Агробізнес крізь призму аналізу

/ Експертна думка / Середа, 17 квітня 2013 15:37

Олена СТЕПАНЮК, спеціально для "АС"

Традиційний захід березня «Агробізнес України», організований Інститутом Адама Сміта, уже вп'яте зібрав неймовірно велику кількість доповідачів з усього світу та вітчизняних сільгоспвиробників задля обговорення важливих питань ведення аграрного бізнесу. Програма була настільки насиченою та цікавою, що дискусії між учасниками заходу тривали навіть під час перерв на каву. Загалом обговорювалося багато питань, проводився широкий аналіз ключових змін і ситуацій у сфері фінансів, земельної реформи, продовольчої безпеки, торгівлі тощо. Відбулися палкі дебати стосовно того, яка модель більш притаманна Україні: промисловий та індивідуальний розвиток сільськогосподарського виробництва, органічне зростання чи великі інвестиції..? Словом, усі нагальні проблеми ведення аграрного бізнесу, подальше їх вирішення та перспективи на найближче майбутнє були охоплені одним масштабним заходом.

Про світ
Порушуючи глобальні теми, зокрема, чого очікувати світу, директор компанії Bunge Юрій Заставний спрогнозував, що найближчим часом відбудеться «зелена революція». На розвиток світового сільського господарства впливатимуть наступні чинники: зростання населення, обсяг земель, що обробляються, та зміни в раціонах харчування. Ці фактори давитимуть на земельні ресурси, а відтак, площа на одну людину буде зменшуватися, вважає пан Заставний. Наразі ситуація ще контрольована і підстав для хвилювання немає, позаяк приріст урожайності сільгоспкультур поки випереджає збільшення населення. Судіть самі: з 1960 до 2010 роки населення Землі зросло із 3 до 7 млрд осіб, або на 1,74% у рік, коли врожайність - на 1,84%. А зі слів Юрія Заставного, щоб забезпечити усіх людей на планеті продуктами харчування, ця цифра повинна зрости мінімум на 60%.

Та й земельні ресурси використовуються далеко не на повну потужність: при потенційному обробітку понад 4 млрд га нині задіяно лише 1,6 млрд га сільгоспугідь.

Про вітчизняний АПК
Захід, присвячений веденню в Україні агробізнесу, об'єднав і зарубіжних, і вітчизняних експертів, які ділилися своїми міркуваннями стосовно існуючих проблем та досвідом їх подолання. За три дні форуму прозвучало сила-силенна зауважень, пропозицій, прикладів, які повинні стати надалі дороговказом у розвитку галузі в цілому. І хоча ми при колосальному потенціалі ще маємо багато куди рухатися, все ж позитивні тенденції уже спостерігаються. А це означає, що ми на правильному напрямку.

Олександр Сень, заступник міністра аграрної політики і продовольства України, відзначив тенденцію розвитку вітчизняного АПК. «Український аграрний сектор вийшов на якісно новий рівень, проте його виробничий потенціал ще не повністю реалізований. Підприємства демонструють стабіліні показники в роботі, як наслідок, зростання виробництва валової сільгосппродукції становить 12,8%, приріст харчової промисловості - 4,5%, середньорічне виробництво зерна сягає 47 млн т». Намітив чиновник і напрями, куди слід рухатися більш інтенсивно в галузі, - інвестувати у тваринництво та технічне переоснащення. Зі слів заступника профільного міністра, наразі в Україні проінвестовано 153 проекти у тваринництві, що в майбутньому повинно вплинути на збільшення обсягів виробництва молока на 4% та м'яса - на 4,5%. Також відомство приступило до реалізації нових проектів, пов'язаних із випуском зарубіжної сільгосптехніки в нашій країні.

Президент УЗА Володимир Клименко у своєму виступі закликав усіх до дій, які допомогли б відродити Україні славу «житниці Європи». За результатами останнього року наша країна посідає 10 місце з виробництва зернових. «І розмови про те, що треба експортувати не зерно, - пусті. А до торгівлі з доданою вартістю треба прагнути». До слова, цього маркетингового року Україна займає 7 місце у світі з експорту зерна, вивозячи 22 млн т зернових.

Продовжуючи цю тему, Леонід Козаченко, президент УАК, висловив також думку про те, що Україна, маючи величезний потенціал з експорту зерна в ЄС та переваги геополітичного розташування, не використовує ці фактори у своїй діяльності. З його слів, найбільш ліквідним ринком, куди можна на досить вигідних умовах продавати українське збіжжя, є європейський, потреби якого становлять 5 млн т. «Наразі ми вирощуємо зерна 3 млн т/га при потенційних можливостях виробляти вдвічі більше. Для цього потрібні інвестиції. Однак інвестори бояться вкладати гроші в силу різних причин: як політичних, так і економічних».

