В агрохолдингу A.G.R. Group серед основних шляхів оптимізації витрат у вирощуванні культур можна виділити такі: (1) оптимізація елементів технології вирощування до кліматичних змін і збереження родючості ґрунту, (2) точне землеробство, (3) стратегія підбору та використання техніки й агрегатів. Окремо можна виділити напрям щодо того, що агрономічна служба навчилася передбачати кліматичні тенденції, робити тривалі детальні прогнози, планувати строки й норми сівби, систему живлення, розвиток шкідників, аналізуючи погодно-кліматичні умови та цикли сонячної активності. Зупинимось на деяких із цих моментах щодо оптимізації витрат у вирощуванні культур.
Сергій Хаблак, начальник відділу впровадження та моніторингу технологій у рослинництві агрохолдингу A.G.R. group
Прогнози щодо погодно-кліматичних умов і розвитку шкідників
Відстеження циклу сонячної активності допомагає прогнозувати шкодочинність стеблового метелика, бавовникової совки та багатьох інших шкідників. За допомогою аналізу циклу сонячної активності нам вдалося спрогнозувати, що у 2019 році стеблового метелика в червні-липні на кукурудзі не буде, а буде зростання у 2020 році за холодної та дощовитої весни шкодочинності дротяника, а також те, що в останні два роки бавовникова совка стане основним шкідником кукурудзи, відтіснивши кукурудзяного метелика на друге місце. Це дозволило нам скоригувати захист від цих шкідників і моніторинг. Для цього дуже важливо розуміти цикл розвитку шкідників і критичні фази культурних рослин, у яких найбільше шкодить шкідник, і найбільш чутливі їх стадії до інсектицидів. Наприклад, останнім часом зросла популяція і шкодочинність озимої совки. Раніше, коли були холодні зими, личинки раннього і середнього віку (друга, третя й четверта фази) другого покоління були непідготовленими до виживання в суворих умовах зими, тому за ще перших сильних заморозків зазвичай гинули. Таким чином, відбувалася природна регуляція чисельності озимої совки. Останнім часом зими в Україні стали значно теплішими. Гусениці молодших віків (II–IV) перезимовують. Це призводить до поступового збільшення популяції шкідника.
На відміну від дротяників, шкідливість яких неповною мірою можна контролювати в основному інсектицидними протруйниками, регулювати шкідливість озимої совки можливо тільки інсектицидами по вегетації культури, обробляючи у вечірні години бажано проти гусениць молодших (I–III) вікових груп, коли вони харчуються листям. Личинки IV–VI віків зариваються у ґрунт, і боротися з ними стає набагато складніше. Доводиться застосовувати 2-компонентні інсектициди з контактно-системною дією з високими дозами препарату.
Також велике значення в обмеженні чисельності лускокрилих шкідників має правильний обробіток ґрунту. Зі стебловим метеликом, бавовниковою совкою й ін. можна боротися механічним способом — дискуванням чи оранкою, оскільки гусениці стеблового метелика зимують всередині рослинних решток, а гусениці бавовникової совки — в коконах у верхньому 4–10 см шарі ґрунту. Таким чином, якщо застосовувати no-tiil, то популяція кукурудзяного стеблового метелика буде більшою. У нашому агрохолдингу під час збирання для додаткового знищення шкідників агротехнічними заходами проводиться низький зріз стебел, ретельно подрібнюються рослинні рештки, розпушується верхній шар ґрунту дисковими, дисколаповими й іншими агрегатами.
Перехід на безвідвальний обробіток ґрунту
У компанії запровадили концепцію ґрунтозахисної системи обробітку ґрунту, яка забезпечує як волого-, так і ґрунтозбереження. Раніше під час оранки ми десь у 1,5–2 рази більше втрачали вологи й, можливо, «провокували» вітрову ерозію ґрунту. Тоді як тепер, навпаки, зберігаємо вологу і родючість ґрунту.
У холдингу повністю відмовилися від оранки й перейшли на безвідвальний обробіток, який поєднує відразу кілька операцій в одному проході техніки по полю (рис. 1). До того ж глибина обробітку ґрунту визначається по вимірюванню цифрового пенетрометра і здійснюється без обороту пласта за допомогою дисколапового глибокорозпушувача. У двох кластерах Полтавської області для зняття плужної підошви проводимо глибокорозпушення до 40 см один раз на 4–5 років, а між цими роками здійснюється розпушування на сої на 25 см, а кукурудзі — 30 см. У кластерах у Київській і Чернігівській областях, де переважають легкі за складом ґрунти, щороку виконуємо глибоке розпушення до 30 см через їх ущільнення. Комбінована обробка дозволяє економити витрати пального і витрати через суміщення операцій і не обов’язкове щороку глибокорозпушення до 40 см. Це дозволяє зберегти родючість ґрунту і підвищити врожайність по кукурудзі десь на 0,5–1 т/га, а по сої — на 0,2–0,3 т/га, як порівняти з оранкою.
