Неоднозначна ситуація з ГМО в Україні

Неоднозначна ситуація з ГМО в Україні

/ Експертна думка / Вівторок, 19 січня 2021 11:24

Відповідно до закону 2007 року про державну систему біобезпеки у створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генномодифікованих організмів заборонено промислове виробництво та введення в обіг продукції, виробленої із застосуванням цих організмів.

У 2009 році Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про затвердження порядку етикування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг», відповідно до якої харчові продукти, що містять генетично модифіковані компоненти обсягом понад 0,9%, мають маркуватися. Цього самого року Кабінет Міністрів затвердив порядок державної апробації та реєстрації генетично модифікованих організмів своєю постановою «Деякі питання проведення апробації (випробування) та реєстрація генетично модифікованих організмів сортів сільськогосподарських рослин». Ці процедури проводить Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, про позитивні результати повідомляють Мінприроди та Міністерство освіти і науки.

У 2008 році Міністерство аграрної політики та продовольства видало наказ про порядок проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи кормів, кормових добавок і ветеринарних препаратів, що містять генетично модифіковані організми. Недавно до Верховної Ради України подали законопроєкт, який посилює контроль за використанням генетично модифікованої продукції в Україні. Ним за порушення вимог поводження з ГМО вводяться штрафи, а якщо від них постраждають люди, то може бути й кримінальна відповідальність.

Незважаючи на низку законодавчих актів, у нашій країні ніхто їх не виконує. Під трансгенною соєю не менше як 50% посівних площ. Про це знають усі, але ніхто нічого не робить. Не так давно з’явилась інформація, що в портах під час формування експортних партій кукурудзи виявили ГМ зерно. Значна кількість компонентів кормів не маркується. Ураховуючи цей безлад, потрібно принциповіше підійти до наведення порядку, адже йдеться про здоров’я та життя людей.

Позбутися цієї проблеми дуже просте — виконати вже ухвалені закони та постанови, у яких обґрунтована система заходів, спрямованих на зниження та запобігання ризиків, пов’язаних із використанням ГМО в харчуванні людей і годівлі тварин та птиці. Це не означає, що дослідження в галузі біотехнології рослин треба скоротити або припинити. Навпаки, цей прорив у наукових дослідженнях потрібно розвивати. Насамперед створення генноінженерних технологій — це надзвичайно важливе досягнення молекулярної біології та генетики. Крім харчової та кормової продукції суттєва роль цього напряму досліджень в одержані важливої технічної сировини (етанолу, різні види палива тощо), де майже повністю відсутні ризики у їх використанні. З часом ейфорія поступово притихне, і він посяде свою нішу в біологічних дослідженнях із живими організмами. У ретроспективному аналізі так сталося з методами віддаленого схрещування, експериментального мутагенезу, поліплоїдії. Оскільки посіви генномодифікованих культур у світі зростають (приблизно 10 млн гектарів на рік), багато цивілізованих країн беруть участь у цьому ринку, то потрібно створити дуже чітку законодавчу базу, яка б забезпечила повну безпеку. Споживачів цього виду продукції, з одного боку, та створила нормативні умови для розвитку бізнесу. Для цього потрібне обов’язкове маркування та незалежна експертиза безпеки ГМО, постійний моніторинг харчового і кормового ринків. За приклад можливо взяти розроблену ЄС систему, що регулює потоки ГМ організмів й одержаних на їх основі продуктів. Створити мережу незалежних лабораторій для контролю якості харчової сировини.

На сучасному етапі паралельно потрібно розвивати традиційну селекцію, яка ще не вичерпала своїх можливостей. У недавній декларації Всесвітньої організації ООН із продовольства та сільського господарства (ФАО) стверджується, що збереження та постійне збільшення місцевих сортів і порід тварин і птиці є головним завданням у збереженні суверенітету та безпеки країн. Яскравим прикладом кардинальних досягнень традиційної селекції є «зелені революції» в багатьох країнах світу. У 1950–1980-х роках було організовано 18 потужних Міжнародних науково-дослідних центрів, на яких були створені високоврожайні сорти рослин і розроблені адаптовані до місцевих умов технології вирощування. Головні з них — у Мексиці (кукурудза, пшениця), Філіппінах (рис), Колумбії (тропічні продовольчі культури), Нігерії (місцеві гумідні й субгумідні культури), Перу (картопля), Індії (продовольчі зернобобові й інші культури для посушливих тропічних зон). Застосування нових сортів, нової техніки, добрив, сучасних засобів захисту рослин від збудників хвороб і шкідників призвело до потужного росту харчових продуктів, особливо в країнах, що розвиваються.

gmo 3

У таких розвинутих країнах, як США, Канада, Англія, Японія, такі перетворення в сільському господарстві пройшли раніше, у 1950–1980-х роках. У всьому світі відомі досягнення генетика-селекціонера, лауреата Нобелівської премії миру 1970 року Нормана Борлауга. Якраз його вважають батьком «зеленої революції». З 1944 року він працював у Міжнародному центрі з поліпшення сортів кукурудзи та пшениці в Мексиці, а в 1966–1979 роках був його директором. У результаті 60-річної наукової діяльності в співдружності з іншими вченими та політичними діячами виробництво харчових продуктів на нашій планеті зросла на 95%, а ціна на них упала на 40%. Базу «зеленої революції» становили низькорослі високопродуктивні сорти пшениці та рису. У результаті врожайність зросла у 2–3 рази, що дало можливість уникнути голоду 2 млрд жителів планети, особливо в Китаї, Індії, країнах Африки. Сам Н. Борлауг високо оцінює сучасні біотехнологічні методи, які дадуть новий поштовх для розвитку селекції. Він уважає, що наявних ресурсів Землі достатньо для забезпечення їжею 10 млрд людей.

