Агропродукція з високою доданою вартістю: чому голландцям вигідно, а українцям — ні

Агропродукція з високою доданою вартістю: чому голландцям вигідно, а українцям — ні

/ Експертна думка / Середа, 26 лютого 2020 11:52

Запропонована розмова у вітчизняних бізнесменів, що займаються діяльністю в аграрному секторі економіки, може викликати іронічну посмішку: що можуть порадити люди — науковці, які самі працюють за ламані мідяки? Якщо ви такі розумні, щоб давати нам поради, то чого ви не багаті? А й справді. Які поради можуть дати вітчизняні науковці з агарної науки нашим успішним бізнесменам, що лише у 2019 році на експорті аграрної продукції заробили понад 19 млрд дол. США? Це лише загальна модель традиційного ходу думок людей бізнесу, що здійснюють торгові операції продукції вітчизняних полів. Ну що ж, скепсис може мати місце в житті, проте не все так однозначно, і в таких питаннях, де ви почуваєтеся як риба у воді і вважаєте себе, як мінімум, успішними професіоналами.

Безумовно, гроші мають дуже велике значення у житті, проте далеко не все. Вони не можуть бути головною метою життя людини. Це лише матеріальна його частина, а має бути ще й інша складова, яка не менш значима. Наприклад, лорд канцлер королівства Великобританії Томас Мор був людиною не бідною, проте людство пам’ятає його не через наявність у нього грошей, а за зовсім інші якості. Геній нашої землі, Володимир Іванович Вернадський ніколи не мав великих статків і став велетнем наукової думки світового рівня. Про багатство Т. Г. Шевченка не може бути й мови. Це проста людина, якій вдячний наш народ навіки.

Ділові люди полюбляють мати справу з цифрами і фактами, а не емоціями, тому спробуємо спілкуватися у звичному для них режимі. Нагадаємо кілька загальновідомих фактів. Найвагомішим гравцем і найбільшим експортером аграрної продукції у світі є США. Тут все і так зрозуміло. Країна формує чверть світового ВВП, має найпотужнішу у світі економіку. На другому місці стоїть Франція. Тут уже можливо щось порівнювати. За площею вона практично така ж як і Україна. Проте орних земель у Франції ще недавно було 19 млн га, а зараз вони виходять на 16 млн га. Де поділись три мільйони гектарів орних земель? Вони вже фактично виведені з обробітку і переведені у кілька інших категорій використання: багаторічні пасовища і кормові угіддя, лісонасадження і резервати дикої природи. А як же прибуток із таких земель? Валовий прибуток і обсяг експорту країни не зменшився, а, навпаки, зріс.

03 418 24 1

За рахунок чого? Найперше за рахунок оптимізації умов вегетації посівів на орних землях, що залишились у використанні. В результаті реалізації таких заходів французи майже зупинили активні ерозійні процеси своїх земель, покращили умови вегетації посівів і зберегли своє довкілля. Люди дбають про день завтрашній. Нескладно порахувати, що рівень розораності території Франції менший порівняно з нашою країною, як мінімум, удвічі.

У нас високі державні чиновники і бізнесмени часто заявляють: маємо велике багатство: в обробітку більш як 32 млн орних земель і з них понад 16 млн га — це чорноземи. Ми здатні нагодувати будь-кого. Можемо збирати щороку до 100 млн т зерна і його експортувати. Сам Бог дав нам такі землі. Країна має вагомі прибутки від аграрного експорту. Можливо, і так.

Експортери з прибутками, а більшість аграріїв не дуже. Проте це інше питання. Повернемось до французів. У них теж є чорноземи, однак їх небагато. У Франції є зона, сприятлива для ведення традиційного для нас землеробства. Це північ і захід країни. Південь Франції потребує зрошення, а це вже значні додаткові витрати. Виходить, що за площами чорноземів ми маємо велику перевагу перед французами. Проте у нас ще є інші орні землі за площею такі ж, як і всі орні землі Франції. Якщо порівняти показники рівня урожайності будь-якої із польових культур, то ми істотно поступаємось французам. З нашими неозорими площами посівів ми маємо, за найскромнішими підрахунками, як мінімум, не поступатися такій країні за обсягами і вартістю нашого аграрного експорту. Проте саме просте порівняння красномовно доводить, що це не так. Ми позаду. Наскільки далеко?

