Якісний продукт — це не примха супермаркету, а реалії сьогодення, — Андрій Ярмак

Якісний продукт — це не примха супермаркету, а реалії сьогодення, — Андрій Ярмак

/ Експертна думка / Середа, 01 грудня 2021 10:14

Попит на харчові продукти у світі за останні два роки суттєво виріс. Причини відомі, і змін поточним тенденціям поки що не видно. Що чекає овочівників уже найближчого майбутнього? Які можливості для нарощування обсягів експорту овочів до ЄС з України? Один із провідних європейських експертів овочів — ФАО розповідає про ситуацію на ринку ЄС та світу, перспективи його розвитку.

Виробників овочів, які б із самого початку орієнтувалися на експорт, в Україні фактично не існує. І це є головною причиною поточного стану справ із цими продуктами в країні та можливістю їхнього експорту. На жаль, український споживач дуже невибагливий і погоджується купувати картоплю й овочі такої якості, яку в інших країнах ніхто не купує, — розповів нам в інтерв’ю економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.

 

• Які нині тенденції на європейському та світовому ринках овочів. На що переважно спостерігається попит?

— Про тенденції на ринку овочів ЄС взагалі можна говорити тільки в сегменті тепличних овочів, бо це зумовлено кризою цін на енергоносії. Ціни на газ нині стрімко зростають уже. Отже, в теплих країнах, де не потрібно підігравати теплиці, очікують значних прибутків від нового сезону. В країнах, де доводиться підігрівати теплиці й витрачати кошти на підсвічування, нині чимало банкрутств виробників або тимчасових зупинок виробництва. Ураховуючи кризу в транспортних ланцюжках і дефіцит контейнерів для транспортування холодних вантажів, до яких належать і тепличні овочі, імпортна продукція теж буде дуже дорогої і її також бракуватиме. Тому сумнівів щодо цінових рекордів на овочі немає.

Це стосується не лише Європи чи України, а й усієї Північної півкулі планети. Адже навіть теплі країни будуть масово експортувати тепличні овочі, і ціни там теж будуть дуже високими. Щодо борщових овочів і картоплі, то в кожній країні й по кожному з видів цих овочів абсолютно різна ситуація. Відокремити якісь загальні тенденції тут неможливо.

 

• Які країни є топекспортерами овочів на європейський і світовий ринки?

— Найбільші світові експортери овочів — це Китай, Мексика, Нідерланди (у них велика частка експорту), Іспанія та США. Китай — завдяки часнику, а також сушених і заморожених овочів, Мексика — завдяки теплому клімату й наближеності до США. Іспанія розташована поряд із ринком ЄС, а от США — внаслідок якості та додавання вартості продукції. Причому США теж експортує овочі до Мексики, але вже в іншому сегменті — преміумі. У Європі також великі обсяги експортують інші південні країни і Польща. Переважно все це торгівля всередині ЄС. З великих постачальників до Європи виділимо Марокко, Єгипет та Туреччину.

 

• А хто основні імпортери на планеті?

— Найбільший світовий імпортер овочів із великим відривом від інших — США. Далі — європейські країни: Німеччина, Велика Британія, Франція та Нідерланди. Також великі імпортери — Канада, Японія та РФ.

 

• Європейські споживачі готові купувати традиційні овочі чи все ж таки віддають перевагу органічним?

— Органічний сегмент овочів у світі стрімко зростає, але він вузький і відносно невеликий за обсягами, порівнюючи до сегмента традиційних овочів. Вимоги ЄС до використання/залишків у кінцевих продуктах пестицидів такі високі, що абсолютна більшість населення регіону не дуже переймається необхідністю купувати «органік». Відповідно, високою є ціна на органічні овочі й фрукти на ринку ЄС.

21 460 24

 

• Яке місце України нині серед експортерів овочевої продукції? Куди експортуємо, які овочі?

— Україна посідає дуже низьке місце у світі в рейтингу експортерів овочів — вона далеко за чільною половиною країн світу. Більше з тим, Україна — це великий нетто-імпортер овочів. Можна сказати, що з овочів нашої країни системно сьогодні не експортує ніхто й нічого. Переважно експорт відбувається, коли в країні все дуже погано і продукцію неможливо продати, а ціни критично низькі. Іншими словами, виробників, які б самого початку орієнтували виробництво на експорт, у нашій державі не існує.

