Відкриття ринку землі змінить усе

Відкриття ринку землі змінить усе

/ Експертна думка / Середа, 16 грудня 2020 14:47

Напевно, немає сьогодні серед українців більш обговорюваної теми як відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення. Хтось чекає цього моменту з нетерпінням, а дехто — з тривогою. Цікава дискусія щодо наслідків земельної реформи сталася днями на вебінарі з дещо викличною темою «Як ринок землі порве агро?»

Відкриваючи дискусію, її модератор — директор проєкту Аggeek Станіслав Шум окреслив основні теми обговорення:

– які зміни чекають на ключових гравців на ринку — фермерів, постачальників і кредиторів? — як залишитися конкурентоздатними за відкриття ринку землі?

– як використати зміни на ринку на свою користь?

Особливу увагу в ході обговорення було приділено впливу нових ІТ-рішень на реформування земельних відносин.

Слід одразу зазначити, що і запрошені до дискусії експерти, і сам модератор виявилися безумовними ентузіастами ідеї відкриття земельного ринку — тож про жоден можливий негатив реформи не йшлося, і загалом цікава подія набула дещо однобокого характеру.

 

Джо Байден як гарант незворотних змін

Світле майбутнє національної агросфери засяяло у виступі директора компанії «Смарт Фармінг» Артема Бєлєнкова: «На ринку стануться незворотні зміни. Унаслідок запровадження ринку з’явиться можливість купувати й продавати землю. В аграріїв з’явиться завдання залучати фінансування, з’являться інвестиційні кредити. Крім того, зміниться менталітет самих пайовиків. Багато людей буде викуповувати землю та самостійно її обробляти. Тож історія із „шахматкою” посилиться. З іншого боку, в аграрія з’явиться можливість залучати фінансування під ті землі, які він уже викупив. Це зростання фінансування клієнтів, що мають землю. Це чинники, що змінять логіку роботи ринку».

 

23 438 12 2

Артем Бєлєнков, директор компанії «Смарт Фармінг»

 

«З урахуванням тиску міжнародних інституцій, приходом Джо Байдена тощо я думаю, що є незворотна реформа земельна й сам факт того, що люди зможуть купувати й продавати земельні ділянки, не зміниться, — зазначив експерт. Нині запускаються точки, які змінюють бізнес-процеси й бізнес-систему. Результати цього будуть неочікуваними для багатьох учасників ринку. Оцінювачі землі лишаться без роботи, тому що ми це робитимемо за пару гривень у режимі онлайн».

На думку спікера, ринок землі насамперед надасть поштовх розвитку інфраструктури зрошення. «Також більше стане невеликих фермерів, якщо ми отримаємо доступ до агрофінансування. З’являться нові кооперативні агросервіси: хто оре, хто возить, хто навчає. Це все разом надасть агросектору більше стабільності. Усі холдинги зацікавлені в тому, щоб навкруги малі фермери співпрацювали з ними. Це цікава модель, — наголосив А. Бєлєнков. — Прогноз спікера щодо зростання після відкриття земельного ринку рядів малих фермерів викликає сумніви — з огляду на найбільший у Європі ступінь концентрації в Україні аграрного капіталу й аграрного виробництва».

 

ІТ-рішення та земельні відносини догори дриґом

На переконання всіх трьох експертів дискусії запровадження земельного ринку супроводжуватиметься реалізацією проривних ІТ-рішень, які докорінним чином змінять обличчя українського агросектору.

Хто першим із банків зробить кредитування купівлі онлайн, уважає А. Бєлєнков, той забере на себе всю хвилю покупок землі після запуску ринку.

Як ілюстрацію до свого ж запитання як зміниться ринок агрофінансування з приходом ІТ-рішень — радник із питань доступу до фінансування проєкту USAID Agro Микола Волков розповів про проєкт «Земельна іпотека онлайн»: «Розробка ще немає аналогів у світі. Цей продукт, до створення якого долучилася наша команда, дозволить на екрані мобільного телефона вибрати земельну ділянку, перевірити її на можливі ризики, визначити ринкову вартість і отримати рішення банку щодо можливості фінансування. ІТ-рішення можуть репозиціонувати ринок банківських послуг, — уважає експерт. — Роль аграрія у цьому процесі зросте, тому що він одним кліком зможе подати заявку до різних банків. Банки боротимуться за клієнта за допомогою швидкості та зручності своїх послуг».

