soniashnyk

Як фермери купуватимуть землю?

Як фермери купуватимуть землю?

/ Експертна думка / Понеділок, 30 вересня 2019 15:04

Відміна мораторію на купівлю й продаж землі можлива ще цього року. Депутати правлячої партії «Слуга народу», яка має переважну більшість у новому складі парламенту України, повідомляють, що закон про обіг землі сільськогосподарського призначення — ключ до зняття мораторію на її купівлю-продаж — оприлюднять вже от-от восени.

Український народ давно показав, чого він прагне: ще 2001 року Верховною Радою було прийнято Земельний кодекс із чіткою фіксацією ринкового права на землю. Та лобістські групи в українській владі кілька разів протягували земельний мораторій.

Приватизацію землі довгий час штучно стримували, аби мати в ужитку дешевий і нібито «нічий» засіб виробництва. Давно вже зрозуміло, що мораторій створює несприятливий вплив на життя країни, є суттєвою перешкодою для економічного розвитку держави. Тому однією, може, з найбільш важливих економічних реформ, яку проголосив Президент Володимир Зеленський, має стати відкриття ринку землі.

Новостворене Міністерство розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства вже оголосило, що має 35 сценаріїв запровадження земельного ринку. Вибір між ними йде за двома основними критеріями. Перший — бажання досягти економічного зростання для усієї країни. Другий — найбільш справедливий розподіл наслідків цього зростання між усіма громадянами. Ринок землі повинен також не суперечити суспільно значимим ідеям і практиці сталого розвитку, тобто сприяти поліпшенню якості ґрунтів, зниженню викидів в атмосферу вуглецю, збереженню водних і лісових ресурсів.

Нині помітно пожвавилися обговорення щодо найбільш оптимальної і безболісної моделі відкриття земельного ринку в Україні. Найпомітніші з дискусій, мабуть, ті, що організовує Громадська коаліція за скасування земельного мораторію. До її складу нині входить 52 організації. Серед них — представники аграрного бізнесу, фінансових та громадських структур, правозахисники, представники ЗМІ та інші. Зокрема, 5 вересня відбулася ініційована цією коаліцією панельна дискусія: «Як має фінансуватися ринок землі, щоб доступ до кредитування отримали всі зацікавлені?».

18 409 18

Як ми маємо діяти для того, щоб обрана суспільством модель ринку землі була вигідна максимальній кількості її учасникам? Різні моделі лібералізації ринку землі призведуть, згідно з підрахунками експертів, до прискорення зростання економіки України від 0,5% до 3% щороку. Як працюють кредитні інституції для фермерів в інших країнах, і як це може запрацювати в Україні? Ми почули детальну розповідь від Ваге Варданяна, провідного спеціаліста фінансового сектору Світового банку зі справ України, Білорусі й Молдови.

Потреба українських фермерів у коштах на купівлю землі може виявитися дуже високою, вважає президент Аграрного союзу України Геннадій Новіков. «Близько 6–10% власників землі готові чи думають про продаж землі, — сказав він. — Це близько 2,7 млн га землі чи, орієнтуючись на чинну нормативно-грошову оцінку, $2,7 млрд».

Міністр фінансів України Оксана Маркарова поділилася своїм баченням проблеми: «Ми розуміємо: ті кредити, які зараз можуть запропонувати на ринку українські комерційні банки, є занадто дорогими. Перед нами стоїть завдання: як зробити їх дешевшими і більш довготривалими? Ми опрацьовуємо програми компенсації кредитної ставки. Наша головна задача — забезпечити швидкий доступ малого фермера до грошей, щоб навіть найдрібніші з них могли купити землю». Але це буде, додала представниця Уряду, подарунком від держави.

Бо суть проблеми ось у чому. Аграрії хочуть отримати довгі дешеві гроші, справедливу (тобто невисоку) ціну на землю і гарантії того, що її за жодних умов у них не відберуть. Побажання дещо утопічні. Не варто забувати, що будь-який ринок — це ризик. Це конкуренція, змагання ідей і цін. Але якщо не давати можливість підприємливим людям виявляти ініціативу, ризикуючи грошима й майном, тоді в суспільстві не буде стимулів до продуктивної праці. Тому ніхто не вироблятиме продукцію і не надаватиме послуги — це ми проходили в СРСР, а зараз спостерігаємо у Венесуелі.

