Ринок жита: кон’юнктура і прогноз

/ Економічний гектар / Понеділок, 10 квітня 2017 10:00
Вітчизняну зернову галузь складно уявити без жита — споконвічної сільськогосподарської культури селян-хліборобів. Чому ж останніми роками посівні площі під нею в Україні скорочуються? Що спонукає аграрія відмовлятися сьогодні від цієї важливої зернової культури, яку вирощують у нас вже багато століть?

 

Цінна хлібна
зернова культура
Жито (лат. Secále cereále) — особливо важлива і цінна зернова хлібна сільськогосподарська культура, яка здебільшого використовується на продовольчі і кормові цілі. Людство почало культивувати жито значно пізніше від пшениці і ячменю, а на наших теренах його вирощують вже багато століть.

Корисні властивості жита практично безмежні. Зерно жита надзвичайно багате на вітаміни (B1, B2, PP, D, E, C) і різноманітні мінеральні речовини (магній, кальцій, калій, фосфор, залізо, фтор). Окрім цього, до його складу входять каротин, білки, жири, клітковина. У борошні, одержуваному із зерна жита, дуже великий відсоток важливих для людини амінокислот, таких як треонін, лізин.

За даними В. В. Лихочвора (Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур, 2002), «хліб із житнього борошна відзначається високою калорійністю, має характерний смак і аромат. Він містить повноцінні білки (9–17%), багато легкозасвоюваних вуглеводів, а також вітамінів…».

Чому ж ця цінна хлібна зернова культура за останні роки почала стрімко втрачати свої позиції на внутрішньому ринку? За останні роки вітчизняні аграрії суттєво скоротили площі посівів під житом попри те, що ця сільськогосподарська культура цінна не лише своїми високими харчовими якостями борошна при випіканні хліба, але й має безліч інших незаперечних переваг. Насамперед озиме жито порівняно з іншими озимими сільськогосподарськими культурами має вищу стійкість до посухи та морозів.

На думку багатьох експертів аграрного ринку, за наявних реалій розвитку сільського господарства вирощуванню жита не приділяється достатня увага з боку агробізнесу, оскільки сьогодні на перший план вийшли високоліквідні рентабельні окремі зернові й олійні культури. Окрім цього, свою роль відіграє зовнішня кон’юнктура світового ринку зерна, де жито не має такого значного попиту, як інші зернові культури, не кажучи вже про олійні.

Внутрішні чинники безпосередньо пов’язані із рівнем споживання хліба і хлібних продуктів, який останніми роками суттєво скоротився. Якщо в 2000 р. українці споживали близько 6,1 млн т хлібних продуктів, або 124,9 кг з розрахунку на 1 особу в рік, то у 2015 р. цей показник зменшився, відповідно, до 4,4 млн т і 103,2 кг.

Сукупність усіх вище перелічених чинників зумовила істотне скорочення виробництва жита в Україні.

Стан виробництва жита
в Україні і прогноз на 2017 р.
Впродовж багатьох століть жито було невід’ємною складовою частиною вітчизняної хліборобської культури. Проте за останні два десятиліття посівні площі його суттєво скоротилися. Якщо з 1990 по 2000 рр. вони зросли з 519,1 тис. га до 669,4 тис. га, то впродовж 2001–2016 рр. істотно зменшилися — до 144,3 тис. га (табл. 1).
 
Таблиця 1. Стан виробництва жита в Україні усіма категоріями господарств за 1990–2016 рр.
 
 
Джерело. Розраховано за даними Державної служби статистики України,
2014–2016 рр., неповна статистична інформація, у тому числі
за 2016 р. може бути уточнена

Під урожай 2016 р. усіма категоріями господарств було посіяно жито на загальній площі 144,3 тис. га та зібрано на 143,6 тис. га, або 99,5%. Це є досить непоганий результат, який свідчить на користь необхідності збереження і розширення посівних площ під цією зерновою культурою, що відіграє не лише важливе продовольче значення, але й виступає певною мірою страховою сільськогосподарською культурою для аграрія.

