agro business 160 160

6 головних культур: прогноз цін і рентабельності

/ Економічний гектар / Четвер, 29 вересня 2016 17:12
Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для "АС"
На неформальній зустрічі під назвою AgriBeer аграрії й експерти сільськогосподарської галузі країни спробували зазирнути за виробничий обрій: спрогнозувати обсяг цьогорічного врожаю, ціни на популярні вітчизняні культури і ту рентабельність, яку отримають агровиробники, що займаються ними.

 

Напередодні осіннього сезону Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) провів у столичному пабі «Крапка. Кома» неформальну зустріч під назвою AgriBeer («АгроПиво»). У ній взяли участь діячі агроринку, експерти й профільні журналісти. Серед них були, зокрема, заступник голови правління корпорації «Сварог Вест Груп» Інна Метельова, експерт групи консультантів з аграрної торгівлі між Україною та ЄС Ольга Трофімцева, керівник «Індустріальної молочної компанії» Алекс Ліссітса та ін.

Модерував зустріч Генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький. Він та експерт аграрних ринків Віталій Кордиш збирали думки присутніх і озвучували узагальнені консенсус-прогнози щодо основних сільськогосподарських культур у новому маркетинговому році.

Крім спілкування у дружній обстановці, близько 35 аналітиків і економістів намагалися дати прогнози цін на світових біржах та оцінювали рентабельність аграрних підприємств. Прогнози генерувалися методом мозкового штурму й експертної (суб’єктивної) оцінки.

Базувалися вони, звісно, на особистому досвіді й також на такому індикаторі, як показники Чиказької товарної ф’ючерсної біржі. Ще донедавна серед потужних країн-експортерів зерна Україна була чи не єдиною, де не діяв ф’ючерсний біржовий ринок. Та ось уже кілька років Чиказька торгова палата (СВОТ) провадить ф’ючерсні контракти на пшеницю Чорноморського регіону. Тобто у Чикаго можна, по суті, продати врожай, який ще не виростив, і тому цінність експертного прогнозування доволі цікава для продавців. Чиказька біржа — це серйозний рух українських виробників назустріч сучасним технологіям управління ціновими ризиками.

Звісно, враховувалися дані Держстату, але всі зійшлися на думці, що наша статистика — це «велика загадкова гра», і вона не враховує багатьох реалій сьогодення. Звітність агрогосподарств теж не завжди коректна. Доводиться покладати на власний досвід і на обмін думками із колегами.

Обговорювали різни методики отримання даних. Підрахунки вели у доларах США — по-перше, тому що йшлося про експортну продукцію, за яку виробник прагне отримати тверду валюту. А по-друге, це перевірений спосіб у розрахунках не стати жертвою непрогнозованої інфляції.

Отже, констатує агроспільнота, ми йдемо на новий рекорд урожаю із зернових та олійних культурах — 60 млн т. Це повторення торішнього результату — кращого в Україні за останні десятиліття. «Але що це дасть нашим кишеням»? — запитав Тарас Висоцький. Очевидно, що сировинні ринки усього світу падають, і ціна багатьох культур буде нижчою, ніж торік. Однак аграрії навчилися також і знижувати собівартість виробництва, що дає можливість не лишатися у мінусах.

Розпочали із пшениці. Її буде зібрано, як вважає аграрна громадськість, 26–27 млн т, з них 16–17 млн т підлягатиме експорту і 10–11 млн т піде на внутрішнє споживання. Перехідні залишки з минулого року становлять 3 млн т. Скільки вкладено було праці й коштів у вирощування пшениці цього року? Якщо рахувати в тоннах, то виробнича собівартість вирощення пшениці (прямі витрати) у середньому сягала $92–93 на тонну зерна. Вона виявилася меншою, ніж торік завдяки суттєвому зниженню ціни на добрива.

Цю цифру, як і інші, було названо шляхом «бухгалтерського консенсусу»: аграрії й фахівці-аналітики посилалися на свій досвід, на конкретні ситуації. Плюсом є й те, що збільшилася урожайність пшениці проти минулорічної — головним чином, через сприятливі погодні умови. Ціна ж реалізації, яку спрогнозувало експертне товариство AgriBeer, має бути $135 за тонну пшениці — нижче, ніж торік. Дехто, як виявилося, вже продав урожай, ще навіть не до кінця зібравши його, причому за непоганою ціною. Отже, виробнича рентабельність цієї культури в середньому по Україні має становити 45%.

