Українська земля: продавати не можна орендувати

Українська земля: продавати не можна орендувати

/ Експертна думка / Понеділок, 27 січня 2020 14:54

За останній період було чимало обговорень про ринок землі концептуально, велися діалоги між владою та бізнесом. Пропонуємо короткий лікбез – «Ринок землі у питаннях та відповідях».

 

  • Який буде механізм продажу землі?

Роман Лещенко, уповноважений Президента з питань землі: Якщо селянин прийме для себе рішення відчужити таку землю, то це може бути лише в правовій площині з дотриманням трьох ключових моментів.

Перше: такі угоди здійснюються лише нотаріально.

Друге: вони можу бути здійснені за ціною не менше нормативно-правової оцінки землі, яка буде на момент відчуження.

І третє: якщо земельна ділянка обтяжена договором оренди, то продавець спочатку може її продати лише особі, яка її орендує — це так зване переважне право оренди. Якщо між собою селянин та орендар не домовляться за ціною, лише тоді така особа має право продати земельну ділянку третім особам. Але тільки офіційно, в безготівковому перерахунку на банківський рахунок такої особи, тобто виключно прозоро, зі сплатою усіх відповідних податків, зборів, інших обов’язкових платежів.

 

01 02 416 417 73 1

Роман Лещенко, уповноважений президента з питань землі

 

І ці всі процеси будуть детально виписані на рівні закону та підзаконних актів. Якогось розпродажу, про який постійно говорять, кому завгодно, за готівку тощо не буде. І це буде не договір емфітевзису, міни, дарування, ренти, заповіту або ще якісь незрозумілі юридичні конструкції сумнівного типу. Йтиметься виключно про договір купівлі-продажу з переходом права власності. Людина, яка володіє, користується, розпоряджається, передає всі три правомочності іншій особі.

 

  • Як формуватиметься ціна за гектар?

Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України: У законопроекті №2178-10 передбачено по всіх землях, наданих у користування для цілей фермерства, можливість їх викупити в розстрочку протягом 10 років за нормативно-грошовою оцінкою, а не за ринковою ціною. На спадкоємців передбачено поширити цю норму. Але якщо вже оформлена комунальна власність на землю, тоді питання треба розглядати на рівні громади. Остання мала б йти на компроміс у таких питаннях.

 

  • Як впливатиме ринкова ціна землі на нормативно-грошову оцінку? Як буде захищений виробник у разі збільшення орендної плати?

Тарас Висоцький: Нормативно-грошова оцінка землі не пов’язана з її ринковою ціною. Ціна оренди зростає попри те, що нормативно-грошова оцінка не збільшувалася уже п’ять років. Якраз ринок регулює вартість оренди. Нормативно-грошова оцінка не є досконалим інструментом. Зараз Держгеокадастр напрацьовує законопроект про оцінку земель як таку, що змінить сам підхід, він буде більш відповідати реальним ринковим умовам і надходженню податків до органів місцевого самоврядування. Вартість оренди буде зростати, поки не вирівняється із дохідністю на гектар.

Денис Башлик, очільник Держгеокадастру: Зміна формування нормативно-грошової оцінки не дуже впливатиме на ринкову ціну землі. Оцінка землі має бути одна — ринкова, не повинно бути нормативно-грошової, експертної, економічної, бонітування тощо. Ми зараз напрацьовуємо відповідний законопроект. Думаю, на початку нового року його опублікуємо для обговорення. Для нас важливо почути не тільки думку держави, але й думки всіх стікхолдерів земельного процесу. Варто нагадати, що із самого початку нормативно-грошову оцінку було запроваджено як базу для оподаткування. Поки що, за відсутності ринку землі, вона служить таким індикативом — попередньою, приблизною ціною.

 

  • Чи є якісь компроміси навколо найбільш болючих питань — концентрації та іноземців?

Роман Лещенко: Згідно з даними Інституту аграрної економіки та Укрстату, три чверті аграрного ВВП нашої країни формує малий і середній товаровиробник (від 1 до 10 тис. га). У той же час у нас є великі агрокомпанії, які формують другу чверть аграрного ВВП. З точки зору диверсифікації, вони рознесені в різних площинах.

