Олена Сукманова: «Буму земельних торгів немає, бо чимало обмежень»

Олена Сукманова: «Буму земельних торгів немає, бо чимало обмежень»

/ Експертна думка / Четвер, 25 листопада 2021 10:32

У роботі Першої міжнародної конференції з аграрного права на одній із дискусійних панелей виступила відома українська юристка Олена Сукманова. Вона родом із Донецька, входила до рейтингу «ТОП-100 успішних жінок України».

Ми неодноразово бачили прихід підприємців на держслужбу і навпаки. Пані Сукманова теж пройшла помітний шлях як у бізнесі (очолювала юридичну службу у «Правекс Банку» і «Банку Кредит Дніпро»), так і на шляху урядовця: була начальницею юридичного управління Державної іпотечної установи, працювала на посаді заступниці Міністра юстиції (2017–2019). Там запам’яталася тим, що за її участі запрацювали аграрні антирейдерські штаби, було ухвалено нормативні акти щодо протидії рейдерству.

Нині пані Олена — юридична директорка агрохолдингу «Аграрні системні технології». Це — група компаній із земельним банком 150 тис. гектарів у Хмельницькій, Київській, Житомирській та Рівненській областях, вирощує кукурудзу і сою.

 

• Ви працювали у міністерстві, тепер — у холдингу. Добре знаєте і держслужбу, і великий бізнес. Як думаєте, хто більше виграє від земельної реформи?

— Основні позитивні результати реформи: зміна свідомості пайовиків. Дуже багато лунало з телевізора, з інтернету спекуляцій та інсинуацій. Політики, голосуючи за подовження мораторію, пишалися цим! Мовляв, «ми змусили владу зберегти українську землю». Ну, і що б трапилося без мораторію? Прокинулися ранком, а землі за вікном вже немає? Адже саме так відкриття ринку чомусь сприймали багато власників паїв. А тепер прокинулися і бачать: земля на місці. Ба більше: вони отримали повне право розпоряджатися нею, якого були позбавлені раніше. Відкриття ринку землі повинно стати стимулом для формування нормального органічного симбіозу між бізнесом і державою. Нині держава зробила те, що й повинна була: відкрила ринок землі. Однозначно сам цей факт є значним кроком уперед! А далі вже він має формуватися за економічними чинниками — не повинно бути занадто високого рівня регулювання з боку держави.

 

• Але чи сприймуть земельний ринок ті, хто був категорично проти? Від африканських юристів на цій конференції ми чули, що на ухвалення законів у них впливають старожитні уявлення і забобони: релігійні, етнічні тощо.

— Як тільки власник будь-якої земельної ділянки побачить що, незважаючи на чиїсь переконання чи політичні заклинання, які лунають з телевізора, його сусід продав ділянку, і в нього все гаразд — ринок формуватиметься швидше. І це вже почалося.

zemlya 2

 

• Як думаєте: будуть холдинги скуповувати землю, яку обробляють? Чи не погіршаться відносини між землевласниками-орендодавцями й агрокомпаніями, що обробляють тисячі паїв?

— Ніякий холдинг, як Карабас-Барабас, зі своїми угіддями не зможе нахиляти орендодавця, бо той має гарантоване повне право власності на свою землю. Щодо агрохолдингів треба розуміти: капіталізація землі не є їхнім пріоритетом. У них бізнес побудовано саме на оренді земельних ділянок. Великому виробникові байдуже, у кого орендувати гектари — у власника землі, чи в інвестиційному фонді, чи в будь-кого.

Мені здається, буде продуктивна співпраця. А якщо великий інвестор захоче більше заробляти й для цього вкладатися у зрошення чи меліорацію, то може виникнути спільний бізнес із землевласниками, тривалий і взаємовигідний.

Хочу сказати: напевно, середні компанії більш зацікавлені у праві власності на землю. Та в них бракує коштів на викуп ділянок. Комерційні банки можуть кредитувати за нормативами Нацбанку, не більше як 35% вартості земельної ділянки. Інші гроші треба шукати деінде додатково.

zemlya 1

 

• На конференції з аграрного права лунає й критика земельної реформи. Пані Олено, що скажете про її недоліки?