Цікаво, що у цій дискусії цей самий спікер закликав фермерів не баритися з установленням ділових відносин із банками, бо, мовляв, після відкриття ринку до банків будуть черги по кредити…

 

«Залізобетонна» застава

Як зазначалося в ході дискусії, з відкриттям земельного ринку для українських банків настануть омріяні часи: нарешті вони зможуть брати в заставу за кредитом землю, що належить аграрію, а не його житло, автомобілі чи сільгосптехніку, як часто бувало досі.

«Банку складно зрозуміти, чи поверне клієнт гроші. Але якщо земля в заставі за кредитом, вона нікуди не втече. Це „залізобетонний” актив, — наголосив А. Бєлєнков. — Банківський сектор суттєво зміниться внаслідок земельної реформи. Досі банк ніхто не стимулював до змін. Тепер це перша точка, де банк упевнений у тому, що він побачить. Усе катастрофічно спрощується, це веде до змін у відносинах банку з фермерами й викличе незворотні зміни в культурі споживання банківських послуг».

На думку спікера, весь клопіт лишиться в минулому, тепер сервіс спроститься.

«Для аграрія земельна реформа означає подорожчання вартості бізнесу, а для банків це величезний обсяг активів, — зазначив С. Шум. — Коли з’являється нова форма застави — надійніша та зрозуміліша — відкривається новий ринок. І всі банки мають розуміти, що відкривається нова ніша, до якої слід йти не зі звичними моделями роботи».

«Ринок однозначно новий, це інший тип кредитування, — погодився з колегою А. Бєлєнков. — Якщо я можу залучити інвестиції не під заставу майбутнього врожаю, а під заставу земельної ділянки. Змінюється техніка взаємодії з банком. Перевірте мої землі й видайте мені під них бабки! З таким банком я, як аграрій, буду працювати. Клієнт отримує зручний канал взаємодії з банком».

Чи не стане проблемою для кредитора реалізація банком застави за неповернений кредит? Банку не потрібні поля «від Києва до Лубен», він не планує сіяти коноплі, йому потрібні гроші за ці поля. Чи вдасться за них виручити кошти, достатні для відшкодування неповерненого кредиту? Питання риторичне. Адже реалізація цього непрофільного для банку активу вимагає додаткових витрат…

 

Увага, ваші ділянки зацифровано!

На переконання А. Бєлєнкова, запровадження ринку землі буде супроводжуватися «зацифруванням аграрного бізнесу»: «Тепер орендодавець може стежити за використанням його ділянки. Я сиджу в Києві й дивлюся на віддаленні, що відбувається з моїми землями. Це точно порве менталітет, порве земельні відносини, і це станеться доволі швидко. Поїдьте до Румунії та Болгарії й подивіться, як там ринок землі працює», — порадив спікер.

Директор компанії «Смарт Фармінг» також зазначив, що раніше повноцінний аудит ділянки був дуже складним і дорогим. Тепер онлайн-сервіс, який він назвав скорінгом, робить це зручним, швидким і надійним. Експерт розповів про реалізацію ІТ-проєкту своєї компанії: «Ми власним коштом аналізуємо цілі області. Нині ми зацифрували землі Сумської області, це 1 200 000 га полів. Незабаром вийде публічний звіт із купою параметрів. У жодному державному реєстрі таких даних немає. Крім того, якщо приєднатися до Держреєстру, то можна подивитися на якість тих даних, що там є. Колись хтось „розумний” дозволив реєстраторам вносити нову інформацію. Уявіть, що там нагромадилося за семирічну історію цих реєстрів — купа помилок!», — зазначив А. Бєлєнков.

23 438 14

 

Фермере, виходь на світло!

Усі спікери вебінару зійшлися на думці про те, що фермеру, «щоб стати зрозумілішим для банку, слід виходити з тіні». Попри те, зауважив С. Шум, що під час кризи фермер виживає саме завдяки перебуванню в тіні.

«Сьогодні фермер часто платить кэш і не сплачує податки й тим самим виграє конкуренцію. Але виходити з тіні — це єдиний вихід, — уважає А. Бєлєнков. — Дешевше тоді будуть кредити. А гроші власника завжди дорожчі, ніж будь-які кредити. Банк — це прозора історія, він не зацікавлений відібрати в тебе бізнес. Банк із тобою не буде працювати, якщо ти „сірий” і тебе не видно взагалі, не видно твого земельного банку, твоїх обігів тощо».

За його словами, трейдери вже висувають умовою роботи з фермером наявність власного земельного банку. Тому єдиний варіант — це бути максимально прозорим. ОТГ також зацікавлені в прозорій співпраці з фермером.