Якщо ми говоримо про малий та середній бізнес, то це такі пріоритетні речі, як рослинництво, тваринництво, овочівництво, садівництво. Це створення робочих місць на місцях. Потужні агрокомпанії роблять дуже великі інвестиції в елеваторні потужності, портову інфраструктуру, залізничне сполучення, у такі інвестиційно-ємні ресурси, як річковий транспорт, залізничні вагони та тепловози. Малим і середнім виробникам без кооперації та належної самоорганізації робити їх важко.

 

  • Фермери побоюються, що відкриття ринку землі знизить їхні шанси бути його активними учасниками. Основний ризик, на їхню думку, — це відкриття ринку для юридичних осіб і масове скуповування землі агрохолдингами. Як буде захищено малий і середній бізнес?

Тимофій Милованов, міністр економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства: Головна ідея юридичної особи полягає у тому, щоб наростити масштаб бізнесу. Уявіть собі українську економіку без юридичних осіб. У нас би не було супермаркетів, «Убера», метро — не було би нічого. Тому що для розвитку потрібна акумуляція капіталу.

Капітал надається юридичній особі, тому що фізична не хоче на себе брати його багато. Тільки юридична особа може стати боржником і сказати «до побачення». Обмеження для юридичних осіб — це крок назад, у середньовіччя. Це призведе до того, що покупці землі не зможуть акумулювати достатньо грошей, тому що ніхто не дасть фізичній особі великих коштів. Вони не зможуть акумулювати достатньо грошей для інвестиції у переробку — найголовніше, що потрібно суспільству, щоб наростити додану вартість. Тому це дуже погана ідея.

Але питання важливе — яким чином захистити того, хто не має рівного доступу до капіталу? Люди виступають проти того, що той, у кого багато готівки, прийде й викупить землю, а їх буде позбавлено можливості брати участь у ринку. Тут держава має зіграти важливу роль — фінансувати малого фермера.

У Грузії, наприклад, покупцеві землі давали дисконт, якщо він живе в громаді. Він отримував 50% дисконту й ставав власником, а після цього другу половину вартості землі виплачував п’ять років. Такі схеми можна обговорювати. Тут головне, щоб не побудувати додаткову можливість для корупції. Тому ці речі мають бути дуже прозорими. Зараз у законопроекті є вимога, щоб розпорядження громади землею було прозорим — наприклад, через електронні аукціони як для оренди, так і для продажу землі.

 

01 02 416 417 74 1

Тимофій Милованов, міністр економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства

 

Ми хочемо, щоб в Україні було багато дрібних і середніх землевласників. Але для розвитку потрібні капітали, зібрати які може лише юридична особа. Однак як нам захистити малого фермера? Це має зробити держава.

 

  • Як у законопроекті залучатимуть місцеві громади, які здійснюватимуть контроль землекористування? Як у Японії та Польщі, наприклад, конкурентним фактором є не ціна, яку готовий сплатити покупець, а його бізнес-план та відповідність інтересам громади і держави.

Роман Лещенко: Законопроектом №2194 у нас це питання буде врегульовано. Земельна реформа тісно пов’язана з реформою децентралізації. Ми не можемо говорити про децентралізацію та ефективне функціонування громад без передачі земель поза межами населеного пункту в їхнє відання. І вони повинні мати право розпоряджатися ними та наповнювати місцеві бюджети. Ми в цьому їм будемо допомагати шляхом ефективного оподаткування. Йдеться про оподаткування кожного гектара української землі незалежно від організаційно-правової форми, від того, хто працює на ній та від виду користування нею.

Ми передамо відповідні повноваження на місця й надамо повноваження контролю громадам. В екологічній сфері буде забезпечено відповідний супровід Держекоінспекції, а в частині, що стосується кадастру, відповідних геоданих та інших сервісних функцій, допомагати громаді буде Держгеокадастр. Це відомство втратить право розпорядження,і не буде чиновник у Києві чи Вінниці розпоряджатись державними землями в конкретній громаді. Це один з елементів боротьби з тими метастазами корупційними, які фактично за ці роки призвели до того, що ми втратили мільйони гектарів української землі, які виведені були з державної у приватну власність через різного роду схеми. Громада повинна стати повноцінним власником.

У нас іде дискусія з приводу того, що громада, отримавши землю, може лише здавати її в оренду чи продавати трьома чвертями своїх депутатів у відповідній громаді й не більше, ніж по 20 га відповідними лотами. Ми зацікавлені в тому, щоб громади були конкурентними та наповнювали місцеві бюджети, в тому числі через земельний і податок із доходів фізичних осіб.