З усієї зібраної площі торік було отримано 391,5 тис. т зерна жита, що майже в 2,5 разу менше, ніж у 2000-му. Водночас, останніми роками середня урожайність жита стабільно перевищує 2,5 т/га, та є вище показника 1990 р.

Жито вирощують як у сільськогосподарських підприємствах, так і господарствах населення. На перші припадає 53,1% від усіх його площ, тоді як в одноосібних ця цифра сягає 46,9%.

Найбільші площі під жито минулого року були у Волинській (25,9 тис. га, або 18% до загальної площі), Чернігівській (23,6 тис. га, або 16,4%), Житомирській (22,7 тис. га, або 15,8%), Рівненській (19,3 тис. га, або 13,4%) областях. Разом у цих регіонах сіють 91,5 тис. га жита, або 63,6% від усієї площі. За результатами аналізу статистичних даних торік середня урожайність жита коливалася від 4,68 т/га у Хмельницькій і до 1,93 т/га у Закарпатській областях. Високу врожайність минулого року отримали, крім Хмельниччини, також на Івано-Франківщині — 4,04 т/га, Тернопільщині — 3,65 т/га та Запорізькій області — 3,63 т/га.

Цьогоріч, за прогнозами експертів ГС «Економічний дискусійний клуб», попит на цю культуру в Україні, за даними розробленого спільно з аналітиками Міжвідомчої робочої групи Міністерства економічного розвитку і Міністерства аграрної політики та продовольства балансу в 2016–2017 маркетинговому році, становитиме 457 тис. т, з яких 386 тис. т безпосередньо використовуватиметься на внутрішньому аграрному ринку (табл. 2).
 
Таблиця 2. Очікуваний баланс попиту і пропозиції зерна у 2016–2017 МР
за усіма категоріями господарств України (оцінка станом на 01.01.2017 р.)
(з урахуванням продуктів переробки зерна, тис. т)
 
 
Джерело: Баланс розроблений ГС «Економічний дискусійний клуб»
та узгоджений міжвідомчою групою

За даними вищеозначеного прогнозного балансу раціональний експорт жита з України на зовнішні ринки у січні-червні 2016–2017 МР сягатиме 23 тис. т.

Водночас, минулого року досить значну частину жита Україна імпортувала, навіть вдвічі більше ніж, було безпосередньо спрямовано на експорт.

Світовий ринок жита
Виробництво жита в світі зосереджено у декількох країнах, здебільшого в Північній півкулі. Загальна площа вирощування жита у світі становить 4,46 млн га, з яких значна їх частина — 2,16 млн га (48,4%) припадає на країни ЄС, 1,25 млн га (28,0%) на Росію, 0,33 млн га (7,4%) на Білорусь і 0,14 млн га (3,3%) на Україну.

Найбільшими його виробниками, за даними досліджень і аналізу спеціалізованого звіту Grain: World Markets and Trade за лютий 2017 р., підготовленого експертами ринку United States Department of Agriculture, є країни ЄС, частка яких в сумі сягає 61,6% від усього обсягу його виробництва, Росія — 19,3% і Білорусь — 6,1%. Разом зазначені вище країни виробляють близько 87,1% від усього валового обсягу урожаю жита в світі, тоді як далі за ними ідуть Канада — 3,1%, Україна –3,0%, Туреччина — 2,7% і США — 2,6%, на решту країн припадає близько 1% (діагр. 1).
 
Діаграма 1. Питома вага різних країн у світовому виробництві жита
(у відсотках) в 2016–2017 МР
Джерело. Розраховано за даними USDA станом на лютий 2017 р.

За експертними оцінками USDA, світове виробництво жита торік становило близько 13,1 млн т, що на 8,3% більше проти аналогічного показника минулого року. Значний приріст виробництва жита спостерігався у Канаді (+81,4%), Росії (+21,7%), а також у США (+15,9%) та Аргентині (+14,8%).