Читач це відчує сам у порівнянні навіть не з Францією, а з іншою країною, Голландією. Приведемо кілька фактів: за площею територія цієї країни у 14,5 раза менша нашої (її площа 41,5 тис. кв. км). Це за умов, що майже 40% цієї території у Голландії розміщена нижче рівня моря. Це площі, відвойовані у моря людьми, і перетворені на землі, що приносять прибуток. Не будемо уточнювати, які обсяги коштів і праці вкладено голландцями у таку титанічну роботу протягом багатьох століть. Нагадаю лише, що реалізація останнього національного проекту «Дельта» з 1958 по 1997 роки коштувала цій маленькій країні у 2,5 раза більше вартості побудови БАМу в СРСР. Ну а тапер варто назвати вартість голландського аграрного експорту. Для прикладу: у 2016 році він становив 69,7 млрд євро, а торік — більше 80 млрд євро. Як ілюстрація, одного лише знаменитого голландського сиру продано понад 695 тис. т.

03 418 22

Правомірно порівняти такі цифри з показниками вартості вітчизняного аграрного експорту, і наш рівень валютної виручки буде аж занадто скромним. Чому у них такі вагомі показники? Адже вся Голландія — це територія, яка дещо більша площі Київської області, у нас їх є аж 24. І ми всі гуртом, разом з нашими величезними і сучасними агрохолдингами на знаменитих чорноземах, не витягуємо навіть на чверть вартості аграрного експорту маленької країни.

Мені можуть заперечити: так у них умови благодатні, а у нас посухи. Це не зовсім так. У Голландії клімат помірно-морський. Опадів багато, проте тепла менше, ніж у нас. Це прохолодний і сирий клімат. Із просторів холодного Північного моря особливої благодаті чекати не доводиться. На осушеному морському дні, де є лише пустий солоний пісок, ще необхідно зробити сам ґрунт, а вже потім створити відповідний рівень його родючості та позбавитись від надлишку солі, і лише після цього можливо розраховувати на отримання урожаю.

Ми маємо опадів приблизно удвічі менше голландців. Проте і наявні опади в регіонах ми не вміємо та і не бажаємо використати на користь посівів навіть на 20% від величини їх надходження. Тому волога як прийшла, так і полетіла. Простіше кивати на посуху, ніж предметно займатись реальним заходами для накопичення, збереження і раціонального використання такого дефіцитного фактору, як волога на полях.

За рівень урожайності в Голландії я питання навіть не піднімаю. Це найбільш інтенсивне у світі аграрне виробництво. На території, яку доводиться відвойовувати у моря, голландці мають оптимальну структуру землекористування. Сільськогосподарські землі займають у них 60% території країни. У структурі сільськогосподарських угідь країни 50% площ — це пасовища, орні землі становлять 25% і сади — 4%.

Нам немає необхідності осушувати дно морів. Маємо площ орних земель достатньо. Поглянемо на нашу структуру території. Лісу у нас близько 16%, а у цивілізованих країнах ЄС — не менше 30–33% (у тій же самій Голландії), то земля — великий дефіцит. Аграрії розорали в регіонах все максимально: і схили, і долини, і заплави. Їм все ріллі мало. Так простіше створити вал продукції. І дно річки готові перетворити в орні землі та посіяти соняшник. У нас сільгосп­угідь лише близько 10 млн га, а вся інша площа — рілля.