 

  • Які фінасові інструменти будуть впроваджені з боку держави для купівлі земельних ділянок?

Тимофій Милованов: Я вважаю, що нам потрібно вже перейти до цивілізованого ринку землі, коли зрозуміло, хто є власником, а хто є інвестором. Власники землі зацікавлені в її довгостроковому розвитку. Коли говориш із фермерами, які мають по 900-2000 га, вони хотіли б викупити землю, та їх цікавить, чи будуть у них гроші. Тому важливо, щоб під час реформи були надані фінансові інструменти.

Поки що ми плануємо надавати фінансові інструменти для власників до 500 га. Буде два інструменти, як мінімум. Перший — страхування кредитів, виданих на землю. Це означає, що фермер або компанія, які відповідають конкретним критеріям, можуть отримати фінансування. Ці критерії буде прописано найближчим часом. Ми створимо відповідні реєстри. Ті, хто в цих реєстрах, зможуть претендувати на страхування.

Страхування кредитів дає банкам можливість надавати їх, навіть якщо немає у людей кредитної історії. Це важливий інструмент, тому що багато виробників працюють у готівці та не можуть показати свою бізнес-модель.

Другим інструментом буде компенсація відсоткової ставки або частково тіла кредиту на рівні облікової ставки на час надання кредитів. Сьогодні облікова ставка сягає 13,5%. Тому ми очікуємо, що фактична вартість кредиту буде від 3 до 5%. Всю іншу частину компенсуємо. Будуть і інші інструменти фінансування.

01 02 416 417 73 2

Тарас Висоцький: Зараз розмір фонду гарантування кредитів становить 240 млн грн, а має зрости до 249 млрд грн.

Наразі є програма компенсації вартості відсотків за залученими кредитами. Цього року було розширено обсяг її фінансування до пів-мільярда гривень. Вже приймаються заявки, і люди можуть, беручи кредити, сплачувати відсотки та отримувати компенсацію. Єдине, над чим ми ще працюємо, то це пакет документів. Зараз є обласна комісія, потім передача сюди. А ми зробимо єдиний реєстр аграрних підприємств. Все це можна буде робити через кабінет заявника легко та швидко. Відповідно до вимог і побажань аграрних підприємств і фермерів державну допомогу надалі буде розширено.

Ми зараз обговорюємо ще один інструмент. На регіональних семінарах звучала ідея про активніше долучення держави. Йдеться про варіант тристороннього договору. Коли власник земельної ділянки хоче продати, а орендар, який має переважне право, не може купити через певні обставини, наприклад, обмеження доступу іноземців або досягнення критерію стосовно концентрації — можна було б укласти тристоронній договір за участі держави (на кшталт державного земельного фонду), за яким ця земля переходила би в довгострокову оренду до 50 років чинного користувача з виплатою відразу вартості.

 

  • За відкриття земельного ринку виникає ризик прихованого відчуження землі за сірими схемами. Чи передбачено реформою якийсь захист від цього?

Тимофій Милованов: Усі знають, усі розуміють, що тіньовий ринок землі існує. З 2001 року 700 тис. га земель вивели з державної власності в рамках закону. Тому ці схеми завжди будуть.

Наприкінці 90-х років у підпорядкування державних підприємств було 1,5 млн га землі. А зараз за результатами інвентаризації ми очікуємо, що буде 600-700 тис. га. Це означає, що половина землі держпідприємств зникла. Але вона не зникає, а виділяється у користування, це робиться в рамках закону. Потім змінюється цільове призначення, щось там будується тощо. Поки ми тут чекаємо, що ринок буде, ті, хто має доступ до влади, дерибанять активи. Це повинно зупинитись.

Єдиний шлях вирішити це питання — це прозорість і контроль землі на рівні громади. Вона має слідкувати за тим, що робиться із нею. Якщо ж громада не стежить за своєю землею, то це вже її проблема. Люди повинні вибирати обережно своїх політиків на місцях.

Я вірю, що відкритість ринку вирішить проблему з корупцією навколо землі.

 

  • Яким чином у разі відкриття ринку землі будуть захищені інвестиції та права власників на багаторічні насадження (сади, виноградники)?

