Прогнози і реальність: який урожай буде насправді

/ Експертна думка / Вівторок, 01 квітня 2014 15:32
Олена СМІЛИКспеціально для "АС"
Грандіозне досягнення 2013 року - рекордний урожай, який міг би забезпечити сільгоспвиробникам добрі прибутки. Проте не забезпечив… Як не прикро, але спадає на думку, що не вчасно ми зібрали такий вал зерна, оскільки у світі виробництво його досягнуло височенних показників - 1 млрд т, і це лише по трьох культурах: пшениці, ячменю, кукурудзі. Відповідно ринок відреагував падінням ціни як на Чиказькій біржі, так і на українських експортних майданчиках.

 

Що було на момент озимого посіву? «Ціни були ще досить низькими, дощова погода, площі під озимою пшеницею скоротилися на 350 тис. га від плану, - міркує аналітик зернового ринку «УкрАгроКонсалту» Єлизавета Малишко. - Часто те скорочення компенсувалося озимим ячменем, посіви якого навпаки розширилися на 150 тис. га порівняно з попереднім роком. Крім того, вплинуло і те, що ячмінь має більш подовжений період сівби». 1/3 площ під пшеницею посіяно в оптимальні строки. У цьому контексті можна було б розраховувати на цінове ралі. Проте майже ідеальні погодні умови, попри нетипову для зими погоду, можуть наблизити ситуацію до минулого року.
altАгрометеорологічні умови розвитку озимих культур, дійсно, в сезоні 2013–2014 видалися вкрай сприятливими. Рясні дощі у вересні забезпечили добру вологість грунту перед посівом, отримання сходів та нормального розвитку рослин. А поступове зниження температури повітря наприкінці листопада-на початку грудня сприяло загартуванню рослин. Навіть ті, що були пізно посіяні, встигли розпуститися. І що ще більш приємно - частка ослаблених зріджених посівів цього року менша, ніж торік - близько 7 %. Площі пересіву весною прогнозуються бути незначними - 200–300 тис. га.
 
А от по житу - повний провал. Мінімальні площі за всю історію незалежної України - всього лиш 200 тис. га. А це свідчить про те, що наступного року ми вже не матимемо високих перехідних залишків, до яких звикли протягом останніх років. Жита, на думку експертів, вистачить для внутрішнього споживання, однак на фураж його залишиться уже менше, позаяк воно активно використовувалося як дешеве зерно, дешеві добавки.
 
Що стосується посіву ярих культур, то пшениці ярої планується посіяти 160–170 тис. га. Проте основна інтрига полягає у співвідношенні ярого ячменю і кукурудзи. «Ячмінь у ціні очевидно вищий, ніж кукурудза, - говорить Єлизавета Малишко. - Проте остання пропонує більшу маржу на гектар вирощування, та й період можливого цінового ралі має триваліший. Якщо ячмінь вивозиться 2–3 місяці, а потім цікавість до нього падає, то кукурудза користується попитом до квітня. Також кукурудза виграє за рахунок погодних умов: якщо проаналізувати весняну погоду за останні 20 років, то, скажімо, таке поняття, як лютневі вікна у 90-х рр. було ще актуальне, а за 5 років воно згадувалося один раз. Тому у своєму попередньому прогнозі урожаю кукурудзи компанія «УкрАгроКонсалт» заявила плюс 280 тис. га порівняно з попереднім сезоном, а під ячмінь - тільки 50 тис. га. Якщо буде рання весна - оцінки можуть переміститися у бік ячменю».

alt

У зв’язку з цим експерти роблять оптимістичні прогнози на урожай, особливо з урахуванням того, що вологозабезпеченість грунту висока, а це говорить про те, що і для кукурудзи, і для ячменю створюються досить непогані погодні умови. А відтак, може зберегтися низька різниця між посівними та збиральними площами кукурудзи. Тому існує висока ймовірність зібрати неменший урожай, ніж торік.
 