Дрібні фермери, як відомо, не люблять показувати вигоду від урожаю, воліють працювати «в кеш» — тобто за готівку. Але учасники AgriBeer не полінувалися для цікавості прорахували на загал і податки, які отримає державний бюджет від пшениці. Підрахунки, звісно ж, велися спрощені, «з висоти пташиного польоту». Сіємо в Україні 6 млн га пшениці, з кожного гектару загалом платимо державі 1500 грн. Отже, якби вся пшениця була б вирощена «по-білому» щирими патріотами, держава б отримала 10 млрд грн тільки від виробників цієї культури.

Також прорахували й «профіль середняка» — дохід уявного українського фермера, який вирощує на своїх 500 га саму лише пшеницю. Отже, його прибуток із тонни зерна — $40 при урожайності 8 т/га. Значить, загалом на своїх 500 га він має заробити за сезон $150 000.

Далі перейшли до прогнозів щодо ячменю. Його, як вважає експертне товариство, зберемо цього року 9,7 т. На добрий врожаю ячменю вплинула і сприятлива погода навесні та улітку, і зниження ціни на мінеральні добрива. Ті, хто ним займався, у середньому по країні вкладали у виробництво $86 на тонну. Прогноз по ціні цьогорічної реалізації — $120/т. Отже, рентабельність ячменю становитиме 41%. Ніби й непогано — і не зрозуміло, чому до ячменю аграрії ставляться якось несерйозно.

Пожвавлення агроеспертів викликала «цариця полів». Прогноз урожаю кукурудзи присутні дали на рівні 26 млн т (на тих 4 млн га, які вона офіційно висіяна по Україні). Собівартість вирощування качанистої експерти оцінили у $105 за тонну. Ціна реалізації має балансувати десь близько $130 за тонну — теж вартість її, на жаль, буде на $5–10 за тонну меншою, ніж минулого року. Але якщо осінь дозволить — можна буде зекономити на ціні газу для сушарок. Рентабельність, отже, сягатиме приблизно 26% або трохи більше. Чому ж при нижній, ніж в інших культурних рослин, вигоді, кукурудзу так наполегливо продовжують культивувати, плекати й не переходять на щось прибутковіше?

Прозвучало дві основні причини: порівняна виробнича й технологічна «легкість» вирощування та інерція великих інвестицій саме у кукурудзяний сектор. Багато сівалок, жаток, комбайнів закуповувалося саме кукурудзоводами — тож у них ще «свіжі» капітальні ресурси. На ринку кукурудзи виробники просунулися й у застосуванні інших фінансових інструментів. Так, щойно із 12 серпня почали діяти умови страхування майбутнього врожаю кукурудзи із державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків. Тож наступного року під неї, мабуть, знову буде посіяно не менше 4 млн га.

Щодо ріпаку — то, на думку аналітиків, собівартість його виробництва сягне у поточному сезоні $220 за тонну. Прогнозована ціна продажу очікується на рівні $360 за тонну, теж трохи нижче минулорічної. Таким чином, рентабельність цієї культури сягне 50%.

Соя ввійшла у моду недавно — але, схоже, всерйоз. Зберемо її, як вважають агроексперти, в цілому по країні 2,1 млн т. Собівартість її виробництва становитиме десь $240 за тонну. Прогнозована ціна продажу — $360 за тонну. Може, трохи менше, ніж торік, але попит на неї значний, ціна також висока. Рентабельність цієї культури теж має бути десь 50%. «Соя рулить», — вважає Тарас Висоцький. Хоча займатися нею складніше, ніж пшеницею чи навіть кукурудзою — це культура, що потребує спеціальних агрономічних знань. Багато хто кинувся було у сою — і переконався, що ця культура — не з простих.

Насамкінець обговорили перспективи й «короля агробізнесу» — соняшнику. Посіяно його 5,1 млн га. При середній урожайності 2 т/га можемо зібрати приблизно 10–11 млн т.