Тарас Висоцький: У Законі №2194 буде передбачено прямі компенсації за всі інвестиції, вкладені в багаторічні насадження у рамках користування земельною ділянкою.

Також буде зафіксовано довгостроковий механізм оренди. Зараз основний ризик у тому, що договір оренди завершується, вкладені інвестиції значно перевищують вартість ділянки, й договір може не бути продовженим. У цьому Законі чітко прописаний механізм компенсації у разі порушення власником ділянки умов довгострокового договору оренди під багаторічні насадження.

01 02 416 417 74 2

 

  • Чи спрощується у новому Законі передача паю у спадщину за життя пайовика?

Тарас Висоцький: До 1 січня 2024 року пайовику або його спадкоємцям треба оформити права на невитребуваний пай або на неуспадковану спадщину — така норма залишається у законопроекті. Процес прийняття земельної спадщини в Законі №2194 буде значно спрощений, не потрібно буде проходити 5-6 погоджувальних процедур. Залишиться єдина — перевірка документації землеустрою. Не треба буде отримувати дозвіл, його погодження, потім експертизу проводити.

 

  • Чи є термін відчуження земельної ділянки, протягом якого її не можна продати або здати в оренду? Чи можна купити 20 тис. га землі та завтра здавати її в оренду?

Тарас Висоцький: Для обмеження спекуляцій із землею розглядаються такі радикальні методи, як заборона на повторне відчуження протягом семи років або оподаткування відчуження на рівні від 20 до 100% вартості земель, якщо відчуження відбувається раніше ніж протягом трьох років. Певні критерії, які обмежуватимуть перепродаж земельних ділянок, будуть запроваджені. Щодо оренди — жодних немає.

Стосовно перепродажу землі обмеження будуть. Як гарантувати, щоб власник землі безпосередньо займався сільськогосподарським виробництвом, а не скуповував землю для передач і в оренду? Є певні дискусії щодо того, щоб покупець мав відповідну освіту. Зараз така вимога не працює. І проживання на сільській території може створити прецеденти прописки. Виходячи з того, що обробіток є найбільш прибутковим, вдвічі більш прибутковим, ніж орендна плата, власник має бути максимально зацікавленим обробляти. Але сама ідея для роздумів цікава.

З нашої точки зору, має бути цільове використання, тобто земельна ділянка повинна використовуватися для сільськогосподарського виробництва. Мають бути однозначно сплачені всі податки. І на наш погляд, не принципово, хто буде це робити. Зараз 90% агровиробництва побудовано на оренді. І ми бачимо, що це функціонує із гарними результатами. Оренду не варто обмежувати. Але це буде критерієм, який стримуватиме інвестиції.

 

КОМЕНТАРІ ПРО РИНОК ЗЕМЛІ

01 02 416 417 75 1Олександр ПАНАСЮК, головний спеціаліст земельного відділу агрохолдингу «Агрейн»

— Нерідко до нас приходять селяни й пропонують купити їхній пай. Компанія почала брати на облік ці пропозиції. Ми хочемо зрозуміти, скільки ж гектарів зможемо придбати відразу після зняття мораторію? Маємо, наприклад, підрозділ в одному селі Вовчанського району на Харківщині, на кордоні з Росією. Туди взимку по снігу інколи не може доїхати навіть повнопривідний позашляховик. Звідти молодші люди виїжджають у найближчі міста. Так-от, ми там зафіксували 80 пропозицій від пайовиків, які записалися, як вони самі кажуть, «на продаж землі». Однак охочих на загал не так уже й багато: приблизно 10%. Натомість останні роки ми бачимо високу динаміку підняття орендної плати. Це пов’язано із соціальними чинниками… Скажу, що ринок землі нині в різних формах фактично вже існує. Але дехто з фермерів обробляє значну частину земель у тіні. Чому? Бо так вони є більш конкурентоспроможними з великими холдингами, які працюють прозоро.