Ми традиційно займаємося лише екстенсивним аграрним виробництвом. Це дешевше і простіше, хоч і заводить нас у глухий кут. З екранів телевізора, в Інтернеті і пресі у нас рефреном звучить: найбільш передові західні технології, найвищий рівень інтенсифікації агарного виробництва у наших рідних агрохолдингів. Ось і з кого треба брати приклад, на кого рівнятися. Це перспектива і завтрашній день нашого аграрного виробництва.

03 418 25

Все здається правильно. Тут вам і величезні площі чорноземів, і висока концентрація, і спеціалізація, і ринкові правила господарювання, і сучасний менеджмент. Душа радіє. Техніка в них імпортна, гібриди і пестициди імпортні, навіть агрономи бувають імпортні. Одна земля поки що наша. Зате ж які валові збори зерна кукурудзи, насіння сої, ріпаку і, звичайно, сім’янок соняшнику вони отримують! Один лише соняшник посівами офіційно щороку займає понад 6 млн га орних земель! Тому і валові збори врожаю вагомі. Все це ринкові і привабливі для аграріїв культури. Це все прибутки.

Можливо. Проте краще все оцінювати у порівнянні. З названих ринкових культур соняшник не дуже популярний у Голландії. Вони його теж вирощують. Передусім для власних потреб. То що ж вони тоді експортують? Давайте коротко познайомимося зі структурою аграрного експорту такої маленької країни.

На експорт вони поставляють якісні сири, молочний порошок, згущене молоко, олію, маргарин, яйця і продукти їх переробки, м’ясні, овочеві, фруктові консерви, шоколад і пиво фасовані. Крім того, ще насіння (посівний матеріал) практично всіх агрокультур, садивний матеріал плодових, декоративних, лікарських, ефіроолійних культур, матеріал біотехнологічного клонування цінних гібридів і клонів, технології вирощування, найбільш досконалі сучасні тепличні комплекси під ключ, агротехніку. Вони займають перше місце у світі за обсягами експорту тепличних овочів і ягід. За площею закритого ґрунту Голландія лідирує у світі. Для того щоб відчути можливості її як експортера, приведемо лише одну цифру. Щороку на експорт відправляють 7 тис. сортів тюльпанів — це близько 4,3 млрд шт. цибулин. З усього названого переліку аграрного експорту у них практично немає аграрної сировини. Замість пивоварного ячменю або пивного солоду голландці експортують фасоване і якісне пиво. На експорт іде лише продукція глибокої переробки з високою доданою вартістю.

Чому ми продаємо найдешевшу сировину? Відповідь на запитання не така проста, як здається на перший погляд. По-перше, ринок готової і якісної аграрної продукції завжди зайнятий потужними виробниками, і туди пробитися далеко непросто. Потрібна готова продукція дуже високої якості. Туди із традиційними для наших переробників продуктів (згідно з галузевими стандартами, які вони підготували самі для себе і затвердили) з пальмовою олією, синтетичними смаковими добавками чи підсолоджувачами типу аспартаму (до слова, в країнах ЄС він заборонений, тому його тисячами тонн везуть до нас). Це ж дешевше для переробника, ніж витрачати цукор або фруктозу. Рідний народ, особливо найбільш вразливі до побічної дії аспартаму — наші діти, будуть споживати солодке. На руйнуванні здоров’я дітей своєї країни ділові люди мають добрий зиск. Їм це вигідно. До того ж ніхто цього неподобства бачити не бажає: ані пильні державні чиновники, ані наші гуманні медики. Всім їм і так добре. Тому запитувати про мораль чи етику у бізнесменів не доводиться. У більшості з них замість совісті в душі — калькулятор. Вони прибутки отримують і за рахунок здоров’я чужих дітей.

03 418 26 2

На експорт продукти такої якості до Франції або Великобританії не повезеш. Не пустять, і судами, які не продаються, замордують. Ось і торгують наші бізнесмени на зовнішньому ринку тим, що простіше, у тій спеціалізації, яка для потужних аграрних грандів великого значення не має. Зерно — це сировина. А більше і торгувати нашим бізнесменам, крім неї, реально особливо нічим. Ні в рослинництві, ні в тваринництві.