Впродовж останніх років світове виробництво жита стабілізувалося на рівні 12,1–14,4 млн т, посівні площі в межах 4,5 млн га, а середня урожайність досягла 2,94 т/га.

Показник рівня середньої урожайності жита є одним із важливих критеріїв порівняльної оцінки ефективності його вирощування у різних країнах світу (діагр. 2).
 
Діаграма 2. Середня урожайність жита у різних країнах світу за 2016 р.
Джерело. Розраховано за даними USDA станом на лютий 2017 р.

За даними аналізу діагр. 2 видно, що минулоріч найвищий показник середньої урожайності вирощування жита спостерігався у Швейцарії — 5,50 т/га, Чилі — 5,00 т/га, країнах ЄС — 3,75 т/га, Канаді — 3,23 т/га, тоді як загалом у світі — 2,94 т/га.

В Україні, за оцінками експертів USDA, середня урожайність жита торік сягала близько 2,71 т/га (за попередніми даними Держслужби статистики, середня урожайність жита становила 2,73 т/га — примітка автора). Цей показник урожайності знаходиться майже на рівні середньосвітового, однак порівняно з іншими країнами потенціал її можливого підвищення у перспективі коливається у межах від до 150 до 200%.

Обсяг міжнародної торгівлі житом досить незначний — у 2016–2017 МР, за розрахунками, він сягає близько 2,5% від виробництва в світі, що обумовлено особливим характером його споживання як на продовольчі, так і кормові цілі, а також тим фактом, що найбільші країни-виробники жита здебільшого є і його споживачами, за окремим винятком Канади, яка близько 61% усього обсягу власного врожаю продукції експортує (табл. 3).
 
Таблиця 3. Світовий баланс виробництва і споживання жита 
в 2016–2017 МР, тис. т
 
 
Джерело. Розраховано за даними USDA станом на лютий 2017 р.

Аналіз світового балансу виробництва і споживання жита в 2016–2017 МР свідчить про наявну його нестачу на міжнародному ринку продовольства, яку можна оцінити в межах 19 тис. т. При цьому в аналізованому періоді не покривають власні потреби у споживанні жита такі країни — найбільші економіки світу, як США (–212 тис. т) і ЄС (–300 тис. т). Для вітчизняного агробізнесу ці ринки збуту мають значні перспективи щодо нарощування його експорту.

Впродовж аналізованого періоду попит на жито в світі суттєво знизився. Нині понад 82% світової торгівлі житом як і раніше забезпечують лише Канада і ЄС. Україна за останні роки зменшила експорт жита із 16 тис. т у 2012–2013 до 10 тис. т у 2016–2017 МР, за даними аналізу спеціалізованого звіту Grain: World Markets and Trade за лютий 2017 р. (табл. 4).
 
Таблиця 4. Світовий ринок експорту-імпорту жита, тис. т
 
 
Джерело. Підготовлено за матеріалами USDA; 
*оцінка станом на січень 2017 р., ** оцінка станом на лютий 2017 р.

Серед найбільших імпортерів жита у світі виділяють декілька основних країн — США з обсягом 200 тис. т у 2016–2017 м. п. р., ЄС із 50 тис. т, Ізраїль із 25 тис. т і Японію із 20 тис. т. Разом на ці країни припадає майже 88% від усього його обсягу імпорту в міжнародній торгівлі.

Окремої уваги, безумовно, потребує аналіз експорту жита вітчизняного виробництва, за даними митної статистики у 2016 р. (табл. 5).
 
Таблиця 5. Експорт з України на світовий продовольчий ринок зерна жита у 2016 р.
 
 
Джерело. Розраховано за даними ЗЕД Державної служби статистики України

Минулого року Україна експортувала на світовий продовольчий ринок майже 6,14 тис. т зерна жита на суму 0,9 млн дол. США за середньозваженою ціною 1 т — 153,66 дол. США, здебільшого до Південної Африки.