 

01 02 416 417 75 4Алішер ТЯЖИН, перший заступник генерального директора холдингу «Кусто Агро» (Kusto Agro)

— Філософія нашої компанії полягає у тому, що земля, у принципі, нікому належати не може. Вона існувала за мільйон років до нас і буде існувати після. Але до відміни мораторію ми готові. Думаємо, що важлива позиція держави, яка повинна хеджувати ризики такого ринку для інвесторів, хліборобів, власників — для усіх. І правильно вибудувати систему купівлі-продажу. Якщо ринок землі не відкриють, чи компаніям з іноземними інвестиціями (як наша) не дадуть доступ до купівлі, то для нас нічого принципово не зміниться. Ми просто повернемося до базового сценарію, за яким працюємо вже сім років, тобто оренда. Ми продовжимо обробляти землю, орендуючи її, й будучи так само соціально орієнтованими, як і зараз. Сьогодні будь-який пайовик добре бачить свою вигоду. Вони вміють користуватися Інтернетом і рахувати гроші. Не кожен побіжить продавати пай, якщо побачить перевагу в оренді. Ми орендуємо паї на 10-15 років, підтримуємо інфраструктуру села. Всі наші зобовʼязання стосовно польових компаній та пайовиків залишаться у силі. А якщо іноземцям буде дано доступ до купівлі, ми теж не проти. Але що таке іноземці? Є чимало абсолютно українських компаній, які знаходяться «у тіні»: обробляють землю незаконним шляхом. Є «сірі» фермери, які не платять податки. Ми ж — абсолютно прозорі. Ми — теж українська компанія: тут платимо всі податки, даємо людям роботу, покращуємо інфраструктуру сіл. Будуємо дороги, дитячі майданчики, церкви. Бізнес є бізнес, він любить звіт із позитивними цифрами. Але ми тримаємо соціальну орієнтацію. Чому? Тому що розуміємо: наш головний актив — земля та люди. І не тільки пайовики.

 

01 02 416 417 75 5Лілія ТІМАКІНА, директорка з юридичних питань агрохолдингу «Астарта-Київ»

— Ми проводили опитування у людей на селі, серед яких було чимало наших пайовиків. Запитували в них: чи хочете ви набути право продавати і купувати землю? Більшість каже: так, хочемо, це добре! Далі питали: а чи хочете, щоби земля продавалася іноземцям? Ні — це погано, мовляв. І наступне наше питання було: а чи ви хочете, аби ваші землі купила конкретно «Астарта»? Так, кажуть, бо ми впевнені, що «Астарта» — це добре! Вони нас давно знають. Ми, звісно, вітчизняна компанія, створена за законодавством України. Але щодо власності — маємо 36 % українського капіталу, решта — це наші співвласники-іноземці.

 

 

01 02 416 417 75 3Денис БАШЛИК, голова Державної служби України з питань гео­дезії, картографії та кадастру

— Органи Держгеокадастру мають якісно обслуговувати всіх стейкхолдерів земельного процесу. Держгеокадастр завжди був архаїчним, забюрократизованим і, відверто кажучи, корумпованим. Зараз маємо надмірне регулювання — створені штучні процедури, які затягують процес оформлення земельних ділянок. Якщо просто поміняти чиновників — нічого не зміниться: прийдуть інші, може, навіть гірші. Тому ми принципово хочемо взагалі усунути контакти з чиновниками — зокрема, під час погодження проектів землеустрою. Ми маємо на меті максимально відкрити всю інформацію, яка є у земельному кадастрі. Держава не повинна заробляти на доступі до інформації. Публічна кадастрова карта буде відкритою, усі бази отримання інформації про землю ми поєднаємо в одну загальну. Документація про кожну земельну ділянку буде наявною в електрон­ному форматі. Є багато випадків (і причин цьому), коли ділянки накладалися одна на одну. Ми будемо це виправляти. І Держ­геокадастр не повинен розпоряджатися землями — це функція місцевих терито­ріальних громад. Земельні аукціони — це суто їхні повноваження.

 

01 02 416 417 75 2Роман ЛЕЩЕНКО, генеральний директор компанії «Агродар», уповноважений Президента України із земельних питань

— Щойно Верховна Рада прийняла закон про земельне антирейдерство. Три роки він лежав! Так усім «Україна боліла»… Вийшов до трибуни, красиво виступив, рідну матір згадав — йому аплодують. Що далі? Аргументи в наших опонентів закінчуються. Що мене турбує — це відсутність конструктивного діалогу. Кажуть: давайте створимо Земельний банк! Гаразд — подавайте законопроект, юридичне обґрунтування, фінансове… Де взяти ресурси на цей банк? До того ж у нас і так більше половини банківської системи належить державі. Ще один державний банк хай буде?

