Як не загубитися серед різних стандартів

/ Експертна думка / Понеділок, 13 січня 2014 12:08
Наталя КУЗЬО, спеціально для "АС"
Поняття сертифікації продукції відоме давно і у загальному своєму значенні не викликає особливих труднощів з розумінням. Однак, вникаючи вглиб, виробник часто губиться у розмаїтті назв та номерів стандартів. Який сертифікат обрати? Як він працює? Що отримаю і що втрачу після сертифікації? Ці та багато інших питань заплутують виробника. На допомогу приходять компанії, котрі можуть проконсультувати, підготувати та сертифікувати. Однак сам виробник зобов’язаний знати основи та вміти знайти правильне рішення при сертифікації своєї продукції.

 

Яку сертифікацію обрати?
Одне з основних питань для виробника - яку сертифікацію обрати? Фахівці радять перш за все відштовхуватися від свого ринку збуту - сертифікувати продукцію за тими стандартами, котрі вимагає країна, куди експортується продукція. Така інформація відкрита, і ознайомлення з деталями не становить особливих труднощів.
 
Загалом різні типи сертифікацій у дечому залежать від географічної локації. Скажімо, у країнах Західної Європи та Туреччині найбільш поширені сертифікати типу IFS, Східна Європа найчастіше користується сертифікатами ІSO 22000, пострадянські країни, зокрема Росія, Білорусь та Казахстан визнають ІSO 9001, країни Північної Європи найчастіше вимагають від постачальників сертифікати за стандартами BRS, Global Standart food.
 
altПеред впровадженням сертифікації експерти радять також обов’язково порадитися із торговими мережами, куди виробник реалізує продукцію, адже різні мережі в одній країні можуть вимагати різну сертифікацію. Нині поширена практика, коли торгова мережа підтримує виробника при сертифікації, надаючи як інформаційну, так і фінансову допомогу при отриманні сертифікату. Дуже часто це стосується і фермерської продукції, в якій мережа зацікавлена. До прикладу МЕТРО нині практикує співфінансування та консультативну підтримку для фермерів-своїх постачальників при оформленні сертифікації Global GAP.
 
Не варто забувати і про інтегровані стандарти. Їх доцільно впроваджувати тоді, коли виробник має кілька ринків збуту, кожен з яких працює з різними стандартами. Тоді вимоги кожного із стандартів об’єднують, створюючи одну систему управління якістю. У такій ситуації найдоцільніше користуватися послугами третьої сторони - консультанта чи компанії, які можуть зробити все правильно та врахувати різні аспекти. Хоча, з досвіду окремих виробників, навіть коли впроваджувати один стандарт часто виникають неоднозначні та неповністю зрозумілі ситуації, і допомога фахівців не є зайвою. Особливо це стосується диференційованого виробництва, а також дрібних підприємств, котрі у штаті не мають фахівців з різних сфер діяльності.
 
За і проти сертифікації
Що дає впровадження сертифікації? По-перше - фінансову вигоду, адже сертифіковане підприємство отримує змогу підписати нові договори. По-друге, для України сертифікація може стати єдиним способом втриматися на ринку, адже, як стверджують аналітики, не залежно від політичної ситуації, європейський ринок збуту для наших виробників розширюватиметься. Великі торговельні мережі Європи вже виходять на український ринок і висувають свої вимоги до якості продукції. Виробники вже сьогодні зобов’язані грати за правилами реалі заторів, і з роками їхній вплив посилюватиметься. Третя перевага сертифікованого виробництва - це систематизація усіх процесів. Виникає внутрішня організованість колективу, виробничого процесу, загальна дисципліна і порядок. Все це безпосередньо впливає на підвищення рівня послуг.
 
Особливих недоліків сертифікація не має, тобто після проходження процедури та отримання сертифікату робота підприємства не погіршиться, і не повинні виникнути нові негативні аспекти - це, звичайно ж, у тому випадку, якщо отримання сертифікату не було номінальним і лише для лейбли на упаковці. Останнє, як стверджують експерти та сертифіковані підприємці, робити взагалі немає сенсу, адже кожна сертифікація потребує чималих зусиль і витрат, а безвідповідальне ставлення анулює все це. До того ж, жоден сертифікат не видається навічно - після певного періоду їх треба поновлювати.
 
До «мінусів» сертифікації можна віднести хіба що сам процес проходження - він часто затяжний, трудомісткий та потребує фінансових вкладень. Затяжним процес може бути тоді, коли доводиться практично всі виробничі процеси та аспекти доводити до вимог сертифікату. Тоді слід поступово та прискіпливо змінювати і контролювати систему на виробництві. Відповідно це потребує чималих трудових витрат.
 
