Спроби диверсифікації постачання природного газу, або ж нарощення власного виробництва шляхом освоєння нових родовищ на шельфі Чорного моря, а також розробки сланцевого газу матимуть ефект, певно, лише в середньо- та довгостроковій перспективі.
Водночас, сьогодні є більш ніж реальна перспектива часткового позбавлення залежності країни від імпорту природного газу, яка пов’язана із розвитком різних видів поновлювальних джерел енергії, і зокрема, одного з найбільш універсальних - біогазу. З квітня цього року вступили у дію зміни до Закону України «Про електроенергетику», прийняті Верховною Радою України від 20.11.2012 № 5485-VI, що встановлюють відповідні коефіцієнти для визначення «зеленого» тарифу на електроенергію, вироблену з біогазу.
Рівень рентабельності виробництва різних видів сільськогосподарської продукції в Україні за 2012 рік
Втрачені можливості
Світовий досвід розвитку сучасної біогазової енергетики налічує кілька десятиліть пошуку та удосконалення технології отримання цього виду поновлювальної енергії.
За останні роки такі країни, зокрема, як Німеччина, побудували понад 7100 біогазових енергетичних установок, у той час як в Україні можна нарахувати лише до десятка різного типу, про це відзначає в одній із публікацій голова правління Біоенергетичної асоціації Г. Г. Гелетуха (Гелетуха Г.Г. “Зелений” тариф загорівся / Г.Г. Гелетуха // Всеукраїнський журнал «Прибуткове свинарство» – №6 (12), грудень 2012 р. – С. 40-45.).
Сам процес утворення біогазу - це так зване метанове бродіння, яке відбувається внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів і супроводжується рядом біохімічних реакцій. Біогаз утворюється у результаті розкладання органічних речових при анаеробних умовах без доступу кисню і представляє собою суміш метану (40–75%), вуглекислого газу (25–55%) та інших газів (<10%).
Як сировину для переробки на біогаз можна використовувати органічні відходи діяльності тваринницьких ферм і переробних підприємств, а також спеціально вирощену зелену масу сільськогосподарських рослин.
Біогазовий напрям диверсифікації агробізнесу
У 2012 році, за попередніми даними Державної служби статистики України, рівень рентабельності виробництва продукції тваринництва в сільськогосподарських підприємствах становив 14,2%, що на 1,2% більше проти минулого року, в т. ч. у скотарстві від реалізації молока 2,3% та 29,5% збитковості від яловичини.
У рослинництві найбільш прибутковим все ще залишається виробництво соняшнику, в той же час як рентабельність інших сільськогосподарських культур не перевищує 20%.
Відтак, традиційні сфери вкладання капіталу в сільському господарстві не забезпечують високу рентабельність, окрім олійних культур. Водночас, виробництво молока і м’яса залишається найменш привабливим видом сільськогосподарської діяльності.
Біогазовий напрям є одним із перспективних шляхів диверсифікації агробізнесу в тваринництві, оскільки дозволяє отримувати доходи від продажу декількох видів продукції, одержуваної в одному технологічному циклі.
Саме так: займаючись виробництвом молока і м’яса, господарство може додатково переробляти на біогазовій станції, наприклад, органічну біомасу відходів тваринницьких ферм та одержувати біогаз і очищені екологічно безпечні біодобрива. Зрештою у подальшому біогаз можна утилізувати в когенераційному модулі, отримавши при цьому електроенергію й тепло.
Таблиця 1. Основні технічні характеристики біогазових установок від ТОВ «Екотенк»
*Площа сільськогосподарських земель, на яких можливо повноцінно вирощувати урожай без застосування мінеральних добрив, використовуючи лише біодобрива
У будь-якому випадку, використовуючи лише вироблену з біогазу електроенергію на власні потреби, або ж здійснюючи продаж її надлишку в електромережу, господарство отримує додатковий дохід. При цьому електроенергія є одним із найбільш ліквідних товарів, що не залежить від кон’юнктури ринку та має стабільно зростаючий попит і ціну.
Відтак, цей напрям агробізнесу сьогодні дозволяє підвищити фінансову стійкість сільськогосподарського підприємства за рахунок диверсифікації економічних видів діяльності та покращити конкурентоспроможність галузі тваринництва.
Ринок біогазових технологій і обладнання в Україні
Активний розвиток ринку сучасних біогазових технологій і обладнання в Україні відбувається впродовж останніх 10 років.
На вітчизняному ринку сьогодні представлені як провідні компанії, так і маловідомі підприємства, які лише почали розвивати цей напрям поновлювальної біоенергетики. З них найбільш відомими, які здійснюють діяльність у сегменті біогазових технологій, є ТОВ «Зорг Україна», ТОВ «Екотенк», Huo Long Biogas Ltd, а також ТОВ «Теплосоюз Україна», ПрАТ «НПП Інтеренерго» і ряд інших компаній.