І це є головною причиною поточного стану справ. На жаль, український споживач овочів дуже невибагливий і погоджується купувати картоплю та овочі такої якості, яку в інших країнах ніхто не купує. Відповідно, коли у нас надлишок виробництва, наприклад, як то було з цибулею рік тому, то її можна було або викидати, або продати на експорт за дуже низькими цінами, що покупець у супермаркетах міг закрити очі на огріхи з якості. Звичайно, навіть таку цибулю, щоб її продати, потрібно було сортувати, пакувати тощо. Тому часто в кілограм такої продукції потрібно було інвестувати більше, ніж ціна на внутрішньому ринку, щоб лише мати можливість її експортувати.

Тепличних же овочів українські аграрії експортують мало тому, що у нас найвищі ціни на генерацію тепла в регіоні (дорогий газ, дороге вугілля), а ще тому, що Україна не дуже тепла країна.

Єдиний сегмент, де з’яв­ля­єть­ся щось схоже на динаміку системного експорту, — це заморожування овочів. Заморожені овочі, думаю, стануть локомотивом розвитку овочівництва і експорту найближчим часом. Хоча, звичайно, і в сегменті інших овочів будуть зрушення, якщо туди прийдуть люди з іншою ментальністю. А також, коли в Україну зайдуть такі поважні гравці міжнародного ритейлу, як, наприклад, мережа Lidl.

 

• Чи є в українських фермерів можливості посідати європейські овочеві ніші на ринках країн ЄС?

— Можливості є, але ніхто не хоче цим перейматися. Адже значно легше виростити й продати зерно чи олійні. Ризики низькі, сировина зберігається без проблем, ціни не так коливаються, як на овочі. Тому й відмовляються багато вітчизняних фермерів від овочів і повертаються до зернових культур. З іншого боку, сегмент тих фермерів, у кого немає тисячі гектарів полів, теж розвивається потроху. І тут альтернативи вирощування овочів, ягід і фруктів немає.

 

• Що для цього вже реалізовано і треба ще зробити на рівні держави? Потрібні законодавчі ініціативи або інші регуляторні акти?

— Найкраща ініціатива держави — невтручання в бізнес і створення рівних конкурентних умов. Доступ до ринку ЄС у нас є. Тут проблем особливих немає. Бракує знань і досвіду, доступу до дешевих грошей невеликим аграрним виробникам, бракує можливості просування ідеї кооперації.

 

• А як виробники мають себе популяризувати на європейському ринку?

— Для початку потрібно навчитися створювати продукт експортної якості. У нас цього поки що абсолютна більшість людей робити не вміє і не хоче. Адже місцевий споживач в Україні й таке споживає, а для поліпшення якості потрібно інвестувати в найкращі технології, в дороге обладнання для доробки, упакування тощо. Саме тому, коли виробництво овочів виявляється більшим за внутрішню потребу, ціни у нас обвалюються до нуля, а коли трошки меншим, виростають до дуже високих рівнів, бо потрібно імпортувати. А переважна більшість імпортних товарів дорожча, бо якісніші, плюс додаємо транспорт і маржу трейдера.

 

• Комусь вдалося зі своїми овочами пробитися на світовий ринок? Вам відомі, пане Андрію, історії успіху?

— Колись були історії успіху у вітчизняної компанії «Грін Тім», яка експортувала продукти з високою доданою вартістю. Але після зміни менеджменту якось про її успіхи в експорті не чути. Тепер у нас переважно успіхи в імпорті.

 

• За зверненням Держпродспоживслужби у вересні 2019 року Європейська Комісія додала Україну до переліку країн, що можуть експортувати овочі та фрукти до Європейського Союзу без додаткових нетарифних бар’єрів. Що думаєте про це?

