Точне землеробство та українські реалії

/ Експертна думка / П'ятниця, 16 листопада 2012 14:50
altЄвген ТИМОШЕНКО, аналітик
Дослідження Комітету з всесвітньої продовольчої безпеки показують, що благополуччя сучасного світу багато в чому залежить від динаміки виробництва продуктів харчування. Людство навчилося синтезувати дефіцитні кристали сапфіру і замінювати біопаливом дорогу нафту, але як і раніше не в силах впоратися із проблемою голоду. Населення світу постійно зростає, в той час як кількість вільної площі для розширення посівів обмежена - за кожною новою вирубкою лісів або осушенням боліт стоїть загроза екологічної катастрофи. 
 
Продаючи на світових ринках соняшникову олію, пшеницю або цукор, можна заробляти не менше, ніж на збуті верстатів і вугілля. Чому ж у таких вигідних умовах більше третини українських підприємств-землеробів є збитковими? Які методи ведення бізнесу допомагають світовим лідерам агроринку працювати більш ефективно, ніж вітчизняним компаніям, які використовують природні багатства українських чорноземів?

Ефективність агробізнесу «по-українськи»
Необхідність вибирати інтенсивний шлях розвитку сільського господарства давно вже стала очевидною для більшості розвинених країн світу. Останні досягнення науки і техніки застосовуються не тільки для будівництва космічних ракет, але і для роботи на полі. Сучасна сільськогосподарська техніка оснащується комп'ютерами, в лабораторіях виводяться нові сорти культур, супутники і безпілотники в режимі реального часу спостерігають за станом посівів великих латифундистів.
 
altСьогодні сільське господарство розвинених країн переходить на інший рівень конкуренції - конкуренції ефективності. На ринку, на якому ти не можеш управляти ціною, ти повинен управляти собівартістю або піти з нього геть. Ринок агропродукції став настільки глобальним, що найефективнішим способом управління рентабельністю стає собівартість виробленої продукції. Сучасні війни проходять без танків і піхоти - достатньо однієї ракети, яка за наводкою з космосу потрапляє у табір супротивника, використовуючи при цьому мінімум ресурсів, але досягаючи максимального ефекту. Такі ж процеси сьогодні відбуваються в агросекторі. Всі зусилля спрямовані на те, щоб з максимальною ефективністю розподілити ресурси, отримавши при цьому максимальний результат.
 
Загальний портрет сільськогосподарського профілю України голосно заявляє про необхідність реформ, щоб щонайменше наздогнати провідних світових сільгоспвиробників. Звернімося до статистики. За даними Державного комітету статистики України з часів проголошення незалежності рівень розораності території досяг майже 72%, і це один з найбільших показників у світі. У той же час обсяг виробництва зернових/зернобобових культур і цукрових буряків на душу населення впав у порівнянні з 1990 роком на 13% і 65% відповідно. Це означає, що екстенсивність використання посівних площ себе не виправдала. Не виправдало себе і надмірне використання ще одного доступного в Україні ресурсу - трудового капіталу. У нашій країні в сільськогосподарській галузі задіяно понад 16% населення (у середньому по розвинутих країнах, згідно з дослідженнями FAO, цей показник не перевищує 9%), проте кількість доданої вартості, виробленої одним працівником, становить «всього» 2,500 доларів на рік (у США цей показник становить 51,000 доларів, Румунії - 9,700, Польщі - 3,000).

Графік 1. Орні землі, % від усієї території
alt
Джерело: World Bank, власні дослідження 
 

Графік 2. Використання тракторів та добрив
alt
Джерело: World Bank, FAO, Nationsmaster, власні дослідження


Графік 3. Урожайність зернових (т/га)
alt
Джерело: World Bank, власні дослідження 
 

Графік 4. Зайнятість у сільському господарстві
alt
Джерело: World Bank, FAO, національні служби статистики, власні дослідження 

Істотний розрив із провідними країнами світу реально покрити тільки за допомогою багатомільйонних інвестицій, що в умовах кризи світової фінансової системи видається вельми скрутно. Дефіцит «довгих грошей» (окупність у сільському господарстві навіть при найбільш оптимістичному розвитку подій сягає мінімум 5-7 років), помножений на дефіцит гарантій захисту інвестицій, інфляцію і нестабільність сировинних ринків, значною мірою ускладнює отримання фінансування навіть для найбільш великих агрохолдингів. Однак при сформованій схемі господарювання наздогнати світових лідерів іншим способом вдається малоймовірно: за даними Світового банку Україна має один із найнижчих показників внесення добрив і використання тракторів на одиницю посівної площі, середня урожайність залежно від культури вдвічі-тричі відстає від світових аналогів, кожна посівна і збиральна кампанія пов’язані з дефіцитом паливно-мастильних матеріалів, виробництво яких в Україні є недостатнім через дефіцит сировини і загальне зношення обладнання.
 