«Якщо я як „сірий” фермер, жодних обігів не показував і банк про мене не знає, мені слід пройти певний шлях, щоб підтвердити свою кредитну історію та власну адекватність для банку. Якраз ринок землі — це дуже зручна точка для входження в банк, — уважає А. Бєлєнков. — Кредитну історію треба заробити, на це потрібний час. Невідомому клієнту дадуть гроші тільки під великий дисконт».

Думку експертів підтримав також М. Волков: «Щоб отримати кредит 1 млн гривень на 1 га, треба вже зараз ставати прозорим, відкривати рахунок у банку й проводити обіг. Коли відкриється ринок землі, багато клієнтів в один день прийдуть до банку. Банк не зможе обслуговувати всіх, і в першу чергу він буде обслуговувати своїх клієнтів. Нині багато клієнтів мають кредити, взяті раніше під 0% річних до березня 2021 року. Тому, якщо вас немає в банку, ви стаєте до досить великої черги. Багато прозорих клієнтів отримують державну допомогу, і в них ставка кредитів уже 5%. Якщо ви хочете наступного року взяти кредит під 3%, ви вже тепер маєте ставати прозорим для банку, реєструвати свою землю. Якщо вас немає у відкритих джерелах інформації, то вас немає для банку».

Мабуть, варто згадати, що в тінь українські фермери подалися не з доброго дива й не з власної волі… Переконуючи українських фермерів виходити з тіні, А. Бєлєнков знайшов, здається, невідпорний аргумент: «Для фермера єдиний шлях — йти в прозорість. Це ж як у всіх гангстерів: вони або відбілюються, або вимирають. Тобто ти або стаєш прозорим, залучуєш гроші, або тебе просто не існує, причому в короткий період часу».

 

Золоті українські ґрунти

Учасники дискусії дійшли висновку, що відкриття ринку землі призведе до зростання цін на неї. «Ціна землі однозначно зростатиме, — визнав А. Бєлєнков. — Внаслідок конкуренції за землю вартість оренди землі зросте. ОТГ і держава змусять фермера вийти „в білу” — тобто ще зростуть витрати на керування земельним банком».

Маржа впаде ще більше, тому що керування землею стане дорожчим. З урахуванням зниження маржинальності виробництва катастрофічним чинником слід визнати підвищення вартості оренди. Все змінюється, все дорожчає.

Вочевидь варто договорювати до кінця: спікер не помилився.

  • Зростання вартості оренди землі та витрат із виробництва на ній спричинить подорожчання агросировини, а отже, й харчових продуктів.
  • Подорожчання агросировини позбавить українських експортерів їх чарівної зброї — демпінгу. Обсяги агроекспорту з України можуть скоротитися, і держбюджет може втратити частину надходжень.
  • Падіння маржинальності агровиробництва здатне змусити аграріїв відмовитися від заходів із відновлення родючості ґрунтів і стимулювати їх подальшу деградацію.
  • Падіння маржинальності агровиробництва не здатне повернути агросектор до мотично-підсічних технологій, але плани впровадження точного землеробства, можливо, доведеться відкласти.
  • Падіння маржинальності агровиробництва здатне зменшити зайнятість в агросекторі та пришвидшити процес знелюднення села…

 

«Нові хлібороби» чи земельні рантьє?

Дискусія на вебінарі наголосила на появі в ході відкриття ринку землі в країні прошарку власників земельних ділянок, для яких земля буде вже не засобом виробництва, а тільки предметом ринкових спекуляцій.

«Нині вважається, що від 7 до 10% власників у перші два роки захочуть продати ділянки, — повідомив С. Шум. — Сьогодні люди в Україні інвестують у нерухомість, але земля стане привабливішим активом. І десь у селі на Вінниччині власниками землі почнуть ставати айтішники, якісь бізнесмени, які не мають відношення до аграрного виробництва. Вони просто назбирали грошей і захочуть їх інвестувати».

За словами А. Бєлєнкова, це новий тип пайовиків, із якими фермерам доведеться якось будувати комунікацію. «Половина моїх знайомих „не відбивають дупля”, що таке земельна ділянка, як її купити й не бути на виході індіанцем, який просто комусь подарував грошей. Вони не підуть туди, доки не буде зрозумілих інструментів. От я зайшов на OLX, знайшов ділянку, проскорив її, пішов її купив — ось ця історія, яка мене як айтішника зможе привабити. Я розумію, що банк мене фінансує, а я зможу перевірити якість активу. Тоді я в цей ринок піду», — розмірковує експерт.