Компанія ТОВ «Зорг Україна» здійснює повний комплекс робіт із проектування, будівництва та постачання необхідного обладнання й налагодження біогазових установок. У списку реалізованих проектів компанії сьогодні нараховується близько 90 біогазових станцій енергетичною потужністю від 100 кВт до 20 МВт у 13 країнах світу.
В Україні серед виконаних за останні 10 років проектів виділяється запуск у 2003 році біогазової станції у с. Оленівка Магдалинівського району Дніпропетровської області на території свинарського комплексу ТОВ «Агро-Овен» та в 2008 році у с. Великий Крупіль Згурівського району Київської області на молочній фермі ТОВ «Українська молочна компанія».
До кінця 2013 року агрокомплекс «Миронівський хлібопродукт» має наміри розпочати експлуатацію біогазової станції потужністю 5 МВт на птахофабриці «Оріль Лідер» на Дніпропетровщині.
Таким чином, за останні роки в Україні на ринку біогазових технологій спостерігається збільшення попиту на устаткування, передусім з боку потужних агрокорпорацій, тоді як абсолютна більшість сільськогосподарських підприємств поки не розглядають перспективу їх застосування.
Значний інтерес представляє діяльність ТОВ «Екотенк», що позиціонує на ринку як консорціум компаній України, Росії та Німеччини, які працюють у сфері сучасних біогазових технологій. Компанія надає повний спектр послуг із будівництва великих та малих біогазових установок, дослідження сировини, проектування, монтажу устаткування, запуску і технічного його обслуговування.
Окремої уваги потребує сегмент ринку малопотужних біогазових станцій, що має зацікавити передусім невеликі і середні фермерські господарства та ті сільськогосподарські підприємства, які не мають вільних фінансових ресурсів.
Так, ТОВ «Екотенк» пропонує модельний ряд біогазових установок з об’ємом метантенка від 6 м3 до 100 м3 для переробки різних органічних відходів, в тому числі гною тварин, зеленої маси рослин тощо.
Ціна питання входження у бізнес
На основі аналізу даних проведеного моніторингу цін протягом останніх років середня вартість високотехнологічної біогазової станції з автоматизованою системою керування (без когенераційного обладнання) для переробки за добу 60 т органічних відходів великої рогатої худоби або свиней становила у цей період близько 876 тис. євро, і включала витрати з придбання устаткування, будівництва та його монтажу. Орієнтовна вартість газопоршневої когенераційної теплоелектро-станції номінальною потужністю 330 кВт сягає 452 тис. євро. Разом ціна придбання цілісного біоенергетичного комплексу з переробки органічних відходів тваринництва може становити 1,33 млн євро, або близько 13,94 млн грн (4024 євро/кВтел).
За інформацією, яка наводиться ТОВ «Теплосоюз Україна» із посиланням на європейський досвід реалізації аналогічних проектів, питомі капітальні витрати на будівництво біогазового комплексу з енергетичним блоком потужністю до 500 кВт становлять 3500 євро за 1 кВт, від 500 до 1000 кВт - 3000 євро, від 1000 кВт і більше - 2000–2500 євро.
Таким чином, однією із суттєвих перепон для розвитку цього виду агробізнесу є висока вартість устаткування, що потребує суттєвих інвестицій.
Водночас, для господарств, які утримують незначне поголів’я тварин, мають зацікавити біогазові установки з об’ємом ферментера від 6 м3 до 100 м3.
Більш детальну інформацію про установки для фермерських господарств можна отримати на офіційному сайті компанії. Нижче приведено технічну характеристику модельного ряду пропонованих біогазових установок від ТОВ «Екотенк».
Вартість пропонованих компанією біогазових установок знаходиться у межах від 14 до 138 тис. грн.
При експлуатації біогазових установок цього типу також передбачено можливість використання газопоршневої тепло-електростанції для отримання електроенергії й тепла; газової плити і газового котла, що працюють на біогазі.
Державні преференції
За останні роки на державному рівні відбулися певні зрушення щодо розуміння необхідності підтримки розвитку в Україні біогазової енергетики.
Ці зміни були пов’язані із введенням «зеленого» тарифу на електроенергію, вироблену з біогазу.
Аналіз вітчизняного законодавства щодо оцінки усіх преференцій, які держава пропонує бізнесу за умов його участі в реалізації біогазових проектів, дозволяє чітко відзначити окремі з них, які безпосередньо спрямовані на стимулювання розвитку цього напряму альтернативної енергетики. Це насамперед стосується двох основних видів преференцій:
- Пільги, передбачені податковим законодавством для підприємств, які беруть участь в реалізації біоенергетичних проектів;
- Введення у дію з 1 квітня 2013 року «зеленого» тарифу на біогаз.
