизняної аграрної продукції. Тому сьогодні вкрай важливо мінімізувати цей вплив на вітчизняний аграрний експорт, що, безумовно, потребує аналізу глобальної кон’юнктури і факторів його формування.

Глобальна кон’юнктура
аграрного експорту
Аналіз світового експорту аграрної продукції в 2000–2015 рр. виявив досить стійку за асортиментом і водночас динамічну структуру його формування.

Порівнюючи 10 найбільших видів аграрної продукції у глобальній торгівлі і питому вага кожного в загальному її експорті, можна виявити досить значні зміни в споживчих уподобаннях населення країн світу, які відбулися за вказаний період спостережень.

Насамперед, якщо у 2000 р. в загальній структурі світового експорту аграрної продукції перше місце за питомою вагою у всій його вартості займали алкогольні напої — 7,5%, то вже у 2010 і 2015 рр. вони поступилися фруктам і горіхам, частка яких відповідно становила 7,8 та 7,5% (табл. 1).
 
Таблиця 1. Топ-10 найбільших видів аграрної продукції
у світовій торгівлі за 2000–2015 рр. і питома вага кожного
в загальному її експорті
 
Джерело: розраховано і складено за даними UNSTAD

Без суттєвих змін зберігала позицію товарна група «Інші м’ясо і харчові субпродукти», питома вага якої коливалася від 5,9% у 2000 р. до 6,4% в 2010 р. і 6,0% у 2015 р. Досить несподіваною є зміна з 4 позиції в 2000 і 2010 рр. на 7 товарної групи «Риба свіжа, охолоджена або морожена», яка при цьому зберігає досить помітну частку в світовій торгівлі — близько 5,2% в 2015 р.

На третє місце в рейтингу найбільших за вартістю видів аграрної продукції у світовій торгівлі за 2000–2015 рр. вийшла товарна група «Корми для тварин», яка займає 6% глобального ринку. Досить значна частка належить овочам — 5.7% і харчовим продуктам — 5,3%.

Продукти із зернових культур, у тому числі борошно, займають 3,9% у структурі світового експорту аграрної продукції, цукор, патока і мед — 3,8%; молоко, вершки і молочні продукти (за винятком вершкового масла, сиру) — 3,5%.

Загалом на зазначену групу з 10 видів продовольства припадає 53,5% усієї світової торгівлі аграрною продукцією. Саме цей сегмент глобального ринку продовольства має зацікавити вітчизняний агробізнес, оскільки на ньому здійснюється торгівля досить значного обсягу продукції з глибокою переробкою і високою доданою вартістю.

Про це свідчить зокрема і динаміка зростання абсолютної вартості світового експорту групи найбільших за обсягом видів аграрної продукції (діагр. 3).
 
Діагр. 3. Динаміка зростання світового експорту групи
найбільших за вартістю видів аграрної продукції в 2000–2015 рр.
Джерело: розраховано і складено за даними UNSTAD

Окремо слід відзначити, що за аналізований період на світовому аграрному ринку спостерігався найбільш динамічний абсолютний приріст експорту фруктів і горіхів, який становить близько 73 млрд дол. США, кормів для тварин — 54,2 млрд дол., харчових продуктів — 53,8 млрд дол., алкогольних напоїв — 46,3 млрд дол., овочів — 44,3 млрд дол., інших видів м’яса і харчових субпродуктів — 42,1 млрд дол., риби свіжої, охолодженої або мороженої — 38,7 млрд дол., продуктів із зернових культур і борошна — 34,1 млрд дол. і м’яса ВРХ — 29,4 млрд дол. США.

Кон’юнктура світового
ринку зерна
Для вітчизняного агробізнесу, який за останні роки суттєво наростив обсяги експорту зернових культур, кон’юнктура на цьому ринку матиме вкрай важливе значення.

Останній прогноз пропозиції зернових культур та попиту на них у світі, який підготовлено експертами міжнародної організації з продовольства ООН ФАО на 2016–2017 рр., значно переглянутий у порівнянні з даними за липень, оскільки в ряді країн очікувані обсяги виробництва були переглянуті в бік збільшення його показників. Виходячи з цих даних, ФАО прогнозує, що в 2016–2017 рр. стан формування пропозиції і попиту буде більш сприятливим, ніж це передбачалося на початку маркетингового періоду.

У вересні 2016 р. прогнозований ФАО об’єм виробництва зернових у світі становить майже 2566 млн т, що на 22 млн т (0,9%) вище липневого прогнозу і на 40 млн т (1,6%) порівняно з обсягом 2015 р (табл. 2).
 
Таблиця 2. Кон’юнктура світового ринку зернових культур
 
 
Джерело: FAO

Цей оптимістичний прогноз відображає, головним чином, поліпшення видів на виробництво фуражного зерна, яке зараз очікується на рівні 1329 млн т, що на 1,0% вище липневого прогнозу і на 2,1% вище обсягу 2015 р. Основна частина цього приросту обумовлена істотним (на 18 млн т) коригуванням прогнозу врожаю кукурудзи в США, де сприятливі погодні умови можуть забезпечити збільшення врожаю. Цей приріст частково обмежується зниженням виробництва кукурудзи і ячменю в ЄС і кукурудзи в Бразилії, оскільки урожай там невисокий.

П’ятьма найбільшими країнами-експортерами зерна в світі є Австралія, Аргентина, ЄС, Канада і США. Останніми роками і Україна також поступово наближається до цієї групи країн.