Під час дискусії учасники коаліції, фермери, фінансисти обговорювали наступні питання:

  • Які кредитні інструменти для фермерів та інших учасників земельного ринку могли б забезпечити швидкий і нескладний доступ до кредитів для вітчизняного малого й середнього агробізнесу?
  • Як слід діяти, щоб агровиробники, які раніше не могли отримати кредити, тепер мали таку можливість?
  • Як викорінити чи суттєво зменшити корупційні відкати під час надання державної підтримки агровиробникам?
  • Якими взагалі повинні бути оптимальні характеристики (дизайн) доброякісного ринку землі?

 

Новообрана Верховна Рада й Уряд мають розв’язати і відрегулювати ще чимало непростих питань. Услід за депутатським і чиновницький корпус нині стрімко оновлюється. Взагалі мета земельної реформи, як вважають учасники коаліції за скасування мораторію, — не лише задовольнити фермерів і агровиробників, а й збільшити продуктивність сільськогосподарського сектору України і всієї нашої економіки.

 

18 409 19 1

Міністр фінансів України Оксана Маркарова і Сату Кахконен, директор Світового банку у Білорусі, Молдові та Україні

 

Проблема ще й у тому, що добре сільське господарство — це соціально орієнтований бізнес. В Україні до 35% населення живе у селах, де немає іншої роботи, крім агровиробництва.

При тому усім зрозуміло, що доступне кредитування для учасників ринку — ключовий пункт земельних відносин. Кредитування під 25–30%, яке маємо на сьогодні, гальмує бізнес, нівелює розумні прибутки від виробничої діяльності. Кошти звідки беруться? Якщо це не свої, зароблені, то від банків. Чому ж вони якщо й дають кредити, то під такі захмарні відсотки? Бо бояться ризиків для бізнесу, які демонструє українська реальність — зокрема, й заморожений ринок землі. Однак їх готові взяти на себе держава й Світовий банк, створивши агенцію, яка компенсуватиме відсотки за кредитами, зробить їх мінімальними. І тепер банкіри кажуть, що за умови підтримки Світового банку вони готові рухатися далі й охочіше кредитувати аграріїв.

Про це дискутували фінансист Національного банку України Віталій Ваврищук, президент Аграрного союзу України Геннадій Новіков, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко тощо. Сходилися на тому, що якщо знайти шлях до здешевлення кредитів, у тому числі й на купівлю додаткової землі, це зробить державну підтримку фермерства більш ефективною.

Земельний Кодекс, позбавлений пут і ланцюгів мораторію, усуне обмеження доступу на ринок землі для ефективних фермерів. Якщо кількість непотрібних бюрократичних ланцюгів на цьому ринку звести до мінімуму й запровадити дієві фінансові інструменти підтримки малих сільгоспвиробників, можна буде досягти зростання валового національного продукту додатково на понад 3% щорічно.

 

Коментарі

18 409 19 4Дмитро ГЛИНСЬКИЙкоординатор проектного офісуНаціональної Асоціації банків України

— Ще два роки тому у банків було достатньо ліквідності. Але просто видавати гроші без належної оцінки ризиків неприпустимо. Саме великі ризики в аграрній сфері стали найбільшим стоп-фактором для банків. На сьогодні українські банківські установи працюють із короткими кредитами для сільгоспвиробників. Фінансування придбання землі — це інший аспект бізнесу. Це вкладення не у прибуток, а у зменшення ризиків агробізнесу взагалі. Банки проробляють технології щодо кредитування малого фермера. І підтримка з боку інституціонального європейського банку зменшує ці ризики.

 

18 409 19 2Віталій ВАВРИЩУКдиректор департаменту фінансової стабільності Національного банку України

— Національний Банк України вітає ініціативу впровадження ринку землі. Ми завжди були великими прихильниками цієї ідеї. Звичайно, нам потрібно дочекатися ясності з приводу його дизайну. Банківський сектор із задоволенням працює з аграрними компаніями. Це найбільш бажані позичальники, вони дисципліновані, свідомі. Також вітаємо залучення міжнародних фінансових організацій задля допомоги українським аграріям. Ми цілком усвідомлюємо, що першочергової підтримки потребуватиме малий аграрний бізнес. Однозначно нам потрібно буде допомагати невеличким фермерам, щоб вони могли придбати землю. Ми готові будемо відкоригувати наші регуляції задля зниження кредитних ризиків для фермерства.

