Стратегічна ціль — відновити
втрачені можливості
Український аграрний експорт нині здебільшого зосереджений на трьох основних стратегічних товарних позиціях — зернових культурах, олійних і продуктах їх переробки. У минулі роки до цієї товарної групи також входили і продукти тваринного походження, зокрема, різні види молочної продукції, передусім тверді сири. Якщо ж повернутися ще на років 15–20 назад, то в не менш складні 90-ті минулого століття наша країна була одним із важливих світових експортерів продукції тваринництва, і безпосередньо м’яса і живої великої рогатої худоби.
Останнім часом цей експорт внаслідок тривалої кризової ситуації у галузі скотарства має всі ознаки нішевого напряму, насамперед тому, що сумарно його частка займає менше 1% у загальному обсязі валютних надходжень, а безпосередньо сама продукція користується зростаючим попитом у світі, зокрема це стосується живих тварин великої рогатої худоби.
У цьому сегменті агроекспорту розрізняють три основних види продукції відповідно до прийнятих кодів УКТЗЕД:
- 102. ВРХ, живі тварини;
- 201. М’ясо ВРХ, свіже або охолоджене;
- 202. М’ясо ВРХ, морожене.
На користь необхідності зосередження зусиль усіх зацікавлених сторін — від агробізнесу і до держави — у відновленні втрачених свого часу позицій стосовно можливостей розвитку цього напряму агроекспорту свідчить той факт, що вітчизняні виробники, які займаються розведенням і вирощуванням великої рогатої худоби, цілком здатні конкурувати на світовому ринку, який є одним із найбільш ємкісних серед усіх видів у торгівлі м’ясом після птиці та займає частку близько 30%.
Досить переконливим аргументом доцільності розвитку вітчизняного експорту великої рогатої худоби є відносна географічна близькість до традиційного ринку її збуту — Близького Сходу і Північної Африки, що підвищує його конкурентні позиції в частині економії на логістичних витратах порівняно з такими ж в агровиробників країн Північної та Південної Америки.
Світовий ринок ВРХ
Світовий ринок великої рогатої худоби охоплює експортно-імпортні торговельні потоки живих тварин з метою подальшого їх використання на відновлення чисельності стада, селекцію, але в основному, для подальшого забою і виробництва м’яса яловичини та телятини.
Водночас, на думку більшості експертів і аналітиків аграрного ринку, саме експорт живої великої рогатої худоби закордон надає вітчизняним виробникам можливість хоча б на мінімальному рівні компенсувати витрати на вирощування за умов надто низьких закупівельних цін на внутрішньому ринку. Девальвація гривні і порівняно низька вартість великої рогатої худоби всередині країни останніми роками зробила цей експорт досить економічно привабливим на найближчі декілька років як для продавця, так і покупця. Поряд з цим, при експорті великої рогатої худоби закордон, якщо це не цінні племінні тварини, країна потенційно втрачає додаткову вартість, яка вийшла б за умов продажу м’яса чи готових продуктів з нього на внутрішній або зовнішній ринки.
Попри усі ці спірні моменти в світі минулого року, за даними опрацювання аналітичного звіту USDA, експорт живих тварин великої рогатої худоби становив близько 4,6 млн тис. голів, що на 14,1% менше проти 2014-го. При цьому експорт з країн ЄС впродовж означеного періоду часу зріс вдвічі, до 1 млн голів (табл. 1).
Таблиця 1. Динаміка експорту ВРХ в окремих країнах світу
Джерело: Складено за даними United States Department of Agriculture
Експорт живих тварин для потреб відновлення стада і формування власної галузі скотарства є досить вигідним, про що свідчить відповідна статистика.
На світовому ринку найбільшими експортерами живих тварин великої рогатої худоби є Австралія (1,1 млн голів), ЄС (1 млн), Мексика (1 млн і Канада (0,7 млн голів), а також Бразилія (0,3 млн і Уругвай (0,2 млн).
Лідером з імпорту великої рогатої худоби, як не дивно, є США, на які припадає 64% усього його обсягу в світі, а також Туреччина з 15% та Єгипет — 11% (діагр. 1).
Діагр. 1 Структура світового імпорту поголів’я ВРХ в 2016 р.