Поряд з цим Україна в досить незначних обсягах експортувала насіннєвий матеріал жита за середньозваженою ціною 1 т — 902,26 дол. США.

Значно вищим від експорту був імпорт жита, який становив 16,34 тис. т, у тому числі 15,5 тис. т з Республіки Білорусь (табл. 6).
 
Таблиця 6. Імпорт до України зерна жита у 2016 р.
 
 
Джерело. Розраховано за даними ЗЕД Державної служби статистики України

Жито як особливо важлива і цінна зернова хлібна сільськогосподарська культура має в Україні значний потенціал у сегменті нішевого напряму розвитку, що безпосередньо пов’язаний із необхідністю впровадження у виробництво інноваційних наукових розробок перспективних високопродуктивних сортів, а також удосконалення технології його вирощування.

Ю. В. КЕРНАСЮК, канд. економ. наук,
старший науковий співробітник лабораторії
маркетингу, економічного аналізу та захисту
інтелектуальної власності
Кіровоградської державної
сільськогосподарської ДС НААН

1

 13 жовтня 2019
На поточному тижні в Україні знову почали дорожчати тепличні огірки. Основною причиною подорожчання стало сезонне скорочення пропозиції огірка в українських господарствах.
На поточному тижні в Україні знову почали дорожчати тепличні огірки. Основною причиною подорожчання стало сезонне скорочення пропозиції огірка в українських господарствах.
13 жовтня 2019
 13 жовтня 2019
Одна з найстаріших та авторитетніших ягідних селекційних компаній — Driscoll представила свій новий сорт лохини — Світест Батч (Sweetest Batch). Це нове доповнення до колекції ягід Світест Батч Limited Edition компанії буде доступне у вибраних містах обмежений час. 
Одна з найстаріших та авторитетніших ягідних селекційних компаній — Driscoll представила свій новий сорт лохини — Світест Батч (Sweetest Batch). Це нове доповнення до колекції ягід Світест Батч Limited Edition компанії буде доступне у вибраних містах обмежений час. 
13 жовтня 2019
 13 жовтня 2019
У Чорноліському лісовому господарстві Знам`янського району на Кіровоградщині у нинішньому році зібрали перший урожай бананів.
У Чорноліському лісовому господарстві Знам`янського району на Кіровоградщині у нинішньому році зібрали перший урожай бананів.
13 жовтня 2019
 13 жовтня 2019
Костянтин Опарин з м. Черкас вирощує декілька сортів лимонів, лайм, памело, мандарини, апельсини, інжир, каву, бергамот, ацеролу, гранати, ківі та багато інших екзотичних фруктів. Усього в колекції садівника налічується близько 50 видів екзотичних рослин.
Костянтин Опарин з м. Черкас вирощує декілька сортів лимонів, лайм, памело, мандарини, апельсини, інжир, каву, бергамот, ацеролу, гранати, ківі та багато інших екзотичних фруктів. Усього в колекції садівника налічується близько 50 видів екзотичних рослин.
13 жовтня 2019
 11 жовтня 2019
За рік пілотного проекту з продажу прав оренди на державні земельні ділянки сільськогосподарського призначення на електронному аукціоні OpenMarketLand було продано 2692 лота на 187 млн грн.
За рік пілотного проекту з продажу прав оренди на державні земельні ділянки сільськогосподарського призначення на електронному аукціоні OpenMarketLand було продано 2692 лота на 187 млн грн.
11 жовтня 2019
 11 жовтня 2019
Компетентні органи України та Лівії погодили форму міжнародного ветеринарного сертифікату на експорт великої рогатої худоби для забою з України до Лівії.
Компетентні органи України та Лівії погодили форму міжнародного ветеринарного сертифікату на експорт великої рогатої худоби для забою з України до Лівії.
11 жовтня 2019

Please publish modules in offcanvas position.