Рис. 1. Дисколаповий агрегат для основного обробітку ґрунту
Стратегія підбору та використання техніки й агрегатів
У компанії намагаємося підібрати собі універсальну техніку, яка здатна поєднувати кілька операцій. Наша основна концепція по техніці — має бути універсальний трактор, щоб міг як сіяти, так і обробляти ґрунт. Часто в інших агрокомпаніях розділяють трактори: для сівби використовують легші за потужністю, а для обробітку ґрунту — важчі й з потужністю до 600 к. с. Але це не зовсім правильно, тому що тоді трактори простоюють і на них великі витрати на амортизацію, ремонт тощо. Наша ж концепція — має бути універсальний трактор, щоб міг як сіяти, так і обробляти ґрунт. Те саме стосується і сівалок, і агрегатів для обробітку ґрунту. Одні й ті самі сівалки повинні сіяти як суцільно, так і з міжряддям, тобто сіяти як просапні культури з міжряддям 70 см, так і з міжряддям 30 см.
Агрегати для основного обробітку ґрунту повинні мати можливість за один прохід і дискувати, і проводити глибоке розпушування на 35 см. Якщо ж плужної підошви немає, то може, наприклад, обробляти сою на глибину 25 см, а якщо треба підготувати ґрунт під кукурудзу, де буде вноситися безводний аміак, то там обробляти на глибину 30 см. Тобто восени за один раз один агрегат має вирішуватися кілька завдань. Для весняних робіт так само мають застосовуватися агрегати, які можуть здійснювати одночасно три операції: закривати вологу й проводити першу і передпосівну культивації. Завдання компанії — відмовитися від зайвих агрегатів, усе уніфікувати, техніка має бути на зразок трансформерів. Це дозволяє знизити амортизацію й затрати на ремонт у перерахунку на витрати на 1 га.
Концепція щодо оптимізації системи добрив
Найбільші витрати в технологіях вирощування відведено системі добрив. Добрива є найвпливовішим чинником підвищення врожайності культур. У системі живлення рослин головну роль ми приділяємо основним добривам, від яких, як правило, залежить урожайність культур. До того ж склали власну модель живлення культур.
В агрохімії існує кілька методик визначення потреби в елементах живлення культурами. Найпоширенішими є балансовий метод розрахунку на плановану врожайність з урахуванням винесення компонентів рослинами, нормативний метод, який спирається тільки на потребу в речовинах, що виносяться з урожаєм культури. Крім того, є польовий метод, що базується на рекомендаціях по нормах добрив, розроблений на базі польових експериментів.
У нашій компанії розроблено власний алгоритм щодо визначення потреби в елементах живлення культурами. Користуючись польовими даними та власними дослідженнями, ми дійшли висновку, що згідно з агрохімічним протоколом дослідження, внесення добрив ефективне, коли рівень забезпечення ґрунту елементами живлення середній або нижчий від середнього. З тим за підвищеного рівня забезпечення ґрунту приріст урожаю від добрив майже не спостерігається (таблиці 1, 2). Тобто вносити основні, стартові й інші добрива потрібно тільки до середнього рівня забезпеченості ґрунту елементами живлення, коли економічний ефект від їх унесення буде найбільшим. Коли ж уміст елементів живлення у ґрунті більший від середнього, вносити добрива не бажано через зменшення або припинення приросту врожаю.
Таблиця 1. Групування ґрунтів за вмістом рухомого фосфору за методом Кірсанова, Чірікова, Мачигіна
Стартові фосфорні добрива можна взагалі не застосовувати, якщо вміст рухомого фосфору в ґрунті більший від середнього, і коли основні фосфорно-калійні добрива були внесені в розкид і закладені легкими й важкими боронами, культиватором або плугом і плугом із передплужником. Закладаючи добрива легкими й важкими боронами, практично всі вони потрапляють у шар ґрунту 0–5 см. За закладення добрив культиватором чи дисками 76% добрив потрапляє у верхній шар ґрунту, 24% добрив потрапляє в шар ґрунту 6–12 см. Закладаючи добрива плугом і плугом із передплужником, у верхній шар ґрунту потрапляє, відповідно, 23 і 7% добрив. Інша частина добрив закладається в глибші шари ґрунту і може рослини можуть використовувати її пізніше.