Змінюймо принципи! 
У такій ситуації українському агросектору необхідно шукати альтернативні шляхи для подальшого розвитку. Це ще півбіди, коли ми втрачаємо свої експортні позиції - набагато гірше, коли доводиться за валюту купувати сільгосппродукцію за кордоном, як це регулярно відбувається з цукром. Якщо у світі постійно дорожчає нафта, газ, фосфорити та інші види сировини для сільського господарства, чи не краще оптимізувати їх кількість на одиницю посівної площі для досягнення максимальної ефективності по кожному окремому полю, для кожної культури? Переможе той, хто зможе запропонувати вільному ринку гідну якість при розумній ціні, не обділивши і свій інтерес як підприємця. Необхідно відмовитися від збиткового принципу явного програшу «щоб напевно» і перейти до мудрого господарюванню «скільки дійсно потрібно». Навіщо вносити добрива рівномірно, якщо різні поля або окремі зони на полі потребують більшої кількості добрив, а на деяких відчувається їхній надлишок? Навіщо кожен день об'їжджати посіви, щоб перевірити, чи все в порядку, якщо є системи, які самі визначають проблемні поля і звертають увагу на них? Навіщо використовувати прогноз погоди найближчого населеного пункту, якщо нам потрібна погода для конкретного поля в двох десятках кілометрів від нього? Це ті питання, які сьогодні в Україні мало хто задає, в той же час на розвинених ринках це вже стало філософією ведення агробізнесу.
 
altТочне землеробство
Описаного вище результату можна досягти при так званому точному землеробстві - використанні концепції про існування неоднорідностей у межах одного поля або посадок однієї культури. Такі особливості можуть бути викликані специфікою ландшафту, складом грунтів та близьким заляганням пластів корисних копалин, станом грунтових вод, кліматичними особливостями та особливостями культур, які вирощувалися на цій ділянці раніше. Точне землеробство передбачає постійне спостереження за станом посівів і грунту для оперативного планування комплексу дій щодо оптимізації стану проблемних ділянок. Наприклад, якщо на окремій ділянці поля площею 20 га відмічено невелику жовту пляму площею 0,5 га, то зовсім необов'язково вносити добрива і вводити додаткові сеанси поливу для всього поля - досить просто обробити проблемну ділянку. Це виллється в набагато менших витратах на добрива, ПММ, зарплату і амортизацію техніки, більш того - це заощадить час техніки і її екіпажу для виконання інших робіт.
 
Системи спостереження
Спостереження за полями проводиться різними способами: об'їзд полів, збір та аналіз зразків, використання датчиків і аерозйомки. При поточному рівні розвитку технологій можна запустити безпілотник, оснащений датчиками та обладнанням для фото- або відеозйомки, запас палива якого дозволяє йому здійснювати політ тривалістю близько півгодини. Однак складність в управлінні та утриманні такої техніки, а також розмір сільгоспугідь від 100 га роблять таку схему роботи дорогою і важкореалізованою. Для таких масштабів у світовій практиці частіше використовуються космічні зйомки з супутників, обробка яких дозволяє спостерігати за посівами і на основі обробки таких знімків із накладенням у червоному та інфрачервоному спектрі приймати рішення про «точкове» внесення добрив, інсектицидів або гербіцидів, поливі або інших діях. Крім того, дані таких програм можна завантажувати на будь-який електронний носій або в бортовий комп'ютер сільськогосподарської техніки; що значно спрощує постановку завдання працівникам агропідприємства.
 
Системи спостереження за станом посівів зі супутника вже успішно використовуються у багатьох країнах Америки, Європи та СНД. Найбільш відомими і ефективними провайдерами цього сервісу є такі компанії, як Cropio (США/Німеччина), eLeaf (Голландія), PrecisionAgriculture (Австралія), Astrium-Geo (Франція), MapExpert (Україна), Вега (Росія). Використання цих систем дозволяє не тільки оперативно стежити за станом полів, але й у режимі реального часу отримувати звіти і повідомлення про найбільш важливі події по Інтернету або смс; робити прогнози по врожайності полів і всього господарства цілком; отримувати супутню інформацію про ринки сільгосппродукції, котирування валют і ціни сільськогосподарських товарів на окремих біржах; зіставляти поточні та історичні значення індексів вегетації, вологості грунту, вмісту добрив.
 