Наші аграрії тваринництва взагалі не люблять. Це їм не приносить вагомих прибутків. А голландці, навпаки, мають інтенсивне тваринництво. Хто діє у правильному напрямку? Голландці це аргументовано доводять результатами власного експорту і прибутками. Що у нас? За великим рахунком, негусто. Елементарні підрахунки доводять, що за перетворення обсягу експорту вітчизняного зерна і насіння сої у м’ясо та реалізація на експорт лише замороженого або охолодженого кондиційного м’яса здатне підвищити вартість експортної продукції країни у 2,5 раза. У випадку переробки такого обсягу зерна в країні і реалізації його у формі лише молока, вартість експорту збіжжя і насіння сої зросте у 2,2 раза. Логічним стає запитання до державних чиновників, власників агрохолдингів, фермерів і всіх людей, здатних мислити по-державному: чому в Голландії на осушеному морському дні і з такими матеріальними витратами займатись тваринництвом вигідно, а у нас на широких просторах і родючих ґрунтах тваринництво вважають безнадійною галуззю? Я не піднімаю тут питання працевлаштування і соціальної політики на селі. Це важливі проблеми і заслуговують окремої розмови.

 

Олександр ІВАЩЕНКОдоктор с.-г. наук
професор, дійсний член НААН

17bbffa263551ac879b30ab411df2d7c

 09 липня 2020
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства повністю перезапускає експортно-кредитне агентство, яке з липня місяця поточного року вже почне підписувати перші договори по страхуванню ризиків українських компаній-експортерів.
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства повністю перезапускає експортно-кредитне агентство, яке з липня місяця поточного року вже почне підписувати перші договори по страхуванню ризиків українських компаній-експортерів.
09 липня 2020
 09 липня 2020
У південних та східних областях України на окремих площах спостерігається денне в’янення соняшника, який увійшов у фазу масового цвітіння.
У південних та східних областях України на окремих площах спостерігається денне в’янення соняшника, який увійшов у фазу масового цвітіння.
09 липня 2020
 09 липня 2020
У поточному році сезон кавунів розпочався з найвищих за останні п’ять років цін. Так, на даний час середня ціна на гурті на кавуни українського виробництва становить 11 грн за кг.
У поточному році сезон кавунів розпочався з найвищих за останні п’ять років цін. Так, на даний час середня ціна на гурті на кавуни українського виробництва становить 11 грн за кг.
09 липня 2020
 09 липня 2020
Персонал на елеваторах поступово зменшуватиме вплив на роботу складного обладнання, лише контролюючи точність виконання заданих параметрів.
Персонал на елеваторах поступово зменшуватиме вплив на роботу складного обладнання, лише контролюючи точність виконання заданих параметрів.
09 липня 2020
 09 липня 2020
За останні 10 років кількість жителів сіл України поменшало на 16%. Сьогодні економічно активне сільське населення налічує 5,6 млн осіб, за деякими даними, 2 млн з них – трудові мігранти.
За останні 10 років кількість жителів сіл України поменшало на 16%. Сьогодні економічно активне сільське населення налічує 5,6 млн осіб, за деякими даними, 2 млн з них – трудові мігранти.
09 липня 2020
 09 липня 2020
У січні-червні 2020 року Україна експортувала азотних добрив (код УКТЗЕД 3102) на $142,9 млн, в той час як імпортувала – $87,9 млн. Таким чином, експорт перевищив імпорт на 63%.
У січні-червні 2020 року Україна експортувала азотних добрив (код УКТЗЕД 3102) на $142,9 млн, в той час як імпортувала – $87,9 млн. Таким чином, експорт перевищив імпорт на 63%.
09 липня 2020

Please publish modules in offcanvas position.