Собівартість виробництва «золотої квітки» становить у цьому виробничому сезоні у середньому $200 за тонну. (Ще кілька років тому ця цифра сягала $280, тобто навчилися працювати продуктивніше). А отримати ті, хто ним займаються, цього року зможуть, мабуть, $400 за тонну. Кон’юнктура складається так, що ці мрії цілком реальні. Отже, рентабельність соняшнику сягне 100%. «Якщо маєш на соняшнику 80% рентабельності — значить, ти десь лоханувся», — пожартував Висоцький. І не пригадав, щоб у якісь минулі найнесприятливіші роки рентабельність соняшнику опускалася нижче 50%. Тому його сіють по Україні скрізь, уже навіть і на Волині. Якби ж то він був не таким кепським попередником…

Є основні базові речі, без урахування яких не зрозумієш ситуації на агроринку. От про це і говорили учасники AgriBeer. Зачіпали й таку серйозну тему, що впливає на рентабельність, як кредити. Виробництво сільгосппродукції стримує велика вартість капіталу. Нацбанк дає його під 23%, відповідно у комерцбанків він ще вищий — приміром, 25%. Тоді як комерційні кредити у валюті — значно дешевші, десь під 11%. Однак отримати їх набагато складніше. І, крім того, валютний кредитор потрапляє під додаткові міжвалютні ризики (заробляє ж він у гривні). Однак в українських фермерів простежується нелюбов до кредитів — тверді господарники воліють працювати на власних коштах. Проблемою є те, що попри ніби гарні прибутки нині аграрій майже не інвестує у свій розвиток. У техніку, елеватори, технології він вкладає зараз по мінімуму, від необхідності. А на його сьогоднішній прибуток працюють основні фонди, що були придбані раніше. Це робить аграріїв стійкими й упевненими у собі, але й не дає розвиватися швидкими темпами. Хто дивиться у майбутнє, той таки вкладає в основні капітальні фонди і не боїться інвестицій.

Отже, чи зароблять аграрії цього сезону? У мінуси потрапити аж ніяк не повинні. Карл Маркс у своїй праці «Капітал» колись висловив думку, яку цитували вже мільйон разів: «Капітал боїться відсутності прибутку, як природа боїться порожнечі. Але при 20% він жвавішає, при 50% готовий зламати собі голову, при 100% він зневажає всі людські закони». Сівозміну деякі виробники соняшнику точно зневажають, сіють «чорне по чорному»: соняшник після соняшнику, гублячи землю-матір такою варварською практикою. От що таке 100% рентабельності. А хто скільки заробить — залежить, звісно, не лише від культури, якою займається той чи інший фермер чи топ-менеджер холдингу.

На AgriBeer можна було отримати певні орієнтири щодо перспектив врожаю — і це, власне, й привернуло увагу аграрної спільноти до такого спілкування. Йшлося і про довгострокові інвестиції, яких сьогодні поки що бракує агросфері. Професійна «гра у пророків» цілком поважним представникам агробізнесу, як виглядає, таки сподобалася. Отже, як кажуть, запасаймося поп-корном (тією ж кукурудзою) і скоро дізнаємося, наскільки консенсус-прогнози українських аналітиків виявляться близькими до життя.

 

 28 березня 2024
У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту сільгосптехніки до України.
У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту сільгосптехніки до України.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних результатів. Ця стаття присвячена різним технологіям та інноваціям від BEDNAR.
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних ...
28 березня 2024
 28 березня 2024
Закупівельні ціни на кукурудзу в портах Чорного моря протягом тижня виросли на 8-10 $/т до 154-156 $/т або 6600-6650 грн/т на тлі активного експортного попиту, зростання курсу долара на міжбанку та стримування продажів виробниками.
Закупівельні ціни на кукурудзу в портах Чорного моря протягом тижня виросли на 8-10 $/т до 154-156 $/т або 6600-6650 грн/т на тлі активного експортного попиту, зростання курсу долара на міжбанку та стримування продажів виробниками.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
28 березня 2024
 28 березня 2024
У лютому 2024 року середня споживча ціна на м’які жирні сири в Україні зросла на 2,6% – до 185,9 грн/кг проти 181,13 грн/кг у січні.
У лютому 2024 року середня споживча ціна на м’які жирні сири в Україні зросла на 2,6% – до 185,9 грн/кг проти 181,13 грн/кг у січні.
28 березня 2024
 28 березня 2024
За запитом благодійного фонду «Мурашки» в рамках соціального проєкту «Добро в дії» від ТМ «Добродія» відправили продукцію для подальшої передачі військовим на передову.
За запитом благодійного фонду «Мурашки» в рамках соціального проєкту «Добро в дії» від ТМ «Добродія» відправили продукцію для подальшої передачі військовим на передову.
28 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.