У зв’язку з цим виникає питання: чи матимемо і цього року на початку сезону такий обвал цін, який ми уже мали? На думку Єлизавети Малишко, для цього слід звернути увагу на попередні прогнози урожаю у світі наступного сезону. За даними агентства «Інформа Економікс», у 2014–2015 МР урожай пшениці та кукурудзи буде нижчим, ніж цього року, тобто 10 % приросту, який ми мали, точно уже не буде. Очікується, що і пшениця, і кукурудза знизяться за рахунок країн Причорномор’я, хоче це питання ще спірне. А це говорить про те, що суттєвого прогину цін не буде.
 
Наразі з’являються перші FOBовські ціни і на ранні зернові, і на кукурудзу. Остання котирується у межах $210/т на жовтень наступного року, при тому, що нинішній рівень становить $220/т. Відтак, різкого падіння у 30 % поки не проглядається, і цінові очікування досить оптимістичні.
 
Високий вал урожаю свідчить і про такий же експортний потенціал. Скажімо, по кукурудзі у сезоні 2013–2014 він вищий в 1,5 разу, ніж було експортовано попереднього сезону. Україна наразі вивозить понад 50 % свого урожаю. Змінилася і географія експорту: до країн ЄС додалися Корея (15 %), Японія (11 %), Китай… Так, це специфічні ринки, вихід на них потребує значних зусиль, але результат вартий того.
 
Олійні культури поточного сезону не надто радували своєю урожайністю ні аграріїв, ні переробників. Уся справа в падінні цін, внаслідок чого компанії не змогли отримати очікуваний прибуток. Ціни на ріпак знизилися на 18 %, до 3,6 тис. грн. Хоча сільгоспвиробники надіялися, що нижче 4 тис. грн позначка не опуститься. Вони масово продавали ріпак, і правильно робили, бо, як бачимо, ціна помітно не виросла. За таким же принципом працювали й експортери, які за 5 місяців сезону вивезли 86 % всього експортного потенціалу ріпаку.
 
Таблиця 1. Прогноз урожаю олійних культур на 2014–2015 сезон (прогноз «УкрАгроКонсалт», лютий 2014)
alt
 
Географія експорту також змінилася. При традиційних 95 % ріпаку ЄС купив лише 65 %. У той же час Пакистан, В’єтнам, Арабські Емірати наростили відвантаження.
 
Приємно радує той факт, що збільшилася внутрішня переробка ріпаку із 20 тис. т минулого сезону до 150 тис. т поточного. «Для України це добрий знак, - переконана аналітик олійного ринку «УкрАгроКонсалту» Юлія Гаркавенко. - Надіюся, що така тенденція триватиме і надалі, враховуючи те, що наступний урожай ми очікуємо на рівні 2–2,5 млн т попри незначне падіння посівних площ».
 
Та й стан озимих посівів оцінюється як добрий. Лише близько 5 % не перезимували, а це мінімальне значення за останні п’ять сезонів.
 
Таблиця 2. Прогноз урожаю зерна в Україні, лютий 2014
alt
 
Цінова політика олійних культур досить неоднозначна. У той час, коли ціни на ріпак знизилися на 18 %, соняшникового насіння - аж на 40 % (!), воно стало дешевшим серед усіх олійних культур. Впали ціни і на соняшникову олію, і наразі вона коштує на $30 дешевше за соєву. Щодо пальмової, то тут різниця сягає $27. І це при тому, що виробництво пальмової олії у світі становить 58 млн т, а соняшникової - тільки 16 млн т. Як це могло трапитися - незрозуміло?!
 