Таблиця 2. Групування ґрунтів за вмістом обмінного калію К2О = 1,20 × К
Проте потрібно не забувати, що зазвичай у разі закладання культиваторами й дисковими боронами, 50–90% добрив перебувають у поверхневому 3-сантиметровому шарі ґрунту. Верхній шар ґрунту швидко пересихає, отже, рослини не можуть використати поживні речовини добрив. Усе це знижує ефективність розкидного добрива.
Основні добрива рослини засвоюють тільки у зволоженому ґрунті за наявності вологи. Оптимальні умови живлення для рослин створюються, якщо добрива вносять у найвологіший шар ґрунту — на глибину від 10 до 20 см, тобто в зону розміщення основної маси кореневої системи. За локального внесення добрива витрачаються економніше. Для отримання однакової прибавки врожаю дозу локального добрива можна зменшити до 50%, порівнюючи з розкидним.
Припосівні добрива доцільно вносити тільки тоді, коли в ґрунті рівень забезпечення рухомого фосфору середній або нижчий від середнього, і основні фосфорні та калійні добрива були внесені локально стрічково на глибину 15–20 см, оскільки у верхньому посівному шарі фосфору може бути недостатньо для проростання насіння рослин.
На своїх на полях ми проводимо періодично агрохімічні аналізи ґрунтів, стежимо за вмістом гумусу, елементів живлення у ґрунті — азот, фосфор, калій, мікроелементи. І вже на основі отриманих результатів розробляємо стратегію внесення добрив. У компанії на кукурудзі та сої використовуємо кілька систем удобрення залежно від типу ґрунту і забезпеченості його елементами живлення. Головну увагу приділяємо азотному живленню. Для формування 1 т врожаю потрібно 15-20 кг азоту. Під кукурудзу вносимо 120–140 кг/га діючої речовини азотних добрив. До того ж намагаємося дотримуватися співвідношення азоту, фосфору і калію від 1 : 0,3 : 0,3 до 1 : 0,9 : 0,7.
У двох кластерах Київської та Чернігівської областей через високий уміст у ґрунті рухомого фосфору вносимо тільки калій у дозі 120 кг/га і сульфат магнію гранульований у нормі 80 кг/га. Також один раз на 5 років застосовуємо гранульований сульфат цинку в дозі 17 кг/га. У двох кластерах Полтавської області фосфорно-калійні добрива застосовуємо як «депозит» на кілька років. По сої першого року навесні використовуємо 80 кг/га сульфату амонію.
Азотні добрива на сої не застосовуємо або застосовуємо в невеликій дозі — до 30–50 кг/га, бо вони пригнічують фіксацію азоту. Соя задовольняє 65–85% своїх потреб в азоті через симбіотичний процес фіксації азоту. Близько 70–80 кг/га N асимілюється симбіотичними бульбочковими бактеріями. Приблизно 1/3 пов’язаного бобовими азоту лишається в рослинних рештках і після мінералізації використовується наступними культурами. Для провокування на коренях сої першого року вирощування появи бульбочкових бактерій широко використовується обробка рідким інокулянтом Оптімайз 400 в дозі 1,8 л/т насіння, додавання торф’яного інокулянту ХіСтік Соя в нормі 4 кг/т і його перемішування в біг-бегах із насіннєвим матеріалом. На сої другого року вирощування застосовується тільки інокуляція насіння препаратом ХіСтік Соя в нормі 4 кг/т, без рідкого інокулянту Оптімайз 400.
Підходи щодо підбору сортів, гібридів і норм висіву
Зі зміною клімату змінюється сума активних температур, яка поступово зростає. Вирощуємо такі сорти сої, що нормально дозрівають у нових умовах. Обов’язково проводимо десикацію перед збиранням, щоб отримати рівномірне дозрівання і не збирати частково «зелений горошок». Загалом віддаємо перевагу середньостиглим сортам сої з періодом вегетації 120–129 днів (Драйтон) і середньоранньостиглим сортам із вегетаційним періодом 110–119 днів (Астор, Страйф). Середньоранньостиглі сорти сої рекомендуються обробляти у всіх зонах, а середньостиглі сорти також пропонуються вирощувати в усіх регіонах, крім північних районів (Полісся). Сіється соя в основному сівалками вакуумними точного висіву Kinze 3600 з електромоторами з міжряддям 35 см із нормою висіву 600–650 тис. шт./га.