Фінансові вкладення також стосуються змін на підприємстві, адже сертифікати якості вимагають відповідного обладнання, інвентарю, захисних засобів, спецодягу тощо - на все це виробник мусить витратити кошти. І, варто зазначити, чим старіші, не ефективніші, енерговитратніші ресурси на підприємстві, тим більше грошей доведеться вкласти в поновлення. Ще один пункт фінансових витрат може стосуватися коштів для консультантів чи для оплати послуг компанії, котра займається сертифікацією. Загалом результат виправдовує та компенсує усі витрати.
 
Як стати сертифікованим? Поради
Отож, узагальнюючи: щоб провести сертифікацію продукції слід:
 
  1. Проаналізувати свій ринок збуту, проконсультуватися із реалізаторами, в ідеалі - дослідити споживацьку аудиторію та її думку.
  2. Після визначення оптимального та найбільш вигідного для себе стандарту - зібрати максимум інформації про нього, вивчити усі вимоги, співставити їх із державним законодавством.
  3. Проаналізувати ситуацію на підприємстві, визначити найбільш проблемні точки, скласти план дій щодо відповідності вимогам сертифікату, визначити орієнтовну суму фінансових витрат. Доцільно також вивчити досвід та думку сертифікованих колег.
  4. Приступити до виправлення чи зміни проблемних точок та загалом до створення виробничої системи згідно з вимогами обраного сертифікату.
  5. Власне проходження та підтвердження сертифікації.
 
Важливим є те, що універсального сертифікату якості немає. Кожна окрема продукція чи кожен вид продукції потребує особливих умов. Якщо говорити про фруктово-овочеву та молочну продукції, то найбільш поширеними для першої є сертифікація Global GAP, для другої - сертифікація за системою НАССР. Ми зібрали думки фахівців про доцільність та актуальність впровадження цих сертифікатів на українських підприємствах.

Коментарі
 
altРоман СІМОНОВдиректор Львівської ветбаклабораторії
- НАССР як система менеджменту харчових продуктів здійснює аналіз управління біологічними, хімічними і фізичними ризиками, розглядаючи весь процес від сировини і обробки до виробництва, розподілу і споживання кінцевої продукції. НАССР працює на основі 7 принципів:
 
 
  1. Проведення аналізу ризиків
  2. Визначення критичних точок контролю (КТК)
  3. Визначення критичних меж для КТК
  4. Встановлення системи моніторингу для КТК
  5. Визначення коригувальних дій
  6. Встановлення процедур перевірки ефективності НАССР
  7. Встановлення системи ведення документації та реєстрації даних
 
Загальна концепція НАССР передбачає визначення потенційних проблем, пов’язаних із безпекою харчування, визначення того, де ці проблеми можуть бути проконтрольовані чи усунуті; опис дій, які необхідно вживати і навчання цьому персоналу; впровадження і ведення документацій.
 
НАССР має загальні правила, за якими здійснюється контроль операційних умов на харчових підприємствах. Ці правила називають програмами-передумовами і в основному розглядають 6 таких програм: приміщення (зовнішній вигляд, додаткові будівлі, санітарні засоби, якість води/пару/льоду), транспортування та зберігання (транспортні засоби, контроль температури під час перевезення, умови зберігання вихідних матеріалів і продукції), обладнання (загальне проектування обладнання, його установка, обслуговування і калібрування), персонал (навчання та санітарно-гігієнічні вимоги), загальна санітарія та боротьба з паразитами, вилучення (власне процедура вилучення та документація по дистрибуції).
 
До прикладу, на рівні господарств із виробництва молока програми-передумови можуть бути такі:
 
  • аналіз захворюваності корів, у тому числі сальмонельозом і маститом – найпоширенішими джерелами зараження людини. Заходи, які здійснюють для їх профілактики та ліквідації;
  • ветеринарно-санітарний стан молочно-товарних ферм;
  • наявність молокоприймального пункту, його обладнання;
  • порядок знезараження молока;
  • порядок використання молока для внутрішньогосподарських потреб;
  • наявність спеціалізованого транспорту для перевезення молока, його стан;
  • забезпечення ферм мийними, дезінфекційними, фільтрувальними матеріалами, холодильним та пастеризаційним обладнанням;
  • укомплектованість ветеринарними спеціалістами, їх стажування та підвищення кваліфікації;
  • дотримання правил особистої гігієни персоналом.

altОлександра ФЕДАКдиректор департаменту аудиту Львівського центру стандартизації, метрології і сертифікації
- У багатьох країнах система НАССР є обов’язковою, Україна швидкими темпами наближається до цієї вимоги. Після вступу у СОТ і для адаптації українського законодавства до вимог Європейського союзу однією з обов’язкових вимог є виконання ЗУ «Про безпечність та якість харчових продуктів» та Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 01.10.2012 р. «Про затвердження вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)».
 