Так, Податковий кодекс України (ПКУ), зокрема, передбачає:
- значне зниження податку на прибуток для підприємств, що займаються виробництвом і застосовують альтернативні джерела енергії;
- звільнення від ввізного ПДВ устаткування, імпортованого для застосування при виробництві різних видів поновлювальної енергії;
- 75% зниження податку на землю для виробників електроенергії з альтернативних і поновлювальних джерел.
Окремими статтями ПКУ передбачено ряд суттєвих пільг, які мають безумовно зменшити витрати на реалізацію проектів у галузі поновлювальних джерел енергії та підвищити їх окупність.
Це передусім викладено у наступних статтях:
Стаття 158. Особливості оподаткування прибутку підприємств, отриманого у зв’язку із впровадженням енергоефективних технологій.
Пункт 158.1. Звільняється від оподаткування 80% прибутку підприємств, отриманого від продажу на митній території України товарів власного виробництва за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України:
- устаткування, що працює на відновлюваних джерелах енергії;
- матеріали, сировина, устаткування та комплектуючі, які будуть використовуватись у виробництві енергії із відновлюваних джерел енергії;
- енергоефективне обладнання і матеріали, вироби, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;
- засоби вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів;
- устаткування для виробництва альтернативних видів палива.
Означені положення спрямовані на зменшення вартості устаткування та стимулювання впровадження енергоефективних технологій на основі розвитку поновлювальних джерел енергії.
Активізувати ринок біогазових станцій і конегераційного обладнання мають наступні пункти ПКУ.
Пункт 197.16. Звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України:
- 197.16.1. устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії, енергозберігаючого обладнання і матеріалів, засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів, обладнання та матеріалів для виробництва альтернативних видів палива або для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії;
-
197.16.2. матеріалів, устаткування, комплектуючих, що використовуються для виробництва:
- 197.16.2.1. устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії;
- 197.16.2.2. матеріалів, сировини, устаткування та комплектуючих, які будуть використовуватися у виробництві альтернативних видів палива або виробництві енергії з відновлюваних джерел енергії;
Зменшує податкове навантаження при реалізації біогазових проектів і наступний пункт ПКУ.
Пункт 276.6. Податок за земельні ділянки (в межах та за межами населених пунктів), надані для розміщення об’єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, справляється у розмірі 25% податку, обчисленого відповідно до ст.ст. 274, 275, 278, 279 і 280 цього Кодексу.
Безпосередньо для тих аграрних компаній, які мають намір і бажання здійснювати виробництво електричної енергії з біогазу за допомогою когенерації, певний зиск має врахування можливостей, закріплених у підрозділі 4. Особливості справляння податку на прибуток підприємств.
Зокрема, підпунктом 17 вищеозначеного підрозділу передбачено, що тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року, звільняються від оподаткування:
в) прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств галузі електроенергетики (клас 40.11 група 40 КВЕД ДК 009:2005), які виробляють електричну енергію виключно з відновлювальних джерел енергії;
Прийняття змін до Закону України «Про електроенергетику» від 20 листопада 2012 року, які вступили в силу 1 квітня 2013 року, стало найбільш очікуваною подією. Ці зміни були пов’язані із введенням «зеленого» тарифу на електроенергію, вироблену з біогазу.
Згідно із законом, починаючи з 1 квітня поточного року вводиться у дію пільговий «зелений» тариф, що гарантує закупівлю електроенергії, яка надходить в об’єднані електромережі з альтернативних та поновлювальних джерел енергії в будь-якій кількості.
Дія нового тарифу з коефіцієнтом підвищення 2,3 поширюється лише на об’єкти, які будуть введені в експлуатацію з 1 квітня 2013 року по 31 грудня 2014 року. Біогазові установки, які будуть побудовані у період 2015–2029 років, працюватимуть за зниженим коефіцієнтом - від 2,07 до 1, 61.
Згідно з Постановою НКРЕ № 365 від 01.04.2013 р. «Про встановлення фіксованих мінімальних розмірів «зелених» тарифів на електричну енергію» для електроенергії, виробленої з біогазу передбачено наступне їх значення (без ПДВ), коп./кВт*год:
- для коефіцієнта 2,3–134,46 коп.;
- для коефіцієнта 2,07–121,01 коп.;
- для коефіцієнта 1,84–107,57 коп.;
- для коефіцієнта 1,61–94,12 коп.
«Зелені» тарифи можна розглядати як державну дотацію, що підвищує економічну ефективність біогазових станцій та знижує термін їх окупності.
Введення у дію «зеленого» тарифу та наявність податкових пільг подає сподівання щодо перспектив подальшого розвитку ринку біогазу в Україні.
