Україну здавна величали житницею Європи, а нині — навіть світу. Що характерно: саме житницею — від слова жити. Саме ця культура ще донедавна відігравала велику роль у нашому сільськогосподарському виробництві. Але потім вона, здавалося б, безповоротно перейшло в ранг вузьконішевих культур. Проте нинішня ситуація спонукає поглянути на призабуте жито ширше.

Шкідливість твердої сажки зумовлюється як утворенням спорової маси замість зерна (відкриті втрати), так і зниженням схожості і зрідженням посівів внаслідок відмирання заражених рослин (приховані недобори урожаю). У статті надано науково обґрунтовані рекомендації щодо покращення ситуації на полі.

Чомусь увагу до такої культури, як жито, в Україні незаслужено було зведено практично нанівець. Тим часом у Європі, приміром, жито масово вирощують й експортують за межі своїх країн. То чи є перспектива у вирощуванні цієї культури в Україні?

Зерновий клин України становить приблизно 15–15,5 млн га (55–57%) у структурі посівних площ, з них під ярі зернові культури щорічно відводиться 7,0–7,5 млн га.

Враховуючи основні агротехнічні моменти, можна отримати якісний урожай жита.