Економія наочно
Мало хто замислювався, але для контрольного об'їзду поля площею 1 га (100 м * 100 м) всього 8 разів на рік необхідно витратити мінімум 0,4 л палива, або 1,2 грн. Як повідомляє Американський Інститут точного землеробства, диференційоване внесення добрив приносить економію в 10% на кожному гектарі. Склавши ці та наведені нижче явні і неявні витрати, ми отримуємо економію у розмірі не менше 146 грн/га за умови використання в українському сільському господарстві супутникового спостереження за посівами.
 
Джерело: International Society of Precision Agriculture, FAO, власні дослідження 

Якщо в українських реаліях у вітчизняних бізнесменів знайдеться достатньо прогресивності і готовності почати вести господарювання за новими стандартами із застосуванням технологій точного землеробства, то цілком можливо, що з часом Україна ввійде в абсолютні світові лідери з виробництва низки сільгоспкультур, а на її території буде відкрито ряд великих аграрних бірж за участі покупців з усього світу. Український агроном використовує послуги системи супутникового стеження за полями, підвищує свою ефективність і методи господарювання - тим самим здійснюючи справжній «стрибок» із кам'яного століття у століття високих технологій. Такий агроном вже може на рівних сперечатися зі своїми колегами з усього світу, опираючись не тільки на знання радянської наукової школи, але й на досягнення світової наукової думки.
 
altМенший штат агрономів, менше витрат на паливо для об'їзду та обробки полів, більш низькі витрати добрив. Маючи у своєму розпорядженні один або кілька таких центрів супутникового стеження, можна оптимізувати ряд витрат, які раніше ставили бізнес на межу рентабельності. А головне - оптимізувати якість і віддачу кожного ресурсу, будь-то земля, працівники, техніка або добрива. Кожною операцією здійснювати якісні, а не кількісні зміни. Покупець готовий купувати товар за ціною не вище певного порогу, що виникає як середнє цін усіх продавців; в умовах вільного ринку він не стане переплачувати за наше невміння вести бізнес ефективно. Як нагадує нам реклама: «навіщо платити більше»?
 
Підводячи підсумки, хочеться згадати ще одне повчальне прислів'я: «Все, що не розвивається, - гине». У наш час вже недостатньо бути власником сотень гектарів високоякісного чорнозему або нескінченно нарощувати парк техніки. Іноді слід глянути в буквальному сенсі звисока на свої непродуктивні спроби вкладати гроші і подумати, як заробляти їх більше. Автори політичної економії стверджували, що саме володіння всією необхідною інформацією допомагає отримувати прибуток.

1

 17 липня 2019
На даний момент фінансова підтримка українських овочівників і садівників є практично неохопленим ринком для фінансових установ України.
На даний момент фінансова підтримка українських овочівників і садівників є практично неохопленим ринком для фінансових установ України.
17 липня 2019
 17 липня 2019
Про стан і експортні перспективи вітчизняної галузі виробництва зерна в контексті глобальних викликів ішлося під час нещодавньої прес-конференції, яку провела Українська зернова асоціація.
Про стан і експортні перспективи вітчизняної галузі виробництва зерна в контексті глобальних викликів ішлося під час нещодавньої прес-конференції, яку провела Українська зернова асоціація.
17 липня 2019
 17 липня 2019
В Україні зростання вартості часник можливе лише наприкінці осені, зараз він буде тільки дешевшати.
В Україні зростання вартості часник можливе лише наприкінці осені, зараз він буде тільки дешевшати.
17 липня 2019
 17 липня 2019
З початку травня 2019 року на українському експортному ринку (базис FOB) зберігається тенденція до поступового зростання цін на кукурудзу.
З початку травня 2019 року на українському експортному ринку (базис FOB) зберігається тенденція до поступового зростання цін на кукурудзу.
17 липня 2019
 17 липня 2019
Загальний обсяг перевезень вантажів Дніпром у 2019 році склав 4,2 млн тонн, що на 1,2 млн тонн більше, ніж у першому півріччі минулого руку.
Загальний обсяг перевезень вантажів Дніпром у 2019 році склав 4,2 млн тонн, що на 1,2 млн тонн більше, ніж у першому півріччі минулого руку.
17 липня 2019
 17 липня 2019
На поточному тижні ціни на українські помідори встановили новий рекорд.
На поточному тижні ціни на українські помідори встановили новий рекорд.
17 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.