Попри те, що ФАО суттєво переглянула у бік підвищення прогноз виробництва, для світового споживання зернових культур на 2016–2017 рр. він залишився майже без змін і становить 2555 млн т. При такому обсязі загальне споживання зернових культур перевищить показники попереднього сезону на 1,6%. При цьому основна частина приросту буде забезпечена кукурудзою, пшеницею та рисом. Очікується, що в 2016–2017 рр. загальний обсяг споживання кукурудзи досягне рекордного рівня 1029 млн т, що на 2,2% більше, ніж у 2015–2016 рр. Найбільший приріст прогнозується у США, де рекордний урожай кукурудзи 2016 р. і досить низькі внутрішні ціни сприятимуть збільшенню споживання кукурудзи на корм майже на 9% (12 млн т) порівняно з 2015–2016 рр.

Глобальний обсяг прогнозу світових запасів зернових на кінець сільськогосподарського сезону в 2017 р. був переглянутий у порівнянні з липневим прогнозом у бік збільшення майже на 28 млн т (4,5%) і становитиме майже 664 млн т, що на 0,7% вище запасів на початок сезону. Тому світовий показник відношення обсягу запасів зернових до рівня їх споживання (основний індикатор стану продовольчої безпеки в світі) у 2016–2017 р., як очікується, досягне 25,3%, що на 1% вище липневого прогнозу та істотно вище рекордно низького показника 2007–2008 рр., коли він знижувався до 20,5%.

Прогнозований ФАО обсяг світової торгівлі зерновими культурами в 2016–2017 рр. переглянутий у бік збільшення майже на 9 млн т (2,4%) і становить близько 383 млн т. Оскільки після липневого прогнозу загальні показники оцінки світової торгівлі у 2015–2016 рр. були ще більш істотно підвищені (на 11 млн т), переглянутий прогноз торгівлі зерновими на 2016–2017 рр. очікується нижче рівня 2015–2016 рр. майже на 10 млн т (2,5%).

Перспективи вітчизняного 
сільсько­господарського
виробництва
В умовах досить мінливої кон’юнктури глобального продовольчого ринку вітчизняні товаровиробники мають ряд стійких конкурентних переваг, зокрема, таких як вигідні природно-кліматичні умови виробництва сільськогосподарської продукції, висока її якість і безпечність, що підтверджується міжнародним визнанням, а також зручне логістичне транспортне розташування. Водночас, одним із недоліків сучасного розвитку вітчизняного сільськогосподарського виробництва є домінування сировино-орієнтованого напряму його розвитку, що зумовлює високу залежність аграрної галузі від кон’юнктури глобального ринку продовольства.

Перспективи розвитку віт­чизняного виробництва сільськогосподарської продукції передусім визначатимуться можливостями використання переваг його диверсифікації як у частині товарної структури, так і збільшення тієї її частки, яка має зростаючий попит на світовому ринку. При цьому, як засвідчив структурний аналіз глобального ринку продовольства, пріоритет має бути наданий розвитку перш за все товарних груп, де формується не лише висока додана вартість, але й глибока переробка, що вкрай важливо для національної економіки. Адже саме ця продукція генерує високі ціни, а також менш залежна від світової кон’юнктури, користується стабільним попитом на глобальному ринку і забезпечує досить вагому частку надходжень експортної виручки.

1

 21 вересня 2019
Мармурова яловичина із елітних порід бичків: унікальна ферма на Київщині.
Мармурова яловичина із елітних порід бичків: унікальна ферма на Київщині.
21 вересня 2019
 21 вересня 2019
Згідно з результатами опитування, лише третина опитаних підтримують цю пропозицію. Майже половина українців (49%) не підтримують ухвалення закону про ринок землі і скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення до 1 грудня 2019 року.
Згідно з результатами опитування, лише третина опитаних підтримують цю пропозицію. Майже половина українців (49%) не підтримують ухвалення закону про ринок землі і скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення до 1 грудня 2019 року.
21 вересня 2019
 21 вересня 2019
Поліція силою розігнала учасників блокади вагонів із вугіллям у Соснівці на Львівщині та затримала більше 20 осіб.
Поліція силою розігнала учасників блокади вагонів із вугіллям у Соснівці на Львівщині та затримала більше 20 осіб.
21 вересня 2019
 20 вересня 2019
Сьогодні по всій Україні аграрії вийшли на мирні протести, мета яких привернути увагу громадськості, президента України та уряду до проблем  впровадження ринку землі і висловити своє бачення земельної реформи.
Сьогодні по всій Україні аграрії вийшли на мирні протести, мета яких привернути увагу громадськості, президента України та уряду до проблем  впровадження ринку землі і висловити своє бачення земельної реформи.
20 вересня 2019
 20 вересня 2019
У проекті Держбюджету-2020 на підтримку агропромислового комплексу було закладено менше коштів, оскільки в попередні роки закладені кошти не використовувались в повному обсязі. 
У проекті Держбюджету-2020 на підтримку агропромислового комплексу було закладено менше коштів, оскільки в попередні роки закладені кошти не використовувались в повному обсязі. 
20 вересня 2019
 20 вересня 2019
На поточному тижні в Україні помітно зросли ціни на тепличні помідори.
На поточному тижні в Україні помітно зросли ціни на тепличні помідори.
20 вересня 2019

Please publish modules in offcanvas position.