На сьогодні міжнародний ринок потребує також значної кількості так званої органічної продукції, попит на яку щорічно зростає. Особливо це стосується індустріально розвинутих країн, населення яких має достатньо коштів для закупівлі якісної їжі. У її виробництві не використовують мінеральних добрив, синтетичних засобів захисту рослин від збудників хвороб і шкідників, генетично модифікованих сортів. Таким чином, на сучасному ринку чітко розвиваються дві тенденції — генетично модифікована й екологічно чиста. Слід зазначити, що другий тип продукції коштує приблизно в півтора раза дорожче.

Ураховуючи якість ґрунтів і кліматичні умови, Україна має величезний потенціал для нарощування виробництва екологічно чистої їжі як для внутрішнього споживача, так і для її експорту. Наприклад, як ми зазначили раніше, країни Європейського Союзу в основному негативно ставляться до генетично модифікованих культур, але вони потребують великої кількості сої для збалансування кормів за вмістом білка. А на міжнародний ринок поступає соя зі США, Бразилії й Аргентини, яка практично вся походить від ГМ сортів. Тому ця група країн по всьому світі шукає традиційну сою. З цією метою навіть створена асоціація «Дунайська соя», куди входять 15 європейських країн. Україна стала 16-м членом цієї асоціації, у нас створено її представництво. Вона об’єднує сільгоспвиробників, постачальників техніки, добрив, засобів захисту рослин, трейдерів, переробників на харчові та кормові цілі.

Головна мета організації полягає в розвитку виробництва нетрансгенної сої для європейського ринку. Вирощене насіння сої має відповідати стандартам «Дунайської сої». На основі такого роду сертифіката сою можливо постачати у Швейцарію, Австрію, Німеччину, Францію й інші країни. На сьогодні значний обсяг харчової продукції (яйця, курятина, свинина) маркується її брендом. На посівах такої сої заборонено застосовувати гербіцид гліфосат, хоча деякі пестициди дозволено. Маттіас Крен, президент асоціації заявляє, що протягом наступних 10 років попит на сою без ГМО буде постійно збільшуватися. Багаті європейські країни готові платити значно вищі ціни за якісну сою. Штаб-квартира «Дунайської сої» розташовується у Відні, регіональні офіси діють у Сербії та Румунії, представництва — у Швейцарії, Індії, Україні.

На завершення хотів би звернути увагу на таке. Виходячи з матеріалів цієї статті, видно, що нині чітко виділяються три тенденції одержання харчової та кормової продукції — традиційна, біотехнологічна (трансгенна), органічна. Кожна країна, виходячи зі своїх можливостей, обирає певну з них або комбінує всі ці можливі спектри у своїй діяльності. Міністерство сільського господарства США закликає владні структури, наукові установи, транснаціональні компанії, громадські організації до відносно рівномірного фінансування названих вище напрямів розвитку сільськогосподарських технологій, особливо традиційної та органічної. Слід удосконалити методи оцінювання ГМО, особливо їх дії на довкілля.

 

В’ячеслав СІЧКАР, д-р біол. наук, професор, завідувач відділу 
Одеської державної сільськогосподарської ДС НААН України

svidome

 18 жовтня 2021
Україна збільшує обсяги та темпи експорту зерна на тлі рекордних врожаїв пшениці та ячменю у 2021 році.
Україна збільшує обсяги та темпи експорту зерна на тлі рекордних врожаїв пшениці та ячменю у 2021 році.
18 жовтня 2021
 18 жовтня 2021
У першій декаді жовтня в Україні спостерігалися неоднорідні агрометеорологічні умови для росту і розвитку озимих культур і завершення збирання пізніх культур. Їх сприятливість залежала від зволоження верхнього шару ґрунту і кількості ефективного тепла для нормального розвитку озимих культур.
У першій декаді жовтня в Україні спостерігалися неоднорідні агрометеорологічні умови для росту і розвитку озимих культур і завершення збирання пізніх культур. Їх сприятливість залежала від зволоження верхнього шару ґрунту і кількості ефективного тепла для нормального розвитку озимих культур.
18 жовтня 2021
 18 жовтня 2021
Експерти USDA знизили прогноз урожаю кукурудзи в 2021/22 МР в Україні до 38 млн т, що на мільйон тонн менше прогнозу за вересень (39 млн т).
Експерти USDA знизили прогноз урожаю кукурудзи в 2021/22 МР в Україні до 38 млн т, що на мільйон тонн менше прогнозу за вересень (39 млн т).
18 жовтня 2021
 18 жовтня 2021
Український уряд підтримає фермерів, які використовують технології зрошення земель.
Український уряд підтримає фермерів, які використовують технології зрошення земель.
18 жовтня 2021
 18 жовтня 2021
У сільськогосподарському виробничому кооперативі «Громівський» цьогоріч висадили 54 гектари добірних кавунів сорту «Кримсон світ», отримали по 50 тонн солодкої ягоди з гектара. І… вся вона псується на землі – покупців немає зовсім.
У сільськогосподарському виробничому кооперативі «Громівський» цьогоріч висадили 54 гектари добірних кавунів сорту «Кримсон світ», отримали по 50 тонн солодкої ягоди з гектара. І… вся вона псується на землі – покупців немає зовсім.
18 жовтня 2021
 18 жовтня 2021
На території с. Великосербулівка Єланецької селищної територіальної громади Вознесенського району зафіксували спалах пташиного грипу.
На території с. Великосербулівка Єланецької селищної територіальної громади Вознесенського району зафіксували спалах пташиного грипу.
18 жовтня 2021
До відкриття ринку землі лишилося ЧИТАТИ

Please publish modules in offcanvas position.