«Здавалося б, такі ціни мали б призвести до рекордного експорту соняшникової олії з України, - аналізує Юлія Гаркавенко. - Однак цього не сталося. Експорт був навіть у цьому сезоні нижчим, ніж у попередньому. Причина дуже проста - Росія, яка посунула Україну й збільшила свої експортні відвантаження на 102 %. Вся справа у ціні. Різниця між цінами в Україні, Росії, Болгарії - $50–70. Росіяни пропонують до $30 дешевше. Чи повториться таке у наступному сезоні? Ми очікуємо, що посівні площі під насінням соняшнику, попри низькі ціни, не будуть скорочуватися всупереч прогнозам Мінагропроду, які допускають зменшення площ до 1 млн га. На нашу думку, скорочення можуть сягати 100 тис. га. У Росії навпаки очікується ще більше розширення посівів. Тому невиключене падіння цін. Однак є одне «але»… За нашими 20-річними дослідженнями, восени та зимою схожі погодні умови були у 9 випадках, з них у 7 - урожай знижувався. Відтак, є ймовірність, що урожай буде нижчим, а це обов’язково позначиться на зростанні ціни».
 
Фавориткою серед олійних культур можна впевнено вважати сою. Цього сезону вона видалася найдорожчою, і тенденцію має іншу, оптимістичнішу, ніж решта олійних культур. Це пов’язано з тим, що в Україні сої малувато при високому попиті як із внутрішнього ринку, так і експортного. За пронозами регіонів, у 2014 році господарства будуть збільшувати посівні площі під соєю до 1600 тис. га проти 1366 тис. га у 2013-му.

1

 18 липня 2019
Публічну дискусію “Ринок землі в Україні: хто має отримати право купувати землю, та якими мають бути обмеження по концентрації земель?” провела нещодавно в Києві Громадська коаліція за скасування земельного мораторію, яка об’єднує в своїх лавах понад 50 організацій.
Публічну дискусію “Ринок землі в Україні: хто має отримати право купувати землю, та якими мають бути обмеження по концентрації земель?” провела нещодавно в Києві Громадська коаліція за скасування земельного мораторію, яка об’єднує в своїх лавах понад 50 організацій.
18 липня 2019
 18 липня 2019
За результатами останніх досліджень данських вчених, свині можуть заразитися вірусом африканської чуми свиней (АЧС), поїдаючи заражених мух.
За результатами останніх досліджень данських вчених, свині можуть заразитися вірусом африканської чуми свиней (АЧС), поїдаючи заражених мух.
18 липня 2019
 18 липня 2019
Станом на 1 липня поточного року поголів'я великої рогатої худоби в Україні, за даними Державної служби статистики, становило 3,7 млн голів, що на 4,1% менше, ніж на аналогічну дату минулого року.
Станом на 1 липня поточного року поголів'я великої рогатої худоби в Україні, за даними Державної служби статистики, становило 3,7 млн голів, що на 4,1% менше, ніж на аналогічну дату минулого року.
18 липня 2019
 18 липня 2019
«Укрзалізниця», будуючи власний напрямок бізнесу, допоможе розвитку малих і середніх фермерських господарств, тим самим сприятиме збільшенню валютної виручки для підприємства та держави.
«Укрзалізниця», будуючи власний напрямок бізнесу, допоможе розвитку малих і середніх фермерських господарств, тим самим сприятиме збільшенню валютної виручки для підприємства та держави.
18 липня 2019
 18 липня 2019
Минилуго тижня, під час зустрічі у Сумах із керівником апарату облдержадміністрації Дмитром Живицьким, італійські інвестори заявили про свій намір збудувати на Сумщині завод на якому із готових комплектуючих деталей збиратиметься сільгосптехніка.
Минилуго тижня, під час зустрічі у Сумах із керівником апарату облдержадміністрації Дмитром Живицьким, італійські інвестори заявили про свій намір збудувати на Сумщині завод на якому із готових комплектуючих деталей збиратиметься сільгосптехніка.
18 липня 2019
 18 липня 2019
Українські вчені працюють над селекцією нових безнасінних сортів винограду. Офіційну реєстрацію в Україні мають лише два безнасінні сорти винограду — Кишмиш таїровський та Мєчта.
Українські вчені працюють над селекцією нових безнасінних сортів винограду. Офіційну реєстрацію в Україні мають лише два безнасінні сорти винограду — Кишмиш таїровський та Мєчта.
18 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.