(тис. голів, %)
Джерело: Складено за даними United States Department of Agriculture
Китай торік імпортував великої рогатої худоби 150 тис. голів, що більше показника попереднього року на 16,3%, і за прогнозами експертів USDA, цьогоріч збільшить ще до 160 тис. голів. Тобто має плани і в подальшому продовжувати цілеспрямовану стратегію формування власної галузі скотарства, яка буде здатна забезпечити зростаючі потреби його населення у молочній продукції та яловичині.
Сучасний стан вітчизняного
експорту ВРХ
За даними аналізу даних зовнішньоекономічної статистики, український експорт великої рогатої худоби впродовж 2014–2016 рр. демонстрував тенденцію зростання обсягів за основними його видами, за винятком товарної позиції 202. «М’ясо ВРХ, морожене», попри суттєве зниження експортних цін (табл. 2).
Таблиця 2. Структура експорту ВРХ з України в 2014–2016 рр.
Сумарно експорт з України живих тварин великої рогатої худоби та продуктів їх переробки — м’яса яловичини та телятини —у вартісному вимірі зріс з 88 млн дол. США у 2014 р. до 109,2 млн дол. торік, або майже на 24%. Водночас, майже по всіх видах товарних позиціях, пов’язаних із великою рогатою худобою, зафіксовано зниження експортних цін. При цьому найнижчим воно спостерігалося при експорті живих тварин великої рогатої худоби (–2,5%), а найвищим — для мороженого м’яса ВРХ (–29%).
Вітчизні експортери й аналітики ринку вже багато років відзначають стабільний попит на українську яловичину, а також живих тварин великої рогатої худоби в країнах Близького Сходу. Перспективним є також ринок СНД. Однак для налагодження повноцінного експорту необхідно забезпечити дві важливі умови:
- стабілізувати ситуацію у галузі та призупинити скорочення чисельності великої рогатої худоби з подальшим переходом до сталого її нарощування;
- продовжувати проводити заходи з узгодження ветеринарних сертифікатів й інших вимог між відповідними ветеринарними службами відповідних країн-потенційних споживачів продукції вітчизняної галузі скотарства і України.
Нині географія експорту основних товарних позицій вітчизняної великої рогатої худоби та м’яса здебільшого охоплює країни Близького Сходу і СНД (діагр. 2–4).
Так, зокрема, минулого року до Єгипту було експортовано з України 58,9% від усього обсягу продажу закордон живих тварин великої рогатої худоби на суму 15,5 млн дол. Другим за розміром був експорт до Узбекистану, відповідно 12,3% на суму 3,3 млн дол. та Азербайджану — 10,4% і 2,7 млн дол.
Діагр. 2. Експорт живих тварин ВРХ з України на основні світові
аграрні ринки за січень-грудень 2016 р.
Джерело: статистика ЗЕД
Найбільшим імпортером вітчизняного мороженого м’яса ВРХ у 2016 р. стала Республіка Білорусь, яка придбала 99,3% від усього його обсягу на суму 36,2 млн дол. Незначні об’єми експорту здійснювалися також до Республіки Молдова і Туреччини (діагр. 3).
Діагр. 3. Експорт мороженого м’яса ВРХ з України на
основні світові аграрні ринки за січень-грудень 2016 р.
Джерело: статистика ЗЕД
Певний інтерес може представляти експорт свіжого або охолодженого м’яса ВРХ, який 2016 року дещо знизився порівняно з минулими роками (діагр. 4).
Поряд з цим, найбільшими імпортерами свіжого або охолодженого м’яса ВРХ з України були Казахстан, Азербайджан і Білорусь, які придбали відповідно 24,4%; 21,7% і 19, 2% від усього його обсягу на загальну суму разом 30,2 млн дол. США.
Діагр. 4. Експорт свіжого або охолодженого м’яса ВРХ з
України на основні світові аграрні ринки за січень-грудень 2016 р.
Джерело: статистика ЗЕД
Таким чином, серед можливих напрямів диверсифікації вітчизняного аграрного експорту значний інтерес може представляти експорт великої рогатої худоби, в тому числі живих тварин з метою подальшого їх використання на відновлення чисельності стада та цілі селекції.
Однак реалізувати сповна потенціал цього сегменту ринку можливо буде лише за умов призупинення кризових явищ у скотарстві та відновлення чисельності поголів’я тварин у межах задоволення власних потреб розвитку галузі в Україні. При цьому варто зазначити, що поряд із нарощуванням експорту великої рогатої худоби на зовнішні ринки збуту потрібно, безумовно, зберегти та відновити внутрішній ринок, який також має значні резерви для розвитку.
