Модельний ряд машинерії для агропромислового комплексу не бариться поповнюватися новинками, що вражають ефективністю і чарують елегантністю рішень. Чимало інноваційних розробок застосовують для тваринництва й молочної галузі, де зазвичай було багато ручної та брудної праці.
Одним із найперших і важливим кроком у перетворенні одноосібного свого власного скотарства в конкуренту спроможну структуру в умовах ринку є налагодження селекційно-племінної роботи у своїй домашній молочній фермі. Це означає, що корови мають бути не лише високопродуктивними, а й мати якомога глибшу селекційну «біографію» із зазначенням рівня продуктивності її предків в їх породної приналежності — своєрідний паспорт (обліково-селекційну картку).
Створення міцної кормової бази є однією із найважливіших умов розвитку тваринництва, адже якість кормів суттєво впливає на рівень продуктивності тварин і рівень їх витрат. Правові й організаційні засади гарантування безпечності кормів у процесі їх виробництва, обігу та використання врегульовані спеціальним Законом України «Про безпечність та гігієну кормів» від 21 грудня 2017 року. Відповідно до зазначеного закону кормом визнається будь-яка речовина або продукт, включно з кормовими добавками, перероблені, частково перероблені чи не перероблені, призначені для годування тварин.
В українському агрокомплексі намітився загальний перехід від виробництва сировини до постачання готового продукту. Не оминув цей тренд і сферу кормовиробництва.
Насіння сої є цінною сировиною для виробництва шротів і макухи, які містять протеїну на рівні 42–50%, жиру — 1,8–7,0%. Зрозуміло, що під час його переробки поживні речовини перерозподіляються. Тому перш ніж прийняти рішення про виробництво шроту чи макухи, потрібно вивчити хімічний склад насіння сої, яку планують для цього використовувати.
Висока продуктивність тварин, ефективне використання кормів, збільшення виробництва продукції тваринництва і зниження її собівартості можуть бути забезпечені на основі науково обґрунтованої системи годівлі.
Собівартість необхідної кількості кормів тим вища, чим більша частка кормових буряків у раціоні. Так, за кількості їх у раціоні дійних корів 25 кг/добу собівартість кормів на період 230 днів є найвищою. Вихід сіна з одиниці площі є найнижчим серед усіх видів кормів.