Економіка біогазового виробництва
Окремі питання стосовно адекватної оцінки і визначення економічної ефективності переробки органічної біомаси на біогаз наразі залишаються відкритими. Здебільшого в публікаціях останніх років висвітлюються технічні аспекти обладнання, або ж подається дещо спрощений підхід до розрахунку окупності інвестицій у цей вид бізнесу.
Таблиця 2. Економічна ефективність і окупність біогазових проектів
Важливо також усвідомити, що відсутність достовірної інформації щодо прибутковості технології біоенергетичної переробки органічних відходів і біомаси є не меншою перепоною розвитку біогазової енергетики в Україні, а ніж відсутність фінансових коштів для реалізації інвестиційних проектів в означеній сфері бізнесу.
При техніко-економічному обґрунтуванні ефективності й окупності біогазових проектів найбільш кваліфіковану підтримку можна одержати, лише звернувшись безпосередньо до компаній, які займаються їх реалізацією.
Водночас, у якості орієнтира доцільно скористатися типовою схемою попередніх розрахунків, які використовується для оцінки доцільності та аналізу ефективності інвестиційних проектів у будь-якій сфері агробізнесу.
За приклад такого розрахунку можна взяти технічну характеристику біогазової станції однієї відомої компанії з добовим обсягом переробки 60 т органічних відходів ВРХ або свиней, в т. ч. із можливістю додаткового додавання силосу. У розрахунках було враховано, що на продаж надходитиме лише вироблена з біогазу електроенергія, тоді як біодобрива і тепло залишатимуться для власних потреб використання. Орієнтовний термін експлуатації - 15 років.
Для економічного обґрунтування передбачено два варіанти оцінки економічної ефективності інвестицій - за умов застосування діючого коефіцієнта «зеленого» тарифу на період з 1 квітня 2013 року (2,3) до 31 грудня 2014 та пропонованого Біоенергетичною асоціацією України підвищеного його показника (3,0).
Цілком зрозуміло, що при діючому коефіцієнтові «зеленого» тарифу 2,3 дисконтований період окупності становитиме 14,4 років, тоді як у другому варіанті біогазова енергетична установка окупиться менше, ніж за 10 років.
Для оцінки економічної ефективності невеликих біогазових установок можна скористатися інформацією, розміщеною на сайті компанії ТОВ «Екотенк».
Термін окупності біогазових установок, пропонованих ТОВ «Екотенк», в середньому становить близько 1 року.
Зрозуміло, що ці розрахунки можуть бути скориговані при більш детальному врахуванні різних техніко-економічних факторів і аспектів, що супроводжуватимуть реалізацію проекту. Водночас, беручи до уваги прийнятну ціну придбання біогазових установок, яка під силу навіть для невеликих фермерських господарств, можна стверджувати про їх економічну вигідність.
Таблиця 3. Розрахунок терміну окупності для біогазових установок від ТОВ «Екотенк»
*Клієнт може сам виконати будівельно-монтажні роботи за документацією Екотенк
Окремо необхідно зазначити, що при прийнятті рішень щодо вкладання коштів у біо-газову установку необхідно враховувати не лише термін її окупності, але й очікувану величину доходу.
Так, безумовно, за невисокої вартості придбання біогазової установки з об’ємом ферментера від 6 м3 до 100 м3 її окупність впродовж року є цілком прогнозованою.
Проте для великих агропідприємств біогазова енергетична установка з об’ємом ферментера 2400 м3 і більше навіть за умов її окупності впродовж 10–15 років спроможна забезпечити надходження чистого грошового потоку NPV понад 0,5–7,0 млн грн при початкових інвестиційних витратах у 13,94 млн грн.
Зрештою, у будь-якому випадку визнання на законодавчому рівні прав біогазової енергетики на використання «зелених» тарифів є кроком вперед на шляху до розвитку цього виду поновлювальної енергії в Україні.
При встановлені «зелених» тарифів для біогазу слід було взяти до уваги пропозиції провідних експертів та аналітиків, які наголошували на необхідності врахування певних особливостей розвитку біогазової енергетики, пов’язаних із високою її капіталомісткістю за умов реалізації проектів на базі великотоварних аграрних підприємств, що потребують фінансової підтримки.
У підготовленій Біоенергетичною асоціацією України аналітичній записці № 2 вітчизняні вчені пропонували встановити коефіцієнт «зеленого» тарифу для електро-енергії, виробленої з біогазу, що одержано від сировини сільськогосподарського походження на рівні 3,0 та 2,7 - для всіх інших його видів.
Загалом розвиток вітчизняної біогазової енергетики є не лише реальною альтернативою поглибленню залежності країни від імпорту викопних паливно-енергетичних ресурсів, але й надає перспективи диверсифікації агробізнесу та надходження додаткових доходів в умовах нестійкого характеру рентабельності виробництва більшості видів продукції рослинництва і тваринництва.