— Це базові речі й звичайна робота, яку потрібно завжди системно проводити державі. Нас стримують не карантинні організми, а гнила картопля в голові у керівництва великих виробничих підприємств і галузевих асоціацій. Коли учасники ринку зрозуміють, що якісний продукт — це не примха супермаркету, а реалії сьогодення. Коли вони зрозуміють, що не потрібно продавати 100% картоплі дешево, а можна виростити 80% якісної, продати її вдвічі дорожче і заробити на 60% більше грошей, навіть вкинувши на смітник (але переважно й неякісну можна продати, наприклад на корми), то все це почне працювати. Дуже важливо починати цей бізнес, розуміючи, чому аграрій зможе виростити не гіршу, а бажано кращу картоплю, ніж фермер з Польщі, і чому її куплять в Еміратах. Також важливо знати, скільки ти витратиш на просування експорту та сам експорт. Тоді не буде проблем із реалізацією такої продукції ніколи.

Тоді, до речі, у виробників будуть і гроші на те, щоб наймати освічених керівників галузевих асоціацій, які будуть у стані конструктивно спілкуватися і з чиновниками, і з колегами з провідних країн, і з великими імпортерами, і лобіювати всі ті питання, що потрібні для доступу української продукції на зовнішні ринки.

 

Тетяна КОВАЛЬЧУК, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

svidome

 11 серпня 2022
5 серпня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення змін до Порядку проведення інвентаризації земель» № 866, розроблену Держгеокадастром з метою отримання в процесі інвентаризації земель відомостей про відповідні меліоративні мережі та їх складові частини для внесення до Державного земельного кадастру та здійснення державної реєстрації речових прав на меліоративні мережі або їх частини.
5 серпня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення змін до Порядку проведення інвентаризації земель» № 866, розроблену Держгеокадастром з метою отримання в процесі інвентаризації земель відомостей про відповідні меліоративні мережі та їх складові частини для внесення до Державного земельного кадастру та здійснення ...
11 серпня 2022
 11 серпня 2022
Зростання кількості відправлених з портів Чорного моря кораблів, що були заблоковані там з початку війни, та зменшення пропозицій соняшника врожаю-2021 призводить до підвищення закупівельних цін на соняшник в Україні.
Зростання кількості відправлених з портів Чорного моря кораблів, що були заблоковані там з початку війни, та зменшення пропозицій соняшника врожаю-2021 призводить до підвищення закупівельних цін на соняшник в Україні.
11 серпня 2022
 11 серпня 2022
Українські аграрії працюють у складних умовах воєнного стану. Наразі погодні умови стали ще одним викликом для агросектору. На більшості території України відмічається ґрунтова посуха або недостатня кількість опадів. Це призвело до погіршення стану сільськогосподарських культур, особливо кукурудзи.
Українські аграрії працюють у складних умовах воєнного стану. Наразі погодні умови стали ще одним викликом для агросектору. На більшості території України відмічається ґрунтова посуха або недостатня кількість опадів. Це призвело до погіршення стану сільськогосподарських культур, особливо кукурудзи.
11 серпня 2022
 11 серпня 2022
З початку 2022/23 маркетингового року Україна, станом на 10 серпня, експортувала 2,212 млн тонн зернових і зернобобових культур, в т.ч. в серпні – 599 тис. тонн.
З початку 2022/23 маркетингового року Україна, станом на 10 серпня, експортувала 2,212 млн тонн зернових і зернобобових культур, в т.ч. в серпні – 599 тис. тонн.
11 серпня 2022
 10 серпня 2022
Цього тижня відпускні ціни на якісну білоголову капусту в Україні зросли до 22-27 грн/кг ($0,60-0,74/кг), що в середньому на 10% вище, ніж тижнем раніше.
Цього тижня відпускні ціни на якісну білоголову капусту в Україні зросли до 22-27 грн/кг ($0,60-0,74/кг), що в середньому на 10% вище, ніж тижнем раніше.
10 серпня 2022
 10 серпня 2022
У вівторок, 9 серпня, із порту Чорноморськ вийшли 2 судна з загальним обсягом вантажу 70 тис. тонн продовольства.
У вівторок, 9 серпня, із порту Чорноморськ вийшли 2 судна з загальним обсягом вантажу 70 тис. тонн продовольства.
10 серпня 2022

Please publish modules in offcanvas position.