Про інвестиції
Інвестиції в Україну торік становили 4,5 млрд доларів. За останніх 20 років у сільське господарство України було вкладено 1 млрд доларів із-за кордону. Однак необхідно більше 70 млрд дол., аби вийти на таку урожайність, котра забезпечувала б 3 млрд дол. для логістичної системи України. У цьому твердо переконаний Леонід Козаченко.

altНатомість засновник Rogers International Comodities Джим Роджерс роз'яснює, чому ж, власне, інвестори не надто поспішають вкладати свої мільйони і мільярди в українські проекти: «Політична ситуація в Україні нині зовсім не сприяє інвестиційному клімату, тому подібні ризики при веденні сільського господарства не можна не враховувати. Інвестори бояться вкладати гроші, добре усвідомлюючи, до чого це може призвести.

Розмірковуючи про ефективність та привабливість ведення аграрного бізнесу, Джим Роджерс переконаний, що найкраще у сільському господарстві працювати фермером, позаяк є можливість вирощувати та збирати урожай. «Якщо ви фермер, то в подальшому ви зможете розширюватися й отримувати прибутки кращі. Протягом наступних 30 років люди, задіяні у сільському господарстві, будуть заробляти великі гроші», - спрогнозував всесвітньо відомий інвестор. - Україні слід максимально використати свій потенціал і відновити статус «житниці Європи».

На його думку, державні облігації сьогодні не є такими цінним фінансовим інструментом, тому настає час інвестування у природні ресурси. «Залучати капіталовкладення у вітчизняний аграрний сектор заважає те, що інвестори не впевненні, що в цій країні з їхніми грошима обійдуться чесно», - підсумував засновник Rogers International Comodities Джим.

Про ринок земель
Земельна реформа в Україні - тема, яка викликала жваве обговорення і чимало дискусій. Іноземні доповідачі висловлювали своє нерозуміння і здивування, чому ж українці так бояться і весь час відтерміновують запровадження ринку земель. Керуючий партнер CMS CameronMcKenna Даниїл Білак відзначив, що в Україні відбувається хаотичний рух від державної системи і державного володіння землею до приватного. Коли однією з цілей земельної реформи є збільшення ефективності та продуктивності сільгоспугідь та залучення зарубіжних інвестицій. «Хаосу у володінні землею не повинно бути, - міркує зарубіжний експерт. - Для нормального функціонування ринку земель до землі треба відноситися як до товару, а не як до чогось святого. Уся інформація має бути відкритою, у цьому нічого страшного немає. Важливо побудувати правильну робочу модель».

Висловив своє бачення стосовно оренди президент вітчизняного агрохолдингу Harmelia Джон Шморгун, переконуючи, що термін оренди повинен бути довгостроковим, адже виробництво передбачає різні процеси, котрі обходяться не дешево за нинішніх цін.

Пітер Томсон, заступник генерального директора холдингу «Українські аграрні інвестиції», відзначив, що нестабільність ситуації земельної реформи створює «туманний клімат» з погляду інвестора. «Держава може змінити це і стати добрим землевласником, однак є різниця між тим, щоб бути землевласником і сільгоспвиробником. Тому держава ніколи не була хорошим фермером», - зауважив Пітер Томсон. Ще однією досі невирішеною проблемою залишаються неуспадковані паї. Зі слів доповідача, якщо вони будуть у державі, тоді як активи й оцінки їх вартості будуть застосовуватися, і хто ж врешті-решт зможе викласти за них гроші на 7 років? «Я б порадив державі не розхитувати човен і не реформувати те, що не потрібно», - підсумував пан Томсон.

Про те, що ж насправді нині гальмує земельну реформу, висловився партнер юридичної фірми «ОМП» Микола Орлов, який вважає основними чинниками, що не дають подальшого розвитку, наслідки колективізації та неефективність держполітики за принципом «сьогодні на вчора». З його слів, ніхто не захоче закопувати власні гроші в землю, якщо не буде права власності. «Українська земля більше схожа на пазли. 20% ділянок неможливо орендувати чи продати, позаяк або людей немає, або вони не підтвердили право власності. Як наслідок, компанії доводиться укладати сотні договорів. Це при тому, що 50% з них можуть бути визнані недійсними, позаяк містять багато помилок згідно з новим законодавством», - пояснює юрист.