Він також спробував проаналізувати можливість появи на ринку земельних рантьє. «З 2024 року буде друга частина реформи, до продажу землі буде допущено юридичних осіб. Якщо не загидять цю частину реформи, вона створить зовсім інший прецедент. З’явиться інвестиційний капітал — з обмеженням кількості гектарів в одні руки. Я зможу створити інвестфонд на основі землі, у якому будуть фізичні особи. Можна створити бізнес-модель пенсійного фонду», — зазначив експерт.

Така тенденція може створити небезпеку виведення з агровиробництва значних земельних площ, які будуть купуватися та роками стояти в бур’янах в очікуванні ліпшої ціни для продажу — достоту як тепер багате житло в Києві.

 

Замість післямови

Якщо затулити вуха на певну вульгарність оцінок, з експертами вебінару можна погодитись: як було раніше — після відкриття ринку землі вже не буде. Реформа вщент зруйнує той крихкий компроміс сторін, що склався в агросекторі протягом останніх 30 років — і створить новий, кращий?

От лиш не варто порівнювати умови вітчизняної земельної реформи з різними румуніями й іншими болгаріями, де потужна фінансова підтримка Євросоюзу дозволила пройти шлях земельного реформування майже безболісно.

 

Марко БУГАЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

svidome

 24 січня 2022
Аби мінімізувати ризики негативного впливу пестицидів на тваринний світ, у тому числі на бджіл, депутати внесли у Верховну Раду такі важливі як законопроєкти, як №4558, №4600, а також №5237.
Аби мінімізувати ризики негативного впливу пестицидів на тваринний світ, у тому числі на бджіл, депутати внесли у Верховну Раду такі важливі як законопроєкти, як №4558, №4600, а також №5237.
24 січня 2022
 24 січня 2022
Ціни на зерно в Україні зросли в 1,5 рази, відповідно подорожчало і борошно. Собівартість хлібобулочних виробів зросла на 20% за декілька місяців.
Ціни на зерно в Україні зросли в 1,5 рази, відповідно подорожчало і борошно. Собівартість хлібобулочних виробів зросла на 20% за декілька місяців.
24 січня 2022
 24 січня 2022
У Миколаївській області компанія LOZOVA MACHINERY спільно з Сумським НАУ, Миколаївським НАУ та Українським науково-дослідним інститутом прогнозування та випробування техніки та технологій ім. Леоніда Погорілого заміряли інтенсивність викидів вуглекислого газу з ґрунту на першому стерньовому обробітку, використовуючи різну ґрунтообробну техніку.
У Миколаївській області компанія LOZOVA MACHINERY спільно з Сумським НАУ, Миколаївським НАУ та Українським науково-дослідним інститутом прогнозування та випробування техніки та технологій ім. Леоніда Погорілого заміряли інтенсивність викидів вуглекислого газу з ґрунту на першому стерньовому обробітку, використовуючи різну ґрунтообробну ...
24 січня 2022
 24 січня 2022
Сьогодні потрібно терміново передивитися ставлення до українських виробників, адже в той час, коли у Європі встановлюється нульове ПДВ на продукти харчування, в Україні нічого подібного навіть не розглядалося.
Сьогодні потрібно терміново передивитися ставлення до українських виробників, адже в той час, коли у Європі встановлюється нульове ПДВ на продукти харчування, в Україні нічого подібного навіть не розглядалося.
24 січня 2022
 24 січня 2022
За рік вартість цибулі в Україні збільшилася майже у два рази – ціна в січні 2022 року на 72% вища за показники січня минулого року.
За рік вартість цибулі в Україні збільшилася майже у два рази – ціна в січні 2022 року на 72% вища за показники січня минулого року.
24 січня 2022
 24 січня 2022
Збільшення пропозицій вантажівок для перевезення зерна призвело до зниження вартості автоперевезень з 2-2,2 грн за км до 1,6-1,8 грн за км або $30-40 за т (з ПДВ). Як наслідок, скорочуються обсяги залізничних перевезень, тарифи на які знову виросли з 1 січня.
Збільшення пропозицій вантажівок для перевезення зерна призвело до зниження вартості автоперевезень з 2-2,2 грн за км до 1,6-1,8 грн за км або $30-40 за т (з ПДВ). Як наслідок, скорочуються обсяги залізничних перевезень, тарифи на які знову виросли з 1 січня.
24 січня 2022
До відкриття ринку землі лишилося ЧИТАТИ

Please publish modules in offcanvas position.