У 2022 році склалася катастрофічна ситуація з експортом зерна на світові ринки продовольства. Частково відновити експорт вдалося завдяки «Зерновій угоді». Загалом за десять місяців 2022 року експортовано майже 29 млн тонн зернових культур усіх видів на 7,1 млрд доларів США.
Політичні баталії та провокації навколо «Стамбульської угоди» щодо вивезення українського збіжжя через чорноморські порти на кілька днів ще більше дестабілізували ринок. Та найфундаментальнішим негативним чинником є невизначеність щодо її подальшої пролонгації. Експерти припускають, що український ринок уже давно морально готувався до закриття цього морського «зернового коридору». Питання в тому, чи реальна — та у якому обсязі реалізується — річкова та сухопутна альтернатива для експортних постачань
За технічними вимогами ДСТУ (п. 4.1) стандарт посередньо «схиляє виробників зерна на воротах елеватора до його переробки» й очікуваної «захмарної, приблизно 70–120 грн/т між 2 і 3 класами, періодичної» ціни реалізації. В той самий час, згідно з п. 4.5 ДСТУ, застосовується «чотирикласний чорторий» із граничними нормами хоча б за одним класоутворювальним показником стандарту, зокрема за суто різними кількісними та якісними (фізичні, хімічні, біологічні, оптичні, механічні, технологічні) властивостями двосічної системи «зерно — борошно». На нашу думку, українські хлібороби не спроможні продати зерно пшениці 1 й 2 класів за ціною високоякісного збіжжя як на вітчизняному зерновому ринку, так і європейським борошномельним компаніям (наприклад, з урахуванням нотації на зернових біржах).
Стійке виробництво зерна є стратегічно важливим для економіки та продовольчої безпеки. Адже зерно є основою формування вартості в багаторівневому ланцюгу вітчизняного АПК й однією з найбільших за обсягами надходжень від експорту товарних позицій.
Зміни клімату, результати яких вже помітні впродовж останніх років, зокрема, підвищення середньої річної температури повітря, посуха та відсутність тривалої холодної зими, впливають на діяльність багатьох живих організмів, у тому числі на складських шкідників. Цикли їхнього розвитку та їх кількість змінюються, відповідно, змінюється рівень загрози сільськогосподарській продукції на складах, особливо зерну. Що варто знати про одного з найпоширеніших шкідників, який активується під час теплої зими, — малого борошняного хрущака?
Зерно залишається одним зі стратегічно важливих сегментів мейнстріму світового агропродовольчого ринку, що забезпечує не лише продовольчу безпеку, але і є також стабільним джерелом доходів для фермерських господарств у багатьох країнах.
Однією із найгостріших проблем в агробізнесі є втрати врожаю під час транспортування. Наприклад, у разі перевезення насіння соняшнику залізницею втрати можуть сягати 220 грн/т, а в автотранспортних перевезеннях — 185 грн/т. Крім того, 1,5% зерна у вигляді надлишку може залишатися на елеваторі або на зерновому терміналі.
Підтримання помірної температури зерна в металевому сховищі дає змогу уникнути ризику втрати частини маси внаслідок процесів обміну та дії плісняви і комах-шкідників.
Природно-кліматичні умови та родючі землі України сприяють вирощуванню всіх зернових культур і дозволяють отримувати високоякісне продовольче зерно в обсягах, достатніх для забезпечення внутрішніх потреб і формування експортного потенціалу.
Урожайність сільськогосподарських культур залежить не тільки від рівня агротехніки на полі, а й від правильно підібраних сортів, їх ознак і властивостей. Проте потенційні можливості сорту можуть бути реалізовані лише за високої якості насіння – чистосортності, схожості, стійкості до ураження хворобами і шкідниками. Власне, правильно оброблене насіння може сприяти суттєвому збільшенню врожаїв.