— Ми не бачимо нині буму купівлі-продажу земель. І це було очікувано з огляду на обмеження, закладені в законодавстві. Та ми заздалегідь розуміли, що шторму не трапиться. Сьогодні в жодного великого чи середнього гравця агроринку, мабуть, немає чіткої стратегії: що ж покроково слід робити через рік, два, п’ять? Усі придивляються, оцінюють, спостерігають, як воно піде. І ще. Буває, що власником земельної ділянки людина стає випадково: скажімо, успадкувала її в загальному масиві майна. І далі ця ділянка ніби заморожує розпорядження всіма іншими активами. Це, мені здається, помилка законодавця, яка має бути виправленою.

 

• А норма про 100 га в одні руки, яку часто критикують, як вона Вам?

— Суперечності будуть завжди. Ми знаємо, що люди по-різному ставляться взагалі до ідеї про відкриття ринку землі. Норма про 100 га в одні руки — не знаю навіть, чому була ухвалена. Кожен зі свого боку прагне протягувати свою норму. Однак у нас є спільний для усього суспільства шлях: удосконалювати законодавство. Якщо ж законодавцям не вдасться поки що сформувати однозначні зрозумілі норми, то тоді свою крапку поставить судова практика.

 

• Фермерам в останні роки дошкуляло «задвоєння» ділянок і нечіткість меж у реєстрах, рейдерство. Земельна реформа це усуне чи роз’ятрить?

— Щодо оформлення купівлі-продажу ділянок, то нам потрібна синхронізація всіх реєстрів Міністерства юстиції й удосконалення даних державного геокадастру. Це — надважливі питання, бо через неточності такої інформації виникає багато конфліктів і судових суперечок. І ці завдання наші урядові органи розв’язують, починаючи ще з 2013 року. Справа хоча й рухається, але повільно — нам усім хотілося б пришвидшити її.

 

Розпитував Ігор Петренко

svidome

 26 січня 2022
Сьогодні, 26 січня, Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт №6070-1, метою якого є врегулювання організації роботи пов’язаної з реєстрацією тракторів, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки тощо.
Сьогодні, 26 січня, Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт №6070-1, метою якого є врегулювання організації роботи пов’язаної з реєстрацією тракторів, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки тощо.
26 січня 2022
 26 січня 2022
«Прозорро.Продажі» розробили та запустили окремий відкритий модуль аналітики з ключовими показниками щодо проведення в Україні земельних аукціонів.
«Прозорро.Продажі» розробили та запустили окремий відкритий модуль аналітики з ключовими показниками щодо проведення в Україні земельних аукціонів.
26 січня 2022
 26 січня 2022
У постанові Кабінету Міністрів України №40 від 19 січня 2022 року затверджено нові умови для заходу іноземних суден у річкові порти України.
У постанові Кабінету Міністрів України №40 від 19 січня 2022 року затверджено нові умови для заходу іноземних суден у річкові порти України.
26 січня 2022
 26 січня 2022
Озимі культури в Україні протягом другої декади січня перебували в стані зимового спокою.
Озимі культури в Україні протягом другої декади січня перебували в стані зимового спокою.
26 січня 2022
 26 січня 2022
Минулого тижня ф’ючерси на пальмову олію на біржі в Малайзії виросли на 7,3% до рекордних 5322 рінггитів/т або $1271 за т слідом за цінами на нафту. Проте головним драйвером зростання стала новина про обмеження експорту сирої пальмової олії з Індонезії, яка є її найбільшим світовим виробником та експортером, реалізуючи щороку майже 50 млн т.
Минулого тижня ф’ючерси на пальмову олію на біржі в Малайзії виросли на 7,3% до рекордних 5322 рінггитів/т або $1271 за т слідом за цінами на нафту. Проте головним драйвером зростання стала новина про обмеження експорту сирої пальмової олії з Індонезії, яка є її найбільшим світовим виробником та експортером, реалізуючи щороку майже 50 млн т.
26 січня 2022
 26 січня 2022
На продовольчому ринку України спостерігається стійка тенденція до зростання цін практично на всі продукти харчування, яка спостерігатиметься й надалі.
На продовольчому ринку України спостерігається стійка тенденція до зростання цін практично на всі продукти харчування, яка спостерігатиметься й надалі.
26 січня 2022
До відкриття ринку землі лишилося ЧИТАТИ

Please publish modules in offcanvas position.