 

18 409 19 3Сату КАХКОНЕНдиректор Світового банку у Білорусі, Молдові та Україні

— Разом з українським Урядом Світовий банк працював над дизайном відкриття ринку землі. Наша команда спілкувалася з усіма аграріями: великими, середніми, дрібними. Також ми говорили з банками. Великі й середні фермери в Україні в цілому мають доступ до коштів. За них ми не так переживаємо. Наше головне питання: як дати шанс купити землю саме малим фермерам? І також забезпечити їм доступ до недорогого фінансування на купівлю техніки, насіння, добрив тощо. Великі гроші на купівлю землі не можуть прийти від Уряду чи міжнародних фінансових інституцій, а лише від приватного бізнесу через комерційні банки. Українські банківські установи поки що не були готові приязно вітати малого фермера. Та ми працювали з ними також над тим, як ввести додаткове фінансування на купівлю земель. Тож допомагатимемо малим фермерам суттєво компенсувати відсотки за банківським кредитом.

І бачимо: щойно мораторій буде скасований, банки з готовністю вступлять у цю сферу. За приблизними розрахунками, на компенсацію відсотків потрібно буде $500 млн на найближчі 5 років, аби ринок землі стартував. Гроші повинні надаватися тому, хто сам працює на землі, вирощує щось і займається переробкою. В ідеальному випадку згаданими коштами мала б розпоряджатися державна структура — скажімо, новостворена Агенція часткового гарантування відсотків за комерційними кредитами для фермерів.

 

Віктор БОРЗНЕНКО, Ігор ПЕТРЕНКО
спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

 

 06 квітня 2020
Цьогоріч в Україні заплановано засіяти на 40 тис. га більше площ під гречкою, що на 40% більше, ніж минулоріч і достатньо, щоб закрити питання дефіциту гречки у країні.
Цьогоріч в Україні заплановано засіяти на 40 тис. га більше площ під гречкою, що на 40% більше, ніж минулоріч і достатньо, щоб закрити питання дефіциту гречки у країні.
06 квітня 2020
 06 квітня 2020
За даними тижневого моніторингу закупівельних цін на свинину, за підсумками першого тижня квітня середньоринкова позначка послабилась на 6,8%, зупинившись на рівні 46,8 грн за кг. 
За даними тижневого моніторингу закупівельних цін на свинину, за підсумками першого тижня квітня середньоринкова позначка послабилась на 6,8%, зупинившись на рівні 46,8 грн за кг. 
06 квітня 2020
 06 квітня 2020
У 2019/20 маркетинговому році, згідно з аналізом прогнозу FAO-AMIS, пропозиція зерна кукурудзи у світі зросте лише на 0,65%, а початкові запаси очікує скорочення на 2,13%.
У 2019/20 маркетинговому році, згідно з аналізом прогнозу FAO-AMIS, пропозиція зерна кукурудзи у світі зросте лише на 0,65%, а початкові запаси очікує скорочення на 2,13%.
06 квітня 2020
 06 квітня 2020
Україна та Південна Корея мають намір посилити співпрацю в аграрному секторі, зокрема, збільшити товарообіг між країнами.
Україна та Південна Корея мають намір посилити співпрацю в аграрному секторі, зокрема, збільшити товарообіг між країнами.
06 квітня 2020
 06 квітня 2020
У березні індекс цін на продовольчі товари ФАО порівняно лютим знизився на 4,3% до 172,2 п. Динаміку цін наразі визначають не пропозиції, а попит на товари, зменшення якого погіршує економічні перспективи.
У березні індекс цін на продовольчі товари ФАО порівняно лютим знизився на 4,3% до 172,2 п. Динаміку цін наразі визначають не пропозиції, а попит на товари, зменшення якого погіршує економічні перспективи.
06 квітня 2020
 06 квітня 2020
Цього року озимі на полях відновили вегетацію достатньо рано – ще наприкінці лютого, відтак це рослини мають менший ризик зазнати весняної посухи.
Цього року озимі на полях відновили вегетацію достатньо рано – ще наприкінці лютого, відтак це рослини мають менший ризик зазнати весняної посухи.
06 квітня 2020

Please publish modules in offcanvas position.