Про зберігання зерна
Не менш болючою на сьогодні в Україні залишається проблема збереження вирощеного і зібраного врожаю. І це питання не пройшло повз увагу учасників форуму. Даниїл Пасько, принципал компанії Horizon Capital, зауважив, що зберігання зернових в Україні не покриває урожайності. Ситуація неоднозначна: ніби є чимало роботи для будівельників елеваторів, проте зведення зерносховища далеко не усім по кишені. Хоча рослинництво все-таки є привабливою галуззю для інвестування. «Оптимальна ємкість зберігання нині становить понад 50 млн т зернових. Але це не покриває всю урожайність в країні. І як наслідок, багато зерна псується і згниває», - говорить пан Пасько.

Про кадри
Брак кваліфікованих спеціалістів у вітчизняному сучасному сільському господарстві - проблема, яка все частіше порушується в аграрних колах останнім часом. З року в рік агробізнес стає усе прибутковішою справою, і відповідно вимагає фахового персоналу, який буде йти в ногу з часом зі своїми знаннями, уміннями, навичками. Відтак, зростає престижність професій сільського господарства. Однак, це аж ніяк не впливає на підготовку кадрів у вітчизняних вишах. Такі нарікання часто лунають з уст керівників провідних агроформувань.

Підтримка держави настільки мізерна, що ледь вистачає на оплату праці викладачам та забезпечення роботи закладів. Директор Інституту охорони природи і біотехнологій НУБіП Максим Мельничук зауважує, що більшість сільськогосподарських вишів за останні 20 років втратили свої дослідні господарства, і виходить така собі теорія без практики.

Крім того, майбутніх, скажімо, агрономів навчають за старими підручниками, які подають уже дещо застарілі знання. От і доводиться провідним українським агрофірмам запрошувати спеціалістів з-за кордону, коли своїх мало б вистачати сповна.

Констатація фактів, проблем у сільському господарстві України на V міжнародному форумі, які стають потужним гальмом у подальшому розвитку вітчизняного АПК, стало черговим приводом задуматися усім: чиновникам, які сповідують незрозумілу багатьом політику; великим сільгоспвиробникам-бізнесменам, котрі у гонитві за прибутками часто забувають прості істини ведення аграрного виробництва; малим та середнім сільгоспформуванням - як надалі шукати нові шляхи фінансування, та стати певною мірою рушієм галузі… А про результати цих роздумів можна буде дізнатися на черговому заході «Агробізнес України» наступного року.
 22 листопада 2019
Сто відсотків послуг з перевезення вантажів у вагонах Укрзалізниці реалізовуватимуться через майданчик ProZorro.Продажі. Наразі перевізник та електронна торгова система працюють над синхронізацією своїх програмних продуктів.
Сто відсотків послуг з перевезення вантажів у вагонах Укрзалізниці реалізовуватимуться через майданчик ProZorro.Продажі. Наразі перевізник та електронна торгова система працюють над синхронізацією своїх програмних продуктів.
22 листопада 2019
 22 листопада 2019
Експорт м’яса індички та качки дуже перспективний для українських виробників.
Експорт м’яса індички та качки дуже перспективний для українських виробників.
22 листопада 2019
 22 листопада 2019
Українське ягідне підприємство ТОВ "Нікдарія" (TM iBerry) і одна з найбільших компаній-імпортерів свіжих фруктів Перської Затоки Farzana Trading з ОАЕ підписали на виставці WOP Dubai 2019 угоду про регулярні авіапоставках української лохини в сезоні 2020 року.
Українське ягідне підприємство ТОВ "Нікдарія" (TM iBerry) і одна з найбільших компаній-імпортерів свіжих фруктів Перської Затоки Farzana Trading з ОАЕ підписали на виставці WOP Dubai 2019 угоду про регулярні авіапоставках української лохини в сезоні 2020 року.
22 листопада 2019
 22 листопада 2019
У Вінницькій області дві агрофірми "Ольгопіль" та "Україна О" об’єднали кошти і побудували невеликий молокозавод. 
У Вінницькій області дві агрофірми "Ольгопіль" та "Україна О" об’єднали кошти і побудували невеликий молокозавод. 
22 листопада 2019
 22 листопада 2019
За 10 місяців 2019 року Україна експортувала 117,6 тис. тонн яєць, що на 34% перевищує аналогічний показник 2018 року.
За 10 місяців 2019 року Україна експортувала 117,6 тис. тонн яєць, що на 34% перевищує аналогічний показник 2018 року.
22 листопада 2019
 22 листопада 2019
Експерти ринку розповідають, з чого почати вирощування енергетичних рослин, скільки це коштуватиме та які ризики є для фермера.
Експерти ринку розповідають, з чого почати вирощування енергетичних рослин, скільки це коштуватиме та які ризики є для фермера.
22 листопада 2019

Please publish modules in offcanvas position.