Загалом варто сказати, що система НАССР спрямована на безпечність харчової продукції та мінімізацію ризиків на всіх етапах виробничого циклу. Система працює через контролювання процесу. Варто пам’ятати, що НАССР не є панацеєю, і навіть після проходження сертифікації гарантії, що все буде ідеально, немає. За своєю суттю – це запобіжна система, котра не виключає ризики, а мінімізує їх і працює лише як частина загальних методів контролю, а не як автономна система.
 
Для України сертифікація НАССР актуальна вже тому, що серед країн Європи наша держава займає перше місце за кількістю харчових отруєнь – це достатній показник для початку змін у системі виробництва харчових продуктів. До того ж, ринок збуту нашої продукції постійно розширюється, у тому числі і на європейські країни. Наразі найбільше продукції українські виробники експортують до Німеччини, Італії, Іспанії та Польщі. Ці країни висувають високі вимоги до якості продукції, і послаблення вимог не буде. Саме тому щоб зміцнитися на ринку, виробники змушені сертифікувати свою продукцію.

altРічард РОЗВАДОВСКІексперт, керівник міжнародного проекту технічної допомоги "Надання послуг з управління двома ланцюгами додаткової вартості сільськогосподарської продукції в Україні"
- Програма GlobalG.A.P. заснована провідними компаніями роздрібної торгівлі ЄС з метою гарантування безпечного виробництва продуктів харчування та декоративних рослин. Головним завданням є безпечне виробництво товарів, котрі продають у супермаркетах. В основі GlobalG.A.P. лежить правило - постачати продукцію у супермаркети можуть лише виробники, які пройшли сертифікацію.
 
Чому GlobalG.A.P. актуально для України? Бо дає змогу отримати ліцензію на продаж чи постачання у провідні мережі супермаркетів Європи. Окрім цього, поступово торгові мережі на українському ринку починають вимагати сертифікації від своїх постачальників. GlobalG.A.P. також дає краще розуміння власного бізнесу, зменшення витрат та зниження вірогідності нещасних випадків, поліпшення якості продукції. Працюючи за цією системою, і виробник, і його покупець завжди будуть знати, як вирощується продукція, звідки вона походить, а при виникненні проблем легко можна відшукати та ліквідувати її джерело, адже GlobalG.A.P. передбачає детальний контроль та фіксування усіх процесів на виробництві. Нині GlobalG.A.P. є базовою системою виробництва продукції, яка забезпечує найбільш повний комплекс заходів із забезпечення якісного та безпечного виробництва. Провідні європейські країни давно успішно користуються нею, і Україна також наблизилася до цієї сертифікації.

1

 21 вересня 2019
Мармурова яловичина із елітних порід бичків: унікальна ферма на Київщині.
Мармурова яловичина із елітних порід бичків: унікальна ферма на Київщині.
21 вересня 2019
 21 вересня 2019
Згідно з результатами опитування, лише третина опитаних підтримують цю пропозицію. Майже половина українців (49%) не підтримують ухвалення закону про ринок землі і скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення до 1 грудня 2019 року.
Згідно з результатами опитування, лише третина опитаних підтримують цю пропозицію. Майже половина українців (49%) не підтримують ухвалення закону про ринок землі і скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення до 1 грудня 2019 року.
21 вересня 2019
 21 вересня 2019
Поліція силою розігнала учасників блокади вагонів із вугіллям у Соснівці на Львівщині та затримала більше 20 осіб.
Поліція силою розігнала учасників блокади вагонів із вугіллям у Соснівці на Львівщині та затримала більше 20 осіб.
21 вересня 2019
 20 вересня 2019
Сьогодні по всій Україні аграрії вийшли на мирні протести, мета яких привернути увагу громадськості, президента України та уряду до проблем  впровадження ринку землі і висловити своє бачення земельної реформи.
Сьогодні по всій Україні аграрії вийшли на мирні протести, мета яких привернути увагу громадськості, президента України та уряду до проблем  впровадження ринку землі і висловити своє бачення земельної реформи.
20 вересня 2019
 20 вересня 2019
У проекті Держбюджету-2020 на підтримку агропромислового комплексу було закладено менше коштів, оскільки в попередні роки закладені кошти не використовувались в повному обсязі. 
У проекті Держбюджету-2020 на підтримку агропромислового комплексу було закладено менше коштів, оскільки в попередні роки закладені кошти не використовувались в повному обсязі. 
20 вересня 2019
 20 вересня 2019
На поточному тижні в Україні помітно зросли ціни на тепличні помідори.
На поточному тижні в Україні помітно зросли ціни на тепличні помідори.
20 вересня 2019

Please publish modules in offcanvas position.