Про нас кажуть, що ми «протискуємо реформу», когось там «ламаємо через коліно», «протягаємо зняття мораторію». Колеги, відповім словами класика: розруха — в головах. Треба не профанацією займатися, не імітацією бурхливої діяльності, а активувати земельну реформу. Є проблема з власниками-іноземцями — люди не сприймають цієї ідеї. Але й іноземні компанії, які зараз є, навряд чи зникнуть. Давайте відверто: наявні договори оренди — довгострокові. Що ж, до 2020 року ми вийдемо на референдум із продажу землі іноземцям. Але Центрвиборчком хоче додати на референдум ще якісь питання, щоб зайві гроші не витрачати.

Досить уже бла-бла, крок вперед — крок назад… Є багато нюансів, які ми мусимо доопрацювати. Реформа — це система комплексних заходів. Іноді питають: чи не доведеться після відкриття ринку землі потім його знову «закривати»? Якщо ціна оренди буде зростати, відчуття власності зміцнюватися, прозорість кадастрових структур підвищуватиметься, повноваження територіальних громад щодо розпорядження землею зростатиме — то спробуйте тоді запропонувати: «А давайте повернемо назад мораторій!».

 

Підготував Марко Бугай

svidome

 23 листопада 2020
Портовий термінал EVT відвантажив перший мільйон тонн зернових на експорт з початку 2020/21 маркетинговогороку. Позначку досягли 19 листопада в ході навантаження суднової партії кукурудзи на Панамакс Aqua Lady.
Портовий термінал EVT відвантажив перший мільйон тонн зернових на експорт з початку 2020/21 маркетинговогороку. Позначку досягли 19 листопада в ході навантаження суднової партії кукурудзи на Панамакс Aqua Lady.
23 листопада 2020
 23 листопада 2020
Враховуючи рівень виробництва основних видів насіння олійних культур у 2020 році, а також складні погодні умови, асоціація «Укроліяпром» знизила оцінку урожаю насіння олійних культур у 2020/21 МР до 18,85 млн тонн проти 22,23 млн тонн у 2019/20 МР (-3,38 млн тонн).
Враховуючи рівень виробництва основних видів насіння олійних культур у 2020 році, а також складні погодні умови, асоціація «Укроліяпром» знизила оцінку урожаю насіння олійних культур у 2020/21 МР до 18,85 млн тонн проти 22,23 млн тонн у 2019/20 МР (-3,38 млн тонн).
23 листопада 2020
 23 листопада 2020
Вже з початку 2021 року ціни на готову молочну продукцію можуть зрости на 2,5-5% залежно від продуктової категорії.
Вже з початку 2021 року ціни на готову молочну продукцію можуть зрости на 2,5-5% залежно від продуктової категорії.
23 листопада 2020
 23 листопада 2020
За даними дослідження щодо значення лісосмуг в ОТГ, проведеного проектом «Лісосмуги життя» благодійного фонду Peli can live спільно із Асоціацією об'єднаних територіальних громад, більше 96% громад не мають актуальної документації для наявних лісосмуг.
За даними дослідження щодо значення лісосмуг в ОТГ, проведеного проектом «Лісосмуги життя» благодійного фонду Peli can live спільно із Асоціацією об'єднаних територіальних громад, більше 96% громад не мають актуальної документації для наявних лісосмуг.
23 листопада 2020
 23 листопада 2020
Після тривалого зменшення цін на свиней забійних кондицій в Україні прогнозується ріст котирувань. Поточного тижня (з 23 по 29 листопада) середня ціна живця становитиме від 42 до 43 грн за кілограм.
Після тривалого зменшення цін на свиней забійних кондицій в Україні прогнозується ріст котирувань. Поточного тижня (з 23 по 29 листопада) середня ціна живця становитиме від 42 до 43 грн за кілограм.
23 листопада 2020
 23 листопада 2020
В Україні хочуть «законсервувати» понад 500 тисяч га землі. До таких заходів хочуть залучити території, які відносяться до техногенно забруднених або ж до малопродуктивних ділянках ґрунту.
В Україні хочуть «законсервувати» понад 500 тисяч га землі. До таких заходів хочуть залучити території, які відносяться до техногенно забруднених або ж до малопродуктивних ділянках ґрунту.
23 листопада 2020

Please publish modules in offcanvas position.