Щодо кукурудзи, то в умовах складних років головне — правильно підібрати ФАО, норми висіву та терміни сівби (рис. 2). По кукурудзі загалом віддають перевагу селекції Monsanto й Pioneer. У 2020 році переважав насіннєвий матеріал Pioneer. Під сезон 2021 року, зокрема, посіяли як гібриди Monsanto, так і Pioneer: ДКС 4014 (ФАО 310), П8307 (ФАО 240), П8816 (ФАО 300), П9074 (ФАО 330), П9241 (ФАО 360), П8521 (ФАО 220), П8307 (ФАО 240) тощо. Якщо взяти Чернігівський кластер, там вирощуємо гібриди з ФАО 200–250, середньоранні. У Броварському здебільшого гібриди з ФАО 200–300, середньоранні. У Лохвицькому та Гребінківському кластерах, де сума активних температур вища, вирощуємо гібриди з ФАО до 350: приблизно 20% ранньостиглих, 40% — середньоранніх і близько 40% — середньостиглих. Робимо так, щоб розтягнути збирання та встигнути зібрати всі площі в оптимальні терміни.
Рис. 2. Кукрудза на одному із полів кластера
Щодо норми висіву, то досвід показав, що ми досить вдало обрали густоту посіву для відповідних кластерів у 2020 році. Цей елемент минулого року спрацював добре, тож і на нинішній сезон 2021 року змінювати норми ми не планували. Зокрема, в Гребінківському та Лохвицькому кластерах лишили 72 тис./га, а в Броварському й Чернігівському — 65 тис./га. Хоча подекуди й експериментуємо, пробуємо і 60, і 55 тис./га.
Шляхи розвитку точного землеробства
Сільське господарство в Україні та світі швидко змінюється, зростають вимоги до технологій вирощування на всіх рівнях. Нові цифрові інструменти допомагають компаніям підвищувати ефективність використання ресурсів (насіння, добрив) і зменшувати витрати. Тому агрохолдинг A.G.R. Group приділяє велику увагу розвитку точного землеробства й оптимізації витрат на вирощування культур, зокрема і через цифрові технології, диджитал-технології і бере участь у навчанні своїх співробітників у цьому напрямі. Упровадження цифрових технологій і точного землеробства в компанію A.G.R. Group — ключова складова стратеги розвитку холдингу.
Головне завдання щодо вибору елементів точного землеробства — відібрати саме ті, що реально працюють, а не просто створюють враження роботи. Є елементи точного землеробства (технології автопілотування, системи паралельного водіння тощо), які безперечно підвищують ефективність використання ресурсів компанії. Ці елементи точного землеробства ми впровадили в компанії.
У той самий час є такі технології, що в більшості своїй належать до програм і диджитал-технології, частина функціоналу яких не дозволяє оптимізувати витрати на вирощування культур. Останнім часом на ринку з’явилися платформи або програми, які в одному програмному забезпеченні містять численні бази даних, які дозволяють збирати й аналізувати деталізовану інформацію про стан урожаю, про проблемні ділянки на полі, метеозведення, використовувати супутники для аналізу стану посівів.
Часто лунають зауваження про те, що не весь функціонал таких програм ефективний і не дозволяє використовувати кожен доступний гектар поля. Було і є постійно так, що з’являються технології, які за фактом заплутують агронома і не повною мірою потрібні аграріям. Це називається «технології заради технологій».
Пропоновані сьогодні в Україні продукти для ведення точного землеробства потрібно обов’язково тестувати й перевіряти на практиці, перш ніж упроваджувати у виробництво. Адже завдання агропідприємства — отримати максимальну ефективність і рентабельність від усіх нововведень. Ми зупинились на одній програмі, що дозволяє збирати й аналізувати деталізовану інформацію про стан урожаю, проблемних ділянках на полі, використовувати супутники для аналізу стану посівів. За кожну з таких програм потрібно платити, а користуватися всіма відразу майже ніхто не буде. Тому зацифрували всі свої поля, проводимо вимірювання виконаних операцій із допомогою програми, рахуємо витрати пального, план-факт виконаних робіт тощо. Також ведемо моніторинг: обльоти полів дроном із фотографуванням, агроскаутинг, маємо програми моніторингу й обліку полів у телефонах.
Сергій ХАБЛАК, д-р біол. наук, начальник відділу впровадження та
моніторингу технологій у рослинництві агрохолдингу A.G.R. Group